Справа № 646/5393/26
Провадження № 2/645/5179/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Мартинова О.М., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
11.05.2026 року позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до Основ`янського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 16553,35 грн. Крім того, просив стягнути з відповідача cудові витрати.
Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 14.05.2026 року вищезазначену справу направлено за підсудністю до Салтівського (Московського) районного суду міста Харкова, оскільки відповідно до відповіді щодо отримання інформації про внутрішньо-переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб згідно довідки виданої УСЗНА Московського-1 району ХМР від 20.04.2022 року та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Вищезазначена справа надійшла до Салтівського районного суду міста Харкова 27.07.2026 року.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 29.07.2026 року вищезазначену справу направлено за підсудністю до Основ`янського районного суду міста Харкова, оскільки згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься за територіальною підсудністю до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області. Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 20.04.2023 № 399/0/15-23 територіальну підсудність судових справ Куп`янського міськрайонного суду Харківської області змінено на Червонозаводський районний суд м.Харкова (Основ`янський районний суд міста Харкова).
Вищезазначена справа надійшла до Основ`янського районного суду міста Харкова 17.08.2026 року.
Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 19.09.2026 року вищезазначену справу направлено за підсудністю до Немишлянського районного суду міста Харкова, оскільки відповідно до відповіді щодо отримання інформації про внутрішньо-переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб згідно довідки виданої УСЗНА Московського-1 району ХМР від 20.04.2022 року та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до Немишлянського районного суду міста Харкова.
Вищезазначена справа надійшла до Немишлянського районного суду міста Харкова 22.09.2026 року.
Суддя перевіривши матеріали справи, встановив, що значена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Немишлянським районним судом міста Харкова та підлягає поверненню за підсудністю з наступних підстав.
За загальним правилом територіальної підсудності справ, яке міститься в ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно відповіді №3378860 від 25.09.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що за територіальною підсудністю відноситься до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області.
Разом з тим, з відповіді №3379046 від 25.09.2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу є Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно довідки №6330-7500135259 від 20.04.2022 року виданої УСЗНА Московського-1 району ХМР, мешкає як внутрішньо-переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Немишлянського району міста Харкова за територіальною підсудністю відноситься до Немишлянського районного суду міста Харкова. Станом на 25.09.2026 року довідка діюча.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 2 ст. 31 ЦПК України передбачено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Згідно положень ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.
Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.
Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.
Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (стаття 27 ЦПК України).
Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до правил реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 (далі Правила).
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (пункт 7 Правил).
В абзаці 1 пункту 9 Правил встановлено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
В пункті 18 Правил наведений перелік документів, які подає особа або її представник для реєстрації місця проживання. Зокрема, документами, що підтверджують право на проживання в житлі, можуть бути: ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи.
Зняття з реєстрації місяця проживання передбачено пунктом 26 Правил, яким, крім іншого, визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, й інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів) (абзац 8 пункту 26 Правил).
Аналогічні положення визначені і Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265, який набрав чинності 14 березня 2022 року.
У пункті 4 вказаного Порядку в чинній редакції передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
Виходячи з вищевикладеного, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Відповідні висновки викладені у постанові Верховного суду України від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21.
З урахуванням наведеного, суд доходить, що розгляд даної справи віднесений до компетенції Куп`янського міськрайонного суду Харківської області.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя рішенням від 20.04.2023 № 399/0/15-23 змінила територіальну підсудність судових справ Куп`янського міськрайонного суду Харківської області на Червонозаводський районний суд м. Харкова.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26.02.2025 року №4273-IX, який набрав чинності 25.04.2025 року, змінено найменування Червонозаводського районного суду м. Харкова на Основ`янський районний суд міста Харкова.
Таким чином, приходжу до висновку про помилкове направлення зазначеної позовної заяви за територіальної підсудністю до Немишлянського районного суду міста Харкова, у зв`язку із чим справа підлягає поверненню до Основ`янського районного суду міста Харкова, як помилково надіслана.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 31, 187, 260, 261, 353 ЦПК України,-
постановив:
Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - надіслати за підсудністю до Основ`янського районного суду міста Харкова.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О. М. Мартинова