Справа № 456/2077/25
Провадження № 2-о/456/114/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В.
з участю секретаря Дверій Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Стрийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту батьківства,
ВСТАНОВИВ:
Заявниця ОСОБА_1 просить встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та зобов`язати Стрийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 № 192 від 17.04.2007, вказавши у графі «батько» ОСОБА_4 , громадянина України.
В обґрунтування заявлених вимог заявниця покликалася на те, що її батьки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю понад 15 років. З 16.08.2003 по 17.04.2004 вони перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_6 народився її рідний брат ОСОБА_3 . Батьківство щодо нього ОСОБА_4 визнав добровільно. Після розірвання шлюбу батьки продовжували проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільний побут. У цей період народилась вона - ОСОБА_1 . Через фінансову скруту в родині та необхідність отримання соціальної допомоги батьки прийняли рішення не реєструвати батьківство офіційно. Запис про її батька було здійснено за ч. 1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері). Згодом, 20.09.2013 батьки повторно уклали шлюб. Проте питання про внесення змін до її свідоцтва про народження не було вирішено через звичайну необізнаність та життєві обставини. Батьки вважали, що сам факт офіційного шлюбу та їхнє багаторічне спільне проживання однією сім`єю вже є підтвердженням родинної єдності. Оскільки в повсякденному житті вини ніколи не стикалися з перешкодами, батько завжди брав участь у її вихованні, відвідував школу, забезпечував матеріально та представляв її як свою доньку, а тому юридичне оформлення видавалося лише формальністю. Проте після загибелі батька при захисті Батьківщини виникли труднощі в оформленні належних їй прав, а тому звертається до суду з даною заявою.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 в поданому відзиві заперечень щодо заяви не навела.
Інші заінтересовані особи правом на подання відзиву не скористалися.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 14 квітня 2025 року головуючим суддею в справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 24/
Ухвалою від 28.04.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Стрийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства /а.с. 25-26/.
Постановою Львівського апеляційного суду від 27.02.2026 ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.04.2025 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції /а.с. 67-72/.
15.04.2026 ОСОБА_1 подано заяву про уточнення обставин справи /а.с. 83-156/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.04.2026 заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Стрийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.04.2026. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права /а.с. 157/.
В судовому засіданні 22.04.2026 до участі в справі залучено заінтересовану особу ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 161/.
11.05.2026 представником заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 подано відзив /а.с. 168-172/.
11.05.2026 заявницею подано клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи /а.с. 173-202/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2026 у цивільній справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу ДНК-тест на спорідненість, провадження на час проведення експертизи зупинено /а.с. 206/.
Ухвалою від 09.07.2026 провадження у справі поновлено. Справу призначено до розгляду на 17.09.2026 /а.с. 232/.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Волоховський О.І. подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, вимоги заяви підтримують у повному обсязі та просять такі задовольнити.
Заінтересовані особи та їх представники в поданих заявах клопотали про розгляд справи за їх відсутності. Проти задоволення заяви не заперечили.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно з ч. 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням розумності положення частину п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 17.09.2026 є дата складення повного тексту судового рішення - 30.09.2026.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
З досліджених судом рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.04.2018, актових записів про шлюб, довідки № 284/03-01-49 від 18.09.2007 та копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.09.2013 встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 16.08.2003 по 17.04.2004, 20.09.2013 вказані особи повторно зареєстрували шлюб, який розірвано 12.04.2018 в судовому порядку /а.с. 15, 17-18, 111-112/.
Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 /а.с. 180/.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11.01.2022, виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Стрию реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_1 (заявниця), та її батьками є: ОСОБА_4 - батько, ОСОБА_2 - мати /а.с. 7, 104/.
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України 17.04.2007 вчинено актовий запис № 192 про народження ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Стрию Львівської області та її батьками є: ОСОБА_2 - матір, ОСОБА_4 - батько. Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України /а.с. 16/.
