ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.08.2026 року м. Дніпро Справа № 908/1769/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),
судді: Вінніков С.В., Дармін М.О.
секретар судового засідання Скородумова Л.В.
за участю:
від прокуратури: Деркач І.П.;
від відповідача-1: Шоніна О.В.;
від відповідача-2: Гурська А.С.;
інші учасники справи не з`явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгарант" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2025 (повне рішення складено 20.10.2025, суддя Давиденко І.В.) у справі № 908/1769/25
за позовом Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі:
позивача 1: Національної служби здоров`я України, м. Київ
позивача 2: Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, м. Запоріжжя
до відповідача 1: Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгарант", м. Київ
про визнання недійсною додаткову угоду до договору та стягнення 730 000 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 1925/08-07/25 від 10.06.2025) заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі позивача 1: Національної служби здоров`я України та позивача 2: Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до відповідача 1: Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги "Запорізької міської ради" та до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгарант" про визнання недійсною додаткової угоди від 02.08.2022 №1 до договору на закупівлю товару №83/22-НСЗУ від 21.06.2022 та стягнення заборгованості в розмірі 730 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано ст. ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 203, 215, 216, 632, 625, 1212 ЦК України та мотивовано тим, що оспорювана Додаткова угода суперечить вимогам чинного законодавства, а її укладання спричинило збитки у вигляді надмірно сплачених грошових коштів.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.10.2025 у справі №908/1769/25 позов задоволено повністю.
Визнано недійсною Додаткову угоду №1 від 02.08.2022 №1 до Договору на закупівлю № 83/22-НСЗУ від 21.06.2022, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок № 3" Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медгарант".
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгарант" на користь держави в особі Національної служби здоров`я України грошові кошти в сумі 730 000,00 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгарант" на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області кошти, витрачені в 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в розмірі 11 182,40 грн.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, виходив з обставин того, що при укладанні Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ сторонами не було передбачено умови, яка б надавала можливість змінити істотну умову договору після його підписання у зв`язку із зміною курсу іноземної валюти. Відтак дії сторін, які призвели до зміни ціни Договору у бік збільшення, є недобросовісними. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання державних коштів, що є прямим порушенням принципів здійснення закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". Таким чином, укладення Додаткової угоди №1 від 02.08.2022 до Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ про закупівлю з порушенням вимог ч. 2 ст. 632, ч. 1 ст. 652 ЦК України, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", є підставою для її недійсності. У свою чергу, недійсність Додаткової угоди від 02.08.2022 № 1 до Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ означатиме, що зобов`язання сторін в частині ціни товару регулюватимуться Договором від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ. З огляду на викладене, безпідставно сплачена сума за товар становить 730 000,00 грн. Таким чином, у зв`язку з визнанням судом недійсною Додаткової угоди № 1 від 02.08.2022, безпідставно сплачені кошти на загальну суму 730 000 грн. на підставі ст. ст. 216, 1212 ЦК України підлягають стягненню з відповідача 2 на користь Національної служби здоров`я України, з якого вони фактично були витрачені.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням суду, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Медгарант" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: відкрити апеляційне провадження у справі № 908/1769/25; апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення Господарського суду Запорізької області № 908/1769/25 від 07.10.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Скаржник не погоджується з рішенням Господарського суду Запорізької області № 908/1769/25 від 07.10.2025, вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права; висновки суду не відповідають обставинам справи.
