Судові рішення

Рішення № 140220042 у справі № 297/1461/26 від 30.09.2026

Рішення від 30.09.2026 у цивільній справі № 297/1461/26 (категорія «Позики, кредиту, банківського вкладу»). Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області, суддя Леньо В. В.

Справа№ 297/1461/26
СудВиноградівський районний суд Закарпатської області
СуддяЛеньо В. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПозики, кредиту, банківського вкладу
Дата ухвалення30.09.2026
Надійшло до реєстру01.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140220042

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 297/1461/26

Номер провадження 2/299/1470/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді - Леньо В.В., за участю секретаря судового засідання Бордей О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 07.07.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1572-9950. Кредитний договір укладено у письмовій формі у вигляді електронного документа відповідно до вимог частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування». Для підписання кредитного договору та підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А7655, який ним використано відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами кредитного договору відповідачу надано кредит для задоволення власних потреб у розмірі 1000,00 грн строком на 365 днів. Умовами договору передбачено базовий період тривалістю 30 днів, комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, знижену процентну ставку 1,00 % за кожен день користування кредитом, промо-ставку 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 30 календарних днів першого базового періоду, а також стандартну процентну ставку 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181-го календарного дня дії договору до закінчення строку його дії або до дня фактичного повернення всієї суми кредиту. Додатковою угодою № 1 від 15 липня 2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1572-9950 від 07 липня 2025 року сторони погодили надання відповідачу додаткових коштів у кредит у розмірі 2000,00 грн. Таким чином, загальний розмір фактично наданих відповідачу кредитних коштів становить 3000,00 грн. Відповідно до умов кредитного договору тип процентної ставки за користування кредитом є фіксованим, а процентна ставка не змінюється протягом строку користування кредитом.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач свої зобов`язання щодо їх повернення належним чином не виконав.

Станом на 02.03.2026 року, за розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості становить 11390,00 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 6590,00 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом; 1500,00 грн - проценти, нараховані на підставі статті 625 ЦК України; 300,00 грн - заборгованість за комісією.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02.07.2026 року постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник відповідача - адвокат Нечаєв В.В. подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог у частині стягнення процентів за користування кредитом, процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, та комісії. Зазначив, що відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, а тому на нього поширюються передбачені законом гарантії для військовослужбовців. На підтвердження зазначених обставин до відзиву долучено копії військового квитка, посвідчення учасника бойових дій, контракту про проходження військової служби, довідки про обставини травми та виписного епікризу. Представник відповідача послався, зокрема, на частину п`ятнадцяту статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої визначеним законом категоріям військовослужбовців не нараховуються штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом, за винятком кредитних договорів щодо придбання житла та/або автомобіля. Оскільки укладений між сторонами кредитний договір не є договором щодо придбання житла або автомобіля, представник відповідача вважав нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 6590,00 грн безпідставним. Крім того, представник відповідача заперечував проти стягнення 1500,00 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, та 300,00 грн комісії, посилаючись на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Представник відповідача також зазначив, що кредитний договір укладено 07.07.2025 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні, а тому передбачені законодавством обмеження щодо відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання підлягають застосуванню. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 6590,00 грн процентів за користування кредитом, 1500,00 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, та 300,00 грн комісії.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 14.09.2025 року направило відповідачу індивідуальну пропозицію щодо погашення заборгованості, відповідно до якої відповідачу запропоновано погасити частину заборгованості за кредитним договором № 1572-9950 у розмірі 5662,40 грн до 14.10.2026 року. У разі сплати зазначеної суми позивач мав припинити дію кредитного договору у зв`язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу.

Відповідач та його представник у судове засідання також не з`явилися.

Представник відповідача Нечаєв В.В. подав заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника. У заяві зазначив про визнання відповідачем позовних вимог у частині стягнення основної суми кредитної заборгованості у розмірі 3000,00 грн. Також просив врахувати, що відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України, та стягнути з нього лише 50% понесених позивачем судових витрат, а решту повернути позивачу з державного бюджету.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 07.07.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1572-9950.

Факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів сторонами по суті не заперечується та підтверджується наявними у справі доказами.

Додатковою угодою № 1 від 15.07.2025 року сторонами погоджено надання відповідачу додаткових кредитних коштів у розмірі 2000,00 грн.

Отже, загальний розмір отриманих відповідачем кредитних коштів становить 3000,00 грн.

Відповідачем не надано доказів належного та повного виконання зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів.

Представник відповідача у поданій заяві фактично визнав позовні вимоги в частині стягнення основної суми кредиту.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 3000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом із тим суд не погоджується з вимогами позивача про стягнення 6590,00 грн процентів за користування кредитом, 1500,00 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, та 300,00 грн комісії, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України.

