ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2026 р. м. Харків Справа № 905/357/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Донецького обласного центру зайнятості, Донецька область, м. Краматорськ, Треті особи, на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", м. Київ; - Державний центр зайнятості, м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Іваницької Лілії Геннадіївни, Харківська область, Ізюмський район, с. Донець
про стягнення 499 500,00 грн
за участю представників:
позивача - Мокра Л.В.,
1-ї третьої особи - не з`явився,
2-ї третьої особи - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
Донецький обласний центр зайнятості (позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Іваницької Лілії Геннадіївни (відповідач) про стягнення коштів мікрогранту в сумі 499500,00 грн.
Разом з позовною заявою позивач надав заяву про залучення третіх осіб, в якій просить суд залучити Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та Державний центр зайнятості в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушенням відповідачем умов Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 та умов договору про надання мікрогранту, до якого відповідач приєднався шляхом підписання заяви про приєднання від 27.06.2025, що є підставою для повернення виплачених відповідачу коштів мікрогранту.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.06.2026 передано матеріали справи № 905/357/26 за позовом Донецького обласного центру зайнятості до Фізичної особи-підприємця Іваницької Лілії Геннадіївни про стягнення коштів мікрогранту в сумі 499500,00 грн за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області.
25.06.2026 матеріали справи № 905/357/26 надійшли до Господарського суду Харківської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 головуючим суддею (суддя-доповідач) визначено суддю Буракову А.М.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 20 липня 2026 року о 12:30; учасникам справи встановлено строк на подання заяв по суті справи.
Також, вказаною ухвалою залучено Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" та Державний центр зайнятості до участі у справі в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Позивачу та третім особам на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ухвалу суду у справі направлялись в електронній формі до Електронного кабінету із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, які ними отримано, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в їх електронні кабінети.
Беручи до уваги, що відповідачем не зареєстровано "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, а тому з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, копії ухвал Господарського суду Харківської області було надіслано засобами поштового зв`язку на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернуто на адресу суду без вручення адресату з довідками відділення оператора поштового зв`язку з приміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Також, судом було надіслано копію ухвали від 30.06.2026 про відкриття провадження у справі на електронну адресу відповідача: [пошта прихована], що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як інформація для здійснення зв`язку, проте документ повернено (не доставлено) з повідомленням про помилку, що підтверджується довідкою про помилку доставки електронного листа в матеріалах справи.
Крім того, судом було здійснено повідомлення відповідача про розгляд справи шляхом розміщення повідомлень на сайті Господарського суду Харківської області.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.
Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 тощо.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження фізичної особи-підприємця належить до відомостей які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано частиною 1, 2, 4 статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Таким чином, відомості про місцезнаходження Відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.
Враховуючи наведене вище, господарський суд вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції, яку господарський суд з дотриманням вимог процесуального закону надіслав за належною адресою, є обставиною, яка зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу. На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, починається обрахунок визначеного судом процесуального строку на подання відповідачем відзиву на позов.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляд справи, а в розумінні ст. 120, 242 ГПК України сторони вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
03.07.2026 Акціонерним товариством «Державний ощадний банк Україна»" подано до суду пояснення (вх. №16268), в яких останній зазначає, що АТ «Ощадбанк», як уповноважений банк, лише проводить перевірку ділової репутації засобами програмного забезпечення з використанням інформаційних джерел - даних Першого всеукраїнського бюро кредитних історій та аналітичної онлайн-системи Youcontrol, у відповідності до законодавчо визначених критеріїв перевірки. Разом з тим, у разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту отримувач зобов`язаний повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими податками, зборами (обов`язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідне рішення приймається регіональним центром зайнятості. Отже, рішення щодо надання/відмови в наданні мікрогранту та рішення про повернення мікрогранту ухвалює виключно Державний центр зайнятості. Прийняття таких рішень належить до дискреційних повноважень Державного центу зайнятості. Відповідно до вимог Порядку Банком було здійснено перевірку ділової репутації фізичної особи-підприємця Іваницької Лілії Геннадіївни з результатом «позитивно». Результати здійсненої перевірки були направлені до Державного центру зайнятості для прийняття рішення про надання/відмову у наданні гранту у вигляді безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання (мікрогрант). На дотримання вимог Порядку ФОП Іваницька Л.Г. звернулась до установи Банку та 27.06.2025 було підписано Заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту та здійснено відкриття поточного рахунку для обліку коштів мікрогранту. 15.07.2025 кошти мікрогранту у розмірі 499 500 грн були зараховані на рахунок НОМЕР_1 , який відкрито ФОП Іваницькою Л.Г. Загалом ФОП Іваницькою Л.Г. з рахунку НОМЕР_1 використано коштів мікрогранту у сумі 499 500 грн. 27.01.2026 на виконання п.21 Порядку №738 філією Донецького обласного центру зайнятості складено Акт №132 на основі проведеної перевірки щодо дотримання умов договору мікрогранту та у висновку якого зазначено, що ФОП Іваницькою Л.Г. не виконано дотримання умов Договору про надання мікрогранту. За результатами перевірки, Донецьким обласним центром зайнятості видано наказ №25 від 26.03.2026 «Про повернення коштів мікрогранту», за яким зазначено суму до повернення у розмірі 499 500 грн. У порядку досудового врегулювання спору Донецьким обласним центром зайнятості направлено претензію №09.1/1069/01-42-26 від 30.03.2026 на адресу ФОП Іваницької Л.Г., з вимогою про добровільне повернення суми мікрогранту. Відповідно до п. 21 Порядку рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства. З огляду на те, що ФОП Іваницькою Л.Г. не виконано умови договору в повному обсязі, Донецький обласний центр зайнятості звернувся із даним позовом, на підтвердження вимог за яким посилається на викладені в позовній заяві підстави. Рахунок НОМЕР_1 ФОП Іваницької Л.Г. зі спеціальним режимом використання для зарахування коштів мікрогранту було закрито 16.01.2026. З метою виконання грантоутримавачами вимог щодо повернення коштів грантів Банком було здійснено відкриття єдиного рахунку для усіх видів грантів в рамках програми «єРобота» (Реквізити рахунку: Отримувач: АТ «Ощадбанк» Код отримувача: 00032129 Надавач платіжних послуг отримувача: АТ «Ощадбанк» Рахунок отримувача: НОМЕР_2 ). При цьому, зазначений рахунок передбачений виключно для зарахування коштів грантів, що підлягають поверненню. Також третя особа просить суд розгляд справи №905/357/26 здійснювати без участі представника акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
06.07.2026 Державним центром зайнятості подано до суду пояснення третьої особи щодо позову (вх. №16408), в яких зазначає, що відповідно до Порядку № 738 ФОП Іваницька Л. Г. від 25.05.2025 подала заяву № NGP062 на отримання коштів мікрогранту у сумі 499 500 грн 00 коп. Наказом Державного центру зайнятості від 13.06.2025 № 117 було прийнято рішення про надання ФОП Іваницькій Л. Г. мікрогранту у розмірі 499 500,00 грн. Відповідно до умов Порядку № 738, 27.06.2025 ФОП Іваницькою Л. Г. підписано заяву про приєднання до договору про надання мікрогранту на підставі чого 15.07.2025 на спеціальний рахунок, відкритий ФОП Іваницькою Л. Г. в уповноваженому банку, було перераховано кошти мікрогранту у розмірі 499 500 грн 00 коп. Зазначені кошти ФОП Іваницька Л. Г. витратила для придбання меблів, обладнання, матеріалів тощо, необхідних для провадження господарської діяльності, відповідно до умов свого бізнес-плану, що підтверджується документами, наданими уповноваженим банком. Разом з тим, ФОП Іваницька Л. Г. не виконала умови Порядку № 738, а саме: не здійснювала підприємницьку діяльність за фактичним місцем ведення підприємницької діяльності протягом трирічного строку реалізації проекту, фактично не створила протягом шести місяців з дня зарахування коштів на її рахунок 2 (два) робочих місця та не працевлаштувала на них 2 (двох) осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проєкту. Для здійснення моніторингу та контролю виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача мікрогранту фахівцями Краматорської філії Донецького обласного центру зайнятості було проведено виїзд за місцем провадження підприємницької діяльності за адресою: Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, будинок 22, прим. 4. Під час проведення планової виїзної перевірки місця ведення суб`єкта господарської діяльності отримувача мікрогранту ФОП Іваницької Л. Г. фахівцями Краматорської філії Донецького обласного центру зайнятості встановлено, що за вказаною ФОП Іваницькою Л. Г. адресою визначений суб`єкт господарської діяльності відсутній. Підтвердити виконання обов`язкової умови ФОП Іваницькою