Рішення № 140229365 у справі № 910/5894/26 від 01.10.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2026 Справа № 910/5894/26

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради

до Київського квартирно-експлуатаційного управління

про стягнення 70 286,59 грн

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (далі - КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги"), як правонаступник Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-КНП "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня"), звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Київського квартирно-експлуатаційного управління (далі - Київське КЕУ) 70 286,59 грн, з яких: 68 822,46 грн - основний борг, 1 169,98 грн - інфляційні втрати, 294,15 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, укладений без аукціону для розміщення бюджетних установ та організацій, №3881 від 15.03.2024 та за Договором відшкодування вартості водопостачання та водовідведення №62-2025084 від 11.02.2025 в частині своєчасного відшкодування вартості спожитих житлово-комунальних послуг із серпня 2025 року по грудень 2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

10.06.2026 через систему "Електронний суд" Київське КЕУ подало відзив, в якому просило відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з недоведенням належними та допустимими доказами, які підтверджують розмір спірної заборгованості.

Також Відповідачем вказано про відсутність бюджетних асигнувань на оплату вартості спірних житлово-комунальних послуг.

16.06.2026 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 17.06.2026) КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" подало відповідь на відзив, в якій не погодилося із доводами Відповідача, оскільки споживання житлово-комунальних послуг підтверджується актами, копії яких містяться у матеріалах справи, та в яких зафіксовані фактичні показники спожитих послуг.

Жодних інших заяв по суті справі, заяв чи клопотань сторонами не надано.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" обґрунтованими.

1. 15.03.2024 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Адміністрація, за текстом договору - Орендодавець), Київським КЕУ (за текстом договору - Орендар) та КНП "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" (за текстом договору - Балансоутримувач) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, укладений без аукціону для розміщення бюджетних установ та організацій, №3881, за змістом Розділу І. Змінювані умови якого:

- пункт 4.1. Об`єктом оренди його виступають нежитлові приміщення загальною площею 4 250,40 кв.м, які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Квітки Цісик, 10;

- пункт 8.2. Компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою та витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю: компенсуються Орендарем в порядку, передбаченому пунктом 6.6 незмінюваної частини договору, або в інший не заборонений законодавством спосіб.

За змістом Розділу ІІ. Незмінювані умови договору:

- пункт 2.1. Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання Акту приймання-передачі майна. Акт приймання передачі підписується між Орендарем та Балансоутримувачем одночасно із підписанням цього договору.

- пункт 3.1. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого Майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрати на утримання прибудинкової території та місць загального користування вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.6 цього договору.

- пункт 6.6. Протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору Балансоутримувач зобов`язаний надати Орендарю для підписання:

два примірники договору про компенсацію витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою та/або про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю та/або проекти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об`єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача Майном.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю

підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору; або подати Балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем за договором.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання від Балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем, підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору.

Орендар вживає заходів для укладення із постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послу протягом місяця з моменту отримання проектів відповідних договорів Балансоутримувача. Орендар зобов`язаний надати Балансоутримувачу копії договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг.

Відповідно до акту приймання-передачі в оренду від 15.03.2024 Київське квартирно-експлуатаційне управління прийняло нежитлові приміщення в оренду.

На виконання вищезазначених умов договору між сторонами було підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, згідно якого, Балансоутримувачем передано, а Орендарем прийнято в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва - нежитлові приміщення загальною площею 4 250,40 кв.м, які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Квітки Цісик, 10.

2. 11.02.2025 між КНП "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" (за текстом договору - Сторона 1) та Київським КЕУ (за текстом договору - Сторона 2) було укладено Договір відшкодування вартості водопостачання та водовідведення №62-2025084, за змістом якого:

- пункт 1.1. Відповідно до умов даного Договору Сторона 1 забезпечує Сторону 2 водопостачанням та водовідведенням, яке отримано Стороною 1 від постачальної організації (надалі - Послуги), а Сторона 2 зобов`язується своєчасно та у повному обсязі відшкодовувати Стороні 1 вартість фактично спожитих в процесі оренди приміщень за Договором №3881 від 15.03.2024 Послуг згідно Додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного Договору, відповідно до показників засобів обліку (крім випадків, передбачених пунктом 1.6. Договору) за діючими тарифами організації-постачальника та умов цього Договору, в терміни, що передбачені Договором.

