Справа №601/1374/26
Провадження № 2/601/859/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Коротича І.А.,
за участю секретаря судового засідання Бончик А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката Карої Діани Юріївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та органу опіки та піклування Кременецької міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітнього сина,-
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Кара Д.Ю., яка представляє інтереси ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 та органу опіки та піклування Кременецької міської ради, в якій просить: встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2023 року у справі № 601/11988/23 було розірвано. Крім того, висновком виконавчого комітету Кременецької міської ради № 2962 від 02.02.2026, визначено місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мама, ОСОБА_2 перебуває за кордоном у Республіці Польща, до України не має наміру вертатись, з сином не спілкується, участі у його вихованні не приймає. Таким чином, ОСОБА_1 сам здійснює догляд за своїм неповнолітнім сином. Оскільки, встановити факт самостійного виховання та утримання дитини в інший спосіб не можливо, відтак він звертається до суду з проханням встановити даний юридичний факт. Встановлення даного факту є необхідним для захисту прав та інтересів дитини, а також моїх прав та інтересів, як батька, що займається самостійним вихованням на утриманням дитини, вирішення інших питань, пов?язаних із вихованням дитини, в т.ч. його навчанням, лікуванням.
Ухвалою судді від 18 травня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 02 липня 2026 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кара Д.Ю. в судове засідання не з`явилися, надіславши на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. Не заперечують щодо призначення справи до судового розгляду.
Представник відповідача органу опіки та піклування Кременецької міської ради в підготовче судове засідання не з`явився, надіславши на адресу суду заяву про проведення розгляду справи у його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що в позові слід відмовити зі слідуючих міркувань.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно приписів пункту 2 ч. 1 ст.315 ЦПК України, суд, зокрема, розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
За змістом ст. 315, 318 ЦПК України, суди розглядають справи про встановлення фактів перебування на утриманні, якщо вони мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення особистих немайнових чи майнових прав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2
проживає разом із ним, знаходиться на його утриманні і самостійному вихованні.
Судом встановлено, що сторони у справі перебували в шлюбі з 11.08.2005, який рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2023 року у справі № 601/1899/23 було розірвано.
У шлюбі в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Висновком виконавчого комітету Кременецької міської ради № 2962 від 02.02.2026, визначено місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи № 14/10-12/4 від 13.04.2021, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 23.08.2018 по теперішній час.
Також згідно акту обстеження умов проживання від 29.09.2025, складеного депутатом Кременецької міської ради встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживає неповнолітній син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мама ОСОБА_2 перебуває закордоном. ОСОБА_1 здійснює догляд за своїм малолітнім сином.
Як вбачається з довідки № 347 від 04.05.2026, виданої Кременецьким РК БТІ, нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Бурлак А.В.
Згідно довідки № 53 від 01.12.2025, ОСОБА_3 навчається в Катеринівській гімназії Кременецької міської ради у 2 класі.
Як вбачається з довідки - характеристики, виданої Кременецькою міською радою, скарг на гр. ОСОБА_1 у Кременецьку міську раду не надходило. До адміністративної відповідальності адмінкомісією не притягувався.
Також встановлено, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває (довідки № 119, видані КНП «Кременецькою опорною лікарнею» Кременецької міської ради).
Згідно службової характеристики, виданої 05 вересня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 , солдат ОСОБА_1 за час проходження служби на посаді водій-електрик відділення забезпечення зарекомендував себе як хороший спеціаліст, до виконання військових обов`язку відноситься сумлінно та відповідально. Накази старших за званням виконує сумлінно. У стройовому відношенні дисциплінований.
Судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Частиною 1 статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та125 цього Кодексу.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст.14 та ч. 1 ст.15 СК України сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.
Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені ст. ст. 150-151 СК України.
За приписами ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст.ст.180,181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
У частинах першій, четвертій статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. В розумінні приписів статті 206 ЦПК України, суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову, якщо це суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.
Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.
У цій справі, відповідачка не позбавлена батьківських прав, не визнана безвісно відсутньою або померлою, тобто її права не припинені і необмежені, ані в силу закону, ані за рішенням суду.
Суд наголошує, що СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винної поведінки та ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, під час судового розгляду таких доказів судом не здобуто та позивачем не надано.
Надані позивачем докази свідчать лише про проживання дитини разом з батьком, що сторонами не заперечується, однак жодним чином не підтверджують факт ухилення матері від участі у вихованні дитини.
Суд звертає увагу, що діючий процесуальний закон унеможливлює ухвалення судових рішень на основі припущень, ймовірностей чи непідтверджених фактів.
Суд також звертає увагу, що заявник просить установити факт самостійного виховання та утримання ним дитини, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини.
Так, у статті 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. За частиною першою цієї статті право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають не лише один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, а й орган опіки та піклування або прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.
Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22.
Позивачем не надано належних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження наявності об`єктивних, безповоротних та непереборних обставин, за яких мати дитини позбавлена можливості здійснювати свої батьківські права й обов`язки чи повністю втратила батьківську правосуб`єктність.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності за стандартом більшої переконливості, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову адвоката Карої Діани Юріївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та органу опіки та піклування Кременецької міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітнього сина,- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: орган опіки та піклування Кременецької міської ради, місцезнаходження: місто Кременець, вул. Словацького, 6, Тернопільської області.
Головуючий: