Справа № 953/5013/25
н/п 6/953/801/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2026 р. м. Харків
Київський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Кіндера В.А., за участі секретаря судового засідання Паша С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 953/5013/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в якій просить визнати виконавчий лист, виданий Київським районним судом м. Харкова 17 серпня 2026 року у справі № 953/5013/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з повним добровільним виконанням боржником відповідного обов`язку.
В обґрунтування зазначається, що додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.01.2026, яке набрало законної сили 19 червня 2026 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Не очікуючи відкриття виконавчого провадження та застосування заходів примусового виконання, ОСОБА_1 добровільно та у повному обсязі 14 серпня 2026 року виконав обов`язок зі сплати ОСОБА_2 10000,00 грн. Відтак, станом на дату видачі виконавчого листа 17 серпня 2026 року, обов`язок, для примусового виконання якого цей виконавчий документ був виданий, вже був відсутній, оскільки був повністю виконаний боржником.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви у зв`язку з наступним.
Відповідно до положень ст.124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.
Положеннями частини першої статті 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Приписами ч. 1 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 432 ЦПК України).
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (постанова Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/14-ц).
Таким чином, обов`язок, що добровільно виконаний боржником поза межами виконавчого провадження, у відповідності до змісту норм ст. 432 ЦПК України є матеріально-правовою підставою для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.
При цьому нормами процесуального права, які регулюють дані правовідносини передбачено саме добровільне, а не примусове виконання боржником грошового зобов`язання, а отже сплата боржником заборгованості безпосередньо на рахунок стягувача є підставою для задоволення заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.
Як вбачається із матеріалів справи, 16 січня 2026 року додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
17 серпня 2026 року Київський районний суд м. Харкова за заявою від 10 серпня 2026 року представнику відповідача ОСОБА_2 адвокату Розумній О.О. направив виконавчий лист по справі № 953/5013/26.
За змістом платіжної інструкції від 14 серпня 2026 року платником ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачено 10000,00 грн зі призначенням платежу: переказ власних коштів. на виконання рішення суду від 16 січня 2026 року у справі № 953/5013/26, відшкодування витрат.
Отже, судом встановлено, що боржник добровільно виконав зобов`язання зі сплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн 14 серпня 2026 року, тобто до видачі виконавчого листа 17 серпня 2026 року, що є підставою для визнання цього виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати виконавчий документ (виконавчий лист) у справі № 953/5013/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з його добровільним виконанням боржником.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Кіндер В.А.