Суд вказує: «Джерелом фінансування закупівлі товару за Договором від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ були кошти Національної служби здоров`я України.». До позовної заяви прокурор долучав лист Національної служби здоров`я України від 25.04.2025 року №3164-25, в якому Позивач 1 надав роз`яснення, що це фактично кошти, які зароблені КНП «Пологовий будинок № 3» Запорізької міської ради. НСЗУ зазначила у своєму листі, що у 2022 році між Позивачем 1 та КНП «Пологовий будинок №3» Запорізької міської ради були укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №1063-Е122-Р000, №4145-М022-Р000 та №3135-Е722-Р000. Відповідно кошти, отримані за такими договорами, були сплачені Позивачем 1 на користь КНП «Пологовий будинок №3» Запорізької міської ради як Замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, але фактично це не було фінансування конкретної закупівлі, а це було використання коштів КНП «Пологовий будинок №3» Запорізької міської ради, отриманих внаслідок здійснення господарської діяльності щодо обслуговування населення. При цьому саме НСЗУ наголосила у такому листі, що заклади охорони здоров`я комунальної форми власності в організаційно-правовій формі комунального підприємства здійснюють господарську діяльність самостійно відповідно до затвердженого власником або уповноваженим ним органом фінансового плану, згідно з яким підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання функцій протягом року відповідно до установчих документів. Таким чином, заклади охорони здоров`я, які уклали договори з НСЗУ є автономними, тобто самостійними щодо питань розпорядження коштами, які вони отримують за надання послуг з медичного обслуговування населення та витрачають кошти у відповідності до встановленого законодавством порядку та фінансового плану, який затверджується його власником. НСЗУ не може втручатись в таку діяльність і тим паче регулювати спрямування витрат за рахунок зароблених коштів закладом охорони здоров`я. Також, НСЗУ у своєму листі чітко зазначила, що питання розпорядження коштами КНП «Пологовий будинок №3» Запорізької міської ради, які отримані як дохід від надання послуг з медичного обслуговування населення, в тому числі в рамках виконання договору №83/22-НСЗУ від 21.06.2022, не є компетенцією НСЗУ. Апелянт вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи і внаслідок таких висновків суд помилково визнав, що права НСЗУ порушені.
Суд першої інстанції дійшов висновку: «Тобто, бюджетні кошти державних фінансових гарантій у сфері медичного обслуговування населення є державними коштами, розпорядником яких є Національна служба здоров`я України.» У свою чергу, лікарні як надавачі медичних послуг населенню отримують від розпорядника зазначені кошти та мають забезпечити їх використання в межах своєї статутної діяльності, яка є некомерційною та неприбутковою, а саме: ціллю використання таких коштів відповідно до ст. 5 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» має бути надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів населенню.». Скаржник вважає, що і в цій частині суд дійшов помилкового висновку, адже до моменту розпорядження грошові кошти НСЗУ є державними коштами, а після сплати НСЗУ по гарантіям медичного обслуговування кошти стають коштами відповідного закладу охорони здоров`я, якими він має повне право розпоряджатись. При цьому суд не враховує, що фактично грошові кошти від НСЗУ надходять після надання медичних послуг населенню, тобто за фактично надані послуги. Також суд вказує: «Таким чином, у зв`язку з визнанням судом недійсною Додаткової угоди № 1 від 02.08.2022, безпідставно сплачені кошти на загальну суму 730 000,00 грн на підставі ст. ст. 216, 1212 ЦК України підлягають стягненню з відповідача 2 на користь Національної служби здоров`я України, з якого вони фактично були витрачені.». Натомість суд ігнорує той момент, що вказані кошти є коштами, які заробило КНП «Пологовий будинок №3» Запорізької міської ради і підстави для повернення чи стягнення до НСЗУ відсутні, а за наявності підстав кошти мають бути повернуті закладу охорони здоров`я або його правонаступнику.
Суд першої інстанції не з`ясував обставин та не врахував загально відому інформацію, що станом на 21.06.2022 курс долара становив 29,2549 грн. за 1 долар США, а вже 02.08.2022 - 36,5686 грн. за 1 долар США, тобто більше ніж на 20%.
Сторонами оспорюваного правочину - Додаткової угоди № 1 від 02.08.2022 до Договору № 83/22-НСЗУ від 21.06.2022 - були КНП «Пологовий будинок №3» Запорізької міської ради, правонаступником якого є КНП "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради та ТОВ «Медгарант», натомість, грошові кошти було стягнуто на користь Національної служби здоров`я України, яке не є стороною оспорюваного правочину та фактично не виділяло грошових коштів на закупівлю цифрової системи мамографічної GIOTTO IMAGE-3DL (ідентифікатор закупівлі UA-2022-06-23-000445-a). Більше того, з огляду на те, що фактично витрачені кошти в межах Додаткової угоди № 1 від 02.08.2022 до Договору № 83/22-НСЗУ від 21.06.2022 є коштами, якими КНП «Пологовий будинок №3» Запорізької міської ради мало право самостійно розпоряджатись, то такі кошти не могли і не можуть бути повернуті до НСЗУ.
