Справа № 944/825/24
Провадження № 2/455/240/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
21 вересня 2026 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кушніра А.В.,
секретар судового засідання Борковська Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (правонаступником якого є ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , Міністерство оборони України, Яворівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частина НОМЕР_1 , про визнання батьківства,
В С Т А Н О В И В:
13.02.2024 представник позивача ОСОБА_7 - адвокат Гаталяк М.Я. звернувся до Яворіського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд встановити, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у березні 2010 року позивачка познайомилася з ОСОБА_8 у м.Львів. У них зав`язалися тісні стосунки, а з березня 2011 року вони почали жити однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 , в них народилася донька ОСОБА_9 . Місцем реєстрації є Залузька сільська рада. Запис про батька зроблено зі слів позивачки ОСОБА_1 , тобто на підставі ст.135 Сімейного кодексу України.
Зазначає, що ОСОБА_8 мобілізований 31 травня 2023 року до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_4 у Львові. Проходив службу в НОМЕР_2 окремій бригаді морської піхоти на посаді бойового медика розвідувального взводу розвідувальної роти, військова частина НОМЕР_1 . Брав безпосередню участь у національно-визвольній війні за незалежність України. Приблизно ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 загинув у бою, але тіло передано на судово-генетичну експертизу. Станом на сьогодні ОСОБА_8 вважається таким, що зник безвісти. Відомо, що Самбірським районним відділом поліції ГУНП у Львівській області порушено кримінальну справу №12023141320000512 по факту зникнення ОСОБА_8 .
Вказує, що звертається до суду про встановлення факту батьківства між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Метою встановлення такого факту є отримання ОСОБА_9 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, в разі встановлення факту смерті її батька.
З огляду на вищенаведене, просить суд встановити, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 05.03.2024 справу передано за підсудністю до Старосамбірського районного суду Львівської області.
09.04.2024 справа поступила до Старосамбірського районного суду Львівської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2024 року справа визначена для розгляду судді Кушніру А.В.
Ухвалою судді від 30.04.2024 відкрито провадження у даній справі та розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 09.09.2024 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6 , Міністерство оборони України, Яворівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою суду від 14.11.2024 залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору військову частину НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 25.08.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду. Залучено до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Лихачова М.Б. не з`явилися, проте від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, зазначає, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву про визнання позову, в якій просила позовну заяву задовольнити в повному обсязі та розгляд справи здійснювати за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про визнання позову, в якій просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі та розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Правонаступник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву про визнання позову, в якій просила позовну заяву задовольнити в повному обсязі та розгляд справи здійснювати за її відсутності.
Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Представник третьої особи - Яворівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в підготовче судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, зазначає, що щодо рішення покладається на розсуд суду.
Представник третьої особи - Міністерства оборони України Шведа О.Б. в судове засідання не з`явилася, проте подала до суду письмові пояснення в яких просить у задоволенні позову відмовити повністю (т.1 а.с.117-126). Також вказує наступне. Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не перебували у зареєстрованому шлюбі, запис про батьківство здійснювався з її слів, і вона вказала прізвище доньки Товарянська по батькові ОСОБА_10 , тобто батьком вказаний у свідоцтві ОСОБА_11 , хоча позивач стверджує що батьком є насправді ОСОБА_8 . Проте, до заяви не долучено достатніх доказів того, що ОСОБА_1 не мала можливості зареєструвати батьківство ОСОБА_8 . Навпаки, як вбачається із норм ст.ст. 125, 126 Сімейного кодексу України, ОСОБА_1 мала право та можливість вказати батьком дитини ОСОБА_8 , подавши свою та його заяву про це встановленим порядком, проте вони не зробили цього з незрозумілих причин. Проте, з часу народження дитини, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_9 - ні позивач, ні ОСОБА_8 з заявами про внесення змін до актового запису про народження дитини, а саме про походження дитини від батька відповідно до ст.ст. 126, 134 Сімейного кодексу України, не звертались. Відтак, позивачкою не обґрунтовано належним чином і взагалі невідомо чому саме не було подано заяви про батьківство, а також з яких причин з дати народження доньки не було замінено свідоцтво про народження дитини і не вказано в ньому справжнього батька. Окрім цього, позивачка після народження дитини не вказала у свідоцтві про народження дитини відомості про наявність батька, та ймовірно отримувала певні матеріальні допомоги, субсидії та інші пільги за місцем проживання фактично перебуваючи у статусі матері - одиначки.
Представник третьої особи - військової частини НОМЕР_1 Козієнко Т.П. в судове засідання не з`явилася, проте подала до суду письмові пояснення в яких просить у задоволенні позову відмовити повністю, розгляд справи проводити без участі представника військової частини (т.1 а.с.204-217), а також заяву про розгляд справи без її участі (т.2 а.с.44-46). Також зазначає наступне. Вказує, що згідно обліково-послужної карти до військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_8 , у пункті 11 сімейний стан зазначено наступні відомості: дружина - ОСОБА_12 , 1986 року народження, батько - ОСОБА_2 , 1960 року народження, син: ОСОБА_13 , 2005 року народження. Підтвердження, факту відсутності можливості зареєструвати батьківство ОСОБА_8 позивачем до суду не надано. Позивачем внесено наступні відомості про батька дитини до свідоцтва про народження: батько - ОСОБА_11 . Проте, позивачем не надано підтверджень факту подачі встановленим порядком заяви разом із ОСОБА_8 про внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини про походження дитини від батька відповідно до ст.ст. 126, 134 Сімейного кодексу України, з моменту народження дитини - з 04.12.2011 року. Також зазначає, що відповідно до змісту позовної заяви вбачається, що питання нарахування та виплати грошового забезпечення безвісти зниклого за особливих обставин (загиблого) військовослужбовця ОСОБА_8 в судовому порядку не вирішувалось та спору, ініційованого позивачем з даного приводу не існувало. Також вказує, що встановлено відсутність відомостей про наявність рішень суду про призначення аліментів на утримання ОСОБА_8 доньки позивача - ОСОБА_9 .
Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 21.12.2011 (т.1 а.с.25), ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_9 , про що Залузькою сільською радою Яворівського району Львівської області зроблено відповідний актовий запис за №52 від 21.12.2011року.
Батьками ОСОБА_9 у вказаному свідоцтві записано: батько ОСОБА_11 , громадянин України, мати ОСОБА_1 (позивачка у справі). Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу, зі слів матері, що сторонами не оспорюється.
Як вбачається із копії військового квитка серії НОМЕР_3 (т.1 а.с.234, 235), ОСОБА_8 19 серпня 2023 року зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 згідно наказу №233 від 19.08.2023 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 (т.1 а.с.223).
Сповіщенням № НОМЕР_2 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_15 від 26.02.2024 (т.1 а.с.227) було сповіщено батька ОСОБА_2 , про те, що його син, бойовий медик розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_8 , 1984 р.н., призваний по мобілізації 31 травня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_10 (який вважався безвісти зниклим за особливих обставин) загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 поблизу н.п. Кринки Херсонської області, під час виконання бойового завдання отримав поранення несумісне з життям.
Копією лікарського свідоцтва про смерть №2572 від 28.02.2024 (т.1 а.с.230) та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (т.1 а.с.232) підтверджено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 39 років.
30.10.2023 року було відкрито кримінальне провадження за №1202315[телефон приховано] за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Досудовим розслідуванням по даному кримінальному провадженні встановлено, що 29.10.2023 до МОБ СМЕ було доставлено тіло невідомого військового, зареєстроване за №2509, який загинув під час виконання бойового завдання у населеному пункті Кринки, Херсонського району Херсонської області.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/115-23/15458-БД від 21.11.2023 судового експерта Печерної С.С. (т.2 а.с.164-174), встановлено генетичні ознаки кістки трупа за №2509, які належать невстановленій особі чоловічої статі. Також встановлено генетичні ознаки Y-хромосоми кістки трупа за №2509.
Постановою слідчого СУ ГУНП в Херсонській області Самойлової О.М. від 26.02.2024 року у кримінальному провадженні №1202315[телефон приховано] від 30.10.2023 (т.1 а.с.228, 229) труп невідомого загиблого військовослужбовця, який був доставлений до Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи за вхідним реєстраційним №2509 від 29.10.2023, визнано як труп військовослужбовця Збройних сил України - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 01 серпня 2025 року призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення експертів поставлено такі запитання: - Чи існує кровне споріднення між ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 ? - Чи є загиблий ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , біологічним батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ? Проведення експертизи доручено експертам Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Згідно висновку експерта Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 06.11.2025 за №CE-19/126-25/10903-БД (т.2 а.с.219-230) встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (об`єкт №1) та зразка букального епітелію ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт №2), які наведено в таблиці 1.1 додатку 1. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірно являється біологічним батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічною матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Ймовірність походження цих ДНК-профілів від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 становить не менше ніж 99.99999999 %.
Крім того, факт визнання батьківства ОСОБА_8 відносно ОСОБА_16 також підтверджують фотознімки наявні в матеріалах справи, зокрема докази листування між ними через соцмережу як між батьком та донькою.
Правовідносини, наявні між сторонами, мають наступне правове регулювання.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою ст.5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Частиною 1 статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Стаття 135 СК України передбачає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
За положеннями ст. 134 Сімейного кодексу України на підставі заяви осіб, зазначених у ст. 126 та 127 Сімейного кодексу України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.
Застосовуючи практику Пленуму Верховного Суду України, суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття (п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).
У пунктах 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно із якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст.130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про встановлення факту батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.130 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).
Тлумачення статті 130 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України. Висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Разом з тим, підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року в справі № 643/9245/18).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти», заява № 62257/15, зазначено, що наразі ДНК-тест - це науковий метод для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.
Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Встановлення факту батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини (див. постанову Верховного Суду від 23 листопада 2022 року в справі № 523/4928/17).
Встановлення факту батьківства ОСОБА_8 відносно ОСОБА_9 необхідне також для отримання належної їй частини одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28 лютого 2022 року.
Вимоги про встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця стосовно дитини слід розглядати за правилами цивільного судочинства (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі №672/641/23 та від 28 лютого 2024 року в справі № 752/11817/22).
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ч.2 ст.80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач, згідно з вимогами частини першої статті 206 ЦПК України, може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій заяві.
Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , правонаступник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , позов визнали у повному обсязі, подавши до суду заяви про визнання позову.
Враховуючи вищенаведене, аналізуючи зібрані по справі докази в сукупності, беручи до уваги висновок експерта Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 06.11.2025 за №CE-19/126-25/10903-БД за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, суд приходить до переконання про доведеність факту батьківства, а саме, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, оскільки відповідачі позовні вимоги визнали і таке визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, суд приходить до висновку, що згідно положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (правонаступником якого є ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , Міністерство оборони України, Яворівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частина НОМЕР_1 , про визнання батьківства, - задовольнити.
Встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідачі:
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; правонаступник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Треті особи:
- ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
- Міністерство оборони України, місцезнаходження: м.Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6;
- Яворівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: м.Яворів, вул.Львівська, 2, Львівської області;
- військова частина НОМЕР_1 .
Повний текст рішення суду складено 01 жовтня 2026 року.
Суддя А.В.Кушнір