Л. Г. в частині створення робочих місць та працевлаштування на них осіб, а також встановити наявність обладнання, придбаного за кошти мікрогранту - немає можливості. Факт відсутності суб`єкта господарювання зафіксований у Акті перевірки дотримання умов договору мікрогранту Краматорської філії Донецького обласного центру зайнятості від 27.01.2026 № 132. З метою інформування ФОП Іваницьку Л. Г. про необхідність виконання положень Порядку № 738 та договору про надання мікрогранту, фахівцями Донецького обласного центру зайнятості було здійснено неодноразові спроби встановлення комунікації з ФОП Іваницькою Л. Г. шляхом телефонного та поштового зв`язку, однак, зворотній зв`язок відсутній. Враховуючи викладені обставини, наказом Донецького обласного центру зайнятості від 26.03.2026 № 25 «Про повернення коштів мікрогранту» прийнято рішення про повернення ФОП Іваницькою Л Г. коштів мікрогранту. Таким чином, Донецьким обласним центром зайнятості, як регіональним центром зайнятості, листом від 30.03.2026 № 09.1/1069/01-42-26 надіслана претензія ФОП Іваницькій Л. Г. з вимогою повернути отримані кошти у розмірі 499 500 грн. 00 коп. у повному обсязі на рахунок уповноваженого банку. Однак, ФОП Іваницька Л. Г. до теперішнього часу не повернула зазначені кошти мікрогранту на рахунок уповноваженого банку. Своїми діями ФОП Іваницька Л. Г. завдала матеріальну шкоду Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у розмірі 499 500 грн. 00 коп. Відтак, Державний центр зайнятості вважає позовні вимоги Донецького обласного центру зайнятості про стягнення із ФОП Іваницької Л. Г. коштів мікрогранту у сумі 499 500, 00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В призначене 28.09.2026 судове засідання з`явився представник позивача в режимі відеоконференції, який позов підтримав з підстав та мотивів, наведених у ньому, і просив суд його задовольнити в повному обсязі.
Треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання 28.09.2026 своїх представників не направили. Про місце, дату та час судового засідання в розумінні ст. 120, 242 ГПК України повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (ухвали суду) до їх електронних кабінетів в матеріалах справи.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 28.09.2026 не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час судового засідання відповідач в розумінні ст. 120, 242 ГПК України повідомлений належним чином.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Крім того, у даному випадку судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Після судових дебатів суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що рішення буде проголошено в цьому судовому засіданні. Після перерви суд проголосив скорочене судове рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 (зі змінами) (далі - Порядок), наказом Державного центру зайнятості № 117 від 13.06.2025 було прийнято рішення про надання ФОП Іваницькій Л.Г. мікрогранту у розмірі 499500 грн. 00 коп. (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок).
У заяві від 25.05.2025 № NGP062 Іваницька Л.Г. зазначила адресу провадження підприємницької діяльності: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Машинобудівників, буд. 22, прим. 4.
Відповідно до Порядку заява на отримання мікрогранту формується отримувачем особисто або у відділенні Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі-уповноважений банк) засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія). Невід`ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Мінекономіки. Уповноважений банк формує перелік поданих заяв, а також його зберігання в електронній базі даних протягом трьох років з дня завершення прийому заяв. Мікрогрант надається отримувачу одноразово у безготівковій формі. Після формування переліку заяв, перевірки ділової репутації та відомостей, зазначених у заяві, уповноважений банк надсилає їх до Державного центру зайнятості в електронній формі для подальшої передачі регіональному центру зайнятості.
Регіональний центр зайнятості проводить особисту співбесіду з отримувачем мікрогранту та надсилає результати співбесіди до Державного центру зайнятості.
Отже, рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості, яке оформлюється наказом, на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональним центром зайнятості. Також, Державний центр зайнятості забезпечує інформування отримувачів про прийняте рішення.
Після прийняття позитивного рішення Державного центру зайнятості щодо отримання коштів мікрогранту заявником або діючої фізичною особою-підприємцем відповідно до пункту 20 Порядку у відповідному відділенні Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за місцем проведення підприємницької діяльності або за місцезнаходженням заявника між Державним центром зайнятості, відповідним відділенням Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та заявником укладається договір шляхом підписання Заяви про приєднання до договору про надання мікрогранту. Форма договору, затверджена Наказом Міністерства економіки України 06 липня 2022 року № 1969, у редакції наказу Міністерства економіки України 24 травня 2023 року № 4021 (зі змінами).
