Судові рішення

Рішення № 140213934 у справі № 193/830/26 від 28.09.2026

Рішення від 28.09.2026 у цивільній справі № 193/830/26 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Софіївський районний суд Дніпропетровської області, суддя Томинець О. В.

Справа№ 193/830/26
СудСофіївський районний суд Дніпропетровської області
СуддяТоминець О. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення28.09.2026
Надійшло до реєстру01.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140213934

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ЄУН 193/830/26

Провадження 2/193/594/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

28 вересня 2026 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

з участі секретаря судового засідання Ратушної В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

28.05.2026 до Софіївського районного суду надійшов цивільний позов ТОВ «Бізнес Позика» до відповідача ОСОБА_1 , згідно вимог якого позивач просить ухвалити судове рішення про стягнення з відповідача заборгованість за договором №551821-КС-002 від 11.09.2025 у розмірі 14378,80 грн., та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що 11.09.2025 між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №551821-КС-002, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеного ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого між ТОВ "Бізнес Позика" надає позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами надання грошових коштів у кредит.

ТОВ "Бізнес Позика" свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , вказану позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. Між тим, в порушення умов договору позичальник не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, що і змусило ТОВ "Бізнес Позика" звернутися до суду з цим позовом, за яким окрім стягнення заборгованості за кредитним договором, останнє просило також стягнути з відповідача судові витрати понесені на оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Заяви (клопотання) сторін та процесуальні дії суду у справі.

29.05.2026 за ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, відповідно до заявленої вимоги представника позивача витребувано у АТ КБ «Приват Банк» відомості про видачу на ім`я відповідача ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_1 ; виписки з відповідного карткового рахунку про рух грошових коштів за період з 11.09.2025 по 16.04.2026.

Ухвалою суду від 22.06.2026 витребувано інформацію, що містить банківську таємницю у АТ КБ "Приват Банк".

Представником позивача у змісті позову просить суд провести розгляд справи за її відсутності. У такій заяві представник позивача зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, зокрема оголошенням про виклик до суду розміщеного на сайті Судової Влади, однак у судове засідання не з`явилась, заяв та клопотань до суду не направляла, правом на подання відзиву не скористалась.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Оскільки учасники судового розгляду справи у судове засідання не з`явились, керуючись положенням ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання, тобто датою рішення є 29.09.2026.

Фактичні обставини встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд дійшов таких висновків.

При вирішенні справи судом встановлено, що 11.09.2025 між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено договір №551821-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого ТОВ "Бізнес Позика" надає позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами надання грошових коштів у кредит, плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 % за кожен день користування кредитом, встановлений графік платежів.

Строк кредитування становить 16 тижнів. Термін дії договору 01.01.2026. Комісія за надання кредиту 1400 грн., розмірі вказаної комісії залишається незмінним на протязі усього строку договору і не може бути збільшений в односторонньому порядку. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 14218,24 грн., з орієнтованою річною процентною ставкою 9780,38 % .

Вказаний кредитний договір підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора UA 7445.

11.09.2025 ТОВ "Бізнес Позика" надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , вказану позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджено довідкою про підтвердження щодо здійснення грошових коштів ТОВ «Профіт Гід» .

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором №551821-КС-002 від 11.09.2025 і станом на 05.05.2026 утворилась заборгованість в розмірі 14378,80 грн, що складається з суми по тілу кредиту 4870 грн, суми прострочених платежів по процентах 7968,80 грн, заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 1540 грн..

Зазначені обставини підтверджуються: пропозицією укласти договір (оферта), прийняттям пропозиції щодо укладання договору та договором №551821-КС-002 від 11.09.2025 про надання кредиту; витягом інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»; виписку по рахунку наданого на витребування доказів із АТ КБ «Приват Банк» сум в розмірі 7 000,00 грн, на банківську картку відповідача; Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»; паспортом споживчого кредиту, анкетою клієнта; розрахунком заборгованості за кредитом.

Це також підтверджується й інформацією від АТ КБ «Приват Банк» що надана за ухвалою суду, згідно якої платіжна картка № НОМЕР_1 , на яку перераховано кошти позивачем, емітована саме на ім`я відповідача ОСОБА_1 . До того ж, з виписки про рух грошових коштів на рахунку згаданої банківської картки видно, що 11.09.2025 відбулося зарахування грошових коштів у розмірі 7 000 грн.

27.11.2025 між сторонами була підписана угода про реструктуризацію боргу у сумі 9 776,30 грн..

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до положень статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначається, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 зазначеного Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Верховний Суд у постанові від 7 жовтня 2020 року під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

За розрахунком, зробленим кредитором, відповідач належним чином не виконав умов договору та позику не повернув, у зв`язку з чим має місце заборгованість як за тілом кредиту, за відсотками за користування кредитними коштами, так і за комісією. Окрім того позивачем нараховано заборгованість відсотків у порядку ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Згідно з пунктами 2.1. - 2.16 умов договору, кредитодавець надає позичальникові грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Кредит, Проценти та будь-які інші платежіза Договором підлягають сплаті Позичальником у безготівковій формі, шляхом переказу коштів у розмірі відповідного платежу на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в розділі 12 Договору, у строк (термін) відповідно до графіку платежів. Датою повернення (погашення) Кредиту, так само як і датою сплати Процентів та інших платежів, передбачених умовами Договору, вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в розділі 12 Договору (п. 4.3 договору).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.5.2.3 Розділу 5 Договору позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені Договором, до закінчення строку (терміну) дії Договору.

Закінчення строку (терміну) дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов Договору, які мали місце під час дії Договору (п.7.2 Розділу 7 Договору).

Відповідач, не виконуючи умови договору шляхом не сплати коштів у встановлений строк, порушив вимоги ст. 530 ЦК України.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України.

У відповідності до вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по даний час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відсотки за ст. 625 ЦК України в розмірі 1540 грн, яка стягненню не підлягає, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за договором №551821-КС-002 від 11.09.2025, підлягає частковому задоволенню у розмірі 12838,8 грн., яка складається із: 4870 грн заборгованості за кредитом, 7968,80 грн заборгованість за нарахованими відсотками.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі, що пропорційно суми задоволених позовних вимог, а саме 2377,25 грн.

Керуючись ст. 223, 229, 247, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст. 526, 549, 551, 616, 625, 1049-1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість за договором №551821-КС-002 від 11.09.2025, яка утворилась станом на 05.05.2026 у розмірі 12 838 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень 80 копійок, що складається з заборгованості: за тілом кредиту - 4870 грн та відсотками - 7968,80 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2377 (дві тисячі триста сімдесят сім) гривень 25 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Софіївським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Суддя О. В. Томинець

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
28.07.2026 Ухвала № 138584342 Софіївський районний суд Дніпропетровської області
22.06.2026 Ухвала № 137607544 без тексту Софіївський районний суд Дніпропетровської області
29.05.2026 Ухвала № 136942583 без тексту Софіївський районний суд Дніпропетровської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 41084239. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг