Номер провадження 2/754/11486/26
Справа №754/11523/26
РІШЕННЯ
Іменем України
24 вересня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
У С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути відповідача на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, однак не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позовна заява обґрунтована тим, що сторони уклали шлюб, народилася дочка - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно проживає разом з позивачкою та повністю перебуває на її утриманні.
Відповідач не надає добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини, блокує телефонні дзвінки, уникає спілкування, фактично ухиляється від виконання свого обов`язку утримувати дитину.
Позивачка зазначає, що відповідач - ОСОБА_2 , є працездатною особою, має регулярні доходи, приховує їх реальний розмір, не сплачує аліменти на користь інших осіб та не має інших неповнолітніх дітей, на утримання яких зобов`язаний сплачувати аліменти.
Відзив на позовну заяву відповідача
21 серпня 2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд стягувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1/6 частки всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму.
Відповідач зазначає про те, що має на утриманні та здійснює догляд за своїм батьком - ОСОБА_4 , особою з інвалідністю І групи.
Крім того, відповідач вказує на те, що в провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає спільна дитина, до досягнення дитиною трирічного віку, а тому існує імовірність стягнення. Дану обставину відповідач просить врахувати при визначенні розміру аліментів на дитину.
Відповідь на відзив на позов
Від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій вона вказує, що безперервно перебуває разом із двома своїми дітьми та особисто забезпечує їхній щоденний побут, догляд і виховання. Позивачка заперечує проти встановлення аліментів у розмірі 1/6 частки, посилаючись на те, що надана відповідачем довідка не відображає його реальних доходів. Фактичний щомісячний дохід відповідача складає близько 100 000,00 гривень.
Позивач категорично заперечує проти тверджень відповідача щодо неможливості сплати аліментів у розмірі 1/4 частки доходу через догляд та утримання його батька. Позивачка наголошує, що відповідач має рідну повнолітню сестру, яка несе абсолютно рівний із відповідачем обов`язок щодо утримання та догляду за непрацездатним батьком, відповідач не є єдиною особою, на яку покладено фінансові зобов`язання перед своїми батьками.
Клопотання про витребування
Разом з відповіддю на відзив позивачка подала клопотання про витребування доказів, в якому просить суд:
1.Витребувати від юридичної особи - роботодавця (страхувальника) відповідача, дані якого містяться у доданій відповідачем до матеріалів справи довідці форми ОК-5, такі документи:
- повну помісячну Довідку про доходи ОСОБА_2 (за формою № 192 або аналогічною) за останні 12 місяців із обов`язковим розшифруванням усіх нарахованих та фактично виплачених сукупних сум (оклад, щомісячні та квартальні премії, надбавки, бонуси, матеріальна допомога, індексація);
- належним чином засвідчені копії Розрахункових листів (табуляграм) про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_2 за останні 12 місяців.
2.Витребувати від Державної податкової служби України (ДПС):
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків стосовно ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за останні 4 квартали;
- довідку про всі відкриті / закриті рахунки ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у банківських та інших фінансових установах України із зазначенням назв цих установ та номерів рахунків;
- відомості, отримані ДПС у межах міжнародного багатостороннього автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки за стандартом CRS (Common Reporting Standard) стосовно наявності у ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) відкритих фінансових, карткових, поточних або депозитних рахунків у банківських та фінансових установах за межами України (за кордоном) за період з січня 2026 року по теперішній час.
3.Витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України: довідку за формою ОК-7 стосовно ОСОБА_2 за весь період трудової діяльності.