Також, з умовами договору можно ознайомитись на офіційному сайті Державного центру зайнятості в мережі Інтернет, вільний доступ до якого здійснюється за адресою: www.dcz.gov.ua.
Обов`язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці.
Державний центр зайнятості для надання мікрогранту подає в Державну казначейську службу України платіжну інструкцію на перерахування коштів державного бюджету на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого перерахування коштів уповноваженим банком на рахунок отримувача мікрогранту.
Отже, наказом Державного центру зайнятості від 13.06.2025 № 117 було прийнято рішення про надання Іваницькій Лілії Геннадіївні мікрогранту у розмірі 499500 грн. 00 коп. (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) за умови її реєстрації, як фізичної особи-підприємця та створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на її рахунок 2 (двох) робочих місць та працевлаштування на них 2 (двох) працівників на строк не менш, як на 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.
Відповідно до умов Порядку Іваницька Л.Г. зареєстрована, як фізична особа-підприємець з 25.05.2025, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з наказом Державного центру зайнятості від 13.06.2025 № 117 кошти мікрогранту у розмірі 499500 грн. 00 коп. (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) були зараховані 15.07.2025 на спеціальний рахунок, відкритий ФОП Іваницькою Л.Г. у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», що підтверджується випискою уповноваженого банку.
Для отримання мікрогранту отримувач ФОП Іваницька Л.Г. 27.06.2025 у відділенні уповноваженого банку - Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» уклала договір мікрогранту шляхом підписання заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту.
Оригінал Заяви про приєднання до договору про надання мікрогранту, підписана ФОП Іваницькою Л.Г., копію якої надано позивачем до матеріалів справи, знаходиться у відповідному відділенні Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»,
Відповідно до пункту 20 Порядку у договорі мікрогранту обов`язково зазначаються обрані з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, а також умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою для повернення отримувачем коштів.
Зазначені кошти ФОП Іваницька Л.Г. витратила для придбання меблів, обладнання, матеріалів тощо, необхідних для провадження господарської діяльності, відповідно до умов свого бізнес-плану, що підтверджується документами, наданими уповноваженим банком, а саме: випискою по рахунку обслуговування гранту ФОП Іваницька Лідія Геннадіївна (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за період 01.05.2025 по 31.12.2025; копією Договору поставки від 11.09.2025 №11092025, укладений між ФОП Коваль Л.Ю. (продавець) та ФОП Іваницька Л.Г. (покупець); копією Договору поставки від 16.07.2025 №16072025, укладений між ФОП Коваль Л.Ю. (продавець) та ФОП Іваницька Л.Г. (покупець); копією рахунків на оплату від 11.09.2025 №11092025, від 16.07.2025 №16072025.
Разом з тим, ФОП Іваницька Л.Г. не виконала умови Порядку, а саме: не здійснювала підприємницьку діяльність за фактичним місцем ведення підприємницької діяльності протягом трирічного строку реалізації проекту, фактично не створила протягом шести місяців з дня зарахування коштів на її рахунок 2 (два) робочих місця та не працевлаштувала на них 2 (двох) осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проєкту.
Згідно пункту 20 Порядку у разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та не працевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок.
Відповідно до пункту 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача мікрогранту протягом трьох років з дня укладення отримувачем договору мікрогранту або до повного виконання обов`язкової умови договору.
Для здійснення моніторингу та контролю виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача мікрогранту фахівцями Краматорської філії Донецькогообласного центру зайнятості було проведено виїзд за місцем провадження підприємницької діяльності за адресою: Донецька область, Краматорський район, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, буд. 22, прим. 4.
Під час планової виїзної перевірки (Акт від 27.01.2026 № 132) фахівцями Краматорської філії Донецького обласного центру зайнятості зафіксовано, що за вказаною адресою місця фактичного провадження підприємницької діяльності заклад мобільного харчування відсутній, документи для перевірки не надані. Також обов`язкова умова договору в частині створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проєкту відповідно до пункту 20 Порядку - не виконана. Відповідно даних ПОУ (ЄДРС) фактично працевлаштованих осіб немає. На момент перевірки телефонний зв`язок з ФОП Іваницькою Л.Г. відсутній.