Ціна Договору є орієнтовною і становить 39 000,00 грн у тому числі ПДВ 6 500,00 грн (ДК 021:2015 65110000-7 "Розподіл води").

У разі зменшення чи збільшення обсягів споживання Послуг, ціна Договору підлягає коригуванню шляхом укладання додаткової угоди до Договору. Фактична ціна Послуг за цим Договором визначається на підставі підписаних Сторонами актів наданих Послуг, складених у відповідно до фактичних показників засобів обліку (або згідно з п. 1.6. Договору) та умов цього Договору. Відшкодуванню за вказаним Договором підлягають лише фактичні витрати за спожиті Послуги без будь-яких націнок.

- пункт 1.3. Тариф (вартість, ціна) на момент укладення Договору складає 39,06 грн (у тому числі з ПДВ 46,872) грн/Гкал.

- пункт 1.4. Тарифи на відшкодування Послуг встановлюються органами місцевого самоврядування. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, іншим уповноваженим органом або організаціями- постачальниками водопостачання та водовідведення відповідно до чинного законодавства та відповідно до умов Договорів, укладених Стороною 1 з організаціями-постачальниками.

- пункт 1.5. Обсяг споживання Стороною 2 Послуг за показниками засобів обліку водопостачання. Відшкодуванню підлягають витрати Сторони 1 на оплату спожитих Послуг за цінами (тарифами) організації Постачальника на підставі отриманих Стороною 1 рахунків від постачальника, в обсязі, спожитих Стороною 2.

- пункт 2.2.7. До 15 числа місяця, який слідує за звітним надавати Стороні 2 рахунок на відшкодування вартості витрат за водопостачання та водовідведення та Акти наданих послуг із зазначених фактично спожитого обсягу водопостачання та водовідведення відповідно до показників засобів обліку. До вказаних документів Сторона 1 зобов`язана долучити копію документів, що свідчать про фактично встановлені ціни (тарифи, вартість) на Послуги постачальником таких Послуг (копії отриманих Стороною 1 від організації-постачальника рахунків, рахунків-фактури тощо).

- пункт 2.3.3. Протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання від Сторони 1 актів наданих послуг, рахунків відповідно до показників засобів обліку, а також копій документів, що свідчать про фактично встановлені ціни (тарифи, вартість) на Послуги постачальником таких Послуг (рахунок, рахунок фактура тощо) Сторона 2 зобов`язана вносити плату в межах бюджетних асигнувань на рахунок Сторони 1.

- пункт 6.1. Облік Послуг, спожитих Стороною 2, здійснюється згідно показників засобів обліку, крім випадків, передбачених пунктом 1.6. Договору. Характеристика засобів обліку зазначається в Додатку 1, який є його невід`ємною частиною Договору.

- пункт 6.2. У разі встановлення засобів обліку за рахунок Сторони 2, встановлені засоби обліку залишаються у власності Сторони 2 та знаходяться на її обслуговуванні. Після закінчення дії Договору, Сторона 2 може залишити за собою встановлені засоби обліку, або отримати компенсацію їх вартості від Сторони 1.

- пункт 6.3. Заміна, ремонт, перепрограмування засобів обліку здійснюються за рахунок власника цих засобів обліку.

- пункт 6.4. На підставі розрахунків та/або показників засобів обліку водопостачання та водовідведення оформлюються такі документи: рахунок-фактура; акт виконаних робіт; акт звірки за спожите водопостачання.

- пункт 6.5. Відшкодування вартості послуг за цим Договором здійснюється Стороною 2 не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Стороною 2 документів, визначених у п. 2.2.7. та у п. 6.6. Договору.

- пункт 6.6. Щомісячно, в термін до 15 числа місяця, який слідує за звітним, Сторона 1 надає Стороні 2 рахунок-фактуру, акт наданих послуг, які є підставою для проведення оплати по даному Договору, а також копію документів, що свідчать про фактично встановлені ціни (тарифи, вартість) на Послуги постачальником таких Послуг (рахунок, рахунок-фактура тощо). Розмір компенсації водопостачання та водовідведення, визначається лише на підставі відповідних актів, складених за даними засобів обліку, або розрахунковим методом. Відповідно до частин першої статті 23 Бюджетного кодексу України, платіжні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення згідно із ст.23 (частина 1) Бюджетного Кодексу України. Оплата Послуг здійснюється Стороною 2 виключно за наявності кошторисних призначень за відповідним кодом видатків та у межах надходження бюджетних коштів.

- пункт 6.7. Документи, визначені п. 2.2.7. та у п. 6.6. Договору є підставою для здійснення оплати та передаються Стороною 1 Стороні 2 рекомендованим листом, нарочним та/або під розписку уповноваженій особі, згідно Довіреності не пізніше 15 числа місяця, який слідує за звітним. Невиконання Стороною 1 обов`язку щодо надання належним чином оформлених документів, зазначених в п. 2.2.7. та в п. 6.6. Договору, звільняє Сторону 2 від відповідальності за несвоєчасне здійснення оплати за спожиті Послуги.

- пункт 6.8. Відповідно до умов даного Договору Сторона 2, згідно з показниками засобів обліку або за розрахунковими даними, підписаних Сторонами, виходячи з вартості встановлених постачальною організацією тарифів споживання водопостачання та водовідведення відшкодовує вартість спожитого водопостачання на рахунки Стороні 1.

- пункт 6.9. Звірення рахунків між Стороною 1 та Стороною 2 здійснюється щоквартально складанням двостороннього акту.

- пункт 6.10. У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку до відновлення його роботи або заміни, а також на час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з проведенням повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною такого вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється розрахунково відповідно до двосторонньо узгодженого та підписаного сторонами розрахунку.

- пункт 6.11. До Сторони 2 не застосовуються відповідальність за несвоєчасне виконання своїх зобов`язань по оплаті Послуг за цим Договором у випадках затримки бюджетного фінансування на цілі, передбачені Договором, а також несвоєчасної оплати Послуг зі сторони Державної казначейської служби України.

- пункт 9.1. Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2025, а в частині взятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання Сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони дійшли спільної згоди, що умови даного. Договору застосовуються до відносин, які виникли до його укладення з 01.01.2025.Сторони домовились, що обов`язок Сторони 2 щодо здійснення оплати за послуги, надані з 01.01.2025 виникає не раніше підписання цього Договору.

3. 20.02.2025 між КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" (за текстом договору - Споживач) та Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводаканал" (далі ПрАТ "Київводаканал", за текстом договору - Виконавець) було укладено Договір про закупівлю послуг з власником (користувачем) будівлі (приміщеннями у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання №23325/1-5-05ДВ та Договір про закупівлю послуг з власником (користувачем) будівлі (приміщеннями у будівлі) про надання послуг з централізованого водовідведення №23282/1-5-05ДК, за змістом яких:

- абзаци 3 пунктів 1: Виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги з централізованого водопостачання (згідно ДК 021:2015 код 65110000-7 "Розподіл води" (централізоване водопостачання) та послуги з централізованого водовідведення (згідно ДК 021:2015 код 90430000-0 "Послуги з відведення стічних вод" (централізоване водовідведення) (далі - послуги), а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки і на умовах, визначених цим договором.

- пункти 9. Обсяг спожитих у будівлі (приміщенні у будівлі) послуг визначається за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку.

- пункти 10. Одиницею вимірювання обсягу спожитих споживачем послуг є куб. метр.

- пункти 11. У разі коли будівля (приміщення у будівлі) не оснащена вузлом (вузлами) комерційного обліку послуг, до встановлення такого вузла (вузлів) договір не укладається.

- пункти 20. Вартість послуг з централізованого водопостачання визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими відповідно до законодавства тарифами. Орієнтовна (очікувана) вартість закупівлі послуг за цим договором зазначається у додатку 1А "Уточнення істотних умов закупівлі" до цього договору.

Тариф на послугу з централізованого водопостачання зазначається у додатку 1А "Уточнення істотних умов закупівлі" та визначається у гривнях за куб. метр.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на послугу з централізованого водопостачання та/або на послугу з централізованого водовідведення виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення її у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

У разі зміни зазначених тарифів протягом строку дії цього договору новий розмір тарифів застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на офіційному веб-сайті.

