Справа №: 398/986/26
провадження №: 2/398/4565/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"29" вересня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Стислий виклад позицій сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 25 лютого 2026 року звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 950,00 грн та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.07.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір № 547597-КС-001 про надання кредиту на суму 5 000,00 грн, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на його банківську картку. Позивач зазначає, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 16.02.2026 утворилася заборгованість у загальному розмірі 16 950,00 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 5 000,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом - 8 450,00 грн, заборгованості за комісією - 1 000,00 грн та заборгованості за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України - 2 500,00 грн.
Відзиву на позовну заяву відповідач не подавав. У заяві про перегляд заочного рішення від 21 липня 2026 року він зазначав, що проходить військову службу у Збройних Силах України та є учасником бойових дій, а тому на нього поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», і заборгованість підлягає перерахунку.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 березня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою частково задоволено клопотання позивача та витребувано в АТ «Універсал Банк» відомості щодо платіжної картки, вказаної відповідачем, і руху коштів за нею.
Заочним рішенням від 24 квітня 2026 року позов задоволено частково. Ухвалою від 04 серпня 2026 року за заявою відповідача заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу запропоновано надати довідку військової частини НОМЕР_1 із зазначенням дати початку та виду проходження ним військової служби.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, позивач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. У позовній заяві та додаткових поясненнях представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні 28.09.2026 пояснив, що з 2021 року проходить військову службу у Збройних Силах України, кредит отримав під час служби і вважає, що на нього поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідач визнав заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн, проти решти позовних вимог заперечував. На підтвердження проходження військової служби відповідач надав оригінал посвідчення офіцера, копію якого долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання 29.09.2026, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів
Відповідно до Паспорта споживчого кредиту від 16 липня 2025 року ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, а ТОВ «Бізнес Позика» виконало переддоговірний обов`язок надати інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій.
16 липня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі Договір № 547597-КС-001 про надання кредиту (далі - Договір). Суд дослідив копії оферти, акцепту та Договору, надані позивачем. Процес укладення правочину підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта. Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши акцепт електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8766 16.07.2025 о 12:08:56, надісланим на вказаний ним номер телефону.
Договором встановлені такі умови кредитування:
загальний розмір кредиту - 5 000,00 грн;
строк кредитування - 24 тижні, з 16.07.2025 до 31.12.2025;
процентна ставка - фіксована, 1 % на день;
комісія за видачу кредиту - 1 000,00 грн, нараховується одноразово в дату видачі кредиту (п. 2.5 Договору);
загальні витрати за кредитом - 7 302,52 грн, денна процентна ставка - 0,86 %.
Умови щодо комісії врегульовані Договором окремо: згідно з п. 1.6 Договору комісія сплачується «в якості однієї (першої) з двох складових оплати за надання та користування Кредитом», другою такою складовою за п. 1.11 Договору є проценти; пунктом 2.5 Договору встановлено її розмір - 1 000,00 грн та порядок нарахування - одноразово в дату видачі кредиту. Згідно з п. 5.5 Правил надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» (далі - Правила), на які посилається п. 2.1 Договору, комісія за видачу кредиту «є іншою складовою плати за користування Позичальником наданою йому сумою грошових коштів», а за п. 5.6 Правил вона «не є платою за додаткові послуги Кредитодавця або окремою платою за таку дію Кредитодавця як переказ (видача) коштів Позичальнику». Комісію включено до загальних витрат за кредитом і до розрахунку денної процентної ставки.
На виконання умов Договору ТОВ «Бізнес Позика» 16 липня 2025 року перерахувало на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 , яку він самостійно вказав у своїй анкеті, 5 000,00 грн, що підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» (ліцензія Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунку № 21/991-рк від 29.05.2023) про здійснення переказу грошових коштів.
Фактичне зарахування 16.07.2025 кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн на рахунок відповідача підтверджується наданою АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів випискою про рух коштів за платіжною карткою № НОМЕР_2 , емітованою на ім`я відповідача. Факт отримання кредиту відповідач у судовому засіданні підтвердив.
Порушення зобов`язання та розмір заборгованості
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Бізнес Позика» станом на 16.02.2026 відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором не виконав, жодного платежу не здійснив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, загальна сума якої становить 16 950,00 грн і складається із:
заборгованості за тілом кредиту - 5 000,00 грн;
заборгованості за відсотками - 8 450,00 грн;
заборгованості за комісією - 1 000,00 грн;
заборгованості за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України - 2 500,00 грн.
