ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс [телефон приховано], inbox@lg.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
28 вересня 2026 року м.Харків Справа № 12/51б
Господарський суд Луганської області в складі головуючого судді Яресько Б.В.
розглянувши в судовому засіданні матеріали справи за заявою кредитора - Антрацитівської об`єднаної державної податкової інспекції Луганської області
до боржника - Малого приватного підприємства "Еффект", м. Антрацит Луганської області
Про банкрутство
Представники сторін не прибули.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: банкрутство, ліквідаційна процедура відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства,
в с т а н о в и в:
За заявою кредитора, Антрацитівської державної податкової інспекції Луганської області, 28.02.2003 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство боржника, Малого приватного підприємства "Еффект", м. Антрацит Луганської області, відповідно до ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою суду від 20.09.2005 по справі №12/51б боржника, Мале приватне підприємство "Еффект", визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Ліцоєва Д.В.
14.09.2006 суд звільнив арбітражного керуючого Ліцоєва Д.В. від виконання повноважень ліквідатора банкрута у зв`язку з їх неналежним виконанням, відповідно до вимог ч. 9 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та призначив ліквідатором у справі арбітражного керуючого Швидкого О.О., якого зобов`язав надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.04.2008 №12/51б провадження у справі №12/51б було зупинено відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
На адресу суду надійшов лист від 10.12.2009 №10713/10-013 кредитора, Антрацитівської ОДПІ Луганської області, з доданим до нього клопотанням від 10.12.2009 комітету кредиторів про заміну ліквідатора Швидкого О.О. на арбітражного керуючого Сидоренко М.В., у зв`язку з тим, що ліквідатор Швидкий О.О. не скликав комітет кредиторів з травня 2009 року та не звітував останньому всупереч нормам ч. 11 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Для розгляду поданого клопотання суд, керуючись ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 21.12.2009 поновив провадження у справі та призначив судове засідання.
Ухвалою від 28.01.2010 суд припинив повноваження арбітражного керуючого Швидкого О.О. по виконанню обов`язків ліквідатора банкрута та призначив ліквідатором Малого приватного підприємства "Еффект", м. Антрацит Луганської області, арбітражного керуючого Сидоренко Марію Вікторівну, ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) АВ №307424 від 20.04.2007, мешкає за адресою: м. Луганськ, вул. Чернігівська, 12, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на яку поклав повноваження, передбачені ст. ст. 31, 16, 22-34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як свідчать матеріали справи, арбітражним керуючим Сидоренко М.В. надано клопотання від 01.04.2011 № 101 про дострокове припинення обов`язків ліквідатора Малого приватного підприємства "Еффект", м. Антрацит Луганської області, за станом здоров`я.
Суд задовольнив клопотання арбітражного керуючого Сидоренко М.В. та за ухвалою від 23.05.2011 № 12/51б припинив її повноваження, як ліквідатора банкрута на підставі ч. 4 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", призначив ліквідатором по справі 12/51б арбітражного керуючого Джеджея Луїзу Анатоліївну, ліцензія АВ №482147 від 29.10.2009, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . та керуючись ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом", зобов`язав ОСОБА_1 , передати ліквідатору банкрута Джеджея Л.А. бухгалтерську і іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні і інші цінності Малого приватного підприємства "Еффект", м. Антрацит Луганської області.
Як вбачається із матеріалів справи, суд за ухвалою від 20.10.2011 № 12/51б продовжив термін повноважень ліквідатора Малого приватного підприємства "Еффект", Джеджея Л.А., до затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута та зобов`язав ліквідатора надати звіт та ліквідаційний баланс банкрута, інші матеріали, відповідно до вимог ст. ст. 31,16, 22-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі Витяги з Реєстру обтяжень рухомого, нерухомого майна, іпотек.
Ухвалою від 09.10.2017 р. суд здійснив заміну кредитора у справі №12/51б про банкрутство Малого приватного підприємства "Еффект" з Антрацитівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області на Луганську об`єднаної державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Луганській області (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, 347, ідентифікаційний код 39892287).