- пункти 28. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що є розрахунковим періодом.

Факт надання та споживання комунальних послуг, обумовлених вищезазначеними Договорами, підтверджується Актами приймання-передачі послуг:

- №КВК0[телефон приховано] від 11.09.2025 (послуги з централізованого водопостачання, за серпень 2025 року) на суму 33 043,67 грн;

- №КВК0[телефон приховано] від 11.09.2025 (послуги з централізованого водовідведення, за серпень 2025 року) на суму 33 294,24 грн;

- №КВК0[телефон приховано] від 08.10.2025 (послуги з централізованого водовідведення, за вересень 2025 року) на суму 37 359,06 грн;

- №КВК0[телефон приховано] від 08.10.2025 (послуги з централізованого водопостачання, за вересень 2025 року) на суму 41 771,69 грн;

- №КВК0[телефон приховано] від 31.10.2025 (послуги з централізованого водовідведення, за жовтень 2025 року) на суму 30 139,42 грн;

- №КВК0[телефон приховано] від 31.10.2025 (послуги з централізованого водопостачання, за жовтень 2025 року) на суму 33 210,80 грн;

- №КВК0[телефон приховано] від 30.11.2025 (послуги з централізованого водовідведення, за листопад 2025 року) на суму 27 800,64 грн;

- №КВК0[телефон приховано] від 30.11.2025 (послуги з централізованого водопостачання, за листопад 2025 року) на суму 28 296,68 грн;

- №КВК0[телефон приховано] від 12.12.2025 (послуги з централізованого водовідведення, за грудень 2025 року) на суму 34 455,29 грн;

- №КВК0[телефон приховано] від 12.12.2025 (послуги з централізованого водопостачання, за грудень 2025 року) на суму 38 836,82 грн.

Вищезазначені акти було підписано уповноваженими представниками вказаних юридичних осіб та скріплено їх печатками без жодних претензій та/або зауважень.

4. Рішенням Київської міської ради від 15.04.2025 №45/10512 "Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (https://old.kmr.gov.ua/sites/default/files/45-10512.pdf) вирішено:

- пункт 1. Реорганізувати Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993687) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05492309).

- пункт 2.1. установлено, що Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05492309) є правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків закладу охорони здоров`я, що реорганізується, відповідно до пункту 1 цього рішення.

08.08.2025 розпорядженням Київського міського голови №667 затверджено передавальний акт Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993687), відповідно до якого усе майно, права та обов`язки КНП "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу КМР (КМДА) (ідентифікаційний код 01993687) стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються, після реорганізації КНП "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу КМР (КМДА) (ідентифікаційний код 01993687) шляхом приєднання його до КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу КМР (КМДА) (ідентифікаційний код 05492609) переходять до правонаступника - КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу КМР (КМДА) (ідентифікаційний код 05492609).

5. КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" було складено Акти зняття показників за період із серпня 2025 року по грудень 2025 року, в якому зазначено про споживання за звітні місяці 1 377 м.куб. води.

Також КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" було складено Акт надання послуг №2 від 02.01.2026 щодо відшкодування вартості спожитих комунальних послуг з водопостачання та водовідведення за період з серпня 2025 року по листопад 2025 року на загальну суму 56 927,22 грн (разом із ПДВ) та Акт надання послуг №8 від 23.01.2026 щодо відшкодування вартості спожитих комунальних послуг з водопостачання та водовідведення за грудень 2025 року на загальну суму 11 895,24 грн (разом із ПДВ).

18.02.2026 вищезазначені акти разом із відповідними актами зняття показників приладів обліку було направлено Київському КЕУ, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №042[телефон приховано], та які були отримані останнім 23.02.2026, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак Акти зняття показників та Акт надання послуг не були підписані зі сторони Відповідача. Також Відповідачем не було надано жодних заперечень/зауважень щодо вказаних актів.

Доказів відшкодування вартості житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення матеріали справи також не містять та не були надані Відповідачем.

