ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/635/26
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Гвоздик А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення,
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Вікка",
про стягнення 182 327,02 грн,
за участю представників сторін:
від позивача - Гєгіна І.В., в порядку самопредставництва (в режимі відеоконференцзв`язку),
від відповідача - участі не брали.
05.05.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (далі - Концерн РРТ) з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Вікка" (далі - ТОВ "ТРК "Вікка") на користь Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Київської філії заборгованість за отримані послуги по договору № 12-19 від 28.12.2018 про надання телекомунікаційних послуг в розмірі 656 950,67 грн; 16 141,07 грн інфляційних втрат; 57 146,97 грн 3% річних, 9 248,24 грн пені, всього - 739 486,95 грн.
Ухвалою від 25.05.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 25.06.2026 о 14:00. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.
Суд враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача 25.05.2026 о 12:54, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
В ухвалі про відкриття провадження у справі суд встановив для відповідача строк - не більше п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Отже строк для подання відзиву сплив 09.06.2026, проте відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.
03.06.2026 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій повідомив, що 11.05.2026 ТОВ "ТРК "Вікка" сплатило позивачу 100 000 грн, а 29.05.2026 - 178 281,76 грн заборгованості.
Ухвалою від 16.06.2026 суд підготовче засідання у справі №925/635/26 призначив на 16.07.2026 о 14:30.
14.07.2026 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій окрім сплат здійснених відповідачем, повідомлених ним у заяві про зменшення розміру позовних вимог (від 03.06.2026) зазначив, що 01.07.2026 відповідач здійснив чергову сплату у сумі 151 964,28 грн.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 16.07.2026 суд на підставі ст. 46 ГПК України, прийняв заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та постановив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням ціни позову - 309 240,91 грн (739 486,95 - 100 000 - 178 281,76 - 151 964,28).
Також ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 16.07.2026 суд на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.08.2026 о 15:00.
27.08.2026 позивач подав заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу з вимогами:
- закрити провадження у справі № 925/635/26 в частині стягнення з ТОВ "ТРК "Вікка" частини основного боргу за отримані послуги по договору №12-19 від 28.12.2018 про надання телекомунікаційних послуг в сумі 557 249,93 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору;
- стягнути з ТОВ "ТРК "Вікка" заборгованість за отримані послуги по договору №12-19 від 28.12.2018 про надання телекомунікаційних послуг в розмірі 99 700,74 грн; 16 141,07 грн інфляційних втрат; 57 146,97 грн 3% річних; 9 248,24 грн пені, всього - 182 237,02 грн;
- повернути Концерну РРТ в особі Київської філії Концерну РРТ частину надмірно сплаченого судового збору в розмірі 5 545,84 грн.
У зв`язку з оголошенням 27.08.2026 з 14:28 по 15:11 повітряної тривоги на території Черкаської області, судове засідання 27.08.2026 о 15:00 год не відбулось.
Ухвалою від 27.08.2026 суд призначив засідання по розгляду справи по суті на 24.09.2026 о 14:00.
27.08.2026 відповідач подав заяву №1 щодо заяви про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу.
Також 27.08.2026 відповідач подав заяву №2 про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу, в якій зазначив, що з урахуванням спірності правовідносин (загальна сума боргу не визнавалась відповідачем), та з урахуванням відмови позивача від частини позовних вимог, в межах справи що розглядається можливим є розгляд акцесорних вимог виключно щодо суми фактично встановленого боргу. Тому, залишення без коригування розміру інфляційних втрат та вимог за ст. 625 - не корелювалось із розміром порушеного права. Крім того, відповідач заявив клопотання про обмеження строку вимог щодо стягнення пені до 1 року.
Ухвалою від 31.08.2026 суд закрив провадження у справі № 925/635/26 в частині позовної вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 127 003,89 грн. Подальший розгляд справи постановив здійснювати з урахуванням позовних вимог про стягнення з ТОВ "ТРК "Вікка" на користь Концерну РРТ заборгованості за отримані послуги по договору № 12-19 від 28.12.2018 про надання телекомунікаційних послуг в розмірі 99 700,74 грн; 16 141,07 грн інфляційних втрат; 57 146,97 грн 3% річних, 9 248,24 грн пені, всього - 182 237,02 грн. Повернув Концерну РРТ із Державного бюджету України 5 545,84 грн судового збору.
24.09.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі.
