_____________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/1030/26
Провадження № 2/947/1355/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.2026 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Тіщенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА-ДМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -
ВСТАНОВИВ:
08.01.2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА -ДМ» - Василович А.М., звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВ «БОНА ВІТА - ДМ» (ЄДРПОУ: 41600343) суму заборгованості зі сплати спожитих житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території у загальному розмірі 37527,28 грн. та судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що 07.07.2020 року на підставі Акту передачі в експлуатацію, житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , був переданий в управління ТОВ «БОНА ВІТА - ДМ». Враховуючи наведене, позивач, як обслуговуюча компанія на підставі укладених договорів із постачальниками комунальних послуг забезпечує обслуговування, експлуатацію та поточний ремонт будівлі, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, нараховує та збирає плату за надані житлово-комунальні послуги із співвласників будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто ТОВ «БОНА ВІТА-ДМ», фактично здійснює управління будинком.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .
Позивачем, зі свого боку, надаються комунальні послуги у повному обсязі, проте, відповідач ухиляється від їх сплати. Станом на момент звернення із даною позовною заявою до суду, загальний розмір боргу становить 37527,28 гривень., який позивач просить стягнути на його користь.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Гниличенко М.В.
Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 11.02.2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.
04.03.2026 року Арнаут Є.П. надала суду відзив, яким просила відмовити у задоволенні позову.
11.03.2026 року представник позивача надав суду відповідь на відзив, яким просив відхилити доводи ОСОБА_1 , викладені у відзиві на позовну заяву ТОВ «БОНА ВІТА-ДМ» та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА -ДМ» - Василович А.М. в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлялась, через канцелярію суду надійшла заява, якою позовні вимоги підтримали, просили задовольнити та розглядати справу у відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце його проведення сповіщалась належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнала.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи в електронному вигляді, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Акту прийому-передачі до договору купівлі-продажу майнових прав КПИП-141845, виданого ТОВ «Стікон» 16.07.2020 року; додаткових угод, технічного паспорту від 20.07.2020 року, належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_2 , житловою площею 60,6 кв.м., загальною площею 111,8 кв.м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №218427400 від 30.07.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
19.09.2017 року зареєстровано ТОВ «БОНА ВІТА-ДМ, код ЄДРПОУ 41600343, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.07.2025 року.
07.07.2020 року на підставі Акту передачі в експлуатацію, будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 був переданий в управління ТОВ «БОНА ВІТА-ДМ».
07.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА-ДМ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір № 710401 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, предметом якого є надання ТОВ «БОНА ВІТА-ДМ» послуги з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , натомість співвласник будинку зобов`язується оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
У відповідності до п.5 вказаного Договору, співвласник зобов`язаний, зокрема: оплачувати управителеві надані послуги з управління та інші послуги та/або витрати в порядку, за ціною та у строк, встановлені цим договором.
Згідно з п.6 Договору, управитель має право, зокрема: вимагати від співвласників оплату наданої послуги з управління та інші послуги та/або витрати в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.
За наслідком чого вбачається, що відповідач є співвласником багатоквартирного будинку та споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з надання яких надаються позивачем.
У відповідності до наданої до суду довідки про заборгованість за житлово-комунальні послуги власників вказаної квартири, у відповідача через неналежне виконання обов`язків зі сплати грошових коштів надані ТОВ «БОНА ВІТА-ДМ» житлово-комунальні послуги, виникла заборгованість за період з 01.11.2022 року по 01.11.2025 року у загальному розмірі 37527,28 грн. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
У відповідності до положень статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Власність зобов`язує.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст.68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно щомісячно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст.162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Встановлення тарифів є компетенцією відповідних органів влади та місцевого самоврядування.
Статтею 162 ЖК України визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до п.5 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно із ч. 1ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
-забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
-купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
-поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
-інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У відповідності до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, крім того, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.
Згідно із ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані зокрема, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Приймаючи вищевказане та надаючи оцінку наданим до суду доказам, судом встановлено, що ТОВ "БОНА ВІТА-ДМ" здійснює управління багатоквартирним житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Співвласником данного багатоквартирного будинку є відповідач ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_2 , з якою ТОВ "БОНА ВІТА-ДМ" укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, предметом якого є надання ТОВ «БОНА ВІТА-ДМ» послуги з управління вказаним багатоквартирним будинком, який породжує права і обов`язки між сторонами даного правочину.
Будь-яких доказів на підтвердження розірвання чи оспорювання вказаного договору до суду не надано, як і доказів не виконання позивачем взятих на себе за умовами цього договору обов`язків з надання послуг по управлінню багатоквартирним будинком, в якому розташована власність відповідача по справі.
Згідно з наданою до суду Довідкою про заборгованість за житлово-комунальні послуги власника вказаної квартири, у відповідача через неналежне виконання обов`язків зі сплати грошових коштів надані ТОВ «БОНА ВІТА-ДМ» житлово-комунальні послуги, виникла заборгованість за період з 01.01.2022 року по 01.01.2025 року у загальному розмірі 37527,28 грн.
Вказаний розрахунок не спростований відповідачем, а відтак приймається в якості належного доказу.
