ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
Справа № 636/9282/26 Провадження 4-с/636/16/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2026 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючої судді Золотоверхої О. О.,
за участі секретаря судового засідання Караулової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління юстиції Міністерства Юстиції України, заінтересована особа: боржник товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (на постанову старшого державного виконавця про закінчення виконавчого провадження),
встановив:
14.09.2026 (зареєстровано 15.09.2026) через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернулася до суду з скаргою, в якій просила:
- визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Чугуївського ВДВС Квасникової Оксани Анатоліївни від 11.09.2026 про закінчення виконавчого провадження № 81853755;
- зобов`язати старшого державного виконавця Чугуївського ВДВС Квасникову О.А. (або іншу посадову особу зазначеного відділу ДВС) усунути допущені порушення шляхом поновлення виконавчого провадження № 81853755 з примусового виконання виконавчого листа Чугуївського міського суду Харківської області № 636/9672/25 від 27.08.2026 та проведення виконавчих дій у повному обсязі відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Скарга обґрунтована тим, що на виконання постанови Харківського апеляційного суду від 14.07.2026 у справі № 636/9672/25 виданий виконавчий лист № 636/9672/25 від 27.08.2026, на підставі якого постановою старшого державного виконавця від 01.09.2026 відкрито виконавче провадження № 81853755. Боржника - Харківську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» - зобов`язано відновити за власний рахунок постачання (розподіл) природного газу до квартири АДРЕСА_1 .
11.09.2026 старшим державним виконавцем Квасніковою О.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 81853755 з висновком про те, що рішення виконано фактично у повному обсязі, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Скаржник вважає зазначену постанову незаконною, необґрунтованою, передчасною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню судом у порядку судового контролю за виконанням судових рішень. Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їхні права чи свободи. Відповідно до статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Відповідно до пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України скарга може бути подана у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Оскаржувану постанову винесено 11.09.2026, а тому передбачений законом строк на звернення зі скаргою не пропущено.
Боржник повторно висуває аргументи, які вже відхилені судом. 10.09.2026 представники боржника прибули за вказаною адресою у супроводі державного виконавця та заявили, що виконання рішення суду неможливе без забезпечення доступу до квартири та надання документів про технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж і газового обладнання, а також акта перевірки технічного стану димових і вентиляційних каналів. Ця позиція також викладена в листі боржника № ХФ/100/1.9.1-8687-26 від 07.09.2026. Разом з тим, судова колегія Харківського апеляційного суду в мотивувальній частині постанови від 14.07.2026 у справі № 636/9672/25 прямо встановила, що доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови у відновленні газопостачання, відповідачем не надано. Отже, обставини, на які боржник посилається у листі від 07.09.2026 та під час виїзду 10.09.2026, вже були предметом судового розгляду і відхилені судом як підстава для невиконання зобов`язання. Повторне висунення тих самих аргументів після набрання рішенням законної сили має ознаки свідомого затягування виконання судового рішення.