У зв`язку з оголошенням 24.09.2026 з 00:54 повітряної тривоги на території Черкаського району Черкаської області, судове засідання 24.09.2026 о 14:00 не відбулось.
Ухвалою від 24.09.2026 суд призначив засідання по розгляду справи по суті на 01.10.2026 об 11:00.
30.09.2026 відповідач подав клопотання про долучення доказів, а саме платіжки від 23.09.2026 №6196 на суму 99 700,74 грн про здійснення платежу щодо спірних правовідносин від ТРК "Телерадіокомпанія "Вікка" до Концерну РРТ.
Присутня в судовому засіданні 01.10.2026 в режимі відеоконференцзв`язку представниця позивача підтвердила здійснення відповідачем сплати основного боргу в сумі 99 700,74 грн, в решті позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відсутність предмета спору означає припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що предмет спору про стягнення з відповідача 99 700,74 грн заборгованості за отримані послуги існував на момент звернення позивачем до суду з цим позовом та припинив своє існування у зв`язку зі сплатою 23.09.2026 та між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань, що є підставою для закриття провадження у справі № 925/635/26 в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Концерн РРТ є державним господарським об`єднанням підприємств, створеним наказом Державного комітету України по зв`язку від 04.10.1991 № 102 "Про створення Концерну РРТ", заснованим на державній формі власності і належить до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Концерн РРТ уклав з ТОВ "ТРК "Вікка" договір № 12-19 від 28.12.2018 про надання телекомунікаційних послуг. Відповідач не виконав свої зобов`язання по Договору, не сплатив в повному обсязі за отримані послуги, розмір не сплачених послуг на 17.03.2026 становив 802 589,43 грн.
Несплата відповідачем заборгованості стала підставою для нарахування позивачем (в розрахунку на момент звернення до суду з цим позовом): 16 141,07 грн інфляційних втрат, 57 146,97 грн 3% річних, 9 248,24 грн пені на підставі п. 6.2. Договору.
Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.
Під час розгляду справи відповідач частково сплатив наявну заборгованість.
Отже на момент ухвалення рішення у справі позовні вимоги позивача складаються з 16 141,07 грн інфляційних втрат, 57 146,97 грн 3% річних, 9 248,24 грн пені, всього - 82 536,28 грн.
Заслухавши пояснення представниці позивача, дослідивши докази суд встановив таке.
28.12.2018 Концерн РРТ в особі директора Черкаської філії Концерну РРТ (Виконавець) та ТОВ "ТРК "Вікка" (Замовник) підписали Договір №12-19 про надання телекомунікаційних послуг (далі - Договір).
Виконавець зобов`язується надавати Замовникові послуги з доставки телепрограм цифрового формату до передавачів ТОВ "Зеонбуд", а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги. (п. 1.1. Договору)
Загальна вартість послуг - договірна, і встановлюється у відповідності до Додатку №1 до Договору.
Ціни вказані без урахування ПДВ. ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства. (п. 2.1. Договору)
Розрахунки за послуги здійснюються щомісячно, згідно рахунку, виставленого Виконавцем, до 5 числа наступного за звітним місяця, та Акту наданих послуг. (п. 3.1. Договору)
Замовник у триденний строк після отримання рахунку, Акту наданих послуг, розглядає їх, і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує Акт виконаних послуг уповноваженою особою, скріплює печаткою і повертає Виконавцю. (п. 3.2. Договору)
У разі не отримання Виконавцем акту зауважень з боку замовника - сума, зазначена в Акті виконаних послуг, вважається узгодженою Сторонами і виставлений рахунок підлягає оплаті. (п. 3.3. Договору)
Щомісячна оплата здійснюється Замовником за фактично отримані послуги не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем. (п. 3.6. Договору)
Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги. (п. 5.1.1. Договору)
Виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги. (п. 5.4.1. Договору)
У випадку прострочення сплати платежів згідно з п. 3.6. Договору Замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за яких нараховується пеня, від простроченої суми, за кожний календарний день прострочення, але не більше 5% простроченої суми. Необґрунтована затримка розрахунків більше 10 (десяти) днів дає підставу Виконавцю розірвати Договір в установленому порядку. (п. 6.2. Договору)
Усі зміни та доповнення до цього Договору виконуються у письмовій формі та оформлюються додатковими угодами, які стають його невід`ємними частинами. (п. 9.1. Договору)
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня 2019 року включно, а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. (п. 10.1. Договору)
Договір автоматично пролонгується на тих же умовах на кожний наступний рік, якщо жодна зі Сторін не заявить письмово про припинення договірних зобов`язань або про зміну умов Договору не пізніше, ніж за 20 днів до закінчення строку дії Договору. (п. 10.2. Договору)
Додатком № 1 до Договору є перелік технічних засобів, задіяних на розповсюдження програми ТОВ ТРК "Вікка" в цифровому стандарті на цифрові передавачі області по радіорелейних лініях Черкаської філії КРРТ та вартість послуг з 01.01.2019.