Вважаючи, що Київським КЕУ не було відшкодовано вартості спожитих житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення у процесі користування нежитловим приміщенням за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, укладений без аукціону для розміщення бюджетних установ та організацій, №3881 від 15.03.2024, та за Договором відшкодування вартості житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення №62-2025084 від 11.02.2025, КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги", як правонаступник КНП "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня", звернулося з даним позовом до суду.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України (у редакції, яка була чинною на монет укладення договору) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання Договору №3881 від 15.03.2024, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договорами найму (оренди), за яким відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Таким чином, укладення Адміністрацією, КНП "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" та Київським КЕУ Договору №3881 від 15.03.2024 було спрямоване на отримання Київським КЕУ у володіння та користування нежитлових приміщень та одночасного обов`язку останнього зі справляння плати за користування таким майном та витрат на утримання орендованого майна.

Згідно з пунктом 3.1. Договору оренди до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого Майна, зокрема комунальних послуг. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.6 цього договору.

Відповідно до положень пункту 6.6. Договору оренди протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору Балансоутримувач зобов`язаний надати Орендарю для підписання: два примірники договору про компенсацію витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою та/або про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю та/або проекти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об`єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача Майном.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору або подати Балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем за договором.

На виконання вищезазначених положень Договору оренди 11.02.2025 між КНП "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" (за текстом договору - Сторона 1) та Київським КЕУ (за текстом договору - Сторона 2) було укладено Договір відшкодування вартості водопостачання та водовідведення №62-2025084, відповідно до пункту 1.1. якого Сторона 1 забезпечує Сторону 2 водопостачанням та водовідведенням, яке отримано Стороною 1 від постачальної організації (надалі - Послуги), а Сторона 2 зобов`язується своєчасно та у повному обсязі відшкодовувати Стороні 1 вартість фактично спожитих в процесі оренди приміщень за Договором №3881 від 15.03.2024 Послуг згідно Додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного Договору, відповідно до показників засобів обліку (крім випадків, передбачених пунктом 1.6. Договору) за діючими тарифами організації-постачальника та умов цього Договору, в терміни, що передбачені Договором.

Заперечуючи проти задоволення позову, Київське КЕУ вказує, що Позивачем не було надано належних доказів, які підтверджують спірну заборгованість щодо відшкодування вартості спожитих житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення.

У зв`язку з цим суд зауважує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК з "достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Відповідно до пункту 2.3.3. Договору №62-2025084 від 11.02.2025 протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання від Сторони 1 актів наданих послуг, рахунків відповідно до показників засобів обліку, а також копій документів, що свідчать про фактично встановлені ціни (тарифи, вартість) на Послуги постачальником таких Послуг (рахунок, рахунок фактура тощо) Сторона 2 зобов`язана вносити плату в межах бюджетних асигнувань на рахунок Сторони 1.

За умовами пункту 6.4. Договору №62-2025084 від 11.02.2025 на підставі розрахунків та/або показників засобів обліку водопостачання та водовідведення оформлюються такі документи: рахунок-фактура; акт виконаних робіт; акт звірки за спожите водопостачання.

Згідно з пунктом 6.6. Договору №62-2025084 від 11.02.2025 щомісячно, в термін до 15 числа місяця, який слідує за звітним, Сторона 1 надає Стороні 2 рахунок-фактуру, акт наданих послуг, які є підставою для проведення оплати по даному Договору, а також копію документів, що свідчать про фактично встановлені ціни (тарифи, вартість) на Послуги постачальником таких Послуг (рахунок, рахунок-фактура тощо). Розмір компенсації водопостачання та водовідведення, визначається лише на підставі відповідних актів, складених за даними засобів обліку, або розрахунковим методом. Відповідно до частин першої статті 23 Бюджетного кодексу України, платіжні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення згідно із ст.23 (частина 1) Бюджетного Кодексу України. Оплата Послуг здійснюється Стороною 2 виключно за наявності кошторисних призначень за відповідним кодом видатків та у межах надходження бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 6.7. Договору №62-2025084 від 11.02.2025 документи, визначені п. 2.2.7. та у п. 6.6. Договору є підставою для здійснення оплати та передаються Стороною 1 Стороні 2 рекомендованим листом, нарочним та/або під розписку уповноваженій особі, згідно Довіреності не пізніше 15 числа місяця, який слідує за звітним. Невиконання Стороною 1 обов`язку щодо надання належним чином оформлених документів, зазначених в п. 2.2.7. та в п. 6.6. Договору, звільняє Сторону 2 від відповідальності за несвоєчасне здійснення оплати за спожиті Послуги.

