Справа № 953/10955/24
н/п 2/953/134/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року м.Харків
Київський районний суд м.Харкова у складі:
головуючої судді - Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судових засідань - Кот Я.А.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивачки - адвоката Мирошниченко К.П.
представника відповідачки - адвоката Вайленко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, треті особи: військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, треті особи: військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу, відповідно до якої просить встановити факт, що має юридичне значення, проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який зник безвісти 07.10.2023, однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 01.07.2007 по 07.10.2023 - день зникнення останнього.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що вона та ОСОБА_4 познайомилися у 2007 році. Після знайомства між ними склалися близькі стосунки, які згодом переросли у спільне проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
З липня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 фактично проживали однією сім`єю як чоловік та жінка за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса - АДРЕСА_2 ). Спільно проживали за вказаною адресою до жовтня 2023 року, тобто до зникнення ОСОБА_4 .
За час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, здійснювали взаємну матеріальну підтримку та виконували обов`язки, притаманні подружжю. Разом проводили вільний час, їздили на відпочинок, що, за твердженням позивачки, підтверджується спільними фотографіями. ОСОБА_4 також систематично надсилав позивачці грошові кошти, що підтверджується випискою за картковим рахунком, відкритим в АТ КБ «ПриватБанк».
ОСОБА_1 займалася веденням домашнього господарства. Спільних дітей у них із ОСОБА_4 не було, однак вони разом брали участь у вихованні сина позивачки - ОСОБА_5 . У 2013 році спільно відзначали його весілля.
З дітьми ОСОБА_4 позивачка спілкувалася мало. Останнім відомим їй місцем проживання дітей ОСОБА_4 є адреса: АДРЕСА_3 . У зв`язку з відсутністю зв`язку з ними позивачка не мала можливості повідомити їх про зникнення ОСОБА_4 . Разом із тим у неї зберігаються свідоцтва про народження його дітей- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та (Непокупної) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також позивачці відомо, що колишня дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_8 - померла. Батьки ОСОБА_4 також померли: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Позивачка зазначила, що вони з ОСОБА_4 з повагою ставилися один до одного, мали спільні плани на майбутнє та мали намір зареєструвати шлюб.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан. У березні 2023 року ОСОБА_4 , у зв`язку з необхідністю забезпечення сім`ї, вступив до лав Збройних Сил України, де проходив військову службу на посаді номера обслуги гранатометного відділення 3-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти військової частини НОМЕР_1 та брав участь у заходах із захисту України.
07 жовтня 2023 року ОСОБА_4 , виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України, зник безвісти в районі населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області.
У зв`язку з цим позивачка просить встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 у період з липня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Позивачка зазначає, що встановлення зазначеного факту необхідне їй для оформлення та отримання грошового забезпечення ОСОБА_4 , а також інших передбачених законодавством виплат, допомог та компенсацій, які можуть виплачуватися членам сім`ї військовослужбовця, який зник безвісти під час виконання бойового завдання. Однак під час підготовки відповідних документів позивачка з`ясувала, що не має можливості надати документи, які підтверджують її статус члена сім`ї ОСОБА_4 , оскільки шлюб між ними зареєстрований не був.
Вказує, що іншим способом, ніж на підставі судового рішення, підтвердити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 вона не може, оскільки останній зник безвісти під час виконання бойового завдання.
На підтвердження факту спільного проживання та ведення спільного господарства позивачкою долучено відповідні докази, а також зазначено, що вказані обставини можуть бути підтверджені показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Крім того, у позивачки знаходяться особисті документи ОСОБА_4 , зокрема закордонний паспорт, трудова книжка, свідоцтво про восьмирічну освіту, диплом, міжнародне свідоцтво про вакцинацію, виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, анкета-заява до договору про надання банківських послуг, довіреність, видана на ім`я ОСОБА_4 у 2013 році, свідоцтва про народження його дітей, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про народження ОСОБА_4 , свідоцтво до сертифіката, сертифікат про закінчення курсу за програмою базової загальновійськової підготовки.
За твердженням позивачки, долучені до позовної заяви докази підтверджують, що вона та ОСОБА_4 тривалий час проживали разом як одна сім`я, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та взаємні права й обов`язки, притаманні подружжю.
При цьому позивачка зазначає, що ні вона, ні ОСОБА_4 в період їх спільного проживання в іншому зареєстрованому шлюбі не перебували, що, на її думку, підтверджується долученими до матеріалів справи доказами.