У відповідності до наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем частково здійснювалась сплата коштів за надані послуги, однак не в повному обсязі, остання оплата була здійснена відповідачем у листопаді 2025 року в розмірі 2830,00 грн., що свідчить про визнання нею боргу.
Жодних доказів на підтвердження надання послуг у неналежній якості, невірного нарахування чи відсутності вказаної заборгованості, відповідачем в порушення вимог ч.1ст. 81 ЦПК України до суду не надано.
Слід зазначити, що обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Відповідач у відзиві на позов зазначає, що вона є споживачем та особою з вразливої соціальної категорії, особою з інвалідністю 2 групи, з 25.09.2023 року вона перебуває у Німеччині, в квартирі ніхто не проживає, тому відсутнє користування комунальними послугами.
Проте, суд зауважує, що сам факт виїзду за кордон та не проживання в квартирі не звільняє власника від обов`язку сплачувати внески на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ, оскільки цей обов`язок прив`язаний до права власності на нерухомість, а не до факту проживання.
Відповідач зазначає, що ОСББ надає послуги неналежної якості, проте вказані доводи є голослівними, оскільки жодних доказів, актів, на підтвердження надання послуг неналежної якості суду не надано, крім того відповідач з вересня 2023 року проживає за межами України.
Посилання відповідача на факт настання форс-мажорних обставин (військові дії на території України) та як наслідок безпідставне нарахування заборгованості за комунальні послуги, суд не приймає до уваги. Воєнний стан та форс-мажор не звільняють від обов`язку оплачувати комунальні послуги та внески до ОСББ. Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року дійсно визнає війну форс-мажором, однак форс-мажор звільняє лише від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, тобто від штрафів, пені та 3% річних, але не звільняє від виконання основного зобов`язання по оплаті внесків до ОСББ. Внески на утримання будинку та прибудинкової території не є «комунальною послугою» - це встановлений рішенням загальних зборів обов`язок співвласника брати участь у спільних витратах (ст. 15 Закону України «Про ОСББ»). Навіть під час війни багатоквартирний житловий будинок потребує обслуговування (вивезення сміття, прибирання, аварійні ремонти мереж, підготовка до зими).
Відповідач ОСОБА_1 також звертає увагу суду на той факт, що в квартирі АДРЕСА_3 , яка належить її на праві власності, встановлено індивідуальний лічильник тепла, який пройшов перевірку 08.09.2025 року, у зв`язку з відсутністю проживання власника у квартирі, усі донарахування за споживання є незаконними та здійснюється за фактичними показниками, проте показання лічильника є незмінними.
З приводу вказаних доводів відповідача, суд зазначає, що факт не проживання особи в квартирі не звільняє власника від оплати за опалення місць загального користування та за обсяг теплової енергії, що витрачається на опалення будинку й функціонування внутрішньобудинкової системи. Також, нарахування додаткових обсягів тепла до середнього споживання здійснюється у разі ненадання показників лічильника індивідуального приладу обліку, що не порушує Методику № 315. Якщо показники квартирного лічильника тепла не передаються вчасно, Методика № 315 вимагає від теплопостачальної організації чи управителя будинку розраховувати обсяг споживання як середньомісячний. Постачальник послуг не зобов`язаний припиняти нарахування без належного підтвердження (акти, заяви тощо), навіть якщо у квартирі ніхто не живе, є платежі, які не скасовуються повністю, а лише можуть бути зменшені (утримання будинку та прибудинкової території - регулюється статутом ОСББ).
Крім того, суд погоджується з доводами позивача про те, що письмові пояснення осіб, подані ОСОБА_1 12.03.2026 року разом з запереченнями на відповідь на відзив, як пояснення свідків, є недопустимими доказами, оскільки відповідно норм ст.ст.90-93 ЦПК України встановлено спеціальний порядок допиту свідків безпосередньо у судовому засіданні, з попередженням їх про кримінальну відповідальність, підписанням присяги свідка та можливістю учасникам процесу задавати питання. Також, суд визнає недопустимими доказами роздруківки листування у месенджері, оскільки вони не містять належних ідентифікаційних даних учасників листування, встановлення достовірних відомостей про особу відправника, не відповідають критерію електронних доказів.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в порушення вищезазначених приписів закону, відповідачем несвоєчасно сплачувались кошти за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, а також проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.
Відповідно до ч.1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи задоволення позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають у відшкодування витрат зі сплати останнім судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Крім того, у позовній заяві представник позивача зазначив, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу складає 2000,00 гривень, проте жодних доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн. та вимог про стягнення конкретного розміру правничої допомоги не надано, що позбавляє суд можливості вирішити питання про стягнення витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 319, 360, 509, 525, 526, 530, 536, 599, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 9, 12-13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 12, 19, 81, 89, 141, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА-ДМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВ «БОНА ВІТА-ДМ» (ЄДРПОУ: 41600343 адреса місцезнаходження: м.Одеса, вул. Жаботинського, 56А), заборгованість зі сплати спожитих житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території у загальному розмірі 37527 (тридцять сім тисяч п`ятсот двадцять сім) гривень 28 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВ «БОНА ВІТА-ДМ» (ЄДРПОУ: 41600343 адреса місцезнаходження: м.Одеса, вул. Жаботинського, 56А), судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2026 року.
Суддя М. В. Гниличенко