ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 282/544/26 Головуючий у 1-й інст. Носач В. М.
Доповідач Панкеєва В.А.
УХВАЛА
01 жовтня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі судді Панкеєвої В.А., вирішуючи питання виконання вимог ухвали Житомирського апеляційного суду від 10 вересня 2026 року, якою залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 27 липня 2026 року у цивільній справі за позовом акціонерного товариства "Акцент-Банк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 10 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 27 липня 2026 року у справі №282/544/26 залишено без руху та надано десять днів з дня отримання ухвали для подання до суду доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи, а також доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Роз`яснено наслідки невиконання вимог ухвали суду у встановлений судом строк.
24 вересня 2026 року ОСОБА_1 направив до суду заяву, в якій зазначив, що що копію апеляційної скарги було автоматично доставлено відповідачу акціонерному товариству "Акцент-Банк" в електронній формі через підсистему "Електронний суд" (через корпоративний шлюз корпАПІ) 28 серпня 2026 року. Також просить відстрочити сплату судового збору в розмірі 3 993,60 грн до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на скрутне матеріальне становище, та додає індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5).
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Згідно з ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Стаття 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас саме стаття 8 Закону України "Про судовий збір", яка є спеціальною, конкретизує порядок, умови такого звільнення і коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі "Креуз проти Польщі", від 19 червня 2001 року).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах "Княт проти Польщі", "Єдамскі та Єдамска проти Польщі", від 26 липня 2005 року).
Для відстрочення сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для відстрочення такій особі сплати судового збору.
На підтвердження скрутного матеріального становища скаржник надав індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), згідно з якими протягом звітного 2025 року він отримував дохід від акціонерного товариства "Житомиробленерго" (код ЄДРПОУ: 22048622), а саме: за січень - 19 361,40 грн, лютий - 14 169,15 грн, березень - 17 461,37 грн, квітень - 15 355,64 грн, травень - 15 936,04 грн, червень - 20 052,10 грн, липень - 18 652,24 грн, серпень - 16 153,21 грн, вересень - 22 178,22 грн, жовтень - 20 861,10 грн, листопад - 23 772,20 грн, грудень - 30 118,20 грн (загальний річний дохід становить 213 970,87 грн).
Із зазначених відомостей слідує, що підлягаючий сплаті розмір судового збору (3 993,60 грн) не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік (2025 рік), що виключає наявність імперативних підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", для задоволення відповідного клопотання.
З огляду на те, що скаржник не є особою з інвалідністю, його не віднесено до інших пільгових категорій, а безпідставне ненадходження до державного бюджету коштів за сплату судового збору порушує інтереси держави, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 п.1 частини другої ст.4 цього Закону - за подання до суду юридичною особою заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн станом на 01 січня 2026 року).
Відповідно до пп.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується в розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи викладене вище, за подання апеляційної скарги судовий збір підлягає сплаті у розмірі 3993,60 грн (із розрахунку:3328,00х0,8х150%=3993,60).
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" та листа Державної судової адміністрації України № 15-15335/15 від 28.08.2015 судовий збір згідно закону перераховується у безготівковій або готівковій формі, при сплаті судового збору через онлайн системи, банкомати для приймання платежів, інтернет-банкінг, банківські установи обов`язковими для заповнення платниками є наступні реквізити:
Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
При сплаті судового збору поле "призначення платежу" розрахункового документа повинно бути заповнено наступним чином: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Житомирський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За таких обставин, слід надати заявникові строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для подання доказів сплати судового збору.
Відповідно до положень статті 127 ЦПК процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений з ініціативи суду; про що суд постановляє ухвалу.
Оскільки недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі апеляційного суду від 10 вересня 2026 року заявником в повному обсязі не усунуто, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись статтями 127, 356, 357 ЦПК, апеляційний суд
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 27 липня 2026 року у справі №282/544/26 на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А.Панкеєва