Крім того, сімейні фотографії, на яких зафіксовані вона та ОСОБА_4 , на думку позивачки, підтверджують характер їхніх взаємовідносин. Зокрема, на фотографіях вони зображені разом під час сімейних свят, спільного відпочинку, а також разом із родичами.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2024 справа розподілена судді Лисиченко С.М.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 03.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
16.12.2024 до суду в електронній формі надійшли пояснення представника Міністерства оборони України щодо позову, відповідно до яких Міністерство оборони України заперечувало проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
У своїх поясненнях представник Міністерства оборони України зазначив, що правове регулювання відносин між державою та громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється, зокрема, відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Посилаючись на положення статей 16, 16-1, 16-2, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», представник відповідача зазначив, що законодавством визначено підстави призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, а також коло осіб, які мають право на її отримання. До таких осіб належать, зокрема, батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, та утриманці загиблого (померлого).
Також у поясненнях зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» сім`ям загиблих осіб, визначених цією постановою, передбачена одноразова грошова допомога у розмірі 15 000 000 грн, яка розподіляється між отримувачами, визначеними статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у рівних частках.
Представник Міністерства оборони України послався також на Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджений наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, яким визначено порядок оформлення та опрацювання документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Зокрема, зазначено, що члени сім`ї звертаються до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки та подають документи, передбачені відповідним Порядком. Після їх опрацювання документи передаються за підпорядкованістю до відповідних структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, а надалі - на розгляд Комісії Міністерства оборони України. За результатами розгляду приймається рішення про призначення одноразової грошової допомоги, відмову в її призначенні або повернення документів на доопрацювання.
Представник Міністерства оборони України також зазначив, що до заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу мають бути додані документи та інші докази, які підтверджують наявність між заявником та іншою особою фактичних шлюбних відносин.
Посилаючись на положення статті 4 Сімейного кодексу України зазначив, що сім`я може створюватися не лише на підставі шлюбу, а й на інших підставах, не заборонених законом та таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. При цьому ознаками сім`ї є, зокрема, спільне проживання осіб, їх пов`язаність спільним побутом, а також наявність взаємних прав та обов`язків.
Разом із тим представник Міністерства оборони України вказав, що, на його думку, ОСОБА_1 не надала достатніх та належних доказів на підтвердження факту її проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, у зв`язку з чим просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Крім того, представник Міністерства оборони України просив розглянути цивільну справу №953/10955/24 за відсутності представника Міністерства оборони України.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 04.03.2025 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
06.10.2025 до суду від третьої особи - військової частини НОМЕР_1 надійшла заява від 03.10.2025, зі змісту якої вбачається, що під час призову на військову службу до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , заповнив анкету, в якій у графі «Сімейний стан» зазначив ОСОБА_1 , позивачку у справі, як свою дружину, та вказав її контактний номер телефону.Військова частина НОМЕР_1 , посилаючись на надані їй процесуальні права, надала суду зазначені відомості як доказ, що, на її думку, може сприяти повному та об`єктивному розгляду справи. Просила врахувати надані відомості під час розгляду справи, розглянути справу за відсутності її представника та ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 16.10.2025 прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, треті особи: військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 02.05.2017 по 14.03.2022, провадження в цій частині у справі закрито.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 23.04.2026 задоволено клопотання представника відповідачки ОСОБА_3 - адвоката Вайленко Ганни Олександрівни про призначення судової почеркознавчої експертизи. Призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у Анкеті від 05.06.2023 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою.
Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.
16.07.2026 до суду з Національного наукового центру ICE ім. Засл проф М.С. Бокаріуса надійшов висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №7010 по цивільній справі №953/10955/24, також повернуто матеріали цивільної справи.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 17.07.2026 поновлено провадження у справі, призначено судове засідання.
Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини та підстави, викладені у письмових заявах по суті справи.
Сторона позивача просила встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у періоди з 01.07.2007 по 01.05.2017 та з 15.03.2022 по 07.10.2023- день зникнення ОСОБА_4 .
Представник відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_14 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на недоведеність позивачкою факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 у зазначені періоди. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідачка не скористалася.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини його неявки суду не відомі. Заяв, клопотань чи відзиву на позовну заяву відповідач не подавав.
Представники третіх осіб - Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Представник третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_11 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі. Заяв та клопотань не подавав.