Апелянт зауважує, що оскаржуваною додатковою угодою не було збільшено ціну договору. При цьому, прокурор не звертався до суду з позовом про оскарження правочину - Акту коригування договірної ціни від 02.08.2022 до Договору від 21.06.2022 №83/22-НСЗУ та Додаткової угоди №1 від 02.08.2022.
Скаржник вважає, що прокурор у даній справі вийшов за межі повноважень на представництво інтересів держави. І щодо НСЗУ, і щодо Держаудитслужби - в наявності є належні та уповноважені органи державної влади, які: мають чітко визначені функції з виявлення та реагування на порушення; володіють процесуальними правами та обов`язками, включаючи право на звернення до суду; не позбавлені дієздатності; самостійно визначають правову позицію у спорах, що виникають у межах їх повноважень. Таким чином, відсутні будь-які виключні підстави, передбачені статтею 23 Закону «Про прокуратуру», які б дозволяли прокурору втручатися у господарський спір між юридичними особами, коли одна з них - НСЗУ - має всі можливості та повноваження для самостійного захисту своїх прав, а друга - потенційно підконтрольна Держаудитслужбі, яка також може реалізувати контрольно-наглядову функцію в межах закону.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.
20.12.2025, з використанням системи «Електронний суд», перший заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до ЦАГС з відзивом на апеляційну скаргу, в якому просить: продовжити встановлений судом процесуальний строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу; прийняти відзив на апеляційну скаргу до розгляду; залишити апеляційну скаргу ТОВ «Медгарант» без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2025 у справі № 908/1769/25 без змін.
Апеляційний господарський суд зазначає, що ухвалою ЦАГС від 01.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгарант" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2025 у справі № 908/1769/25; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - 15 днів з дня вручення цієї ухвали.
Зазначену ухвалу ЦАГС від 01.12.2025 було доставлено до електронного кабінету заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області 01.12.2025 о 14:04 год. (т. 2, а.с. 115 на звороті), тобто, останній день строку на подання відзиву - 16.12.2025. Натомість, відзив на апеляційну скаргу було подано прокурором з використанням системи «Електронний суд» 20.12.2025, тобто, з пропуском встановленого судом процесуального строку.
Стаття 118 ГПК України, визначає, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
Колегія суддів, розглянувши клопотання прокурора про продовження встановленого судом строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, з огляду на наведені у відзиві обставини, беручи до уваги те, що прокурором одночасно із клопотанням подано відзив на апеляційну скаргу, норми статей 7, 13 ГПК України, а також завдання та основні засади (принципи) господарського судочинства, визначені статтею 2 ГПК України, дійшла висновку про наявність підстав для продовження першому заступнику керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області встановленого судом строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відзив обґрунтований наступним.
Щодо того, що кошти, які були джерелом фінансування закупівлі за Договором від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ, є коштами КНП «Пологовий будинок № 3» ЗМР, слід зазначити наступне. Згідно з планом закупівлі КНП «Пологовий будинок № 3» ЗМР цифрової системи мамографічної GIOTTO IMAGE-3DL (https://prozorro.gov.ua/plan/UA-P-2022-06-23 000231-b), джерелом її фінансування є кошти Національної служби здоров`я України. Вказана обставина узгоджується з п. 4.5. Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ, відповідно до якого, джерелом фінансування є кошти Національної служби здоров`я України.
Бюджетні кошти державних фінансових гарантій у сфері медичного обслуговування населення є державними коштами, розпорядником яких є Національна служба здоров`я України. Водночас лікарні як надавачі медичних послуг населенню отримують від розпорядника зазначені кошти та мають забезпечити їх використання в межах своєї статутної діяльності, яка є некомерційною та неприбутковою, а саме: ціллю використання таких коштів відповідно до ст. 5 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» має бути надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів населенню. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що кошти, які були джерелом фінансування закупівлі за Договором від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ, отримані за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, а тому порядок їх використання встановлюється п. 4 ч. 1 ст. 5, п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101 «Про утворення Національної служби здоров`я України» та Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1086.
