ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" вересня 2026 р. м. Харків Справа № 922/2385/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Обслуговуючого кооперативу "КІМ", м. Харків
до Фізичної особи - підприємця Гарасимович Світлани Олександрівни, м. Харків
про визнання недійсним договору
за участю представників сторін:
позивача - Мица Ю.В., керівник
відповідача - не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Обслуговуючий кооператив "КІМ", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Гарасимович Світлани Олександрівни, м. Харків, в якій просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 1413 від 15 листопада 2019 року, укладений між Обслуговуючим кооперативом "КІМ", м. Харків та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С. за реєстровим № 1303. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 липня 2026 року позовну заяву Обслуговуючого кооперативу "КІМ", м. Харків до Фізичної особи - підприємця Гарасимович Світлани Олександрівни, м. Харків про визнання недійсним договору - залишено без руху; надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (2662,40 грн), або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
09 липня 2026 року Обслуговуючим кооперативом "КІМ" усунено недоліки (заява вхідний № 16724) шляхом надання до суду доказів відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (2662,40 грн), або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 23 липня 2026 року о 14 годин.
23 липня 2026 року через систему "Електронний суд", Обслуговуючим кооперативом "КІМ" подано заяву (вхідний № 17999) про зміну предмету позову, в якій позивача просить суд розірвати договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 1413 від 15 листопада 2019 року, укладений між Обслуговуючим кооперативом "КІМ" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С. за реєстровим № 1303. В обґрунтування заяви про зміну предмета позову позивач зазначив, що фактичні та правові підстави позову залишаються незмінними та полягають у невиконанні відповідачем основного обов`язку покупця за договором купівлі-продажу - оплати придбаного нерухомого майна.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 липня 2026 року прийнято до розгляду заяву (вхідний № 17999 від 23 липня 2026 року) Обслуговуючого кооперативу "КІМ" про зміну предмета позову; підготовче засідання відкладено на 25 серпня 2026 року о 16:20 годин.
Протокольною ухвалою суду від 25 серпня 2026 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 вересня 2026 року о 13:40 годин.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
15 листопада 2019 року між Обслуговуючим кооперативом "КІМ", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 1413.
Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити відповідно до умов договору нежитлове приміщення першого поверху № 12 загальною площею 18,8 кв. м у нежитловій будівлі літ. "Б-2", розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно пункту 2.1 договору продаж нерухомого майна вчинено за погодженою сторонами ціною 1517,59 грн.
Відповідно до пункту 3.1 договору право власності покупця на придбане нежитлове приміщення виникає з моменту державної реєстрації такого права, яка відповідно до умов договору здійснюється до повного розрахунку сторін.
Таким чином, за змістом укладеного сторонами договору передання нерухомого майна у власність покупця та сплата покупцем погодженої сторонами ціни становили взаємні зустрічні обов`язки сторін договору.
На підтвердження доводів про невиконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати майна позивачем до матеріалів справи надано банківські документи щодо руху коштів по рахунках Обслуговуючого кооперативу "КІМ". З досліджених судом доказів вбачається, що по рахунку Обслуговуючого кооперативу "КІМ" у листопаді 2019 року здійснювалися господарські операції, зокрема платежі до бюджету, оплата електроенергії, банківських послуг, а також надходження грошових коштів від інших контрагентів.
Водночас у наданих позивачем банківських виписках відсутні відомості про надходження від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 1517,59 грн, а також відсутній будь-який інший платіж, який за платником, сумою чи призначенням можна було б віднести до виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу від 15 листопада 2019 року.
Будь-яких банківських, касових або інших первинних документів, які б підтверджували фактичну передачу відповідачем позивачу грошових коштів у рахунок оплати придбаного нежитлового приміщення, матеріали справи не містять.
Відповідачем доказів перерахування грошових коштів на рахунок продавця, видачі їх готівкою, оформлення касового документа, квитанції, розписки або іншого документа, який підтверджував би фактичне виконання обов`язку з оплати придбаного майна, суду не надано.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема передати майно, сплатити гроші тощо, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За змістом статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона - продавець передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні - покупцеві, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено обов`язок покупця оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно частин 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, та зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У постанові від 07 жовтня 2021 року у справі № 925/1382/19 Верховний Суд, застосовуючи частину другу статті 651 Цивільного кодексу України, зазначив, що істотним є таке порушення договору, яке зумовлює для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. При вирішенні питання про істотність порушення суд має встановити, чи є істотною різниця між тим, на що сторона мала право розраховувати при укладенні договору, і тим, що вона фактично отримала.