Суд, вислухавши вступне слово учасників судового розгляду, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи, допитавши свідків та оцінивши їх у сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
В ході судового розгляду достовірно встановлено та не заперечувалося сторонами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у періоди з 01.07.2007 по 01.05.2017 та з 15.03.2022 по 07.10.2023 не перебували у зареєстрованому шлюбі.
Згідно даних довідки про реєстрацію місця проживання особи, видану 27.02.2024 відділом реєстрації місця проживання Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради вбачається, що ОСОБА_1 з 10.11.1982 по 27.02.2024 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ( адреса до зміни - АДРЕСА_2 ).
Відповідно даних довідки про реєстрацію місця проживання особи, видану 27.02.2024 відділом реєстрації місця проживання Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради вбачається, що ОСОБА_4 з 19.11.2008 по 24.05.2017 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( адреса до зміни - АДРЕСА_2 ).
Згідно даних довідки №259 від 28.03.2023 військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_15 дійсно перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_1 з березня 2023. Наказ командира в\ч НОМЕР_2 №28 від 16.03.2023.
Відповідно до даних анкети ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , заповненої ним 05.06.2023 під час призову на військову службу до військової частини НОМЕР_1 , у графі «Сімейний стан» ОСОБА_4 зазначив ОСОБА_1 як свою дружину, а також вказав її контактний номер телефону та адресу проживання: АДРЕСА_1 .
Згідно висновку експерта №7010 від 08.07.2026 за результатами проведення почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_4 у документі від імені ОСОБА_4 від 05.06.2023 з розділами «Освіта:» та «Сімейний стан», розташований праворуч від напису «підпис» у нижній частині документа,- виконаний ОСОБА_4 .
Відповідно до даних сповіщення сім`ї вих.№6757 від 12.10.2023 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив ОСОБА_16 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , 07.10.2023 приблизно о 17 годині 45 хвилин зник безвісти під час виконання службових обов`язків із захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії Російської Федерації в районі населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області.
Зазначені факти у сповіщенні від 12.10.2023 підтверджується даними витягу з ЄДРДР у кримінальному провадженні №12023221130002298 від 13.10.2023.
Згідно даних виписки №5344 із медичної картки стаціонарного хворого вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебував на стаціонарному лікуванні в період з 04.05.2017 по 24.05.2017.
Відповідно даних виписки АТ КБ «Приватбанк» по картковому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_4 здійснював грошові перекази ОСОБА_1 , а саме: 14.05.2023, 21.05.2023, 02.06.2023, 20.06.2023, 21.06.2023, 22.06.2023, 27.06.2023, 14.07.2023, 21.07.2023, 01.018.2023, 16.08.2023, 19.08.2023, 13.09.2023.
Згідно інформації, наданої головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України,зазначеної у листі від 08.07.2025, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перетнув державний кордон України (виїхав) 08.02.2021 та повернувся на територію України 11.01.2022.
Судом були досліджені документи, оригінали яких перебувають у володінні позивачки ОСОБА_1 : закордонний паспорт на ім`я громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; сповіщення сім`ї вих.№6757 від 12.10.2023 на ім`я ОСОБА_16 ; свідоцтво про народженця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; свідоцтво до сертифікату № НОМЕР_3 , видане 20.04.2023 командиром військової частини НОМЕР_2 на ім`я солдата ОСОБА_4 ; сертифікат про закінчення курсу за програмою базової загальновійськової підготовки, виданого 20.04.2023 командиром військової частини НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 ; довіреність, посвідченою 14.05.2013 державним нотаріусом Шостої харківської державної нотаріальної контори, якою уповноважено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , розпоряджатися, крім укладення договорів дарування, автомобілем ВАЗ2107, р.н. НОМЕР_4 , який належить на праві власності ОСОБА_18 ; анкета заява до Договору про надання банківських послуг, укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 26.01.2021; виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5344; сертифікат про міжнародну вакцинацію на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; свідоцтво про розірвання шлюбу, укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ; свідоцтво про восмірічну освіту на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; диплом на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; трудову книжку на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; свідоцтво про народження дітей ОСОБА_15 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .
Також були дослідженні світлини на яких відображені позивачка та ОСОБА_4 .
Судом допитані свідки сторони позивачки.
Так, свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 та проживає з нею на одній вулиці від народження. ОСОБА_4 знає з 2007 року, коли він прийшов до ОСОБА_1 для ремонту газового котла. Після цього між ними виникли близькі стосунки, у зв`язку з чим ОСОБА_4 залишився проживати у будинку ОСОБА_1 . Це, за пам`яттю свідка, відбулося влітку 2007 року, можливо, у липні.
Зазначила, що протягом тривалого часу особисто спостерігала їх спільне проживання, ведення спільного господарства та побуту. За її словами, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 разом облаштовували будинок, утеплювали його, збудували гараж, придбали два автомобілі: спочатку автомобіль сірого кольору, а згодом - червоного кольору, якими спільно користувалися. Також щороку разом їздили на відпочинок до моря.
Водночас свідок не змогла точно повідомити, на кого саме були оформлені придбані автомобілі та за чиї кошти вони були придбані. При цьому зазначила, що зі слів ОСОБА_1 їй було відомо, що автомобілі придбавалися за спільні кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Пояснила, що ОСОБА_4 займався ремонтом будинку, виконував різні господарські роботи, допомагав ОСОБА_1 та сусідам. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 разом користувалися придбаними речами, спільно харчувалися та сплачували комунальні послуги. Їй було відомо, що як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_4 працювали.
Вказала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали як чоловік та жінка, мали спільний побут і вели спільне господарство. Зазначила, що ОСОБА_4 постійно проживав у будинку ОСОБА_1 до виникнення між ними конфліктів, пов`язаних, зокрема, з уживанням ним алкоголю та його ставленням до родичів ОСОБА_1 , після чого він залишив будинок. Свідок пам`ятає, що у 2017 році ОСОБА_1 та ОСОБА_4 припинили спільне проживання.
Разом із тим, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, з травня 2022 року, ОСОБА_4 знову почав проживати у будинку ОСОБА_1 .
Свідок пояснила, що у квітні 2022 року ОСОБА_1 разом із матір`ю та сестрою виїхала до м.Краснограда, однак приблизно раз на тиждень приїжджала додому, де проживала разом із ОСОБА_4 . У цей період ОСОБА_4 постійно перебував та проживав у будинку ОСОБА_1 . Остаточно ОСОБА_1 повернулася додому восени 2022 року. За словами свідка, після цього вони разом отримували гуманітарну допомогу, займалися господарськими справами та фактично продовжували спільно проживати.
Також свідок пояснила, що у 2023 році ОСОБА_4 був мобілізований після отримання повістки та проходження військово-лікарської комісії. У подальшому він проходив військову службу, приїжджав додому до ОСОБА_1 , а восени 2023 року стало відомо про його зникнення.
Свідок також зазначила, що часто бувала у будинку ОСОБА_1 , де постійно перебував ОСОБА_4 . Вона неодноразово була присутня на святах та інших сімейних заходах, які проводилися у будинку, де спільно проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_1 як сусідку, а з ОСОБА_4 познайомилася у 2007 році. Зазначила, що саме у 2007 році ОСОБА_4 прийшов до ОСОБА_1 після того, як їй порекомендували його як майстра для ремонту газового котла. Надалі, приблизно з літа 2007 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почали проживати разом.
За словами свідка, протягом спільного проживання вони разом облаштовували будинок, збудували гараж, причому гараж ОСОБА_4 будував особисто. Приблизно у 2008 році вони придбали автомобіль сірого кольору марки «Renault», а згодом - ще один автомобіль. Свідок зазначила, що автомобілем користувався, зокрема, ОСОБА_4 . При цьому вона не знає, на кого були оформлені автомобілі та за чиї кошти вони були придбані.
Свідок пояснила, що часто бувала в будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , у тому числі на святах та просто під час звичайних візитів. Хто саме сплачував комунальні послуги, їй невідомо. Зазначила, що будинок, у якому спільно проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , оформлений на ОСОБА_1 .
Пояснила, що у 2017 році ОСОБА_1 та ОСОБА_4 припинили спільне проживання. Точний місяць вона не пам`ятає, однак може зазначити, що взимку 2017 року ОСОБА_4 вже не було в будинку ОСОБА_1 . Причиною припинення спільного проживання, за словами свідка, було, зокрема, зловживання ОСОБА_4 спиртними напоями.
У подальшому, починаючи з квітня 2022 року, ОСОБА_4 знову почав постійно проживати у будинку ОСОБА_1 та проживав там до своєї мобілізації у березні 2023 року.