Щодо того, що у НСЗУ були відсутні підстави для звернення до суду та грошові кошти не можуть бути стягнуті на користь НСЗУ, яка не є стороною оспорюваного правочину. Як вже зазначалось, джерелом фінансування закупівлі товару за Договором від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ були кошти Національної служби здоров`я України (п. 4.5. Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ). Тобто, кошти отримані за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Верховний Суд у постанові від 10.12.2024 у справі № 913/14/24 виснував, що очевидним є наявність інтересів держави у правовідносинах, які складаються під час реалізації закладами охорони здоров`я своїх функцій у сфері медичного обслуговування населення, у тому числі під час закупівлі товарів за рахунок коштів державних фінансових гарантій у сфері медичного обслуговування населення. Тобто, бюджетні кошти державних фінансових гарантій у сфері медичного обслуговування населення є державними коштами, розпорядником яких є Національна служба здоров`я України. Зміна істотної умови договору про закупівлю щодо збільшення ціни товару з порушенням вимог законодавства не відповідає принципу цільового та ефективного використання коштів, передбачених для медичного обслуговування населення, та є порушенням інтересів держави. Таким чином, враховуючи, що кошти, які були джерелом фінансування закупівлі за Договором від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ були отримані за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що у зв`язку з визнанням судом недійсною Додаткової угоди № 1 від 02.08.2022, безпідставно сплачені кошти на загальну суму 730 000 грн на підставі ст. ст. 216, 1212 ЦК України підлягають стягненню з Відповідача-2 на користь Національної служби здоров`я України, з якого вони фактично були витрачені.
Згідно з п. 11.1. Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ в усьому, що не врегульовано даним Договором, сторони керуються нормами чинного законодавства України. Спірна Додаткова угода від 02.08.2022 № 1 за своєю юридичною природою є правочином, який вносить зміни до вже існуючого договору. Згідно з ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 зазначила про те, що обставини зміни політичної, економічної ситуації в країні, коливання курсу іноземної валюти стосовного національної валюти України є комерційними ризиками сторін договору не є істотною зміною обставин у розумінні частини 1 статті 652 ЦК України та не можуть бути підставами для зміни договору, що узгоджується з висновком Верховного Суду щодо застосування статті 652 ЦК України, викладеного у постанові від 04.04.2018 у справі № 910/4590/17.
Нестабільна економічна ситуація у державі та різке зростання курсу гривні по відношенню до іноземної валюти, на які посилаються сторони у Додатковій угоді від 02.08.2022 № 1 до Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ, не є істотною зміною обставин в розумінні ст. 652 ЦК України, що могла би бути підставою для зміни істотної умови договору: зміни ціни товару шляхом встановлення механізму її визначення з прив`язкою до зміни курсу іноземної валюти. Станом на час укладення Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ ТОВ «Медгарант» могло передбачити виникнення труднощів у виконанні Договору, що можуть бути пов`язані з початком повномасштабної збройної агресії проти України, розпочатої ще 24.02.2022. Сторонами у Договорі від 21.06.2022 № 83/22 НСЗУ не було визначено грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, а також не було передбачено умови щодо можливості змінити ціну на товар після підписання Договору у зв`язку із зміною курсу іноземної валюти. Відтак наведені у додатковій угоді № 1 від 02.08.2022 обставини «нестабільна економічна ситуація у державі та різке зростання курсу гривні по відношенню до іноземної валюти» є ніщо іншим як комерційними ризиками сторін та повною мірою стосуються обох сторін Договору, а не лише Постачальника.
Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», на який сторони посилаються у Додатковій угоді від 02.08.2022 № 1, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни . Разом з цим, при укладанні Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ сторонами взагалі не було передбачено умови, яка б надавала можливість змінити істотну умови договору після його підписання у зв`язку із зміною курсу іноземної валюти. Відтак, дії сторін, які призвели до зміни ціни Договору у бік збільшення, є недобросовісними. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Додаткова угода № 1 від 02.08.2022 до Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ укладена з порушенням вимог ч. 2 ст. 632, ч. 1 ст. 652 ЦК України, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», що стало підставою для визнання її судом недійсною.