Додатком № 2 до Договору є підписаний сторонами Акт приймання-передачі технічних засобів від 28.12.2018.
У Додатку № 3 від 01.04.2020 до Договору сторони домовились про врегулювання відносин електронного документообігу.
22.12.2020 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору № 12-19 від 28 грудня 2018 року (далі - Додаткова угода № 1), відповідно до п. 1 якої дійшли згоди у зв`язку зі змінами, що мали місце під час дії Договору, внести зміни в Додаток № 1 до Договору, виклавши п. 1 в новій редакції.
Дана Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору № 12-19 від 28 грудня 2018 року і набуває чинності з 01 січня 2021 року. (п. 3 Додаткової угоди № 1)
31.03.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 2 до Договору № 12-19 від 28 грудня 2018 року про надання телекомунікаційних послуг (далі - Додаткова угода № 2), відповідно до п. 1 якої, враховуючи реструктуризацію Концерну РРТ з 15.12.2020 р. та необхідність подальшої співпраці, розуміючи та погоджуючись з тим, що всі права та обов`язки за Договором № 12-19 від 28 грудня 2018 року належать юридичній особі - Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (код ЄДРПОУ 01190043), маючи на меті врегулювати документообіг, фінансові, податкові та інші аспекти, уклали цю Додаткову угоду про наступне:
1. Сторони домовились викласти преамбулу Договору № 12-19 від 28 грудня 2018 року у наступній редакції: "Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, що включений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій 14.01.2020р., реєстраційний номер 23, (далі - Виконавець), в особі директора Київської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення Шварца Юрія Васильовича (Регіональна дирекція № 1), який діє на підставі Положення про філію затвердженого Наказом Концерну РРТ № 15 від 24.12.2020 та Довіреності № 3755/9-09 від 17.12.2020 року з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Вікка", надалі - "Замовник", в особі генерального директора Погостінської Юлії Олександрівни, яка діє на підставі Статуту з іншої сторони, які надалі іменуються "Сторони", а окремо - "Сторона".
Ця Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та діє протягом строку дії Договору. (п. 6 Додаткової угоди № 2)
10.06.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 3 до Договору № 12-19 від 28 грудня 2018 року (далі - Додаткова угода № 3), відповідно до п. 1 якої сторони домовились внести зміни у Договір, а саме розділ ІХ. Інші умови доповнити п. 9.11. та викласти у новій редакції.
24.12.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 4 до Договору № 12-19 від 28 грудня 2018 року (далі - Додаткова угода № 4), відповідно до п. 1 якої, у зв`язку з переглядом договірної ціни Сторони домовилися внести зміни в п. 2.1., а саме в Додаток 1 до Договору та викласти його в редакції, що додається.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 4 сторони домовилися, зокрема, включити до редакції Договору п. 2.2. в такій редакції: "Ціна Договору щорічно переглядається на початок року за взаємною згодою Сторін шляхом укладення Додаткової угоди до Договору."
Згідно з п. 3 Додаткової угоди сторони погодили в розділі ІІІ "Умови і порядок розрахунків" п. 3.6. доповнити реченням наступного змісту: У разі наявності у Замовника заборгованості за раніше надані Виконавцем послуги по даному Договору, всі кошти, які сплачує Замовник, зараховуються в рахунок погашення заборгованості, без врахування призначення платежу."
Дана Додаткова угода набирає чинності з 01.01.2022 р. (п. 4 Додаткової угоди № 4)
Додатком до Додаткової угоди № 4 є Протокол узгодження договірної ціни від 24.12.2021, викладений у новій редакції.