Свідок також пояснила, що приблизно у березні 2022 року ОСОБА_1 спочатку відвезла онука, а в подальшому разом із матір`ю виїхала до м.Краснограда, де проживала певний час. При цьому ОСОБА_1 щонайменше один раз на тиждень на 1-2 дня приїжджала додому до ОСОБА_4 . Остаточно вона повернулася додому восени 2022 року, у вересні 2022 року.
Після мобілізації ОСОБА_4 він декілька разів приїжджав додому до ОСОБА_1 . Свідок зазначила, що особисто була присутня під час телефонної розмови, у ході якої ОСОБА_1 повідомили про зникнення ОСОБА_4 безвісти. За пам`яттю свідка, це відбулося приблизно 06 жовтня 2023 року.
Свідок зазначила, що зазначеного періоду ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали як подружжя, тобто як чоловік та жінка, вели спільний побут та господарство.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що є рідною сестрою ОСОБА_4 . Зазначила, що у період з 2006 по 2016 рік із братом не спілкувалася. Відновила спілкування у 2016 році, коли ОСОБА_4 проживав разом із ОСОБА_1 .
Свідок пояснила, що один раз приїжджала до них у гості. Під час цієї зустрічі ОСОБА_4 представив їй ОСОБА_1 як жінку, з якою він проживає. Вони разом сиділи за столом. На запитання свідка, як йому живеться із ОСОБА_1 , ОСОБА_4 відповів, що йому дають гроші на придбання цигарок. Інших обставин їхніх стосунків, зокрема щодо ведення спільного побуту, розподілу витрат чи спільного відпочинку, свідок не з`ясовувала, оскільки відповідних питань не ставила, а ОСОБА_4 про це їй не розповідав.
Також свідок зазначила, що під час цього візиту ОСОБА_4 показав їй гараж, який, за її словами, він побудував для ОСОБА_1 .
Пояснила, що ОСОБА_4 припинив стосунки із ОСОБА_1 приблизно взимку 2016 року або 2017 року, точний рік та місяць вона не пам`ятає.
Свідок зазначила, що після припинення стосунків із ОСОБА_1 . ОСОБА_4 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Після цього, за словами свідка, ОСОБА_4 потребував фінансової допомоги, у зв`язку з чим вона зверталася до ОСОБА_1 із проханням повернути зварювальне обладнання, яке ОСОБА_4 залишив у її будинку. На це ОСОБА_1 відмовила, пояснивши, що ОСОБА_4 не бажає повертатися до неї, а тому вона не має наміру повертати йому залишене ним обладнання. Свідок зазначила, що у зв`язку з цим висловила ОСОБА_1 своє нерозуміння її поведінки, оскільки, за словами свідка, до цього ОСОБА_1 та ОСОБА_4 прожили разом близько семи років.
У період з 2021 року по січень 2022 року ОСОБА_4 працював за кордоном та надавав свідку фінансову допомогу, здійснюючи на її користь грошові перекази. Після повернення із-за кордону у січні 2022 року він приїхав до будинку свідка, однак разом із нею не проживав, а мешкав у гуртожитку.
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, у період приблизно з березня по червень 2022 року, свідок разом із ОСОБА_4 займалися волонтерською діяльністю. У цей період вони зустрічалися практично щодня, ОСОБА_4 приїжджав до свідка, у тому числі для того, щоб поїсти. Надалі, як їй відомо, ОСОБА_4 переїхав проживати до своєї доньки.
Свідок також зазначила, що ОСОБА_4 не повідомляв їй про поновлення спільного проживання із ОСОБА_1 . Припустила, що йому, можливо, було незручно розповідати про поновлення стосунків із ОСОБА_1 після того, як вона раніше вигнала його з будинку. Також свідок пояснила, що під час перебування ОСОБА_4 у лікарні після дорожньо-транспортної пригоди між ним та ОСОБА_1 виник конфлікт, а протягом певного часу після цього свідок надавала брату фінансову допомогу.
Після мобілізації ОСОБА_4 свідок постійно спілкувалася з ним у телефонному режимі. Зазначила, що в день його зникнення безвісти ОСОБА_4 телефонував їй.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.
У статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зазначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Згідно із частинами 1,4 статті 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме).
Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Так, членам сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин виплачується грошове забезпечення військовослужбовця, а також надаються інші пільги, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно із частинами першою, другою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.
Відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
Разом із тим, нормою статті 74 СК України визначено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин.
