Справа № 175/9076/26
2/709/1145/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2026 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Шарої Л.О.,
за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання правничої допомоги,
У С Т А Н О В И В:
Короткий виклад позиції позивача та відповідача.
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі - відповідач), в якій просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання правничої допомоги від 19.01.2026 у розмірі 200 000,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 19.01.2026 між сторонами був укладений договір про надання правничої допомоги. Згідно з умовами договору позивач як адвокат зобов`язався надати юридичну допомогу, захищати та представляти права та інтереси відповідача в якості його представника. Відповідно до 3.2. договору гонорар у справі за домовленістю між адвокатом та клієнтом встановлюється в розмірі 20 % відсотків одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю - смертю військовослужбовця, солдата ОСОБА_3 під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації. Відповідно до п. 3.3. договору клієнт зобов`язався здійснити оплату адвокату гонорару у розмірі, визначеному п. 3.2. даного Договору, в день отримання клієнтом (його представником) виплат або фактичного зарахування таких виплат на рахунок клієнта (його представника). Виконання умов договору від 19.01.2026 адвокатом перед клієнтом підтверджується актом надання послуг від 10.03.2026, актом надання послуг від 27.02.2026, актом надання послуг від 28.02.2026, актом надання послуг від 28.02.2026, актом надання послуг від 17.02.2026, актом надання послуг від 05.02.2026, актом надання послуг від 05.03.2026 та актом надання послуг від 09.03.2026. Підписанням актів клієнт підтвердив факт належного отримання послуг відповідно до положень договору від 19.01.2026, а також що він немає претензій до адвоката стосовно отриманих від нього послуг, вказаних у актах. Кошти (часткова виплата) в сумі 1000000,00 грн були зараховані на рахунок клієнта 12.05.2026. 18.05.2026 позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості за надання правничої допомоги до якої додав акт наданих послуг від 18.05.2026 та рахунок № 1 від 18.05.2026. Станом на сьогоднішній день Відповідач не розрахувався із позивачем відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 19.01.2026. Натомість відповідач не здійснив розрахунок з позивачем згідно з умовами договору та припинив виходити на зв`язок. На підставі викладеного, покликаючись на норми цивільного права, позивач просить позовні вимоги задовольнити та стягнути на його користь вказану заборгованість.
Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.
02.06.2026 позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний Суд» скерував до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області в електронній формі позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання правничої допомоги.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Ж.М. від 05.06.2026 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання правничої допомоги передано для розгляду за підсудністю до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середи Л.В. від 13.07.2026 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання правничої допомоги передано за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.
Матеріали цивільної справи надійшли до Чорнобаївського районного суду Черкаської області 05.08.2026.
Згідно зі ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст.ст. 36, 37 ЦПК України, того ж дня було визначено головуючу суддю Шарую Л.О. та передано їй дану справу.
Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарої Л.О. від 06.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання правничої допомогизалишено без руху.
12.08.2026 до Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшла заява позивача ОСОБА_1 про усунення недоліків.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09.09.2026 об 11:30.
09.09.2026 сторони у підготовче судове засідання не з`явилися.
04.09.2026 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, у зв`язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні (а.с. 62).
Крім того, 07.09.2026 від відповідача на адресу суду надійшла заява про визнання позову та розгляд справи без його участі. Водночас, вказана заява відповідачем не підписана (а.с. 65), а тому була залишена без розгляду.
Разом з тим, 09.09.2026 ОСОБА_4 від імені відповідача до суду подано заяву про визнання позову та розгляд справи без участі відповідача, копію довіреності від 11.08.2026 на право представлення інтересів відповідача, а також заяву на ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 68, 69-70, 73).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Враховуючи те, що справа розглядається у порядку загального позовного провадження, у представника ОСОБА_4 відсутні належні повноваження на право представлення відповідача під час розгляду вказаної справи, зокрема відсутнє посвідчення адвоката, ордер на надання правової допомоги, неявки відповідача у підготовче судове засідання, підготовче судове засідання було відкладено на 01.10.2026 об 11:00.
10.09.2026 особисто відповідачем до суду подана заява, в якій він позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив задовольнити, направити йому копію рішення, вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 % судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.
01.10.2026 сторони у підготовче судове засідання не з`явилися.
01.10.2026 від позивача надійшло клопотання, в якому він просив проводити розгляд справи без його участі, оскільки він перебуває у судовому засіданні по справі
№ 369/10712/23
Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. тому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 19.01.2026 між сторонами укладено договір про надання правничої допомоги (а.с. 16).
Згідно з умовами договору гонорар у справі за домовленістю між адвокатом і клієнтом встановлюється в розмірі 20 % одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця солдата ОСОБА_3 під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації (п. 3.2.). Клієнт зобов`язується здійснити оплату адвокату гонорару у розмірі, визначеному п. 3.2. даного договору, в день отримання клієнтом (його представником) виплат або фактичного зарахування таких виплат на рахунок клієнта (його представника) (п. 3.3.).
Судом встановлено, що відповідач отримав грошову виплат у розмірі 1000000,00 грн, що підтверджується довідкою АТ "Ощадбанк" (а.с. 23), випискою по картковому рахунку відповідача з АТ "Ощадбанк" за період з 22.04.2026 по 22.05.2026 (а.с. 8).
Відповідно до копії акту наданих послуг від 18.05.2026 позивачем надано наступні послуги: комунікація з представником НОМЕР_1 прикордонного загону за загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , акт надання послуг від 05.02.2026 року; підготовка та подача адвокатського запиту вих. № 9 від 05.02.2026 року до Військової частини НОМЕР_2 ; підготовка та подача адвокатського запиту вих. № 2 від
16 лютого 2026 року до Військової частини НОМЕР_2 ; комунікація з нотаріусом м. Золотоноша Черкаської області щодо відкриття спадщини за загиблим батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , акт надання послуг від 27.02.2026 року; юридична допомога у відкритті спадщини на ОСОБА_2 за загиблим батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно акту надання послуг від 28.02.2026 року; комунікація з нотаріусом м. Золотоноша Черкаської області щодо сплати за відкриття спадщини за загиблим батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та нотаріально завірених копій документів, акт надання послуг від 27.02.2026 року; комунікація з представником НОМЕР_1 прикордонного загону щодо отримання Витягу з ЦВЛК про причинний зв`язок загибелі військовослужбовця ОСОБА_5 , акт надання послуг від 05.03.2026 року; підготовка та подання адвокатського запиту до НОМЕР_1 прикордонного загону щодо отримання Витягу з ЦВЛК про причинний зв`язок загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , від 09.03.2026 р.; підготовка та подання документів від ОСОБА_2 на отримання одноразової грошової допомоги за загиблого батька ОСОБА_3 від 09.03.2026 р.; підготовка та подача адвокатського запиту вих. № 3 від 23 березня 2026 року до Посольства України в Республіці Казахстан; підготовка та подача адвокатського запиту до Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вих. № 1 від 23 березня 2026 року; підготовка та подача адвокатського запиту вих. № 2 від 23 березня 2026 року до Посольства Республіки Казахстан в Україні; підготовка та подача адвокатського запиту до ІНФОРМАЦІЯ_2 вих. № 19 від 12 травня 2026 року; підготовка та подача адвокатського запиту від 12 травня 2026 року до військової частини НОМЕР_2 (а.с. 28).
Згідно з рахунком № 1 від 18.05.2026 до договору від 19.01.2026 сума за надані адвокатом послуги клієнту становить 200000,00 грн (а.с. 29).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року№ 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада
2022 року в справі № 922/1964/21 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі
№ 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Відповідно до ст. 903 ЦК України плата за договором про надання послуг здійснюється замовником у розмірі, встановленому договором.
Згідно зі ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Виходячи з приписів норм ст. 623, 906 ЦК України, тягар доказування факту невиконання або неналежного виконання договору про надання послуг покладається на замовника послуг.
За правилами ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
За приписами ч. 1, 2 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи. Проте, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону (наприклад, відповідач визнає безпідставний позов) або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (наприклад, малолітніх або недієздатних), суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Позивач на підтвердження обставин виконання договору про надання правничої допомоги надав копії документів, отриманих за результатами виконання дій, передбачених предметом такого договору, а саме: акти наданих послуг від 05.03.2026 та 09.03.2026 (а.с. 5), від 05.02.2026 та 17.02.2026 (а.с. 5 на звороті), від 28.02.2026 (а.с. 6), від 27.02.2026 та 10.03.2026 (а.с. 6 на звороті), лист щодо витребування документа (а.с. 7), копію витягу з наказу № 13-ОС від 05.01.2026 (а.с. 12), лист від 06.03.2026 № 03.5/2994-26-Вих (а.с. 13), лист від 21.02.2026 № 03.5/2354-26-Вих (а.с. 14), відповідь щодо адвокатського запиту (а.с. 15), акт № 19-2026 від 16.01.2026 (а.с. 18-19), також, було надано акт виконаних робіт, рахунок до договору, за яким сума за надані адвокатом послуги склала 200000,00 грн. Суд вважає такі докази переконливими та достатніми для підтвердження таких обставин.
З урахуванням викладеного, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволенню позовних вимог у повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма викладена і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Ураховуючи, що до початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява про визнання позову, при подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн (квитанція про сплату № 9119-7984-6119-5847 від 22.05.2026, АТ "Таскомбанк", призначення: 101 [номер приховано]; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Дніпровський районний суд Дніпропетровської області), а суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору - в розмірі 800,00 грн та стягнути з відповідача на користь позивача інші 50 відсотків сплаченого ним судового збору в розмірі 800,00 грн.
Покликаючись на положення ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання правничої допомоги.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання правничої допомоги від 19.01.2026 у розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок, (квитанція про сплату № 9119-7984-6119-5847 від 22.05.2026, АТ "Таскомбанк", призначення: 101 [номер приховано]; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Дніпровський районний суд Дніпропетровської області).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Л.О. Шарая