Судом встановлено, що заявниці ОСОБА_1 21.01.2026 видано паспорт громадянина України № НОМЕР_3 . Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 101-102/.
Відповідно до наданих заявницею фотокарток, які були досліджені в судовому засіданні, на таких відображено відпочинок, святкування родинних свят заявниці та ОСОБА_4 . Зокрема, на фотокартках зафіксований ОСОБА_4 разом із дружиною, сином та дочкою у різні вікові періоди дочки ОСОБА_1 , під час відпочинку та святкування різних свят дочки /а.с. 9-13/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 12.09.2023 ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Роботине Пологівського району Запорізької області помер ОСОБА_4 /а.с. 8, 107/.
Відповідно до довідки про причину смерті № 5245 від 03.09.2023 причиною смерті ОСОБА_4 є розтрощення тіла /а.с. 20/.
З довідок про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, № 4587 від 02.11.2023 та № 1713 від 15.10.2024 встановлено, що ОСОБА_4 дійсно в період з 21.08.2023 по 23.08.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Роботине Запорізької області /а.с. 108-109/.
Згідно з витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 514 від 05.04.2024 травма солдата ОСОБА_4 , яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини /а.с. 21, 110/.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 до повноліття мала статус дитини військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби /а.с. 106/.
З довідок, виданих ОСББ «Стимул», за № 3 від 13.12.2023 та № 5 від 15.01.2024 встановлено що ОСОБА_4 до дня смерті проживав на території Стрийської ТГ без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з батьком проживала без реєстрації ОСОБА_1 (заявниця), син та дружина (заінтересовані особи) /а.с. 14, 113-116/.
З анкети військовослужбовця ОСОБА_4 військової частини НОМЕР_6 встановлено, що останнім вказано відомості про дочку ОСОБА_1 (заявницю) /а.с. 22, 117/.
Долучені заявницею роздруківки з смс-месенджера між нею та ОСОБА_4 (ідентифікація за номером, що співпадає з номером з анкети військовослужбовця), в яких останній підписаний як «Тато», підтверджують, що останній називає заявницю дочкою, а вона його - батьком /а.с. 118, 121-156/.
Норми права та мотиви їх застосування.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частина 1 статті 315 Цивільно процесуального кодексу України визначає перелік фактів, які суд може встановити.
Водночас, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Так, відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.
Предметом заяви у даній справі є вимоги про визнання батьківства ОСОБА_4 щодо дитини ОСОБА_1 , народженої жінкою ОСОБА_2 , яка на момент зачаття дитини та її народження не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 .
Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).
Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та125 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Відповідно до положень ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Згідно з ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до положень ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині 3 статті 128 цього Кодексу, зокрема, матір`ю дитини. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року в справі №643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок щодо застосування статті 130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року в справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18) зазначено, що «доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги».
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 вересня 2025 року в справі № 753/23080/23 виснував, що встановлення батьківства, з урахуванням «філософії» Європейського суду з прав людини, може відбуватися на підставі будь-яких доказів, які можуть бути взяті судом до уваги, що з достовірністю підтверджують батьківство. Тобто, як на підставі «соціальних» доказів (спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, чи спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства), так і за допомогою результатів ДНК-експертизи.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2023 року в справі № 592/4443/17 (провадження № 61-9923св22) зазначено, що відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності. Як докази для встановлення батьківства в суді можуть бути досліджені зокрема: листи, телеграми відповідача, в яких він повідомляє про можливість народження чи народження його дитини певною жінкою; заява відповідача за місцем роботи про надання йому відпустки у зв`язку з народженням дитини; показання свідків про виявлення відповідачем турботи про дитину та її матір, обрання імені дитини тощо.
Тобто, при вирішенні заяв про встановлення факту батьківства досліджуються усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 760/3977/15 (провадження № 61-2081зпв18) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами. Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою батьківства.
Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року в справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).
Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.
Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року в справі №641/9147/15 (провадження № 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року в справі №225/6301/15-ц (провадження № 61-30047св18), від 12 грудня 2019 року в справі № 562/1155/18 (провадження № 61-11709св19).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналіз наведених вище положень законодавства свідчить, що предметом доказування у справах про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи, їх кровної спорідненості. При цьому, закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю понад 15 років. З 16.08.2003 по 17.04.2004 вони перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_6 народився рідний брат заявниці ОСОБА_3 . Батьківство щодо нього ОСОБА_4 визнав добровільно. Після розірвання шлюбу батьки продовжували проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільний побут. У цей період народилась заявниця ОСОБА_1 .
Зокрема, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11.01.2022, виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Стрию реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_1 (заявниця), та її батьками є: ОСОБА_4 - батько, ОСОБА_2 - мати /а.с. 7, 104/.
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України 17.04.2007 вчинено актовий запис № 192 про народження ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Стрию Львівської області, та її батьками є: ОСОБА_2 - матір, ОСОБА_4 - батько. Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України /а.с. 16/.
Як пояснила заявниця ОСОБА_1 . ОСОБА_4 є її біологічним батьком, однак, з тих підстав, що батьки не перебували у зареєстрованому шлюбі, запис про батька було здійснено зі слів матері відповідно до приписів ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. В той же час, задовго до її народження та після її народження, аж до моменту, коли відповідач загинув при захисті Батьківщини, вони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет та взаємні права і обов`язки, спільно вирішували побутові питання, що підтверджується долученими доказами. ОСОБА_4 завжди визнавав себе її батьком, утримував її та забезпечував її розвиток, що підтверджується долученою перепискою з месенджера. Однак не встиг документально оформити цей факт через те, що після повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України вступив до лав Збройних Сил України та брав активну участь у бойових діях, а ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув під час виконання бойового завдання.
Разом з тим, з фотокарток, які були досліджені в судовому засіданні, на таких відображено відпочинок, святкування родинних свят заявниці та ОСОБА_4 , зафіксований ОСОБА_4 разом із дружиною, сином та дочкою у різні вікові періоди дочки ОСОБА_1 , під час відпочинку та святкування різних свят дочки /а.с. 9-13/.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «KALACHEVA v. RUSSIA», № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року, єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини на сьогодні є ДНК-тест; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
За таких обставин на підставі ухвали суду від 12.05.2026 у справі було проведено судову молекулярно-генетичну експертизу, згідно з висновком якої від 15.06.2026 № 54655 ймовірність того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народжені матір?ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мають спільного біологічного батька, складає 99,94% /а.с. 209-230/.
Таким чином, суд вважає відповідний факт доведеним.
Будь яких доказів, які б доводили, що ОСОБА_4 заперечував своє батьківство відносно ОСОБА_1 , матеріали справи не містять, та судом таких не здобуто.
Висновки суду за результатами розгляду заяви.
Таким чином, виходячи з досліджених судом доказів, суд вважає факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доведеним і таким, що може бути визнаним у судовому порядку.
Ухвалюючи рішення, суд врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів сторін та останнє відповідатиме загальноприйнятим нормам та духу сімейно-правових відносин.
Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Згідно з п. 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), в яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану.
Тому слід внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , № 192, складеного 17.04.2007 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Стрию реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, зазначивши у графі «Батько» - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, інші відомості залишити без змін.
Щодо судового збору.
Питання щодо стягнення із заінтересованих осіб суми судових витрат заявницею не порушувалося.
Керуючись ст. 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити.
Встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , № 192, складеного 17.04.2007 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Стрию реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, зазначивши у графі «Батько» - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, інші відомості залишити без змін.
Рішення суду є підставою для внесення відповідних змін до актового запису про народження та видачі нового свідоцтва про народження.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу опіки та піклування та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.09.2026.
Суддя Л.В.Гула