На виконання вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Шевченківською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області листом від 31.03.2025 № 57-101-1682ВИХ-25 повідомлено Національну службу здоров`я України про порушення інтересів держави та необхідність звернення до суду за їх захистом. Листом від 24.04.2025 № 17204/2-16-25 Національна служба здоров`я України повідомила про відсутність, з її точки зору, підстав для захисту порушених інтересів держави. Шевченківською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області листами від 09.04.2025 № 57-101-1884ВИХ-25 та від 09.04.2025 № 57-101-1885ВИХ-25 було повідомлено Східний офіс Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про порушення інтересів держави та необхідність звернення до суду за їх захистом. Листом від 06.05.2025 № 040425-17/2840-2025 Східний офіс Держаудитслужби повідомив, що розгляд листа окружної прокуратури, в межах повноважень, доручено Управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області. Листом від 01.05.2025 № 040804-17/1205-2025 Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області повідомило, що під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП «Пологовий будинок № 3» ЗМР за період з 01.01.2021 по 31.12.2023, проведеної Управлінням, питання стану виконання умов Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ, укладеного між КНП «Пологовий будинок № 3» ЗМР та ТОВ «Медгарант» за результатами закупівлі з ідентифікатором UA-2022-06-23-000445-a, а також і законності укладання Додаткової угоди від 02.08.2022 № 1 до договору не перевірялись. Інші заходи державного фінансового контролю в КНП «Пологовий будинок № 3» ЗМР, в ході яких перевірявся стан виконання умов Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ (закупівля з ідентифікатором UA-2022-06-23-000445-a) Управлінням не проводилися. З відомостей офіційного веб-порталу «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що до відкриття провадження у справі № 908/1769/25 в провадженні судів України була відсутня справа з таким же предметом та підставами позову. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов законного висновку про те, що не зважаючи на повідомлення прокурора, суб`єкти владних повноважень протягом розумних строків не здійснили заходи, спрямовані на захист інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2025 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №908/1769/25. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/1769/25.
21.11.2025 матеріали справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгарант" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2025 у справі № 908/1769/25; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 01.04.2026 об 11 год. 20 хв.
12.01.2026 від заступника керівника Запорізької обласної прокуратури до ЦАГС надійшли додаткові пояснення, в яких наголошено на тому, що прокурор виконав вимоги ч. 4 ст. 54 ГПК України та ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», обґрунтувавши у позовній заяві, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також надав органам, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, чого останні не здійснили. У спірних правовідносинах укладення відповідачем оспорюваної додаткової угоди до договору з порушенням вимог законодавства призвело до нераціонального та неефективного використання державних коштів, які були виділені з Державного бюджету України на фінансування надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за програмою медичних гарантій, а також порушило економічні (майнові) інтереси держави у бюджетній сфері, оскільки заподіяло прямої шкоди майновим інтересам держави у вигляді переплати бюджетних коштів. Представництво прокурором інтересів держави в суді в спірних правовідносинах має винятковий та субсидіарний характер.
У зв`язку з перебуванням головуючого судді Чус О.В. у відпустці, розгляд апеляційної скарги у справі №908/1769/25, призначений на 01 квітня 2026 року, не відбувся.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгарант" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2025 у справі № 908/1769/25 призначено у судовому засіданні на 06.05.2026 о 10:20 год.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 (у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Кощеєва І.М.) у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Вінніков С.В.
Судове засідання у справі № 908/1769/25, призначене на 06.05.2026, не відбулося, у зв`язку із зайнятістю судді Віннікова С.В. в інших судових засіданнях.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгарант" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2025 у справі № 908/1769/25 призначено в судовому засіданні на 24.06.2026 об 11:40 год.
У судовому засіданні 24.06.2026 у справі № 908/1769/25 колегією суддів оголошено перерву до 05.08.2026 об 11:00 год.
04.08.2026 від ТОВ «Медгарант» до ЦАГС надійшло клопотання про долучення доказів, в якому просить врахувати відповідь НСЗУ №16284/5-15-26 від 09.07.2026 при розгляді скарги та поновити строки на долучення відповіді №16284/5-15-26 від 09.07.2026 з урахуванням дати її отримання та з урахуванням важливості пояснень НСЗУ в такій відповіді як Позивача по справі.