Відсотки за користування кредитом нараховані за ставкою 1 % на день на суму 5 000,00 грн за період з 16.07.2025 по 31.12.2025 включно (169 днів), тобто в межах строку кредитування; комісію нараховано 16.07.2025.
Проценти відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані на підставі п. 7.5 Договору, яким у разі прострочення передбачено сплату 700 000 % річних від суми заборгованості «в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України», але не більше 2 % від неповернутої суми кредиту за день і сукупно не більше половини суми кредиту, - за період з 31.07.2025 по 24.08.2025 по 100,00 грн за день.
Проходження відповідачем військової служби
Судом досліджено оригінал посвідчення офіцера серії НОМЕР_3 , виданого Військовим інститутом телекомунікацій та інформатизації 29.06.2021, згідно з яким ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України. Наказом МОУ № 181 від 27.05.2021 його призначено слухачем курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації цього інституту; наказом ГК ЗС України (по о/с) № 341 від 26.08.2021 - командиром взводу військової частини НОМЕР_4 ; наказом КВМС ЗС України № 140 від 20.04.2023 - начальником вузла штабу дивізіону військової частини НОМЕР_4 ; наказом КВМС ЗСУ № 4 від 04.01.2024 - начальником інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 ; наказом КВМС ЗСУ № 106 від 14.03.2024 йому присвоєно військове звання «капітан». Записів про звільнення з військової служби посвідчення не містить.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 за формою № 5 від 16.05.2026 № 1149/80/1860 капітан ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом осіб офіцерського складу у цій військовій частині.
Також суду надано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 , видане ОСОБА_1 03.08.2023 Управлінням персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, суд встановив, що ОСОБА_1 безперервно проходить військову службу з травня 2021 року, зокрема з 04.01.2024 - у військовій частині НОМЕР_1 , тобто станом на день укладення кредитного договору та протягом усього строку кредитування.
Норми права, які застосував суд
На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі. Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі; за ч. 1 ст. 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог законодавства; договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, проценти за користування кредитом та комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Згідно з ч. 5 ст. 8 цього Закону максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %; за ч. 5 ст. 12 - умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній станом на день укладення Договору та протягом строку кредитування, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України … у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; нараховані включно з 24 лютого 2022 року такі платежі підлягають списанню кредитодавцем.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Правові висновки Верховного Суду, що застосовані у справі
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) викладено висновок про те, що «нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure».
У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565св22) зазначено, що за наявності первісного позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди «повинні були самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом)».
Мотивована оцінка і висновки суду
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 16 липня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі Договору № 547597-КС-001 про надання кредиту, укладеного в електронній формі та підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Належне виконання позивачем обов`язку з видачі кредиту підтверджується підтвердженням ліцензованої платіжної установи про здійснення переказу, випискою АТ «Універсал Банк» про зарахування коштів на рахунок відповідача та не заперечується відповідачем.
Відповідач у судовому засіданні визнав заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн, і підстав сумніватися у достовірності чи добровільності такого визнання суд не має (ч. 1 ст. 82 ЦПК України). Доказів повернення кредиту немає. Пільга, передбачена п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», обов`язку повернути отриманий кредит не стосується. Тому заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн підлягає стягненню з відповідача (ст. ст. 526, 1054 ЦК України).
Відповідач проходить військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а не за призовом під час мобілізації чи з числа резервістів. Отже, на нього поширюється та частина п. 15 ст. 14 Закону, яка стосується інших військовослужбовців, які під час дії особливого періоду брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Для її застосування необхідні дві обставини: участь у таких заходах і перебування на військовій службі в період, за який здійснено нарахування.
Обидві обставини доведено. Участь відповідача у заходах із захисту України підтверджується посвідченням учасника бойових дій, а безперервне проходження ним військової служби з травня 2021 року, у тому числі протягом усього строку кредитування, - посвідченням офіцера та довідкою за формою № 5.
Кредит отримано на споживчі потреби, і під передбачені нормою п. 15 ст. 14 зазначеного Закону винятки він не підпадає. Застосування пільги не залежить від звернення військовослужбовця до кредитодавця чи від внесення змін до договору; не має значення й те, що договір укладено вже під час служби, оскільки такого винятку норма не містить.
Водночас проценти за користування кредитом у розмірі 8 450,00 грн нараховані за період з 16.07.2025 по 31.12.2025, протягом якого відповідач проходив військову службу, тому з огляду на п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вони не нараховуються і стягненню не підлягають.