Існує законодавчо визначений спосіб виконання рішення, який не потребує доступу до квартири, проте боржник його не застосував і не завершив навіть частково. Відповідно до пункту 5 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, одним із самостійних і законодавчо визначених способів, за якого природний газ не надходить до споживача, є перекриття запірного пристрою з його опломбуванням - без фізичного розриву газопроводу та без встановлення додаткової інвентарної заглушки. Цей спосіб є рівнозначним за рівнем безпеки способу з встановленням заглушки. Відповідно, належним та достатнім виконанням рішення суду, доступному без надання доступу до внутрішньоквартирного обладнання, є вчинення боржником таких дій: 1) механічне з`єднання (підключення) газопроводу-вводу до квартири АДРЕСА_2 з діючою газорозподільною мережею в тому самому місці, в якому це з`єднання було розірвано під час припинення газопостачання 09.06.2025 (акт № 330); 2) залишення запірного пристрою (крана) на вводі безпосередньо до квартири АДРЕСА_2 у закритому положенні, чим виключається фактичний пуск газу до завершення огляду та опресовування внутрішньоквартирного обладнання; 3) опломбування зазначеного запірного пристрою саме у закритому положенні відповідно до пункту 5 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем. Такий порядок повністю узгоджується з пунктом 7.17 глави 7 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, і не потребує доступу до внутрішньоквартирного обладнання. Подальший фактичний пуск газу в квартиру (другий етап) здійснюється після проведення огляду та опресовування внутрішньоквартирного газового обладнання в порядку, визначеному Порядком технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку, затвердженим наказом Міністерства енергетики України від 29.09.2023 № 292, - за окремим зверненням стягувачки після надання нею доступу. Про цей порядок і про цю позицію боржника та державного виконавця було письмово повідомлено заявою (клопотанням) від 11.09.2026, поданою до Чугуївського ВДВС того самого дня, коли винесено оскаржувану постанову. Проте, як вбачається з подальшого фактичного стану об`єкта, навіть цей мінімально необхідний перший етап виконано не було. Фактичний стан об`єкта підтверджує, що станом на дату винесення постанови та станом на дату подання цієї скарги не виконано навіть мінімального обсягу робіт, а не лише повного обсягу. Здійснено фотофіксацію стану газопроводу за вказаною адресою станом на 14.09.2026. Фактичні обставини не відповідають ані повному підключенню (як стверджує акт № 548), ані належному мінімальному способу виконання, зазначеному в пункті 2 цієї скарги (закриття й опломбування запірного пристрою без розриву газопроводу).
Постанова про закінчення виконавчого провадження винесена без розгляду поданої заяви (клопотання) та без належної перевірки виконання. Відповідно до частини першої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний перевіряти виконання рішення боржником. Відповідно до частини першої статті 19 цього Закону сторони виконавчого провадження мають право подавати клопотання, які підлягають розгляду. Заява (клопотання) від 11.09.2026 про надання інформації про хід виконання, копії акта за результатами виїзду 10.09.2026 та про роз`яснення (зобов`язання) боржнику належного способу виконання була подана того самого дня, коли винесено оскаржувану постанову, проте відповіді на неї не отримано, а постанова про закінчення виконавчого провадження винесена без урахування викладених у ній обставин. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню виключно у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Оскільки станом на дату винесення постанови рішення суду виконано не було (і не виконано навіть у мінімальному, технічно доступному обсязі), а стан об`єкта надалі лише погіршився, підстави для закінчення виконавчого провадження були відсутні, що відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України є підставою для визнання оскаржуваної постанови неправомірною та зобов`язання державного виконавця усунути допущені порушення.
17.09.2026 з Чугуївського ВДВС надійшов відзив на скаргу, в якій зазначено наступне. Перевіркою інформації, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження встановлено, що на виконанні в Відділі перебувало виконавче провадження за №81853755 про забезпечення позовних вимог у цивільній справі № 636/9672/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо зобов`язання Харківської філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» відновити за власний рахунок постачання (розподіл) природного газу до квартири: АДРЕСА_3 . 01.09.2026 державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, керуючись ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" та копії направлені сторонам для виконання. 01.09.2026 державним виконавцем була винесена постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5. 01.09.2026 державним виконавцем була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження». 01.09.2026 державним виконавцем надана боржнику вимога державного виконавця про негайне виконання рішення Харківського апеляційного суду по справі №636/9672/25 від 14.07.2026 щодо відновлення за власний рахунок постачання (розподіл) природного газу до квартири по АДРЕСА_3 , під особистий підпис.
Під час телефонної розмови з боржником встановлено, що здійснити виїзд за відповідною адресою з метою виконання рішення суду не було можливості, оскільки стягувач перебуває за межами Харківської області. Після чого, представник боржника Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» зателефонував державному виконавцю, для узгодження дати виїзду для проведення виконавчих дій з виконання рішення суду. Державний виконавець роз`яснив боржнику рішення суду та наслідки його не виконання.