У судове засідання 05.08.2026 з`явилися прокурор, представники відповідача-1, -2. Позивачі не скористалися правом участі у судовому засіданні, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (т. 2, а.с. 195-196).
Колегія суддів, з`ясувавши думку присутніх учасників справи щодо заявленого клопотання ТОВ «Медгарант» про долучення відповіді НСЗУ №16284/5-15-26 від 09.07.2026 до справи, порадившись на місці, вирішила залишити зазначене клопотання без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Водночас, можливість поновлення та продовження процесуальних строків передбачено ст. 119 ГПК України.
Поданий відповідачем-2 новий доказ (лист-відповідь НСЗУ №16284/5-15-26 від 09.07.2026) не існував на момент ухвалення оскаржуваного рішення від 07.10.2025.
Системний аналіз ст. 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими сторона обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на кожну із сторін покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з відповідною заявою (позовом, відзивом тощо). Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.
Однак, відсутність доказу як такого на момент розгляду спору судом першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції нового доказу у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання відповідачем такого доказу. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.
Отже, поданий відповідачем-2 новий доказ не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції до розгляду в розумінні ч. 1 ст. 269 ГПК України.
За змістом статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на зазначене, подане ТОВ «Медгарант» клопотання про долучення доказів, а саме: відповіді НСЗУ №16284/5-15-26 від 09.07.2026 підлягає залишенню без розгляду як таке, що подане із пропуском встановленого законом строку.
У судовому засіданні 05.08.2026 колегією суддів оголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) у справі.
Встановлені судом обставини справи.
Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок № 3" Запорізької міської ради 24.06.2022 в електронній системі публічних закупівель Prozorro оприлюднено інформацію про закупівлю без використання електронної системи товару, а саме - цифрової системи мамографічної GIOTTO IMAGE-3DL (ідентифікатор закупівлі UA-2022-06-23-000445-a).
Згідно з планом вказаної закупівлі (https://prozorro.gov.ua/plan/UA-P-2022-06-23- 000231-b), джерелом її фінансування є кошти Національної служби здоров`я України. Закупівля здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 (зі змінами).
За результатами закупівлі між КНП "Пологовий будинок № 3" ЗМР та ТОВ "Медгарант" укладено договір від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ щодо закупівлі товару (далі - Договір від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ).
За змістом п.п. 1.1., 1.2., 3.1. Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ, Постачальник зобов`язався поставити Замовнику медичне обладнання (товар) - цифрову систему мамографічну Giotto Image-3DL (НК 024-2019 - 37672 Система мамографічна рентгенівська стаціонарна, цифрова), а Замовник - прийняти і оплатити товар за ціною 7 300 000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 477 570,09 грн.
Відповідно до п. 4.3. Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ валютою платежу, в якій виконуються платежі Постачальнику за Договором, визначається гривня.
Згідно з п. 4.5. Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ джерелом фінансування є кошти Національної служби здоров`я України.
Строк поставки (передачі) товару з моменту укладення договору визначено до 23.08.2022 (п. 5.2. Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ)
02.08.2022 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ, відповідно до умов якої, у зв`язку із нестабільною економічною ситуацією у державі та різким зростанням курсу гривні по відношенню до іноземної валюти, сторони вирішили додати до Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ пункт 3.4 у наступній редакції: "п. 3.4. У випадку зміни офіційного курсу гривні до долара США (згідно даних встановлених Національним банком України (НБУ), що відображаються на офіційному веб-сайті https://bank.gov.ua), з дати укладення Договору до дати фактичної поставки Товару більш ніж на 5 % за мотивованим зверненням Постачальника, вартість Товару (ціна Договору) підлягає корегуванню, з урахуванням положень п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Також додатковою угодою від 02.08.2022 № 1 сторони домовилися додати до Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ пункт 3.5 наступного змісту: "п. 3.5. Скореговану вартість Товару сторони фіксують шляхом укладення відповідного Акту корегування вартості, у якому також фіксується курс гривні по відношенню до долара США на дату укладення Угоди".
