Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
704/345/26
30.09.2026 року м. Тальне
Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:
головуюча - суддя: Воронкова І.Г.
секретар судового засідання: Джуська Л.О.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ "Акцент Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 22743 грн. 12 коп. за кредитним договором та судові витрати в сумі 2662 грн. 40 коп. судового збору. Свій позов мотивує тим, що 15.10.2019 року ОСОБА_1 приєднався до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної анкети-заяви відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. У свою чергу, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 14.03.2026 року наявна заборгованість на загальну суму 22743 грн. 12 коп., що складається з: 15482 грн. 89 коп. - заборгованість за кредитом, 7260 грн. 23 коп. - заборгованість за відсотками.
02.04.2026 року ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою суду від 01.06.2026 року здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
До початку судового засідання представник позивача надав суду заяву, в якій позов підтримав повністю, не заперечив проти винесення рішення по наявних в справі документах, та просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій не погоджується з позовними вимогами позивача, вважає їх незаконними, платежі по данному кредиту вносив регулярно, нараховану суму боргу відповідач не визнає. Зазначає, що заборгованість виникла внаслідок блокування його банківського рахунку виконавчою службою за іншим провадженням, через що він втратив технічну можливість сплачувати далі по даному кредиту. Також наголошує на тому, що має інвалідність ІІ групи, яка звільняє відповідача від сплати судового збору.
В судове засідання всі особи, які беруть участь у справі, не з`явилися, у зв`язку з чим на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.10.2019 року ОСОБА_1 приєднався до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної анкети-заяви відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на сайті банку, Тарифами складає між ним і банком кредитний договір. Відповідач був ознайомлений і погодився з «Умовами та правилами надання банківських послуг», що підтверджується його підписом в заяві позичальника (а.с. 18).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 14.03.2026 року становить загальну суму 22743 грн. 12 коп., що складається з: 15482 грн. 89 коп. - заборгованість за кредитом, 7260 грн. 23 коп. - заборгованість за відсотками (а.с. 11-17).
З виписки по картці ОСОБА_1 вбачається детальний рух коштів за період з 15.10.2019 по 14.03.2026 року (а.с. 20-40).
Матеріали справи містять детальний розрахунок заборгованості відповідача за укладеним договором (виписку з банківського рахунку відповідача) (а.с. 11-17, 20-40), в зв`язку з чим клопотання відповідача про витребування у позивача розгорнутої первинної фінансової виписки за його картковим рахунком не підлягає задоволенню.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Судом встановлено, що кредитний договір від 15.10.2019 між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. По даному договору сторонами була досягнута згода з істотних його умов, в тому числі щодо строку кредитування та нарахування відсоткової ставки.
Відповідач також не заперечує факту укладення вищезазначеного договору.
Разом з тим, суд дослідив наведений позивачем в позовній заяві розрахунок кредитної заборгованості, перевірив його, оцінив в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, та прийшов до наступного висновку.
Наявність заборгованості за тілом кредиту в сумі 15482,89 грн. та за відсотками в сумі 7260,23 грн. за укладеним між сторонами кредитним договором від 15.10.2019, суд не піддає сумніву, так як він не суперечить умовам укладеного між сторонами договору та підтверджується належними та допустимими доказами.
Так як матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем отриманих у кредит за вказаним договором грошових коштів у строки, передбачені договором, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення загального залишку заборгованості за тілом кредиту та відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В свою чергу, відповідач, оспорюючи позовні вимоги в частині нарахованих відсотків, свого контррозрахунку суду не надав. Його заперечення в цій частині позову про те, що заборгованість виникла внаслідок блокування його банківського рахунку виконавчою службою за іншим провадженням, через що він втратив технічну можливість сплачувати далі по даному кредиту, - не спростовують матеріалів справи про наявність заборгованості по відсоткам в сумі 7260,23 грн.
Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за урахуванням заперечення відповідача та наданих ним документів, дійшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2662,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Разом з тим, враховуючи те, що відповідач має інвалідність 2 групи, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с. 110), він звільняється від сплати судових витрат на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому позивачу судові витрати за сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 15.10.2019 в сумі 22743,12 грн., що складається з: 15482,89 грн. - заборгованість за кредитом, 7260,23 грн. - заборгованість за відсотками.
Судові витрати у справі по сплаті судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп. компенсувати Акціонерному товариству «Акцент-Банк» за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.Г. Воронкова