Судом встановлено, що на підтвердження факту надання спірних комунальних послуг та їх розміру Позивачем було надано належним чином засвідчені копії:

- Договору про закупівлю послуг з власником (користувачем) будівлі (приміщеннями у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання №23325/1-5-05ДВ від 20.02.2025;

- Договору про закупівлю послуг з власником (користувачем) будівлі (приміщеннями у будівлі) про надання послуг з централізованого водовідведення №23282/1-5-05ДК від 20.02.2025;

- Актів приймання-передачі послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за період з серпня 2025 року по грудень 2025 року;

Натомість заперечення Відповідача проти задоволення позову зводяться лише до відсутності у матеріалах справи належним чином оформлених доказів. При цьому, жодних доказів на спростування як факту споживання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, так і їх кількості (обсягу) Відповідачем не було надано.

Більше того, після отримання Акту надання послуг №2 від 02.01.2026 щодо відшкодування вартості спожитих комунальних послуг з водопостачання та водовідведення за період з серпня 2025 року по листопад 2025 року на загальну суму 56 927,22 грн (разом із ПДВ) та Акту надання послуг №8 від 23.01.2026 щодо відшкодування вартості спожитих комунальних послуг з водопостачання та водовідведення за грудень 2025 року на загальну суму 11 895,24 грн (разом із ПДВ), а також Актів зняття показників за період із серпня 2025 року по грудень 2025 року Київським КЕУ не було надано жодних заперечень щодо кількості (обсягу) спожитих комунальних послуг, а також вартості вказаних комунальних послуг.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку про те, що надані Позивачем докази є більш вірогідними та переконливо свідчать про споживання Відповідачем спірних послуг на суму 68 822,46 грн (разом із ПДВ).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За положеннями пунктів 2.3.3., 6.5. Договору №62-2025084 від 11.02.2025 відшкодування вартості послуг за цим Договором здійснюється Стороною 2 не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Стороною 2 документів, визначених у п. 2.2.7. та в п. 6.6. Договору.

Оскільки Акт надання послуг №2 від 02.01.2026 щодо відшкодування вартості спожитих комунальних послуг з водопостачання та водовідведення за період з серпня 2025 року по листопад 2025 року на загальну суму 56 927,22 грн (разом із ПДВ) та Акт надання послуг №8 від 23.01.2026 щодо відшкодування вартості спожитих комунальних послуг з водопостачання та водовідведення за грудень 2025 року на загальну суму 11 895,24 грн (разом із ПДВ) разом із відповідними актами зняття показників приладів обліку було отримано Київським КЕУ 23.02.2026, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №042[телефон приховано] (R0 420 0001 4480), тому останнім днем для внесення плати з відшкодування вартості житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення було 09.03.2026.

При цьому жодних доказів оплати матеріали справи не містять.

Також судом відхиляються посилання Відповідача на відсутність бюджетних асигнувань, з огляду на таке.

Виходячи з положень частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом із цим, статтею 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на зміст статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у пункті 26 рішення в справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) зазначив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

ЄСПЛ у пункті 48 рішення від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" та в пункті 40 рішення від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від зобов`язання зі сплати заборгованості за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, укладений без аукціону для розміщення бюджетних установ та організацій, №3881 від 15.03.2024 та за Договором відшкодування вартості водопостачання та водовідведення №62-2025084 від 11.02.2025.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах №925/246/17, № 925/974/17, від 01.07.2019 у справі №910/4377/18 та від 08.07.2019 у справі №910/4375/18, від 07.11.2019 у справі №916/1345/18, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18 та 17.04.2018 у справі №911/4249/16.

Крім цього, стверджуючи про відсутність бюджетних асигнувань для оплати вартості спірних послуг, Відповідачем не було надано жодних доказів, які підтверджують таку обставину.