Ухвалою від 17.10.2017 р. суд здійснив заміну кредитора у справі №12/51б про банкрутство Малого приватного підприємства "Еффект" з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кремінському районі Луганської області на правонаступника - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Кремінського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області.
Ухвалою від 04.10.2018 р. суд здійснив заміну кредитора з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Кремінського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (93411, м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, 30, код ЄДРПОУ 41313100).
Ухвалою від 09.01.2019 р. суд здійснив заміну кредитора у справі №12/51б про банкрутство Малого приватного підприємства "Еффект", м. Антрацит Луганської області, з Луганської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39892287) на Головне управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445, адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72).
Ухвалою від 20.01.2020 р. суд продовжив розгляд справи №12/51б про банкрутство Малого приватного підприємства "Еффект" відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою від 01.07.2020 р. клопотання Головного управління ДПС у Луганській області 25.06.2020 р. б/н про заміну кредитора у справі - задоволено та здійснено заміну кредитора у справі №12/51б про банкрутство Малого приватного підприємства "Еффект", м. Антрацит Луганської області, з Головного управління ДФС у Луганській області (ЄДРПОУ 39591445) на Головне управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 43143746, адреса: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72).
Ухвалою суду від 13.09.2021 р. клопотання Головного управління ДПС у Луганській області від 11.03.2021 р. №1956/5/12-32-20-04-29 про заміну кредитора у справі - задоволено, здійснено заміну кредитора у справі №12/51б про банкрутство Малого приватного підприємства "Еффект", м. Антрацит Луганської області, з Головного управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ 43143746) на Головне управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ ВП 44082150, адреса: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72).
Ухвалою суду від 07.04.2025 р. здійснено заміну кредитора у справі №12/51б про банкрутство Мале приватне підприємство "Еффект", з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (код ЕДРПОУ 41313100), на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 21782461)
08.12.2021 р. за супровідним листом від 06.12.2021 р. №02-01/190 ліквідатором було надано підсумковий звіт від 30.11.2021 р. №02-01/189, відповідно до якого, ліквідатор вважає за можливе затвердити звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, а також розглянути питання про припинення провадження у справі про банкрутство МПП "Ефект" та виключити його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Ліквідатор зазначає, що станом на 30.11.2021 р. у банкрута відсутня будь-яке майно за рахунок грошових коштів, від реалізації якого можливе погашення кредиторських вимог. Всі можливі заходи з проведення ліквідаційної процедури банкрута проведені. Грошові вимоги кредиторів не погашались у зв`язку з відсутністю у банкрута активів.
Також, ліквідатором за супровідним листом від 06.12.2021 р. №02-01/190 надано клопотання від 06.11.2021 р. №02-01/188 щодо нарахування та виплати грошової винагороди ліквідатора та відшкодування витрат, за яким просить суд затвердити нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора боржника Джеджея Л.А. за рахунок кредиторів, в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за період з 01.06.2021 р. по 30.11.2021 р. у сумі 108000,00 грн. пропорційно визнаних кредиторських вимог. Затвердити відшкодування витрат, понесених під час ліквідаційної процедури та їх виплату грошової винагороди ліквідатора боржника Джеджея Л.А., за рахунок кредиторів, в сумі 1020 грн 34 коп., з яких 985,00 грн. поштові витрати, 35,00 грн. витрати за отримання відомостей з державних реєстрів, пропорційно визнаних кредиторських вимог.
Ухвалою від 14.02.2022 р. суд відклав розгляд справи на 09.03.2022 р.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було продовжено відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
Ухвалою суду від 06.10.2025 р. призначено розгляд справи у судове засідання на 06.04.2026 р.
Ухвалою суду від 06.04.2026 р. Розгляд справи відкладено на 28.09.2026 р.
23.09.2026 р. до Господарського суду Луганської області надійшло клопотання арбітражного керуючого Джеджеї Л.А. (Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.09.2026 р.) про закриття провадження у справі та припинення повноважень ліквідатора у справі.
25.09.2026 р. до Господарського суду Луганської області надійшло клопотання ГУ ДПС у Луганській області №б/н від 25.09.2026 р. (Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.09.2026 р.), за яким просить суд провести судове засідання без участі його представника.
28.09.2026 р. в судове засідання представники сторін не прибули
Щодо повідомлення учасників справи про її розгляд.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою повідомлення про дату та час судових засідань, судом було направлено ухвали на адреси кредиторів, розміщено відповідне оголошення на офіційній сторінці Господарського суду Луганської області веб-порталу «Судова влада України».
За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч.7 ст.120 ГПК України).
Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р., сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Також суд зазначає, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін у цій справі, а тому виходячи з принципу "презумпції обізнаності", суд приходить до висновку, що кредитори були належним чином повідомлені про розгляд справи.
Згідно з ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними в ній матеріалами.
Провадження у справі №12/51б про банкрутство Малого приватного підприємства "Еффект" перебуває на стадії ліквідації з 20.09.2005.
Не зважаючи на те, що процедура ліквідації банкрута - Малого приватного підприємства "Еффект" в межах цієї справи триває вже майже 21 рік, до теперішнього часу ця процедура є незавершеною.
Ліквідаційна процедура об`єктивно не здійснюється у зв`язку з перебуванням активів боржника на тимчасово окупованій території.
Правове регулювання провадження у справах про банкрутство здійснюється з урахуванням спеціального характеру таких правовідносин, їх строковості, конкурсної природи, необхідності дотримання балансу інтересів боржника та кредиторів, а також мети процедур банкрутства.
21.10.2019 введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Тобто, перехід від регулювання передбаченого Законом до регулювання передбаченого Кодексом здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу. Частиною 1 ст.2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.
Водночас процедури банкрутства як за приписами Закону про банкрутство, так і КУзПБ, мають строковий характер.
У відповідності до приписів ст.58 КУзПБ строк ліквідаційної процедури, у якій боржник перебуває з 20.09.2005, не може перевищувати 12 місяців.
Так, ліквідаційна процедура у цій справі триває більше 21 року.
Ліквідація боржника це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.
Частинами 1-3 ст.65 КУзПБ передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду (а в разі ліквідації страховика або кредитної спілки - також до Національного банку України) звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про результати аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів. Про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна або майно не виявлено чи відсутнє, господарський суд постановляє ухвалу про припинення юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи. У разі якщо провадження у справі про банкрутство не було поновлено, таке майно банкрута за рішенням господарського суду переходить у власність відповідної територіальної громади або у державну власність, за умови що боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
Отже, КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення.
Суд зазначає, що процедура банкрутства є процесом, який характеризуються як специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливими процесуальними правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Боттацці проти Італії»)).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.
Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України», у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).
ЄСПЛ у рішенні у справі «Сюрмелі проти Німеччини» визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні у справі «Парінов проти України», в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі «розумного строку», а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу «належного урядування» і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України»).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 зазначила, що «відсутність предмета спору» в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акту).
Подальше затягування процедури банкрутства по цій справі на стадії ліквідації з триваючим мораторієм на задоволення вимог кредиторів за відсутності реальної можливості завершення ліквідаційної процедури призведе лише до порушення прав кредиторів і боржника та матиме наслідком збільшення додаткових витрат, пов`язаних з провадженням у справі, а тому закриття провадження у даній справі господарський суд правильно вважав доцільним та обґрунтованим.
Статтями 28, 42, 48, 61, 73 цього Кодексу передбачено право кредиторів на звернення до суду із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону.
При цьому будь-яких заяв про відмову від своїх вимог до боржника кредиторами задля припинення своєї участі у процедурі банкрутства як учасниками провадження (сторони у справі) до суду не надходило.