24.12.2022 сторони підписали Додаткову угоду № 5, 19.12.2023 сторони підписали Додаткову угоду № 6, 16.12.2024 сторони підписали Додаткову угоду № 7 та 23.12.2025 сторони підписали Додаткову угоду № 8 до Договору № 12-19 від 28 грудня 2018 року, відповідно до п. 1 яких, у зв`язку з переглядом договірної ціни Сторони домовилися внести зміни в Додаток 1 до Договору "Протокол узгодження договірної ціни" та викладати його в редакції, що додається.
Додатками до вказаних Додаткових угод є Протоколи узгодження договірної ціни на відповідний період. Надання позивачем відповідачу послуг за Договором підтверджується наданими позивачем Актами здачі - приймання робіт (надання послуг), підписаними шляхом накладення електронних печаток, що не заперечується відповідачем:
- від 30.11.2024 № 2175 на суму 29 992,92 грн з ПДВ;
- від 31.12.2024 № 2340 на суму 30 855,31 грн з ПДВ;
- від 31.01.2025 № 89 на суму 34 895,74 грн з ПДВ;
- від 28.02.2025 № 307 на суму 31 952,05 грн з ПДВ;
- від 31.03.2025 № 514 на суму 34 854,84 грн з ПДВ;
- від 30.04.2025 № 728 на суму 33 914,51 грн з ПДВ;
- від 31.05.2025 № 909 на суму 34 895,74 грн з ПДВ;
- від 30.06.2025 № 1071 на суму 33 914,51 грн з ПДВ;
- від 31.07.2025 № 1273 на суму 34 895,74 грн з ПДВ;
- від 31.08.2025 № 1423 на суму 34 343,78 грн з ПДВ;
- від 30.09.2025 № 1587 на суму 33 914,51 грн з ПДВ;
- від 31.10.2025 № 1789 на суму 34 918,09 грн з ПДВ;
- від 30.11.2025 № 1966 на суму 33 914,51 грн з ПДВ;
- від 31.12.2025 № 2094 на суму 24 256,78 грн з ПДВ;
- від 31.01.2026 № 83 на суму 33 852,16 грн з ПДВ;
- від 28.02.2026 № 351 на суму 31 487,34 грн з ПДВ;
- від 31.03.2026 № 558 на суму 34 361,24 грн з ПДВ.
Отже всього за період з листопада 2024 по березень 2026 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 561 219,77 грн, при цьому у своєму розрахунку позивач зазначає про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем на початок заявленого періоду.
З урахуванням положень п. 3.6. Договору, строк оплати отриманих відповідачем послуг за кожен із вказаних періодів сплив, зокрема, за останній місяць із заявленого періоду - березень 2026 року, строк оплати сплив 15.04.2026.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 05.03.2025 на суму 546 474,87 грн.
Позивач стверджує, що він звертався до відповідача з претензією від 13.05.2025 № 120 на суму 546 474,87 грн.
Позивач стверджує, що він звертався до відповідача з претензією від 09.07.2025 № 193 на суму 696 006,52 грн.
24.08.2025 сторони підписали Угоду про реструктуризацію боргу за договором № 12-19 про надання телекомунікаційних послуг від 28.12.2018 р. (далі - Угода про реструктуризацію), відповідно до п. 1 якої сторони підтверджують, що станом на дату укладення цієї Угоди (надалі - Угода) про реструктуризацію боргу за договором № 12-19 про надання телекомунікаційних послуг від 28.12.2018 р. (надалі - Договір) борг Замовника перед Виконавцем за отримані послуги за Договором становить 730 902,26 грн (надалі - борг).
У п. 2 Угоди про реструктуризацію сторони погодили реструктуризацію боргу Замовника перед Виконавцем за Договором за графіком, відповідно до якого до п`ятнадцятого числа кожного місяця відповідач повинен був сплачувати по 36 546,10 грн як погашення боргу та 34 895,74 грн як поточний платіж за Договором в період 15.09.2025 - 15.04.2027.