Наведені вище правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №244/4801/13-ц, від 23 вересня 2019 року у справі №279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі №748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі №712/14547/16-ц, від 18 грудня 2019 року у справі №761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року у справі №490/10757/16-ц, від 25 вересня 2024 року у справі № 461/8250/20.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із "подружжя"; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд виходить із того, що сам по собі факт спільного проживання чоловіка та жінки за однією адресою не є достатнім для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Водночас сукупність таких обставин, як тривалість спільного проживання, ведення спільного господарства та побуту, спільне облаштування житла, придбання та спільне використання майна, взаємна допомога, сприйняття особами один одного як подружжя, а також інші обставини, які характеризують їхні фактичні сімейні відносини, у кожному конкретному випадку підлягають оцінці судом у їх взаємному зв`язку.
Щодо позовних вимог в частині встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 01.07.2007 по 01.05.2017 суд зазначає таке.
Судом встановлено, що після знайомства у 2007 році ОСОБА_4 з літа 2007 року почав проживати у будинку ОСОБА_1 , що узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Обидві свідки є сусідками позивачки, безпосередньо знали сторони та протягом тривалого часу спостерігали за їхнім спільним життям.
Показання зазначених свідків у цій частині є послідовними та взаємно узгоджуються. Зокрема, вони підтвердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали в одному будинку, разом облаштовували його, займалися господарством, збудували гараж, користувалися спільно придбаними речами та автомобілями, спільно харчувалися, а також проводили разом вільний час та відпочивали. При цьому свідки не змогли достовірно повідомити, на кого саме були оформлені автомобілі та за чиї кошти вони придбавалися, що суд враховує при оцінці їхніх показань.
Обставини спільного проживання також підтверджуються даними про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 за адресою будинку ОСОБА_1 з 19 листопада 2008 року по 24 травня 2017 року. При цьому ОСОБА_1 за цією ж адресою зареєстрована з 1982 року. Вказані відомості об`єктивно узгоджуються з показаннями свідків щодо тривалого проживання ОСОБА_4 у будинку позивачки.
Додатковим підтвердженням зв`язку ОСОБА_4 із зазначеним місцем проживання є дані медичної документації, у якій у 2017 році, у період з 04.05.2017 по 24.05.2017, як його адресу проживання зазначено адресу будинку ОСОБА_1 .
Показання свідка ОСОБА_13 , яка є рідною сестрою ОСОБА_4 , суд також оцінює у сукупності з іншими доказами. Свідок пояснила, що в період з 2006 по 2016 рік не спілкувалася з братом. Відновила спілкування з ним у 2016 році та особисто відвідувала його за місцем проживання ОСОБА_1 . Під час цього візиту ОСОБА_4 представив ОСОБА_1 як жінку, з якою він проживає, а також показав гараж, який, за словами свідка, він побудував для ОСОБА_1 .
Разом із тим показання ОСОБА_13 щодо моменту припинення відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не містять точної дати. Свідок зазначила, що це відбулося приблизно взимку 2016 або 2017 року, однак точної дати та року вона не пам`ятає. При цьому суд враховує, що сама свідок почала спілкуватися з братом лише у 2016 році, а тому її відомості щодо більш ранніх періодів не можуть розглядатися як такі, що ґрунтуються на її безпосередньому спостереженні.
Водночас показання ОСОБА_13 підтверджують сам факт існування між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 фактичних сімейних відносин у 2016 році. Зокрема, ОСОБА_4 особисто представив ОСОБА_1 своїй сестрі як жінку, з якою він проживає, а їхня поведінка під час зустрічі відповідала характеру спільного проживання.
Посилання свідка ОСОБА_13 на те, що після припинення стосунків з ОСОБА_4 та після того, як останній потрапив у ДТП і між ним та ОСОБА_1 виник конфлікт у лікарні, позивачка відмовилася повернути ОСОБА_4 залишене ним зварювальне обладнання, також свідчить про те, що до виникнення конфлікту ОСОБА_4 фактично проживав у будинку позивачки та залишив там належні йому речі. При цьому свідок зазначила, що зверталася до ОСОБА_1 з приводу повернення цього обладнання та висловлювала нерозуміння її поведінкою, оскільки, за її словами, до цього вони прожили разом близько семи років.
Таким чином, досліджені документи та показання свідків у своїй сукупності підтверджують тривале фактичне спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з літа, зокрема з липня 2007 року, ведення ними спільного побуту та господарства, а також існування між ними відносин, притаманних сімейним. При цьому суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, у яких позивачка визначила датою припинення таких відносин 01.05.2017.