Вказана пасивна поведінка кредиторів у справі, зокрема і ініціюючого кредитора, свідчить про відсутність у кредиторів зацікавленості у найефективнішому вирішенні справи та втрату інтересу до неї.
Як неодноразово зазначив Верховний Суд, участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, зокрема правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.
Тобто під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав.
Згідно зі ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Матеріали справи не містять доказів, які свідчать про наявність невирішених господарським судом спорів, які підлягали розгляду в межах цієї справи у порядку ст.7 КУзПБ.
Таким чином, провадження у цій справі багато років перебуває на стадії ліквідаційної процедури, яка об`єктивно не здійснюється у зв`язку з перебуванням активів боржника на тимчасово окупованій території.
У свою чергу неможливість завершення ліквідації боржника з наведених вище причин має своїм наслідком порушення принципу розгляду справи впродовж розумного строку, а також порушує права кредиторів, вимоги яких визнані судом та включені до реєстру, однак не можуть бути задоволені понад 22 роки з огляду на триваючу дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Зазначене свідчить про наявність фактичних та юридичних підстав для закриття провадження у справі про банкрутство на підставі приписів п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Правові позиції щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з об`єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство викладені в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15, від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012, від 10.12.2024 у справі №5/119б, від 11.12.2024 у справі №22/20б/2011.
Вказані обставини в їх сукупності, а також відсутність у матеріалах справи відомостей про наявність у банкрута майна, за рахунок реалізації якого в ліквідаційній процедурі було б можливо задовольнити визнані судом вимоги кредиторів, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети цієї процедури, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання про закриття провадження у цій справі.
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Внаслідок перебування на окупованій території майна банкрута, яке підлягає включенню до ліквідаційної маси, що унеможливлює вчинення щодо цього майна будь-яких дій, настала об`єктивна неможливість завершити ліквідаційну процедуру за правилами КУзПБ.
На переконання суду перебування боржника багато років в процедурі ліквідації без жодної реальної перспективи її завершення суперечить публічному інтересу.
Поряд із цим слід зауважити на тому, що факт закриття провадження у справі про банкрутство боржника з указаних вище підстав, у свою чергу, не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню ним своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних, так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань на судовий захист.
У разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі (абз 2 ч3 ст 65 КУзПБ).
З огляду на вищевикладене, суд задовольняє клопотання арбітражного керуючого Джеджеї Л.А. про закриття провадження у справі та припинення повноважень ліквідатора у справі та вважає за можливе закрити провадження у цій справі про банкрутство; припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів по цій справі.
Керуючись ст 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стст 1, 2, 3, 6, 12, 28, п.8ст41, ст48, п14 ч1 ст90, пп 1, 1-6, 2, 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, стст 233-235, 241, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
1. Задовольнити клопотання арбітражного керуючого Джеджеї Л.А. про закриття провадження у справі та припинення повноважень ліквідатора у справі
2. Закрити провадження у справі №12/51б про банкрутство Малого приватного підприємства "Еффект" (код ЄДРПОУ 13406637).
3. Припинити повноваження арбітражного керуючого Джеджеї Луїзи Анатоліївни (свідоцтво арбітражного керуючого від 18.07.2013 № 1292, яка мешкає за адресою: вул. Деревообробна, буд. 7, оф. 107, м. Київ, Україна, 01013, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) як ліквідатора у справі про банкрутство Малого приватного підприємства "Еффект" (код ЄДРПОУ 13406637).
4. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 28.02.2003 р. у справі № 12/51б.
5. Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі № 12/51б про банкрутство Малого приватного підприємства "Еффект" (код ЄДРПОУ 13406637).
6. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі про банкрутство, державному органу з питань банкрутства, суб`єкту державної реєстрації для внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття (підписання) та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки передбачені ГПК України.
Ухвала підписана 30.09.2026
Суддя Богдан ЯРЕСЬКО