З дати підписання даної Угоди Замовник зобов`язаний здійснювати сплату боргу та поточні платежі відповідно до графіку, сказаного в пункті 2 Угоди. Замовник має право здійснити сплату боргу та поточні платежі достроково. (п. 3 Угоди про реструктуризацію)
У випадку прострочення Замовником оплати в терміни, встановлені пунктом 2 цієї Угоди, умови Угоди перестають діяти для Сторін, та Замовник втрачає право на реструктуризацію боргу, встановлене цією Угодою. В такому випадку Виконавець має право в односторонньому порядку без попередження припинити надання послуг Замовнику та застосувати до Замовника фінансові санкції, встановлені Договором. (п. 4 Угоди про реструктуризацію)
Дана Угода є невід`ємною частиною Договору, набуває чинності з дати її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє повного виконання Сторонами зобов`язань, з урахуванням пункту 4 Угоди. (п. 5 Угоди про реструктуризацію)
Оскільки відповідачем прострочено строк оплати за Угодою про реструктуризацію, позивач на підставі п. 4 Угоди про реструктуризацію заявляє вимогу про стягнення заборгованості на підставі Договору.
Позивач стверджує, що він звертався до відповідача з листом щодо погашення заборгованості від 18.09.2025 № 241, в якому вимагав дотримуватися встановленого графіка погашення заборгованості.
Як встановлено судом вище, у зв`язку із прийняттям судом ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 16.07.2026 поданих позивачем заяв про зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги складалися з суми основного боргу - 226 704,63 грн (656 950,67 - 100 000 - 178 281,76 - 151 964,28) відповідно до здійснених відповідачем сплат 11.05.2026 в розмірі 100 000 грн, 29.05.2026 в розмірі 178 281,76 грн, 01.07.2026 в розмірі 151 964,28 грн.
Здійснення відповідачем 31.07.2026 сплати в сумі 127 003,89 грн відповідно до платіжної інструкції №6158 із зазначенням призначення платежу: "За телекомунікаційні послуги, зг. Дог. №12-19 від 28.12.2018 р. та акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2024 - 01.04.2026. У сумі 105836,57 грн., ПДВ - 20 % 21167,32 грн" стало підставою для постановлення судом ухвали про закриття провадження у справі № 925/635/26 в частині позовної вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 127 003,89 грн.
Здійснення відповідачем 23.09.2026 сплати в сумі 99 700,74 грн відповідно до вихідного платежу № 196 із зазначенням призначення платежу: "За телекомунікаційні послуги, зг. Дог. №12-19 від 28.12.2018р. та акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2024 - 01.04.2026. У сумі 83083,95 грн., ПДВ - 20 % 16616,79 грн." стало підставою для закриття провадження у справі № 925/635/26 в частині позовної вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 99 700,74 грн у цьому рішенні.
При цьому суд зауважує, що відповідно до п. 3.6. Договору в редакції Додаткової угоди № 4, у разі наявності у Замовника заборгованості за раніше надані Виконавцем послуги по даному Договору, всі кошти, які сплачує Замовник, зараховуються в рахунок погашення заборгованості, без врахування призначення платежу.
Отже наразі позовні вимоги позивача складаються з 16 141,07 грн інфляційних втрат, 57 146,97 грн 3% річних, 9 248,24 грн пені, всього - 82 536,28 грн.
Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 ЦК України)
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (ч. 1 ст. 530 ЦК України)
Як встановлено судом вище, відповідач допустив прострочення здійснення оплати отриманих послуг, що стало підставою для нарахування позивачем 16 141,07 грн інфляційних втрат та 57 146,97 грн 3% річних.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ч. 2 ст. 625 ЦК України)
Дослідивши розрахунок 3 % річних суд встановив, що позивач здійснює нарахування на заборгованість, яка виникла починаючи з січня 2024 року.
Щомісячна оплата здійснюється Замовником за фактично отримані послуги не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем. (п. 3.6. Договору)
При цьому відповідно до п. 3.1. Договору розрахунки за послуги здійснюються щомісячно, згідно рахунку, виставленого Виконавцем, до 5 числа наступного за звітним місяця та Акту наданих послуг.
Позивач не надав суду рахунків (виставлених до 5 числа наступного за звітним місяця) чи підписаних обома сторонами Актів здачі - приймання робіт (надання послуг) за період з січня 2024 року по жовтень 2024 року, як підстави для здійснення оплати, відтак у суду відсутня можливість перевірити факт отримання відповідачем послуг у цей період, а також їх вартість та строк виконання зобов`язання відповідача зі сплати відповідних послуг.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що сума 3 % річних нарахована позивачем на заборгованість, яка виникла за період з січня 2024 року по жовтень 2024 року не підтверджується належними доказами.
