Справа № 572/4752/25
2/572/503/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області -
одноособово суддя Березень Ю. В.
за участю секретаря судових засідань Тарасюк О. М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 а про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 26153,82 грн. Свої вимоги обґрунтував тим, що 28.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 894676037, згідно якого останній отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на суму 5100 грн. зі сплатою процентів у розмірі 1,94% в день строком на 30 днів. 28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, який шляхом укладення додаткових угод неодноразово продовжувався. 27 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 27/0524-01. 08 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» було укладено договір факторингу № 08/07/25-Е. Внаслідок порушення зобов`язання ОСОБА_1 заборгував кредитору суму 26153,82 грн. Оскільки позивач на підставі договору відступлення прав вимоги набув статусу нового кредитора - стягувача за договором, просив стягнути суму заборгованості з відповідача на його користь.
Ухвалою від 30 вересня 2025 року відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.
Представник відповідача Данильчик В. І. подав відзив на позов, в якому позов визнав частково. Позов не містить відомостей про продовження строку договору (30 днів), нарахування процентів понад визначений договором строк кредитування є неправомірним, розмір витрат на професійну правову допомогу не обґрунтований.
Представник позивача Поляков О. В. подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що 3% річних, нарахованих після спливу строку договору, визначені п. 12.4 Договору та нараховані у відповідності до ст. 625 ЦК України. Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Сторони не заявляли клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Встановивши фактичні обставини, визначивши зміст спірних правовідносин, давши оцінку доказам, на підставі яких встановлені відповідні обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору та договорів факторингу, які регулюються главами 71, 73 ЦК України.
28.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 894676037 шляхом подачі відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, що є невід`ємною частиною договору. Згідно умов договору ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на суму 5100 грн. зі сплатою процентів у розмірі 1,94% в день строком на 30 днів.
ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5100 грн. отримав, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія платіжної інструкції.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 26 153,82 грн., з яких 5100 грн. - основна сума боргу, 21 053,82 грн. - заборгованість за процентами.
28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.
27 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 27/0524-01.
08 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» було укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, за умовами якого фактор набув статусу нового кредитора - стягувача за договором № 894676037 від 28.02.2023 року.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Судом не приймаються доводи відповідача про безпідставність нарахування процентів.
Велика Палата Верховного Суду 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17 дійшла такого висновку: проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики) визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.
Велика Палата Верховного Суду дійшла до вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України.
Нарахування процентів здійснено відповідно до погодженого строку, частина нарахованих процентів не носить штрафного характеру, а є процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором, доводи відповідача про не правомірність нарахування процентів за кредитним договором не ґрунтуються на положеннях укладеного договору.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Оскільки, новий кредитор у зобов`язанні домовився з первісним кредитором про заміну кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення новому кредитору права вимоги по грошових зобов`язаннях позичальників первісного кредитора; була дотримана визначена законом форма зміни кредитора, позивачем надані письмові докази про передачу йому первісним кредитором документів щодо зобов`язань відповідача, суд вважає заявлену вимогу нового кредитора до боржника правомірною.
Доводи позивача, що ОСОБА_1 порушив строки повернення кредитної заборгованості є доведеними, позов слід задовольнити, стягненню з відповідача підлягає заборгована сума кредиту та процентів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 року, копію додаткової угоди № 25770725461 від 09.07.2025 до Договору правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025, копію акту прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги, де витрати на професійну правничу допомогу визначені в розмірі 7000 грн.
При визначенні розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу суд враховує складність справи, яка є малозначною (справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без участі сторін), реальність адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумність розміру цих витрат.
Суд, керуючись принципами справедливості та верховенства права, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначений стороною, є завищеним щодо іншої сторони спору, та підлягає зменшенню до 3000 грн.
На підставі ст. ст. 526, 629, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст. ст. 141, 263, 265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» (вул. Алматинська, будинок, 8, офіс, 310а, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42986956) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» 26153 (двадцять шість тисяч сто п`ятдесят три) грн. 82 коп. заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судових витрат у виді сплаченого судового збору та 3000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 30 вересня 2026 року.
Суддя: Березень Ю.В.