Краматорською філією Донецького обласного центру зайнятості ФОП Іваницькій Л.Г. було відправлено листи на електронну адресу, лист рекомендований на адресу реєстрації місця проживання та лист рекомендований за вказаною адресою фактичного місця провадження діяльності, але відповіді не отримано. Встановити факти використання коштів за цільовим призначенням та сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування неможливо через відсутність зв`язку з ФОП Іваницькою Л.Г. та через не надання необхідних документів для перевірки.
Протоколом засідання комісії з питань надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу Донецького обласного центру зайнятості від 24.03.2026 № 13 члени комісії ухвалили прийняти рішення про повернення коштів мікрогранту ФОП Іваницькою Л.Г. у розмірі 499500 грн.00 коп. та провести відповідну претензійно-позовну роботу щодо особи.
Відповідно до пункту 21 Порядку у разі неможливості встановлення факту цільового використання коштів мікрогранту або встановлення факту нецільового використання коштів мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти у сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
Відповідно до пункту 21 Порядку Донецький обласний центр зайнятості, як регіональний центр, приймає рішення про повернення коштів мікрогранту (копія наказу Донецького обласного центру зайнятості від 26.03.2026 №25 «Про повернення коштів мікрогранту»).
Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог чинного законодавства України.
Таким чином, Донецьким обласним центром зайнятості, як регіональним центром, підготовлена претензія від 30.03.2026 № 09.1/1069/01-42-26 з вимогою повернути отримані кошти у розмірі 499500 грн. 00 коп. (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) у повному обсязі на рахунок уповноваженого банку. 31.03.2026 претензія відправлена на електронну пошту [пошта прихована] та засобами поштового листування (рекомендованим листом) через відділення АТ "Укрпошта" на адресу зареєстрованого місцезнаходження.
Однак, претензію від 30.03.2026 № 09.1/1069/01-42-26 не було отримано відповідачем та повернуто відправнику.
Отже, ФОП Іваницька Л.Г. до теперішнього часу не повернула зазначені кошти мікрогранту на рахунок уповноваженого банку.
Своїми діями ФОП Іваницька Л.Г. завдала матеріальну шкоду Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, з якого здійснювалось фінансування програми видачі мікрогрантів, у розмірі 499500 грн. 00 коп. (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок).
Відповідно до пункту 21 Порядку у разі несвоєчасного та/або неповного виконання вимог Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
З урахуванням зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 499 500,00 грн мікрогранту, що використані ФОП Іваницькою Л.Г. для придбання меблів, обладнання, матеріалів тощо, необхідних для провадження господарської діяльності.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника належного виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за їх відсутності - згідно зі звичаями ділового обороту чи іншими вимогами, що звичайно ставляться. Виконання, зміна чи припинення договірних зобов`язань можуть бути обумовлені вчиненням або утриманням від вчинення певних дій однією зі сторін чи настанням обставин, визначених договором, у тому числі таких, що залежать від волі сторони.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738.
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" передбачено, що державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» державна підтримка суб`єктів малого і середнього підприємництва та об`єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва включає фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку, у тому числі підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, підтримку суб`єктів малого і середнього підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу.
Частинами 1 - 3 ст. 16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» визначено, що надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб`єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб`єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.
Згідно зі статтями 12 і 16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 21.06.2022 №738 «Деякі питання надання грантів бізнесу», якою затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
Згідно з п. 17 Порядку рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості, та документальне підтвердження отримувачем відсутності даних щодо наявності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів) у разі отримання таких даних з автоматизованих систем та відсутності податкового боргу станом на 1 число місяця, в якому подається заява. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
Відповідно до абз. 10 п. 20 Порядку у разі розірвання договору мікрогранту до завершення трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов`язаний протягом одного місяця з дня подання заяви про розірвання договору мікрогранту повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників або за себе для отримувачів, визначених абзацом другим пункту 4 цього Порядку.
Згідно з п. 8 розділу VII "Відповідальність сторін" договору у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.
Як уже зазначалось вище, постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 затверджений Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
Пунктом 1 Порядку №738 (у редакції, чинній на момент подання відповідачем заявки на отримання гранту) визначено, що Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Мінекономіки "Фонд підтримки малого та середнього бізнесу", відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.
За змістом п.4 Порядку №738 визначено, що розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує: 75000 гривень включно у разі зобов`язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем; 150000 гривень включно у разі зобов`язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених цим Порядком; 250000 гривень включно у разі зобов`язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком.
Максимальний розмір мікрогранту, передбачений абзацом другим цього пункту, для отримувачів віком від 18 до 25 років включно збільшується на 100 відсотків.
Максимальний розмір мікрогранту, передбачений абзацами третім та четвертим цього пункту, для отримувачів, які зареєстровані та провадять/планують провадити підприємницьку діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях збільшується на 100 відсотків.
Відповідно до п.5 Порядку №738, мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат: придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); закупівля ліцензійного програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов`язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту); послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту); орендна плата за користування нежитловим приміщенням, земельною ділянкою, які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранту); орендна плата за обладнання (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту); лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранту); використання у підприємницькій діяльності прав інших суб`єктів господарювання (комерційна концесія).
Згідно з п.6 Порядку №738 передбачено, що надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом сьомим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Мінекономіки через АТ "Ощадбанк", АТ КБ "ПриватБанк" (далі - уповноважені банки) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 1).
Пунктом 17 Порядку №738 передбачено, що рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості, та документальне підтвердження отримувачем відсутності даних щодо наявності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів) у разі отримання таких даних з автоматизованих систем та відсутності податкового боргу. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
Відповідно до Порядку № 738 ФОП Іваницька Л. Г. від 25.05.2025 подала заяву № NGP062 на отримання коштів мікрогранту у сумі 499 500 грн 00 коп.
Наказом Державного центру зайнятості від 13.06.2025 № 117 було прийнято рішення про надання ФОП Іваницькій Л. Г. мікрогранту у розмірі 499 500, 00 грн.
Для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту (далі договір мікрогранту) у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання. Договір мікрогранту є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання уповноваженому банку заяви про приєднання до умов цього договору.
Так, відповідно до умов Порядку № 738, 27.06.2025 ФОП Іваницькою Л. Г. підписано заяву про приєднання до договору про надання мікрогранту на підставі чого 15.07.2025 на спеціальний рахунок, відкритий ФОП Іваницькою Л. Г. в уповноваженому банку, було перераховано кошти мікрогранту у розмірі 499 500 грн 00 коп.
Зазначені кошти ФОП Іваницька Л.Г. витратила для придбання меблів, обладнання, матеріалів тощо, необхідних для провадження господарської діяльності, відповідно до умов свого бізнес-плану, що підтверджується документами, наданими уповноваженим банком, а саме: випискою по рахунку обслуговування гранту ФОП Іваницька Лідія Геннадіївна (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за період 01.05.2025 по 31.12.2025; копією Договору поставки від 11.09.2025 №11092025, укладений між ФОП Коваль Л.Ю. (продавець) та ФОП Іваницька Л.Г. (покупець); копією Договору поставки від 16.07.2025 №16072025, укладений між ФОП Коваль Л.Ю. (продавець) та ФОП Іваницька Л.Г. (покупець); копією рахунків на оплату від 11.09.2025 №11092025, від 16.07.2025 №16072025.
Разом з тим, ФОП Іваницька Л. Г. не виконала умови Порядку № 738, а саме: не здійснювала підприємницьку діяльність за фактичним місцем ведення підприємницької діяльності протягом трирічного строку реалізації проекту, фактично не створила протягом шести місяців з дня зарахування коштів на її рахунок 2 (два) робочих місця та не працевлаштувала на них 2 (двох) осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проєкту.
Для здійснення моніторингу та контролю виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача мікрогранту фахівцями Краматорської філії Донецькогообласного центру зайнятості було проведено виїзд за місцем провадження підприємницької діяльності за адресою: Донецька область, Краматорський район, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, буд. 22, прим. 4.
Під час планової виїзної перевірки (Акт від 27.01.2026 № 132) фахівцями Краматорської філії Донецького обласного центру зайнятості зафіксовано, що за вказаною адресою місця фактичного провадження підприємницької діяльності заклад мобільного харчування відсутній, документи для перевірки не надані. Також обов`язкова умова договору в частині створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проєкту відповідно до пункту 20 Порядку - не виконана. Відповідно даних ПОУ (ЄДРС) фактично працевлаштованих осіб немає. На момент перевірки телефонний зв`язок з ФОП Іваницькою Л.Г. відсутній.
