Справа № 709/1034/26
2-з/709/4/26
У Х В А Л А
про забезпечення позову
30 вересня 2026 року с-ще Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Чубая В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,
розглянувши у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
в с т а н о в и в:
У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про поділ майна подружжя.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 липня 2026 року провадження у справі зупинено у зв`язку з перебуванням відповідача у складі Збройних Сил України.
Позивач через свого представника - адвоката Солода В.М. подала до суду заяву про поновлення провадження у справі та заяву про забезпечення позову, в обґрунтування яких зазначила, що відповідач 28 липня 2026 року без згоди позивача відчужив транспортний засіб, який входить до складу спірного майна. У зв`язку з цим просила поновити провадження у справі і розглянути заяву про забезпечення позову, оскільки така доля може спіткати і інше спірне майно, а саме заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 вересня
2026 року провадження у справі поновлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених ч. 5 цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із розглядом справи за відсутності її учасників, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Проаналізувавши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Зі змісту позову вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги, зокрема про визнання об`єктами права спільної сумісної власності:
- житлового будинку з надвірними спорудами і земельної ділянки площею 0,1996 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та визнання права власності позивача на 1/2 частину кожного з них;
- транспортного засобу марки «Ford Focus» (д.н.з. НОМЕР_1 ), та стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за її 1/2 частину у розмірі
105655,00 гривень.
Право власності на перераховане вище нерухоме майно зареєстровано за відповідачем, про що свідчить відповідь № 3388085 від 30 вересня 2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме.
З долученої до позовної заяви копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 видно, що право власності на вказаний вище транспортний засіб також було зареєстроване за відповідачем.
Водночас відповідно до копії листа РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 24 вересня 2026 року № 31/31/14/1288-аз/05-2026-1304-2026 на ім`я відповідача було зареєстровано транспортний засіб марки «Ford Focus», легковий, з об`ємом двигуна 1596 куб. см, 2006 року випуску у період з 06 травня 2021 року до 28 липня
2026 року.
Таким чином зняття відповідачем з реєстрації спірного транспортного засобу після відкриття провадження у цій справі про поділ спільного майна подружжя може свідчити про його відчуження.
При цьому зазначені обставини дають суду всі підстави вважати, що відповідач може вчинити аналогічні дії і відносно спірного нерухомого майна. У такому разі виконання судового рішення у цій справі може бути значно утруднене, або ж взагалі унеможливлене.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 цієї ж статті Кодексу передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (п. 8.8. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20).
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час розгляду цієї заяви суд виходить з того, що з матеріалів справи вбачається існування реального спору між сторонами щодо поділу майна подружжя, за вирішенням якого позивач і звернулася до суду.
При цьому, оскільки метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення лише можливого в майбутньому порушення, вимога щодо представлення доказів наявності обставин, яких ще не існує, та на уникнення яких і направлені заходи забезпечення позову, не може вважатися належною. Підставою ж для застосування заходів забезпечення позову є встановлення об`єктивної можливості вчинення відповідачем дій, які ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду або ефективний захист прав, які є предметом розгляду. За таких умов сама по собі наявність необмеженого права особи розпорядитися майном задля уникнення можливої відповідальності і є тими ризиками, які мають враховуватися при вирішення даного роду питань.
При зверненні до суду з цією заявою позивачем запропоновано вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірних об`єктів нерухомого майна.
Разом з тим обраний захід забезпечення позову, на переконання суду, має забезпечити можливість виконання рішення суду у разі задоволення позову та ефективний захист прав позивача.
Окремо суд зазначає, що згідно зі сталою практикою Верховного Суду забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно є належним заходом забезпечення позову у спорах про поділ майна подружжя. Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19 вересня 2022 року у справі № 757/36870/20, від 23 грудня 2020 року у справі № 756/2609/20, від 29 березня 2021 року у справі № 202/365/20.
Враховуючи викладене, наведені у заяві про забезпечення позову факти та обґрунтування, предмет позову, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, оскільки їх застосування спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача.
У зв`язку з цим суд вважає за можливе заяву позивача про забезпечення позову задовольнити та накласти арешт на спірне нерухоме майно та заборонити здійснювати щодо нього реєстраційні дії, оскільки такі заходи є адекватними та ефективними способами забезпечення позову, не суперечать наведеним вище положенням процесуального закону, узгоджуються з предметом спору та відповідають меті вжиття заходів щодо забезпечення позову.
При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити таке.
Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.
З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.
Водночас суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-150, 152-154, 157, 259-261 ЦПК України суд
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 , а саме:
- на житловий будинок площею 32,3 кв.м. з надвірними спорудами (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 198103371251), розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,1996 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 198074671251), кадастровий номер [номер приховано]:01:000:5156, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити ОСОБА_2 , державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим уповноваженим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, поділу, об`єднання, зміни власника у будь-який спосіб, передачі в іпотеку, оренду, встановлення обтяжень або іншого розпорядження:
- житловим будинком площею 32,3 кв.м. з надвірними спорудами (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 198103371251), розташованим за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельною ділянкою площею 0,1996 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 198074671251), кадастровий номер [номер приховано]:01:000:5156, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію ухвали суду надіслати учасникам справи для відома та Чорнобаївському відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для виконання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Інформація про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя В.В. Чубай