02.08.2022, сторонами підписано Акт корегування договірної ціни до Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ та Додаткової угоди № 1 від 02.08.2022, відповідно до якого, у зв`язку із зміною офіційного курсу гривні по відношенню до долара США (згідно даних встановлених Національним банком України (НБУ), що відображаються на офіційному веб-сайті https://bank.gov.ua), з дати укладення Договору до дати укладення Додаткової угоди № 1 від 02.08.2022, більше ніж на 5 %, сторони здійснили корегування договірної ціни Товару. Скорегована ціна Товару становить 8 030 000,00 грн.
Згідно з актом приймання-передачі товару від 12.08.2022 № 456, видаткової накладної від 12.08.2022 № 456, Постачальник передав, а Замовник прийняв товар за Договором від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ - цифрову систему мамографічну Giotto Image-3DL за ціною 8 030 000 грн. з ПДВ.
Відповідно до рахунку на оплату від 12.08.2022 № 328, платіжного доручення від 30.08.2022 № 1028, Замовник сплатив на користь Постачальника 8 030 000 грн. з ПДВ.
Прокуратура посилалась на те, що внаслідок укладення Додаткової угоди № 1 від 02.08.2022 до Договору № 83/22-НСЗУ від 21.06.2022 ціна товару збільшилась з 7 300 000 грн. до 8 030 000 грн., тобто та 730 000 грн. від визначеної сторонами в Договорі № 83/22-НСЗУ від 21.06.2022. У зв`язку з чим, Додаткова угода № 1 від 02.08.2022 до Договору № 83/22-НСЗУ від 21.06.2022 суперечить вимогам законодавства України та підлягає визнанню судом недійсною, а сума надмірно сплачених коштів підлягає стягненню.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, представників відповідачів, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції, яким визнано недійсною Додаткову угоду №1 від 02.08.2022 до Договору на закупівлю № 83/22-НСЗУ від 21.06.2022, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок № 3" Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медгарант"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгарант" на користь держави в особі Національної служби здоров`я України грошові кошти в сумі 730 000,00 грн.
У контексті доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі позивачів у даній справі, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді встановлені в Законі України "Про прокуратуру", частини 3 статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до абзаців першого - третього частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Згідно із частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Національної служби здоров`я України та Східного офісу Держаудитслужби, у зв`язку з невиконанням ними своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.
Преамбулою Закону України "Про публічні закупівлі" визначено мету вказаного законодавчого акта, яка полягає у забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.
Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти безпідставно витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
На виконання вимог ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Шевченківською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області листом від 31.03.2025 № 57-101-1682ВИХ-25 повідомлено Національну службу здоров`я України про порушення інтересів держави та необхідність звернення до суду за їх захистом.
Шевченківською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області листами від 09.04.2025 № 57-101-1884ВИХ-25 та від 09.04.2025 № 57-101-1885ВИХ-25 було повідомлено Східний офіс Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про порушення інтересів держави та необхідність звернення до суду за їх захистом.
Листом від 06.05.2025 № 040425-17/2840-2025 Східний офіс Держаудитслужби повідомив, що розгляд листа окружної прокуратури, в межах повноважень, доручено Управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.
Листом від 01.05.2025 № 040804-17/1205-2025 Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області повідомило, що під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП "Пологовий будинок № 3" ЗМР за період з 01.01.2021 по 31.12.2023, проведеної Управлінням, питання стану виконання умов Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ, укладеного між КНП "Пологовий будинок № 3" ЗМР та ТОВ "Медгарант" за результатами закупівлі з ідентифікатором UA-2022-06-23-000445-a, а також і законності укладання Додаткової угоди від 02.08.2022 № 1 до договору не перевірялись. Інші заходи державного фінансового контролю в КНП "Пологовий будинок № 3" ЗМР, в ході яких перевірявся стан виконання умов Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ (закупівля з ідентифікатором UA-2022-06-23-000445-a) Управлінням не проводилися.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції мотивовано вказав, що не зважаючи на повідомлення прокурора, суб`єкти владних повноважень протягом розумних строків не здійснили заходи, спрямовані на захист інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом. За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у прокурора наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді.
Щодо суті спору.