З урахуванням викладеного суд задовольняє вимогу про стягнення 3 % річних лише на суми заборгованості, яка підтверджується Актами наданих послуг:
за листопад 2024 року на суму 29 992,92 грн за 16.12.2024 - 29.04.2026 - 1 232,48 грн;
за грудень 2024 року на суму 30 855,31 грн за 16.01.2025 - 29.04.2026 - 1 189,41 грн;
за січень 2025 року на суму 34 895,74 грн за 16.02.2025 - 29.04.2026 - 1 256,25 грн;
за лютий 2025 року на суму 31 952,05 грн за 16.03.2025 - 29.04.2026 - 1 076,74 грн;
за березень 2025 року на суму 34 854,84 грн за 16.04.2026 - 29.04.2026 - 1 085,75 грн;
за квітень 2025 року на суму 33 914,51 грн за 16.05.2025 - 29.04.2026 - 972,84 грн;
за травень 2025 року на суму 34 895,74 грн за 16.06.2025 - 29.04.2026 - 912,07 грн;
за червень 2025 року на суму 33 914,51 грн за 16.07.2025 - 29.04.2026 - 802,80 грн;
за липень 2025 року на суму 34 895,74 грн за 16.08.2025 - 29.04.2026 - 737,11 грн;
за серпень 2025 року на суму 34 343,78 грн за 16.09.2025 - 29.04.2026 - 637,95 грн;
за вересень 2025 року на суму 33 914,51 грн за 16.10.2025 - 29.04.2026 - 546,35 грн;
за жовтень 2025 року на суму 34 918,09 грн за 16.11.2025 - 29.04.2026 - 473,55 грн;
за листопад 2025 на суму 33 914,51 грн за 16.12.2025 - 29.04.2026 - 376,31 грн;
за грудень 2025 року на суму 24 256,78 грн за 16.01.2026 - 29.04.2026 - 207,35 грн;
за січень 2026 року на суму 33 852,16 грн за 16.02.2026 - 29.04.2026 - 203,11 грн;
за лютий 2026 року на суму 31 487,34 грн за 16.03.2026-29.04.2026 - 116,46 грн;
за березень 2026 року на суму 34 361,24 грн за16.04.2026 - 29.04.2026 - 39,54 грн.
Отже вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню в сумі 11 866,07 грн.
Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем суд встановив, що останній здійснює нарахування за період листопад 2025 року - лютий 2026 року на загальну суму боргу, включаючи заборгованість з січня 2024 року по жовтень 2024 року, Акти здачі - приймання робіт (надання послуг) за якою позивач суду не надав.
Зважаючи на викладене суд зазначає обґрунтований розрахунок інфляційних втрат, враховуючи надані послуги, що підтверджені доказами у справі:
на заборгованість в сумі 368 429,65 грн, яка виникла у період листопад 2024 року - вересень 2025 року інфляційні нарахування за листопад 2025 року - 1 473,72 грн;
на заборгованість в сумі 403 347,74 грн, яка виникла у період листопад 2024 року - жовтень 2025 року інфляційні нарахування за грудень 2025 року - 806,70 грн;
на заборгованість в сумі 437 262,25 грн, яка виникла у період листопад 2024 року - листопад 2025 року інфляційні нарахування за січень 2026 року - 3 060,84 грн;
на заборгованість в сумі 461 519,09 грн, яка виникла у період листопад 2024 року - грудень 2025 року інфляційні нарахування за лютий 2026 року - 4 615,19 грн.
Отже вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 9 956,45 грн (1 473,72 + 806,70 + 3 060,84 + 4 615,19).
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 248,24 грн пені суд зазначає таке.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
У випадку прострочення сплати платежів згідно з п. 3.6. Договору Замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за яких нараховується пеня, від простроченої суми, за кожний календарний день прострочення, але не більше 5% простроченої суми. Необґрунтована затримка розрахунків більше 10 (десяти) днів дає підставу Виконавцю розірвати Договір в установленому порядку. (п. 6.2. Договору)
Зі змісту наданого позивачем розрахунку випливає, що останній здійснює нарахування на заборгованість, включаючи заборгованість з січня 2024 року по жовтень 2024 року, Акти здачі - приймання робіт (надання послуг) за якою, як встановлено вище, позивач суду не надав.
Крім того, оскільки позивач здійснює нарахування на суму боргу накопичувальним шляхом, включаючи у кожний період попередні, суд доходить висновку, що нарахування позивачем здійснено без урахування положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Господарський кодекс України (далі - ГК України) втратив чинність з 28.08.2025, у зв`язку з введенням в дію Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" №4196-IX від 09.01.2025.
Таким чином, суд констатує, що в період нарахування пені визначений позивачем діяла норма ч. 6 ст. 232 ГК України, а з 28.08.2025 відповідна норма ГК України втратила чинність. Водночас загальний період нарахування пені у зв`язку із накопичувальним способом визначення суми заборгованості, на яку здійснюється нарахування, перевищує шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Визначаючись відносно застосування норми ч. 6 ст. 232 ГК України до спірних правовідносин сторін, суд виходить з того, що відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Отже за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (такі висновки щодо застосування норм права викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 920/51/23).
З огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що договір та відповідні цивільні права і обов`язки сторін (зокрема зобов`язання відповідача оплатити товар) виникли до втрати чинності Господарським кодексом України, до спірних правовідносин сторін із нарахування пені за порушення грошового зобов`язання слід застосовувати положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (схожі висновки відносно дії нормативно-правових актів у часі викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 920/51/23).
Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 виснувала про те, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців. Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.
Проаналізувавши зміст Договору суд встановив, що його положеннями не визначено більш тривалий, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій, тому у цій справі правомірним є нарахування пені в межах шестимісячного строку, який був визначений ч. 6 ст. 232 ГК України.
Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Отже перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем, суд встановив, що він зроблений арифметично неправильно, в тому числі, без врахування шестимісячного строку, за який позивач мав право на нарахування пені.
Крім того, відповідно до п. 6.2. Договору у випадку прострочення сплати платежів згідно з п. 3.6. Договору Замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за яких нараховується пеня, від простроченої суми, за кожний календарний день прострочення, але не більше 5% простроченої суми.
Водночас розраховуючи суму пені позивач помилково визначив її у розмірі 5 % від розрахованої суми пені, а не від загальної суми заборгованості.
Підсумовуючи викладене суд зазначає обґрунтований розрахунок пені:
на заборгованість за листопад 2024 року в сумі 29 992,92 грн за період 16.12.2024 - 15.06.2025 - 2 218,99 грн - пеня в розмірі облікової ставки, але обмежується 5 % від суми прострочення, що складає 1 499,65 грн;
на заборгованість за грудень 2024 року в сумі 30 855,31 грн за період 16.01.2025 - 15.07.2025 - 2 322,60 грн - пеня в розмірі облікової ставки, але обмежується 5 % від суми прострочення, що складає 1 542,77 грн;
на заборгованість за січень 2025 року в сумі 34 895,74 грн за період 16.02.2025 - 15.08.2025 - 2 664,03 грн - пеня в розмірі облікової ставки, але обмежується 5 % від суми прострочення, що складає 1 744,79 грн;
на заборгованість за лютий 2025 року в сумі 31 952,05 грн за період 16.03.2025 - 15.09.2025 - 2 496,64 грн - пеня в розмірі облікової ставки, але обмежується 5 % від суми прострочення, що складає 1 597,60 грн;
на заборгованість за березень 2025 року в сумі 34 854,84 грн за період 16.04.2026 - 15.10.2025 - 2 708,65 грн - пеня в розмірі облікової ставки, але обмежується 5 % від суми прострочення, що складає 1 742,74 грн;
на заборгованість за квітень 2025 року в сумі 33 914,51 грн за період 16.05.2025 - 15.11.2025 - 2 649,98 грн - пеня в розмірі облікової ставки, але обмежується 5 % від суми прострочення, що складає 1 695,73 грн;
на заборгованість за травень 2025 року в сумі 34 895,74 грн за період 16.06.2025 - 15.12.2025 - 2 711,83 грн - пеня в розмірі облікової ставки, але обмежується 5 % від суми прострочення, що складає 1 744,79 грн;
на заборгованість за червень 2025 року в сумі 33 914,51 грн за період 16.07.2025 - 15.01.2026 - 2 649,98 грн - пеня в розмірі облікової ставки, але обмежується 5 % від суми прострочення, що складає 1 695,73 грн;
на заборгованість за липень 2025 року в сумі 34 895,74 грн за період 16.08.2025 - 15.02.2026 - 2 718,52 грн - пеня в розмірі облікової ставки, але обмежується 5 % від суми прострочення, що складає 1 744,79 грн;
на заборгованість за серпень 2025 року в сумі 34 343,78 грн за період 16.09.2025 - 15.03.2026 - 2 618,60 грн - пеня в розмірі облікової ставки, але обмежується 5 % від суми прострочення, що складає 1 717,19 грн;