Боржник надав підтвердження про те що Стягувач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату та час приїзду працівників боржника для виконання рішення суду, в повідомлення боржник надав листи Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 07.09.2026 року № ХФ/100/1.9.1-8687-26 та №Л-300-26 від 08.09.2026.
10.09.2026 року виїздом державного виконавця о 9.00 годині за адресою, АДРЕСА_3 разом з працівниками Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» для здійснення відновлення постачання (розподілу) природного газу до квартири стягувача, згідно з рішенням суду. Після закінчення майстрами проведення робіт з відновлення постачання (розподілу) природного газу до квартири по АДРЕСА_3 було здійснено фото фіксацію, відео фіксацію, складено акт №548 від 10.09.2026 про відновлення газопостачання на об`єкт (газові прилади) споживача Харківською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України», в присутності свідків, які є мешканцями вказаного будинку. Під час проведення відновлення газопостачання до квартири стягувача, працівниками Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», було пояснено, що відповідно до вимог пункту 4 глави 8 розділу V Правил технічної експлуатації систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики України від 21.10.2024 № 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2024 №1816/43161, всі об`єкти газопостачання і газове обладнання перед їх підключенням до діючих газопроводів, а також після ремонту підлягають зовнішньому огляду і опресовуванню повітрям (про що свідчать фотографії в автоматизованій системі виконавчого провадження). Пуск газу в газопровід без його зовнішнього огляду та контрольного опресування не допускається, що і було зроблено. Після чого відповідно до Акту №548 від 10.09.2026 про відновлення газопостачання на об`єкт (газові прилади) споживача складеного Харківською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» було відновлено газопостачання до помешкання за адресою: АДРЕСА_3 .
10.09.2026 державним виконавцем складено акт про проведені виконавчі дії, яким підтверджуються певні встановлені факти або події, а саме факт підключення (поновлення) газопостачання до помешкання ОСОБА_1 . Державний виконавець не є спеціалістом у сфері газопостачання та не наділений спеціальними знаннями і повноваженнями щодо встановлення факту технічного відновлення газопостачання у житловому приміщенні. Під час проведення виконавчих дій з питання відновлення газопостачання було отримано відповідний акт, складений уповноваженим представником газопостачальної організації, відповідно до якого газопостачання за вказаною адресою відновлено.
Водночас стягувач ОСОБА_1 або її представники, родичі чи знайомі під час проведення зазначених дій були відсутні. У зв`язку з відсутністю стягувача та неможливістю забезпечити доступ до квартири державний виконавець, майстри, тобто робітники ТОВ «Газорозподільні мережі України» не мали об`єктивної можливості безпосередньо перевірити стан газопостачання всередині приміщення квартири. Таким чином, державним виконавцем зафіксовано факт відновлення газопостачання на підставі документа, складеного уповноваженими ТОВ «Газорозподільні мережі України».
Державним виконавцем здійснюються заходи примусового виконання, будь-які виконавчі дії в межах виконавчого провадження, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Поза межами виконавчого провадження дії державного виконавця вважаються неправомірними. Державний виконавець не несе відповідальності за правомірні або неправомірні дії боржника або за ті його дії, на які виконавець не може вплинути чи які чинені поза межами повноважень виконавчої служби та після проведених виконавчих дій.
У зв`язку з викладеним просили у задоволенні скарги відмовити.
Заявник у судове засідання не з`явилася, про місце та час судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином, заяв про розгляд скарги без її участі та/або додаткових пояснень не подавала.
Державний виконавець надала до суду заяву про розгляд скарги без їх участі, відзив на скаргу підтримала.
Представник боржника у судове засідання не з`явився, про місце та час судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, заяв про розгляд скарги без їх участі та/або додаткових пояснень не подавали.
Згідно ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, судом встановлено наступні обставини.
14.07.2026 постановою Харківського апеляційного суду у справі №636/9672/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано Харківську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» відновити за власний рахунок постачання (розподіл) природного газу до квартири АДРЕСА_1 .
