Справа № 204/3865/26
Провадження № 2/204/3329/26
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. [телефон приховано], inbox@kg.dp.court.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року Чечелівськийрайонний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Янчук П.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі питання про ухвалення додаткового рішення за заявою представника позивача адвоката Шахторіна Артема Сергійовича у цивільній справі за ОСОБА_1 (адреса місця проживання проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє Шахторін Артем Сергійович (адреса місця знаходження: вул. Д. Яворницького, 65, каб. 203, м. Дніпро) до ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення суми боргу, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Чечеліського районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.
Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 12.08.2026 позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргузадоволено.Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики від 12.06.2023 у сумі 20 000 доларів США та процентів розмірів у розмірі 6000 доларів США; заборгованості за договором позики від 21.12.2023 у сумі 73 000 доларів США та плати за користування позикою у розмірі 14 600 доларів США; заборгованості за договором позики від 26.12.2024 у сумі 4 000 доларів США., що разом складає 117 600 доларів США 00 центів.Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму сплаченого судового збору у розмірі 16 640,00 грн.
17.08.2026 від представника позивача адвоката ШахторінаА.С.до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по вказаній справі, в якій останній просив вирішити питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн., що складаються із підготовки та надсилання ОСОБА_2 досудової вимоги, підготовки та подання до суду позовної заяви про стягнення боргу за договором позики від 07.04.2026, підготовки та подання до суду заперечень щодо відзолення підготовчого засідання від 27.05.2026, написання заяви про залишення відзиву без розгляду, підготовки та подання до суду заперечень на клопотання відповідача про витребування доказів від 16.06.2026, підготовки та подання до суду заяви про врахування та застосування практики Верхового Суду при ухвалення рішення від 11.08.2026, написання заяви про надання строку для подачі доказів понесених судових витрат від 11.08.2026. В обґрунтування заяви зазначено, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу та у такому разі детальний опис робіт виконаних під час виконання такого договору не потрібен. Позовні вимоги ОСОБА_4 за результатами розгляду справи задоволені повністю, а тому вважає, що і витрати на правову допомогу, пов`язані з розглядом справи підлягають задоволенню.На підставі чого, представник ОСОБА_4 адвокат ШахторінА.С.звернувся до суду з даною заявою про ухвалення додаткового рішення.
18.08.2026від відповідача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» надійшли запереченняна клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн., в яких зазначено, що ОСОБА_2 є законним опікуном свого повнолітнього недієздатного сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено постановою Дніпровського апеляційного суду від 02.05.2023 у справі № 204/4076/22 та підтверджується посвідченням опікуна №12/23, виданим 12.05.2023 Центральною адміністрацією Дніпровської міської ради. Також вказав, що розмір судових витрат не повинен бути надмірним тягарем для сторони. Виконання відповідачем обов?язків опікуна пов?язане зі значними постійними витратами на догляд, лікування та забезпечення життєдіяльності недієздатного сина, узв`язку з чим, останній просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Від представника позивача адвоката ШахторінаА.С. 19.08.2026 до суду надійшли пояснення щодо заперечень відповідача на клопотання про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл. В обґрунтуваннях яких зазначено, що факт того що ОСОБА_2 є опікуном повнолітнього недієздатного сина, не є доказом його конкретного майнового стану та не є самостійною підставою для перекладення на позивача частини витрат, понесених ним у зв`язку з необхідністюсудового захисту порушеного права. Крім того вказав, що до заперечень не надано доказів доходів відповідача, його майнового стану, документально підтвердженого розміру витрат на утримання сина, співвідношення таких витрат з його доходами або інших доказів, які давали б суду можливість зробити висновок про те, що стягнення 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу становитиме для відповідача надмірний тягар. Тому представник позивача вважає, що заявлений після ухвалення рішення фактичний розмір витрат на правничу допомогу - 50 000,00 грн - не перевищує та повністю відповідає попередньому розрахунку.
Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п.3ч.1ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 12.08.2026 позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргузадоволено.Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики від 12.06.2023 у сумі 20 000 доларів США та процентів розмірів у розмірі 6000 доларів США; заборгованості за договором позики від 21.12.2023 у сумі 73 000 доларів США та плати за користування позикою у розмірі 14 600 доларів США; заборгованості за договором позики від 26.12.2024 у сумі 4 000 доларів США., що разом складає 117 600 доларів США 00 центів.Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму сплаченого судового збору у розмірі 16 640,00 грн.
Положеннями ст. ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18.
Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).
Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною: в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі №922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Згідно ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
22.12.2025 між ОСОБА_6 та адвокатом ШахторінимА.С. укладено договір про надання правової допомоги.
Підпунктом 4.1 Договору встановлено, що Клієнт сплачує Адвокату гонорар урозмірі та в строки обумовлені в Додатковій угоді.
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 22.12.2025за послуги, що надаються Адвокатом у відповідності із умовами згаданого Договору, Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) у розмірі 50 000 грн. 00 коп.
Відповідно до акту виконаних робіт від 14.08.2026, вбачається що адвокатом ШахторінимА.С. була надана правнича допомога у розмірі 50 000,00 грн. та складається із: підготовки та надсилання ОСОБА_2 досудової вимоги, підготовки та подання до суду позовної заяви про стягнення боргу за договором позики від 07.04.2026, підготовки та подання до суду заперечень щодо відзолення підготовчого засідання від 27.05.2026, написання заяви про залишення відзиву без розгляду, підготовки та подання до суду заперечень на клопотання відповідача про витребування доказів від 16.06.2026, підготовки та подання до суду заяви про врахування та застосування практики Верхового Суду при ухвалення рішення від 11.08.2026, написання заяви про надання строку для подачі доказів понесених судових витрат від 11.08.2026
З метою виконання умов договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, ПітькоС.М.сплатив адвокату гонорар у розмірі 40 000 грн. 00 коп., що підтверджується розпискою про отримання гонорару в готівковій формі від 07.04.2026, а також квитанціями №43389 від 24.12.2025, №122970 від 15.01.2026, №150407 від 02.02.2026, №38605 від 03.03.2026, №21387 від 07.07.2026 та №54646 від03.08.2026 про оплату на розрахунковий рахунок адвоката, відкритий в банківській установі та актом виконаних робіт (наданих послуг) від 14.08.2026.
Відповідно доп.8ч.2ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 вказала, що при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Також у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару інша сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій заперечував проти стягнення з нього на користь ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн., просив їх зменшити.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №75/9215/15-ц вказано, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Враховуючи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання наданих послуг, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, також враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу у розмірі -20000,00 грн., що є співмірним з наданим адвокатом обсягом послуг, які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 141, 265, 270 ЦПК України, -
УХВАЛИВ :
Заяву представника позивача адвоката Шахторіна Артема Сергійовича про розподіл судових витрат по цивільній справі 204/3865/26 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок
В іншій частині вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя С.В.Чудопалова