На підтвердження зазначеної обставини відповідачем надано військовий квиток серії НОМЕР_1 , контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 01 квітня 2023 року, посвідчення серії НОМЕР_2 , видане 11 листопада 2024 року Кадровим центром Сухопутних військ Збройних Сил України, а також документи, що підтверджують отримання ним травми під час проходження військової служби та перебування на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» для визначених законом категорій військовослужбовців під час дії встановлених законом обставин не нараховуються штрафні санкції, пеня, а також проценти за користування кредитом, за винятком кредитних договорів щодо придбання житла та/або автомобіля.

Судом встановлено, що кредитний договір № 1572-9950 укладено для задоволення власних потреб відповідача та він не є договором щодо придбання житла або автомобіля.

Отже, передбачені законом винятки, за яких відповідна гарантія не застосовується, у цій справі відсутні. Зазначені законодавчі гарантії встановлені безпосередньо законом та не можуть бути змінені умовами кредитного договору. Сам факт укладення відповідачем кредитного договору та погодження з його умовами не позбавляє його права на застосування передбачених законом гарантій.

За таких обставин нарахування та стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у розмірі 6590,00 грн суперечить положенням ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення 1500,00 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено відповідальність боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді сплати встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальні правила щодо відповідальності позичальників за кредитними договорами на період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування. Зокрема, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у визначений законом період. Крім того, нараховані за таке прострочення відповідні платежі підлягають списанню кредитодавцем.

Кредитний договір між сторонами укладено 07.07.2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану. Заявлені позивачем до стягнення 1500,00 грн нараховані саме у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

За таких обставин правові підстави для стягнення з відповідача зазначеної суми відсутні.

Щодо вимоги про стягнення 300,00 грн комісії суд виходить із такого.

Згідно з паспортом споживчого кредиту комісія за надання кредиту визначена у розмірі 300,00 грн. Водночас сама по собі назва відповідного платежу як «комісія» не є достатньою для висновку про його правову природу. При вирішенні питання про можливість його стягнення суд має виходити з фактичного змісту такого платежу та його співвідношення із платою за користування кредитними коштами.

Верховний Суд у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 наголосив на необхідності оцінки умов кредитного договору з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності, а також особливого правового захисту споживача у кредитних правовідносинах.

Крім того, у судовій практиці Верховного Суду сформовано підхід, відповідно до якого при застосуванні пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» необхідно виходити не лише з формального найменування платежу, а з його правової та економічної суті. Платежі, які за своєю суттю є платою за користування кредитними коштами або їх обслуговування, не можуть бути стягнуті з військовослужбовця всупереч встановленій законом гарантії.

У даному випадку комісія у розмірі 300,00 грн визначена як комісія саме за надання кредиту, тобто безпосередньо пов`язана з наданням відповідачу кредитних коштів. Враховуючи, що кредит наданий відповідачу як споживчий, а останній має встановлений судом статус військовослужбовця, стягнення з нього відповідного платежу поряд із процентами за користування кредитом фактично створювало б додатковий платний фінансовий обов`язок за користування кредитними коштами та суперечило б меті встановлених законом соціальних гарантій.

При цьому суд бере до уваги, що позивачем не наведено переконливого обґрунтування того, які саме окремі, реально надані відповідачу послуги були надані за рахунок цієї комісії та чому такий платіж не є складовою плати за користування кредитом. Саме лише зазначення комісії у паспорті споживчого кредиту та договорі не усуває необхідності перевірки її правової природи з огляду на імперативні приписи законодавства про захист військовослужбовців та споживачів.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення 300,00 грн комісії також задоволенню не підлягає.

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази відповідно до вимог ст.ст. 76-81, 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення основної суми заборгованості за кредитом у розмірі 3000,00 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 6590,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 1500,00 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, та 300,00 грн комісії слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Разом із тим, з урахуванням положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, якою передбачено наслідки визнання позову відповідачем, питання щодо розподілу судового збору вирішується судом з урахуванням того, що відповідач визнав позов у частині основної суми заборгованості до початку розгляду справи по суті.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50% судового збору, що становить 1331,20 грн, а решта сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1331,20 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету в порядку, передбаченому законом.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1572-9950 від 07.07.2025 року у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ТОВ «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 3854859, адреса місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , року народження, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий Леньо В. В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
02.07.2026 Ухвала № 137910515 Виноградівський районний суд Закарпатської області
08.06.2026 Ухвала № 137184516 Берегівський районний суд Закарпатської області