Оцінюючи правомірність нарахування комісії за видачу кредиту у розмірі 1 000,00 грн, суд зазначає таке. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом правомірно включають комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Таким чином, чинне законодавство прямо передбачає право кредитодавця встановлювати комісію, пов`язану з наданням кредиту. Комісія за видачу кредиту визначена умовами Договору (п. 1.6, 2.5), погоджена сторонами у фіксованому розмірі, має одноразовий характер, нараховується в день видачі кредиту та включена до загальних витрат за кредитом і до розрахунку денної процентної ставки. Денна процентна ставка за Договором з урахуванням комісії становить 0,86 % і не перевищує граничного розміру, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Вказана комісія не є щомісячною платою за обслуговування кредиту або за розрахунково-касове обслуговування і не приховує в собі оплати послуг, які за законом мають надаватися безоплатно. За таких умов підстав для висновку про нікчемність відповідної умови Договору у розумінні ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» немає. Враховуючи принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України) та презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), суд вважає нарахування вказаної комісії правомірним.
При цьому комісія за видачу кредиту не є процентами за користування кредитом і не належить до штрафних санкцій чи пені, а тому обмеження, встановлені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на неї не поширюються. Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує проценти за користування кредитом і комісії кредитодавця як самостійні складові загальних витрат за споживчим кредитом (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8), тоді як п. 15 ст. 14 зазначеного Закону визначає перелік нарахувань, які не здійснюються військовослужбовцям, і комісій не називає. На відміну від процентів, розмір яких залежить від суми кредиту та тривалості користування ним, спірна комісія нарахована одноразово у твердій сумі в день видачі кредиту незалежно від строку користування коштами. Розмежовує ці платежі і сам Договір, п. 1.6 та 1.11 якого визначають комісію та проценти як дві окремі складові плати за кредитом.
Отже, заперечення відповідача в цій частині є необґрунтованими, а заборгованість за комісією у розмірі 1 000,00 грн підлягає стягненню.
Заявлені до стягнення 2 500,00 грн позивач визначив як проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України; так само їх називає і п. 7.5 Договору. Ці проценти нараховано за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 31 липня по 24 серпня 2025 року. У довідці про стан заборгованості від 16.02.2026 цю суму зазначено як заборгованість за штрафами, але в будь-якому разі йдеться про відповідальність за прострочення.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дія якого триває дотепер. Отже, увесь період прострочення, за який нараховано спірні проценти, припадає на час дії воєнного стану, і відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України відповідач звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, та від сплати неустойки.
Зазначена норма додана до ЦК України Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX, є чинною і не містить обмежень за датою укладення договору: єдиною умовою її застосування є прострочення в період дії воєнного стану. Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX змінено лише п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тоді як п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не змінювався і не виключався. У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 Верховний Суд виснував, що дія цієї норми поширюється на кредитний договір.
Такий підхід відповідає й усталеній практиці Кропивницького апеляційного суду. У постанові від 17 жовтня 2025 року у справі № 389/1131/25 цей суд зазначив, що положення Закону України «Про споживче кредитування» з 23 січня 2024 року взагалі не мають предметом правового регулювання питання щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні, а тому такі правовідносини з 24 січня 2024 року регулюються виключно ЦК України із застосуванням п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Аналогічні висновки викладені у постановах цього суду від 10 вересня 2025 року у справі № 398/1956/25, від 26 січня 2026 року у справі № 398/2172/25 та від 03 серпня 2026 року у справі № 405/590/26, тобто у спорах за договорами, укладеними після 23 січня 2024 року.
Та обставина, що позивач утримався в межах граничного розміру відповідальності, встановленого ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», на цей висновок не впливає. Тому вимога про стягнення 2 500,00 грн задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» підлягають частковому задоволенню. Стягненню з відповідача підлягає заборгованість у загальному розмірі 6 000,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 грн та заборгованості за комісією у розмірі 1 000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог на суму 10 950,00 грн (заборгованість за відсотками - 8 450,00 грн, за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України - 2 500,00 грн) належить відмовити.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Загальна сума заявлених позивачем майнових вимог становить 16 950,00 грн. Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на суму 6 000,00 грн, що становить 35,40 % від заявленої суми позову.
Позивачем документально підтверджено понесення судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн (платіжна інструкція № 5016 від 23.02.2026 року). Доказів понесення інших судових витрат позивач не надав.
Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 942,44 грн (2 662,40 грн ? 6 000,00 грн / 16 950,00 грн).
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 547597-КС-001 про надання кредиту від 16.07.2025 року у загальному розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 942 (дев`ятсот сорок дві) гривні 44 копійки.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 29 вересня 2026 року.
Суддя В.В. Орловський