За таких обставин відсутність у показаннях свідків точної дати та місяця припинення спільного проживання не перешкоджає встановленню заявленого позивачкою періоду, оскільки інші досліджені докази, зокрема дані про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 , підтверджують його проживання за адресою позивачки до травня 2017 року.
Щодо позовних вимог в частині встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 15.03.2022 по 07.10.2023- день зникнення ОСОБА_4 , суд зазначає таке.
Судом встановлено, що після повернення ОСОБА_4 в Україну у січні 2022 року він певний час проживав окремо. У подальшому, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, навесні 2022 року він почав проживати у будинку ОСОБА_1 .
Водночас із показань свідків, а також досліджених судом документів не вбачається достатніх підстав для висновку про безперервне спільне проживання сторін у цьому будинку з березня 2022 року.
Так, свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 пояснили, що у березні-квітні 2022 року, до початку проживання ОСОБА_4 у будинку ОСОБА_1 , остання разом із родиною виїхала з міста Харкова та проживала за його межами, приїжджаючи до будинку приблизно один раз на тиждень на 1-2 дні. За їхніми показаннями, остаточно позивачка повернулася до будинку лише восени 2022 року.
З огляду на наведене, перебування ОСОБА_4 у будинку позивачки в період її відсутності саме по собі не свідчить про ведення ними спільного побуту та проживання однією сім`єю. Для встановлення таких обставин необхідна наявність сукупності доказів, які підтверджують не лише спільне користування житлом, а й фактичне існування між особами сімейних відносин.
Суд враховує, що за усталеною практикою Верховного Суду фізична відсутність одного з осіб, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах, за місцем спільного проживання не завжди свідчить про припинення сімейних відносин, якщо така відсутність зумовлена об`єктивними причинами, зокрема проходженням військової служби, відрядженням чи тимчасовим перебуванням в іншому місці.
Разом із тим у цій справі встановлені обставини мають інший характер. Відсутність ОСОБА_1 у спірному будинку у 2022 році була пов`язана з її вимушеним виїздом із Харкова разом із родиною через воєнні дії та постійні ракетні обстріли міста. При цьому вона тривалий час проживала за межами Харкова, а її приїзди до будинку мали лише періодичний характер.
Крім того, суд бере до уваги, що фактичні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були припинені у 2017 році, після чого сторони тривалий час проживали окремо. При цьому встановлено, що після виїзду ОСОБА_1 у 2022 році з належного їй будинку та її вимушеної відсутності ОСОБА_4 почав проживати у зазначеному будинку. Отже, його проживання у будинку ОСОБА_1 розпочалося вже після того, як сторони припинили спільне проживання та ОСОБА_1 виїхала з будинку.
За таких обставин сам факт проживання ОСОБА_4 у будинку позивачки в період її відсутності не може розглядатися як доказ відновлення між сторонами сімейних відносин, спільного побуту чи ведення спільного господарства, оскільки таке проживання відбувалося без спільного проживання із ОСОБА_1 та вже після її виїзду з будинку.
Отже, з урахуванням установлених обставин справи та оцінки доказів у їх сукупності суд доходить висновку, що саме по собі проживання ОСОБА_4 у будинку ОСОБА_1 , яке розпочалося після її виїзду та в період її вимушеної відсутності, не підтверджує факт відновлення спільного проживання сторін або проживання їх однією сім`єю після 15.03.2022.
У зв`язку з цим суд розмежовує два різні за своїм змістом періоди: період фактичної відсутності ОСОБА_1 за місцем проживання у 2022 році та період після її остаточного повернення до будинку.
При цьому суд враховує, що після повернення ОСОБА_1 до Харкова восени 2022 року, у вересні 2022 року, за показаннями свідків, вона та ОСОБА_4 знову фактично проживали разом, займалися спільними господарськими справами, отримували гуманітарну допомогу, а їхні відносини сприймалися оточуючими як відносини подружжя.
Додатково факт продовження між ними сімейних відносин з вересня 2022 року по 07.10.2023- день зникнення ОСОБА_4 підтверджується об`єктивними письмовими доказами. Так, у заповненій ОСОБА_4 05.06.2023 анкеті під час призову на військову службу у графі «Сімейний стан» він зазначив ОСОБА_1 як свою дружину, зазначив її номер телефону та адресу проживання. Згідно з висновком почеркознавчої експертизи підпис у відповідній анкеті виконаний самим ОСОБА_4 . Отже, зазначені відомості не є лише поясненнями позивачки або показаннями сторонніх осіб, а походять безпосередньо від ОСОБА_4 .