4.Витребувати від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (monobank), АТ «ОЩАДБАНК», АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», АТ «СЕНС БАНК», АТ «ПУМБ», АТ «УКРСИББАНК», АТ «А-БАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», АТ «КРЕДОБАНК», АТ «ОТП БАНК», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «УКРГАЗБАНК», АТ «БАНК ПІВДЕННИЙ» такі відомості та документи:
- виписку по всіх карткових, поточних, кредитних та депозитних рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), із відображенням повного руху коштів, призначення платежів, джерел надходжень та фактів зняття готівкових коштів через банкомати/каси за останні 12 місяців;
- довідку про наявність укладених між банком та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) діючих або припинених договорів про надання в оренду індивідуального банківського сейфа (комірки) для зберігання цінностей за період з січня 2026 року по теперішній час.
За приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
За приписами частин другої, третьої статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
З огляду на те, що клопотання позивачки про витребування доказів подано з пропуском строку встановленого у частині другій статті 83 ЦПК України без клопотання про поновлення пропущеного строку та наведення поважних причин пропуску, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення такого клопотання без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
10.06.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 10.06.2022.
Сторони є батьками - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 17.01.2026, в якому батьком вказано ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_1 .
Дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю - ОСОБА_1 .
Норми права та мотиви суду
Положеннями частини другої статті 51 Конституції України закріплений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
За змістом ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховною Радою України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 8, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального. Морального, культурного, духовного та соціального розвитку, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.
Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за дитину, насамперед для її батьків.
Аналіз указаних положень законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку про те, що праву дитини на утримання батьками до досягнення нею повноліття кореспондує обов`язок батьків утримувати свою дитину до її повноліття та забезпечувати в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідні для розвитку дитини, який має бути виконаний батьками з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини.
Такий же обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття встановлений і в статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України встановлено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 183 ЦПК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
За приписами ч. 3 ст. 182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до частин першої та другої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Верховний Суд у постанові від 04 серпня 2020 року у справі № 489/100/18 наголошує, що аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми і, разом із тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов`язання.
Як зазначалося вище, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, однак не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Натомість, відповідач у відзиві на позовну заяву просить стягувати аліменти у розмірі 1/6 частки всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму. При цьому, відповідач вказує, що утримує та здійснює догляд за своїм батьком ОСОБА_4 , який є особою з інвалідністю І групи.
Суд відхиляє доводи відповідача про необхідність зменшення розміру аліментів, оскільки сам відповідач надав докази своєї спроможності нести витрати більші, ніж його офіційні доходи, адже згідно з відомостями з Пенсійного фонду України (форми ОК-5), відповідачу нараховано дохід щомісячно у 2026 році у розмірі 8647,00 грн, тоді як він сплачує за договором про надання послуг від 27.06.2026 щодо забезпечення цілодобового проживання особи похилого віку (його батька ОСОБА_4 ) щомісячно по 18000,00 грн (дана обставина підтверджується платіжними інструкціями від 27.07.2026, 27.08.2026).
Також суд відхиляє доводи відповідача про необхідність врахування під час розгляду справи про стягнення аліментів на дитину того факту, що позивачка подала позов про стягнення аліментів на дружину до досягнення дитиною трирічного віку, оскільки право на стягнення як аліментів на дитину, так і стягнення аліментів на дружину до досягнення дитиною трирічного віку передбачене Сімейним кодексом України.
Суд враховує, що дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на момент розгляду справи виповнилося лише 8 місяців і вона потребує підвищеної батьківської і материнської турботи.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 разом з їхньою спільною дитиною ОСОБА_3 виїхала за кордон з місця постійного проживання, після чого повернулася без дитини.
З цього приводу суд зазначає, що проживання позивачки з дитиною за кордоном не є тією обставиною, яка може звільнити батька від обов`язку утримувати дитину.
Відповідач не стверджує і не надає доказів того, що дитина проживає з ним, а не з матір`ю, тому позивачка наділена правом на стягнення аліментів на утримання дитини.
З огляду на це, суд вважає можливим стягувати з відповідача на користь позивачки на утримання дитини аліменти у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Тому, позов підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат
Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивачки, яка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 274, 352, 354 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів залишити без задоволення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1064,96 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка - ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суд підписує повне рішення без його проголошення. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2026.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак