Справа № 646/2880/26
н/п 2/953/3427/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року м.Харків
Київський районний суд м.Харкова у складі:
головуючої судді- Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судових засідань - Кот Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про припинення стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ліпчанського Володимира Віталійовича звернувся до Основ`янського районного суду м.Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , відповідно до якої просить: припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначених на підставі заочного рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11.12.2024 у справі №646/9722/24 (провадження №2/646/3377/2024); виконавчий лист по даній справі визнати таким, що не підлягає виконанню з дати працевлаштування сина - 03.03.2025.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що заочним рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11 грудня 2024 року у справі №646/9722/24 з нього, ОСОБА_1 , на користь відповідачки ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення ним навчання, але не довше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років, починаючи з 02.09.2024.
Позивач посилається на положення статті 199 Сімейного кодексу України, відповідно до яких батьки зобов`язані утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання та у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Разом з тим, на думку позивача, на теперішній час обставини, які були підставою для стягнення аліментів, змінилися, у зв`язку з чим ОСОБА_3 перестав потребувати матеріальної допомоги з боку батьків.
Зокрема, позивач зазначає, що відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області №999/640 від 12.12.2025 ОСОБА_3 з 03.03.2025 проходить службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій. На теперішній час він обіймає посаду пожежного-рятувальника та має спеціальне звання «сержант служби цивільного захисту».
Крім того, позивач посилається на архівну відомість №2102-34, відповідно до якої за період із вересня по грудень 2025 року ОСОБА_3 отримував регулярне грошове забезпечення. Загальна сума нарахувань за зазначений період становила 195 372,06 грн, що, за твердженням позивача, у середньому складає понад 48 000 грн на місяць. До складу зазначених виплат входять посадовий оклад, премії та додаткові винагороди.
Посилаючись на положення статті 188 та частини першої статті 199 Сімейного кодексу України, позивач зазначає, що право на утримання повнолітньої дочки, сина припиняється у разі припинення ними навчання, а також у разі, якщо вони перестали потребувати матеріальної допомоги.
На думку позивача, отримання ОСОБА_3 регулярного грошового забезпечення за місцем проходження служби свідчить про його матеріальну самостійність та відсутність потреби в отриманні аліментів від батька.
Ухвалою Основ`янського районного суду м.Харкова від 20.03.2026 передано за підсудністю до Київського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третя особа - ОСОБА_3 , про припинення стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м.Харкова від 20.04.2026, визначено головуючу суддю у справі - Лисиченко С.М.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 23.04.2026 відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа по справі №646/9722/24 (провадження №2/646/3377/2024) таким, що не підлягає виконанню з дати працевлаштування сина - 03.03.2025. Роз`яснено ОСОБА_1 право на звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в порядку, передбаченому ст. 432 ЦПК України.
Прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про припинення стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явився про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Представник позивача - ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка та третя особа у судове засідання повторно не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Поважні причини неявки суду не відомі. Правом на подання відзиву та письмових пояснень не скористалися.
Враховуючи зазначене, суд розглядає справу за відсутності сторін та згідно частини 4 статті 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Заочним рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11.12.2024 у справі №646/9722/24 стягнуто ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно до закінчення сином навчання, однак не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років, починаючи з 02.09.2024.
В межах розгляду цивільної справи №646/9722/24 судом встановлено, що згідно даних довідки про навчання №24-17/23.86 від 19.09.2023 ОСОБА_3 навчається на першому курсі в Національному університеті цивільного захисту України за спеціальністю 263 «Цивільна безпека», освітня програма «Цивільний захист». Навчається за рахунок платних послуг та не отримує стипендії, не знаходиться на державному забезпеченні. Термін закінчення навчання - 30.06.2027.
Також встановлено, що ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю - ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщенні особи за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 та має можливість надавати допомогу повнолітньому сину, який продовжує навчання, тому суд дійшов висновку про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно до закінчення сином навчання, однак не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років, починаючи з 02.09.2024.
Згідно даних довідки ГУ ДСНС України у Харківській області №999/640 від 12.12.2025 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03.03.2025 проходить службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій. За період служби перебував на таких посадах: з 03.03.2025 по 26.08.2025 - пожежний пожежно-рукавної зміни частини спеціальної пожежної техніки аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Харківській області; з 27.08.2025 - пожежного - рятувальника чергової зміни частини спеціальної техніки 2 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Харківській області.
Згідно даних архівних відомостей ГУ ДСНС України в Харківській області №1 від 09.01.2026 №65040-246/65190 вбачається, що ОСОБА_3 , який займає посаду - пожежний рятувальник, звання - сержант служби цивільного захисту, в період з вересня 2025 по грудень 2025 отримав грошове забезпечення на загальну суму 195372,06 грн. Зокрема, у вересні - 47 741,68 грн; у жовтні- 47848,23 грн; у листопаді - 47848,23 грн; у грудні - 51933,92 грн.
Згідно інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери вбачається, що станом на 26.08.2026 місце перебування ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_2 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У частині першій статті 10 СК України зазначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
Відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на звільнення від сплати платежів ( припинення), а тому ними можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів.
Відповідно до положень статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно із статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
Як роз`яснено в пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24.01.2019 у справі №225/1447/16-ц та від 17.04.2019 у справі № 644/3610/16-ц.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження ( постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №761/10510/17).
Верховний Суд у постанові від 22.07.2024у справі №688/4308/23 погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів.
Частина перша статті 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна вимога викладена у статті 273 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 -271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Суд виходить з того, що Сімейний кодекс України передбачає можливість зміни розміру або звільнення від сплати аліментів у разі зміни обставин. Зокрема, стаття 192 СК України дозволяє змінити раніше встановлений розмір аліментів за наявності доведених підстав, як-от зміна матеріального чи сімейного стану або стану здоров`я сторін. Стаття 273 СК України додатково підкреслює, що суд може за позовом будь-кого зі сторін змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника або одержувача. Таким чином, зміна обставин, яка істотно впливає на можливість чи потребу в утриманні, може бути законною підставою для задоволення позову у такій категорії справ.
В межах розгляду справи судом встановлено, що відповідно до рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11.12.2024 з позивача, ОСОБА_1 , на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються аліменти на підставі статті 199 СК України.
Разом з цим, судом встановлено, що після ухвалення заочного рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11.12.2024 обставини, які були підставою для стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , істотно змінилися.
Зокрема, ОСОБА_3 з 03.03.2025 проходить службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій та отримує регулярне грошове забезпечення. За період із вересня по грудень 2025 року ним отримано грошове забезпечення на загальну суму 195 372,06 грн, що становить у середньому 48 843,02 грн на місяць.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_3 продовжує навчання, однак сам факт навчання не є безумовною підставою для продовження стягнення аліментів, оскільки відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України обов`язок батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина виникає за наявності сукупності передбачених законом умов, зокрема продовження навчання та потреби у матеріальній допомозі.
Встановлені судом обставини щодо проходження ОСОБА_3 служби в Державній службі України з надзвичайних ситуацій та отримання ним регулярного грошового забезпечення свідчать про істотну зміну його матеріального становища порівняно з обставинами, що існували на час ухвалення судом рішення від 11.12.2024.
З огляду на встановлений розмір власного доходу ОСОБА_3 суд дійшов висновку, що на теперішній час відсутня передбачена статтею 199 Сімейного кодексу України умова щодо потреби повнолітньої дитини у матеріальній допомозі з боку батьків.
Отже, зміна обставин, яка полягає у проходженні ОСОБА_3 служби та отриманні ним самостійного доходу, є істотною та впливає на наявність підстав для подальшого стягнення аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець закінчує виконавче провадження у разі скасування або визнання нечинним рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, або прийняття судом рішення про скасування чи припинення стягнення.
При цьому суд враховує, що відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, зокрема, ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Як зазначено у пунктах 70, 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, ефективність позовної вимоги про визнання відсутності права чи про визнання права припиненим має оцінюватися з урахуванням обставин конкретної справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду, що відповідає принципу процесуальної економії.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) звернула увагу на неприпустимість надмірно формалізованого підходу до визначення позивачем способу захисту порушеного права, оскільки такий підхід суперечить завданню цивільного судочинства, яким є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.
Отже, при вирішенні питання щодо належного способу захисту суд має виходити не лише з буквального формулювання позовних вимог, а й з їх змісту, характеру спірних правовідносин та необхідності забезпечення реального й ефективного захисту порушеного права позивача.
У цій справі позивач фактично просить припинити встановлений судовим рішенням обов`язок зі сплати аліментів на утримання повнолітнього сина у зв`язку зі зміною обставин, які існували на час ухвалення попереднього рішення, а саме у зв`язку з проходженням ОСОБА_3 служби та отриманням ним самостійного доходу, що, з урахуванням встановлених судом обставин, свідчить про відсутність подальшої потреби сина у матеріальній допомозі з боку батька.
З огляду на положення частини четвертої статті 273 ЦПК України, з урахуванням принципів ефективності судового захисту та процесуальної економії, суд доходить висновку, що належним способом захисту права позивача у спірних правовідносинах є саме звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів.
Такий спосіб захисту забезпечує реальний та ефективний захист права позивача, оскільки безпосередньо припиняє його обов`язок щодо подальшої сплати періодичних платежів, встановлений попереднім судовим рішенням, у зв`язку зі зміною обставин, які стали підставою для їх стягнення.
Таким чином, встановивши зміну обставин, що зумовили необхідність сплати аліментів на утримання повнолітнього сина, та припинення потреби ОСОБА_3 у матеріальній допомозі з боку батька, суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів, стягуваних на утримання повнолітнього сина на підставі заочного рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11.12.2024 у справі №646/9722/24.
У зв`язку з цим стягнення аліментів за вказаним судовим рішенням підлягає припиненню.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 247, 258, 263-265, 273, 274 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про припинення стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від сплати аліментів, стягуваних на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його доходу щомісячно до закінчення сином навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23-річного віку, відповідно до заочного рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11 грудня 2024 року у справі №646/9722/24.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , які стягуються відповідно до заочного рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11 грудня 2024 року у справі № 646/9722/24.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог статтями 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя- С.М. Лисиченко