З огляду на зазначене, несвоєчасне направлення Позивачем Актів надання послуг №2 від 02.01.2026 та №8 від 23.01.2026 не впливає на виконання Відповідачем зобов`язання з відшкодування вартості спожитих житлово-комунальних послуг за Договором №62-2025084 від 11.02.2025.

Отже, у зв`язку з невиконанням Київським КЕУ своїх грошових зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, укладений без аукціону для розміщення бюджетних установ та організацій, №3881 від 15.03.2024 та за Договором відшкодування вартості водопостачання та водовідведення №62-2025084 від 11.02.2025 в частині своєчасного відшкодування вартості спожитих житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення за період з серпня 2025 року по грудень 2025 року, строк оплати яких настав, суд дійшов висновку про наявність у Відповідача основної суми заборгованості у розмірі 68 822,46 грн.

Також у зв`язку з порушенням Київським КЕУ грошових зобов`язань з відшкодування вартості спожитих житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" заявлено до стягнення 1 169,98 грн інфляційних втрат, нарахованих за березень 2026 року на суму боргу у розмірі 68 822,46 грн, та 294,15 грн 3% річних, нарахованих за період з 10.03.2026 по 30.04.2026 на суму боргу у розмірі 68 822,46 грн.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок компенсаційних нарахувань, суд вважає його обґрунтованим, а тому з Відповідача підлягають стягненню 1 169,98 грн інфляційних втрат та 294,15 грн 3% річних.

Варто також відзначити, що відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

У разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2020 у справі №910/4656/14).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19) дійшов висновку про те, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

У частині восьмій статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №922/347/21.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.

Чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Ураховуючи встановлені судами попередніх інстанцій у сукупності обставини, зазначені в розділі 6 цієї постанови, в контексті застосування статей 104, 107 ЦК України, та беручи до уваги не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, такий момент сам по собі не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц, від 04.11.2020 у справі №922/817/18 та вищезазначеним щодо статті 6 Конвенції.

Отже, для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №922/347/21, від 04.11.2020 у справі №922/817/18, від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц, від 04.11.2020 у справі №922/817/18, від 16.03.2023 у справі №922/3979/21.

Як було раніше встановлено судом, що Рішенням Київської міської ради від 15.04.2025 №45/10512 "Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (https://old.kmr.gov.ua/sites/default/files/45-10512.pdf) вирішено:

- пункт 1. Реорганізувати Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993687) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05492309).

- пункт 2.1. установлено, що Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05492309) є правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків закладу охорони здоров`я, що реорганізується, відповідно до пункту 1 цього рішення.

08.08.2025 розпорядженням Київського міського голови №667 затверджено передавальний акт Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993687), відповідно до якого усе майно, права та обов`язки КНП "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу КМР (КМДА) (ідентифікаційний код 01993687) стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються, після реорганізації КНП "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу КМР (КМДА) (ідентифікаційний код 01993687) шляхом приєднання його до КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу КМР (КМДА) (ідентифікаційний код 05492609) переходять до правонаступника - КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу КМР (КМДА) (ідентифікаційний код 05492609).

Враховуючи вищевикладене, КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" є правонаступником КНП "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня", у тому числі й за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, укладений без аукціону для розміщення бюджетних установ та організацій, №3881 від 15.03.2024 та за Договором відшкодування вартості водопостачання та водовідведення №62-2025084 від 11.02.2025, зокрема, щодо стягнення 68 822,46 грн основного боргу з відшкодування вартості житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення за період з серпня 2025 року по грудень 2025 року, 1 169,98 грн інфляційних втрат та 294,15 грн 3% річних, а тому КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" є належним позивачем у даній справі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

Отже, позов КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок 30; ідентифікаційний код: 22991617) на користь Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04075, місто Київ, вулиця Федора Максименка, будинок 26; ідентифікаційний код: 05492309) 68 822 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять дві) грн 46 коп. основного боргу, 1 169 (одну тисячу сто шістдесят дев`ять) грн 98 коп. інфляційних втрат, 294 (двісті дев`яносто чотири) грн 15 коп. 3% річних та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сергій МУДРИЙ