Краматорською філією Донецького обласного центру зайнятості ФОП Іваницькій Л.Г. було відправлено листи на електронну адресу, лист рекомендований на адресу реєстрації місця проживання та лист рекомендований за вказаною адресою фактичного місця провадження діяльності, але відповіді не отримано. Встановити факти використання коштів за цільовим призначенням та сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування неможливо через відсутність зв`язку з ФОП Іваницькою Л.Г. та через не надання необхідних документів для перевірки.
Протоколом засідання комісії з питань надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу Донецького обласного центру зайнятості від 24.03.2026 № 13 члени комісії ухвалили прийняти рішення про повернення коштів мікрогранту ФОП Іваницькою Л.Г. у розмірі 499500 грн.00 коп. та провести відповідну претензійно-позовну роботу щодо особи.
Абзацами 1-5 п. 21 Порядку №738 передбачено, що Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку. Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади. У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту. У разі встановлення під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту факту відсутності меблів, обладнання, транспортних засобів, придбаних отримувачем за кошти мікрогранту, які не підлягають відчуженню відповідно до абзацу другого пункту 5 цього Порядку, отримувач повертає вартість таких меблів, обладнання, транспортних засобів. Рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.
Абзацом 3 пункту 8 розділу IV договору визначено, що у разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
Відповідно до пункту 21 Порядку Донецький обласний центр зайнятості, як регіональний центр, приймає рішення про повернення коштів мікрогранту (копія наказу Донецького обласного центру зайнятості від 26.03.2026 №25 «Про повернення коштів мікрогранту»).
Таким чином, Донецьким обласним центром зайнятості, як регіональним центром, підготовлена претензія від 30.03.2026 № 09.1/1069/01-42-26 з вимогою повернути отримані кошти у розмірі 499500 грн. 00 коп. (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) у повному обсязі на рахунок уповноваженого банку. 31.03.2026 претензія відправлена на електронну пошту [пошта прихована] та засобами поштового листування (рекомендованим листом) через відділення АТ "Укрпошта" на адресу зареєстрованого місцезнаходження.
Однак, претензію від 30.03.2026 № 09.1/1069/01-42-26 не було отримано відповідачем та повернуто відправнику.
Отже, ФОП Іваницька Л.Г. до теперішнього часу не повернула зазначені кошти мікрогранту на рахунок уповноваженого банку.
Своїми діями ФОП Іваницька Л.Г. завдала матеріальну шкоду Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, з якого здійснювалось фінансування програми видачі мікрогрантів, у розмірі 499500,00 грн
У статтях 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач кошти мікрогранту витратила для придбання меблів, обладнання, матеріалів тощо, необхідних для провадження господарської діяльності, проте у порушення умов Порядку не здійснювала підприємницьку діяльність за фактичним місцем ведення підприємницької діяльності протягом трирічного строку реалізації проекту, фактично не створила протягом шести місяців з дня зарахування коштів на її рахунок 2 (два) робочих місця та не працевлаштувала на них 2 (двох) осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проєкту, , що є підставою для повернення уповноваженому банку наданих коштів мікрогранту.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення відповідачем отриманої суми мікрогранту у розмірі 499500,00 грн, яка була витрачені для придбання меблів, обладнання, матеріалів тощо, необхідних для провадження господарської діяльності, та необхідність задоволення позовних вимог.
Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача отриманої частини суми мікрогранту в розмірі 499500,00 грн, які були витрачені для придбання меблів, обладнання, матеріалів тощо, необхідних для провадження господарської діяльності.
Надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на викладене суд вважає, що при розгляді даної справи судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору у розмірі 5994,00 грн покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іваницької Лілії Геннадіївни (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Донецького обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491004; адреса: 84333, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Краматорськ, вул. Рум`янцева, будинок 4) кошти мікрогранту у розмірі 499500,00 грн із зарахуванням на спеціальний рахунок Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» [рахунок приховано].
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іваницької Лілії Геннадіївни (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Донецького обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491004; адреса: 84333, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Краматорськ, вул. Рум`янцева, будинок 4) сплачений судовий збір у розмірі 5994,00 грн на розрахунковий рахунок: [рахунок приховано], Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, одержувач: Донецький обласний центр зайнятості, код одержувача 03491004.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
УЧАСНИКИ СПРАВИ:
Позивач: Донецький обласний центр зайнятості (ЄДРПОУ 03491004; адреса: 84333, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Краматорськ, вул. Рум`янцева, будинок 4).
Відповідач: Фізична особа-підприємець Іваницька Лілія Геннадіївна (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено "01" жовтня 2026 р.
Суддя А.М. Буракова