До суду надано копію акту №548 про відновлення газопостачання на об`єкт (газові прилади) споживача від 10.09.2026 за підписом представників Чугуївського УЕГГ Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», старшого державного виконавця Чугуївського ВДВС, складеного за відсутності споживача газу про те, що в буд. АДРЕСА_3 відновлено газопостачання на об`єкт споживача на підставі постанови Харківського апеляційного суду у справі №636/9672/25 від 14.07.2026. На підставі вказаного акту складено акт державного виконавця від 10.09.2026 щодо фактичного виконання рішення суду.
11.09.2026 старшим державним виконавцем Чугуївського ВДВС Квасніковою О.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №81853755 з примусового виконання виконавчого листа №636/9672/25, виданого 27.08.2026 Чугуївським міським судом Харківської області щодо зобов`язання Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» відновити за власний рахунок постачання (розподіл) природного газу до квартири по АДРЕСА_4 на підставі п.9 ч.1 ст. 39, ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження».
Скаржником до скарги надано фото від 14.09.2026 із зображенням обрізаної труби на фоні будинку, проте з вказаного фото неможливо встановити місце фотофіксації (адресу).
23.09.2026 начальником Чугуївського ВДВС винесено постанову про результати законності виконавчого провадження у ВП №81853755, якою в т.ч. скасовано постанову про закінчення ВП №81853755.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом (Рішення Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року № 2-рп(ІІ)/2019).
Конституційний Суд України у зазначеному Рішенні також наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Скарги на рішення, дії та/або бездіяльність державного виконавця, здійснені в порядку контролю за рішеннями, діями, або бездіяльністю державного виконавця щодо виконання рішення суду підлягає розгляду за юрисдикцією того суду, що ухвалив відповідне судове рішення (правові позиції Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №657/233/14, від 23.11.2021 року у справі №175/1571/15), тому за аналогією закону, скарга на рішення, дії та/або бездіяльність приватного виконавця щодо виконання рішення суду підлягає розгляду за юрисдикцією того суду, що ухвалив відповідне судове рішення.
Згідно із ч.1 ст.15 Закону "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню
Частиною першої статті 18 Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії
Відповідно до частини першої статті 13 Закону та пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини третьої)
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
Відповідно частини першої статті 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У постанові від Великої Палати Верховного Суду містяться висновки про те, що частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1404-VIII та пункту 6 розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
На підставі частини першої статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» саме державний виконавець у межах наданих йому повноважень визначає необхідні виконавчі дії та здійснює їх відповідно до вимог закону. Суд, розглядаючи скаргу на рішення, дії чи бездіяльність виконавця, не вправі підміняти собою орган примусового виконання рішень та визначати порядок здійснення виконавчих дій або перелік документів, які мають бути використані під час проведення розрахунку.
Згідно ч.5 ст. 4 ЦК України органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.
Згідно ч.1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі № 640/2412/20 (провадження № К/990/36741/22) судом викладено наступну позицію.
Обов`язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, для цілей їх застосування та оскарження, є створення ними юридичних (негативних) наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.
Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.
Верховний Суд підкреслює, що до суду може бути оскаржений певний акт суб`єкта владних повноважень, який набрав чинності, є чинним та створює юридичні наслідки.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі № 1-7/99 дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності.
З наведеного можна зробити висновок, що оскаржуваний акт, який на момент прийняття судового рішення у судовій справі, вже був нечинним, не підлягає повторно визнанню нечинним, оскільки нормативний акт, що є нечинним не може бути оскаржений, а отже і скасованим в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №640/10978/19.
Таким чином повноваження суду повторно скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.09.2026, яка вже скасована начальником виконавчої служби 23.09.2026, - відсутні.
Згідно ч.3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
Таким чином суд приходить до висновку, що вимога про скасування постанови від 11.09.2026 та зобов`язання поновити виконавче провадження не підлягає задоволенню.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ч.2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином суд приходить до висновку про доцільність відмови у задоволенні скарги.
Керуючись ст.447-453 ЦПК України, суд -
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління юстиції Міністерства Юстиції України, заінтересована особа: боржник товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (на постанову старшого державного виконавця про закінчення виконавчого провадження - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.О. Золотоверха