Дата документу 29.09.2026 Справа № 334/5079/25
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №334/5079/25 Головуючий у 1- інстанції Ісаков Д.О.
Провадження № 22-ц/807/1790/26
УХВАЛА
29 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - судді Онищенка Е.А.
суддів: Мінгазова Р.В., Трофимової Д.А.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2026 року у справі за позовом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Шевейка Романа Ігоровича, який діє в інтересах держави в особі позивача Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 26.06.2026 року подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
У відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ухвалено 07 квітня 2026 року.
26 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2026 року у справі за позовом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Шевейка Романа Ігоровича, який діє в інтересах держави в особі позивача Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майназалишено без руху, надано строк на усунення недоліків, а саме надання суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 3 633,60 грн на рахунок банківської установи, яка уповноважена на їх отримання, в межах строку встановленого судом. Роз`яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України.
Відповідно до довідки про доставку електронного документу ухвала від 10 вересня 2026 року по справі була надіслана в електронний кабінет представника скаржника 10.09.2026 о 18:49:08 (т.2, а.с. 58).
Проте, вказані вимоги до теперішнього часу у визначений судом термін не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Відповідно до п.п. 6,7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505 св 22).
Враховуючи направлення Запорізьким апеляційним судом копії ухвали від 10 вересня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху представнику скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведене свідчить, про те, що скаржник добросовісно не здійснює свої процесуальні дії та про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 261, 357, 358 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2026 року у справі за позовом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Шевейка Романа Ігоровича, який діє в інтересах держави в особі позивача Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Е.А. Онищенко
Судді: Р.В. Мінгазов
Д.А. Трофимова