Оцінюючи доводи позивача та надані ним докази, суд враховує, що пунктом 2.1 договору купівлі-продажу зазначено про передачу покупцем та отримання продавцем погодженої договором суми до його підписання.
Разом з тим зазначення відповідної обставини у тексті договору є доказом, який відповідно до вимог господарського процесуального законодавства підлягає оцінці судом у сукупності з усіма іншими доказами у справі та не має для суду наперед встановленої сили.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
У постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 910/701/17 Верховний Суд звернув увагу, що запроваджений статтею 79 Господарського процесуального кодексу України стандарт вірогідності доказів вимагає співставлення судом доказів, наданих сторонами, та оцінки того, чи переважають докази на підтвердження певної обставини докази, подані на її спростування. Оцінка доказів має здійснюватися судом відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України в їх сукупності та взаємному зв`язку.
Суд зазначає, що предметом доказування у цій частині є не саме існування у договорі відповідного запису, а фактичне виконання покупцем грошового зобов`язання, яке виникло з договору.
Досліджені судом банківські документи охоплюють період, у якому було укладено спірний договір та мав відбутися зазначений у ньому розрахунок. Зміст таких документів свідчить про здійснення позивачем у відповідний період поточних безготівкових операцій та отримання коштів від інших контрагентів, однак не містить відомостей про надходження від відповідача ціни спірного договору.
При цьому будь-якого іншого первинного документа, який би об`єктивно підтверджував фактичне передання відповідачем позивачу 1517,59 грн, матеріали справи не містять.
Відповідач, у свою чергу, не скористалася наданим їй процесуальним правом подати відзив на позовну заяву та не надала суду жодного доказу, який би спростовував наведені позивачем обставини або підтверджував здійснення нею розрахунку в інший спосіб.
Саме по собі неподання відповідачем відзиву не є безумовною підставою для задоволення позову та не звільняє позивача від обов`язку доказування своїх вимог.
Водночас за відсутності доказів, які б спростовували надані позивачем банківські документи або підтверджували фактичне здійснення відповідачем платежу, суд, оцінюючи докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, приходить до висновку, що фактична сплата відповідачем встановленої договором ціни матеріалами справи не підтверджена.
При цьому матеріалами справи підтверджується виконання продавцем свого зустрічного обов`язку - передання відповідачу права власності на визначене договором нерухоме майно.
Отже, за встановлених судом обставин позивачем виконано основне зобов`язання продавця за договором купівлі-продажу, тоді як відповідачем основний зустрічний обов`язок покупця щодо сплати повної ціни придбаного майна фактично не виконано.
Суд зазначає, що вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення має не абсолютний розмір погодженої сторонами ціни, а характер невиконаного зобов`язання. Сплата ціни є основним зустрічним майновим наданням покупця за договором купівлі-продажу.
Унаслідок повної несплати покупцем погодженої сторонами ціни продавець, передавши право власності на належне йому нерухоме майно, не отримав зустрічного майнового надання, на яке розраховував при укладенні договору.
З урахуванням наведеного та правового підходу, викладеного Верховним Судом у постанові від 07 жовтня 2021 року у справі № 925/1382/19, суд приходить до висновку, що різниця між тим, на що позивач мав право розраховувати при укладенні договору - отримання повної погодженої сторонами ціни за передане нерухоме майно, - та тим, що він фактично отримав, є істотною, оскільки зустрічного грошового виконання від покупця не отримано взагалі.
Таким чином, невиконання відповідачем у повному обсязі обов`язку з оплати придбаного нерухомого майна за своїм характером є істотним порушенням договору у розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України та є підставою для його розірвання за рішенням суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу "КІМ" є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Розірвати договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 1413 від 15 листопада 2019 року, укладений між Обслуговуючим кооперативом "КІМ" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С. за реєстровим № 1303
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "01" жовтня 2026 р.
Суддя П.В. Хотенець