МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
30 вересня 2026 р. № 400/11730/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величко А.В., розглянувши адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_2 ,
про заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 400/11730/25 від 20.11.2025 позов задоволено повністю.
14.08.2026 до суду надійшла заява представника Військової частини НОМЕР_2 про перегляд рішення суду від 20.11.2025 у справі № 400/11730/25 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить відмовити у задоволенні позову щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.11.2020 до 20.05.2023.
Ухвалою суду від 18.08.2026 відкрито провадження за нововиявленими обставинами та призначено до розгляду в судовому засіданні.
редставник відповідача підтримав заяву, надав клопотання про розгляд заяви без його участі просив її задовольнити, позивач просив відмовити у задоволенні заяви.
Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 3 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Отже, застосування наведеної норми передбачає встановлення того, що скасоване в подальшому судове рішення не лише існувало на час вирішення відповідної справи, а мало безпосереднє юридичне значення для її вирішення та було покладене в основу висновків суду, від яких залежав результат розгляду відповідних позовних вимог.
У постанові від 05.02.2021 у справі № 815/6356/15 Верховний Суд висловив правову позицію, відповідно до якої скасування судового рішення, висновки якого мали визначальне значення під час ухвалення рішення в іншій справі, може бути підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.
Відповідач обгрунтував заяву тим, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2025р. у справі № 400/11730/25 при розрахунку грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01 січня поточного року. В свою чергу, відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023р.) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Постанова Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023р. набрала чинності з 20.05.2023р. Вказане свідчить, що починаючи з 20.05.2023р. розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, а не виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня поточного року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025р. у справі № 320/29450/24, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025р. у справі № 320/29450/24, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023р. № 481 неправомірними, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023р. № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Миколаївським окружним адміністративним судом при ухваленні рішення від 20.11.2025р. у справі № 400/11730/25 не взято до уваги норми постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023р. щодо розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб виходячи з розміру 1762 гривні.
Постановою Верховного Суду від 16.07.2026р. у справі № 320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивача до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023р. про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відмовлено. Вказане свідчить, що постанова Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023р., якою внесені зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017р. в частині розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб виходячи з розміру 1762 гривні, підлягає застосування з дати набрання чинності.
Суд розглянув заяву відповідача та не знайшов підстав для ї задоволення.
Так, при прийнятті рішення суд керувався, зокрема, правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 року у справі № 520/5814/24: до правовідносин, пов`язаних із грошовим забезпеченням, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2020- 2023 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.
У постанові Верховного Суду від 17.02.2026 року у справі № 520/5814/24 зазначено, що з огляду на визначені в частинні третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22).
Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»,Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на перерахунок грошового забезпечення у 2020-2023 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» .
Суд при прийнятті рішення у справі № 400/11730/25 не приймав до уваги рішення у справі № 320/29450/24.
Тому скасування Верховним Судом рішень першої та апеляційної інстанції у справі № 320/29450/24 не є нововиявленою обставиною в розумінні КАС України, з якою пов`язується перегляд рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами перегляду рішення за нововиявленими обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Тому заява відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 20.11.2025 по справі № 400/11730/25 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 361-366, 368-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Залишити заяву військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 20.11.2025 по справі № 400/11730/25 без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А.В. Величко