Крім того, після мобілізації ОСОБА_4 підтримував зв`язок із ОСОБА_1 , приїжджав до неї додому, а на її адресу було направлено сповіщення сім`ї про його зникнення безвісти, у якому вона зазначена як його дружина. Згідно з показаннями свідка ОСОБА_11 , вона була особисто присутня, коли позивачці у жовтні 2023 року зателефонували та повідомили про те, що ОСОБА_20 зник безвісти. Вказані обставини самі по собі не є безумовним доказом проживання однією сім`єю, однак у сукупності з іншими доказами підтверджують характер взаємовідносин між сторонами у 2023 році.
Про існування між сторонами взаємної матеріальної підтримки свідчать і дані банківської виписки, відповідно до яких у 2023 році ОСОБА_4 неодноразово здійснював грошові перекази на картковий рахунок ОСОБА_1 . При цьому суд не вважає сам факт здійснення грошових переказів достатнім для встановлення сімейних відносин, однак враховує його як одну з обставин, яка у сукупності з іншими доказами характеризує взаємні відносини сторін.
Так само суд враховує наявність у ОСОБА_1 оригіналів особистих документів ОСОБА_4 , зокрема паспорта, документів про освіту, трудової книжки, документів військового обліку, медичних та інших документів, у тому числі свідоцтв про народження його дітей. Сукупність цих обставин свідчить про те, що зазначена адреса тривалий час була пов`язана з фактичним місцем проживання ОСОБА_4 , однак суд оцінює цю обставину у взаємозв`язку з іншими доказами у справі, зокрема тривалістю проживання ОСОБА_4 за адресою позивачки, даними медичної документації, відомостями про реєстрацію місця проживання, показаннями свідків, відомостями анкети, складеної ним під час мобілізації, та іншими дослідженими судом доказами.
Показання ОСОБА_13 щодо періоду з вересня 2022 року по по 07.10.2023- день зникнення ОСОБА_4 , суд оцінює критично в частині висновку про проживання ОСОБА_4 окремо від ОСОБА_1 протягом усього цього періоду, оскільки свідок прямо зазначила, що брат не повідомляв їй про поновлення стосунків із позивачкою та що безпосередньо їй про це не було відомо. При цьому сама свідок припустила, що брат міг не повідомляти їй про поновлення стосунків із ОСОБА_1 . Таким чином, відсутність у неї відомостей про поновлення відносин не може сама по собі свідчити про відсутність таких відносин.
Разом із тим показання ОСОБА_13 про те, що у період приблизно з березня по червень 2022 року ОСОБА_4 практично щодня приїжджав до неї, у тому числі для того, щоб поїсти, узгоджуються з показаннями інших свідків щодо перебування ОСОБА_1 за межами Харкова у цей період. Отже, ці показання додатково підтверджують, що у період фактичної відсутності позивачки у Харкові ОСОБА_4 не проживав із нею спільним сімейним побутом за адресою будинку позивачки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що стороною позивачки підтверджено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 01.07.2007 по 01.05.2017, а також після повернення позивачки до будинку восени 2022 року, у вересні 2022 року, і до моменту зникнення ОСОБА_4 07.10.2023.
Доказів, які б спростовували вищезазначені обставини спільного проживання позивачки та ОСОБА_4 саме у вказаний період стороною відповідача не надано.
Враховуючи зазначене, суд, розглянувши справу в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивачки з ОСОБА_4 у періоди з 01.07.2007 по 01.05.2017 та з 01.09.2022 по 07.10.2023.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, треті особи: військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу- задовольнити частково.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти, однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 01.07.2007 по 01.05.2017 та з 01.09.2022 по 07.10.2023 - день зникнення безвісти ОСОБА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http:// www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості щодо учасників справи:
позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідачі:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП: не відомий, адреса: АДРЕСА_3 ;
ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Міністерство оборони України, ЄДРПОУ:00034022, адреса: м.Київ, проспект Повітрофлотський,6;
треті особи:
військова частини НОМЕР_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_7 , адреса: не зазначається;
ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ: немає, адреса: АДРЕСА_4 .
Суддя - С.М. Лисиченко