Оспорюваним правочином у цій справі є Додаткова угода №1 від 02.08.2022 до Договору на закупівлю № 83/22-НСЗУ від 21.06.2022, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок № 3" Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медгарант", яка, на думку прокуратури, укладена всупереч вимогам ч. 2 ст. 632 , ч. 1 ст. 652 ЦК України, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", постанови КМУ №169 від 28.02.2022.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час укладення Договору про закупівлю та оспорюваної Додаткової угоди до нього).
З аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель і повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).
Згідно із частиною четвертою статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (зараз і надалі - у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі").
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною четвертою статті 41 вказаного Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім, зокрема, таких випадків:
збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41);
зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п. 7 ч. 5 ст. 41).
Згідно із частиною 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із системного аналізу наведених норм ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2022 між Комунальним некомерційним підприємством «Пологовий будинок №3» Запорізької міської ради та ТОВ «Медгарант» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору від 21.06.2022 № 83/22-НСЗУ, відповідно до умов якої, у зв`язку із нестабільною економічною ситуацією у державі та різким зростанням курсу гривні по відношенню до іноземної валюти, сторони вирішили додати до Договору пункт 3.4 у наступній редакції: "п. 3.4. У випадку зміни офіційного курсу гривні до долара США (згідно даних встановлених Національним банком України (НБУ), що відображаються на офіційному веб-сайті https://bank.gov.ua), з дати укладення Договору до дати фактичної поставки Товару більше ніж на 5 %, за мотивованим зверненням Постачальника, вартість Товару (ціна Договору) підлягає корегуванню, з урахуванням положень п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Також, додатковою угодою від 02.08.2022 № 1 сторони домовилися додати до Договору пункт 3.5 наступного змісту: "п. 3.5. Скореговану вартість Товару сторони фіксують шляхом укладення відповідного Акту корегування вартості, у якому також фіксується курс гривні по відношенню до долара США на дату укладення Угоди".
Угода укладена у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін та є невід`ємною частиною Договору (п. 5 Додаткової угоди №1 від 02.08.2022).
Таким чином, оспорюваною Додатковою угодою №1 від 02.08.2022 сторони погодили доповнити договір, встановивши умови коригування (зміни) ціни, що цілком узгоджується з принципом свободи договору на узгодження його умов.
Відтак, доводи прокурора про те, що зміна ціни відбулася за відсутності умови у договорі про можливість її зміни у зв`язку зі зміною курсу іноземної валюти, колегією суддів оцінюється критично.
Натомість, Комунальне некомерційне підприємство «Пологовий будинок №3» Запорізької міської ради та ТОВ «Медгарант», укладаючи Акт корегування договірної ціни від 02.08.2022 вже керувалися умовами Договору №83/22-НСЗУ від 21.06.2022 в редакції додаткової угоди №1 від 02.08.2022, який містив погоджені умови щодо можливості корегування ціни товару у разі зміни офіційного курсу гривні до долара США більше ніж на 5% та формулу для розрахунку.
Як вбачається з Акта корегування договірної ціни від 02.08.2022 курс гривні по відношенню до долара США на дату укладення Договору дорівнює 29,25 грн. за 1 долар США; курс гривні по відношенню до долара США на дату укладення Додаткової угоди №1 від 02.08.2022 дорівнює 36,57 грн. за 1 долар США. Відтак, офіційний курс гривні по відношенню до долара США змінився більше, ніж на 5%, що відповідно до п. 3.4 Договору надає право Постачальнику скоригувати ціну за погодженою формулою.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не установила порушень чинного законодавства під час укладення Додаткової угоди №1 від 02.08.2022 до Договору на закупівлю № 83/22-НСЗУ від 21.06.2022, укладеної між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок № 3" Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медгарант", відтак, позовні вимоги про визнання її недійсною задоволенню не підлягають.
Оскільки позовна вимога про стягнення 730 000 грн. на підставі ст. ст. 216, 1212 ЦК України є похідною від вимоги про визнання додаткової угоди недійсною, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).
Відповідно до п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Ураховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Товариства підлягає задоволенню, оскаржуване рішення слід скасувати, з ухваленням нового про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275-277, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгарант" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2025 у справі № 908/1769/25 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2025 у справі № 908/1769/25 - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгарант" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 16 773,60 грн., про що видати наказ.
Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 01.10.2026
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя С.В. Вінніков
Суддя М.О. Дармін