на заборгованість за вересень 2025 року в сумі 33 914,51 грн за період 16.10.2025 - 15.04.2026 - 2 585,87 грн - пеня в розмірі облікової ставки, але обмежується 5 % від суми прострочення, що складає 1 695,73 грн;
на заборгованість за жовтень 2025 року в сумі 34 918,09 грн за період 16.11.2025 - 29.04.2026 - 2 403,61 грн пеня в розмірі облікової ставки, але обмежується 5 % від суми прострочення, що складає 1 745,90 грн;
на заборгованість за листопад 2025 в сумі 33 914,51 грн за 16.12.2025 - 29.04.2026 - 1 902,47 грн - пеня в розмірі облікової ставки, але обмежується 5 % від суми прострочення, що складає 1 695,73 грн;
на заборгованість за грудень 2025 року в сумі 24 256,78 грн за період 16.01.2026 - 29.04.2026 - 1 041,38 грн - пеня в розмірі облікової ставки, яка не перевищує 5 % від суми прострочення, що складає 1 212,84 грн;
на заборгованість за січень 2026 року в сумі 33 852,16 грн за період 16.02.2026 - 29.04.2026 - 1 015,57 грн пеня в розмірі облікової ставки, яка не перевищує 5 % від суми прострочення, що складає 1 692,61 грн;
на заборгованість за лютий 2026 року в сумі 31 487,34 грн за період 16.03.2026 - 29.04.2026 - 582,30 грн - пеня в розмірі облікової ставки, яка не перевищує 5 % від суми прострочення, що складає 1 574,37 грн;
на заборгованість за березень 2026 року в сумі 34 361,24 грн за період 16.04.2026 - 29.04.2026 - 197,70 грн - пеня в розмірі облікової ставки, яка не перевищує 5 % від суми прострочення, що складає 1 718,06 грн.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що обґрунтована сума пені в межах заявленого позивачем періоду становить 24 700,09 грн (з урахуванням в період з листопада 2024 року по листопад 2025 року сум, які не перевищують 5 % від суми заборгованості).
Водночас не виходячи за межі позовних вимог суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 9 248,24 грн пені.
Щодо клопотання відповідача про обмеження строку вимог щодо стягнення пені до 1 року, викладеного у Заяві № 2 щодо заяви про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч. 4 ст. 267 ЦК України)
Водночас 11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої, з урахуванням внесених до неї в подальшому змін, зокрема Постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 та № 239 від 25.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установлено карантин на усій території України з 12.03.2020 до 24.04.2020. Надалі дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, безперервно продовжувалася згідно з постановами Кабінету Міністрів України, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 25.04.2023 дію карантину продовжено до 30.06.2023.
Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнений, зокрема, пунктом 12.
Зазначений Закон України № 540-ІХ від 30.03.2020 набрав чинності 02.04.2020.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVTD-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені ст. 257, 258 ЦК України, були продовжені Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже карантин діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023 включно.
Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" на всій території України запроваджено воєнний стан з 5:30 24 лютого 2022 року. Надалі до указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 вносились зміни та доповнення, зокрема, Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024, що набрав чинності 08.08.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності, зокрема, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Надалі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24.
Суд враховує, що Законом України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено. Цей Закон набрав законної сили 04.09.2025.
Так перший період нарахування пені, визнаний судом обґрунтованим - 16.12.2024 - 15.06.2025.
З урахуванням зупинення строку позовної давності, скорочений строк позовної давності за вимогою щодо стягнення пені за 16.12.2024 (перший день) розпочався 05.09.2025, відтак на момент звернення позивачем до суду з цим позовом (05.05.2026) не сплив.
У заяві № 2 відповідач заперечуючи проти нарахувань 3 % річних та інфляційних втрат, здійснених позивачем покликається на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.07.2026 у справі №910/9961/25, у п. 4.24 - 4.25 якої (на які саме і покликається відповідач) зазначено:
"4.23 Скаржник зазначив, що позивач у цій справі не заявив про стягнення основної заборгованості за серпень 2024 року, натомість заявив вимоги лише про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних. З цих підстав, на думку скаржника, суди неправильно застосували частину 2 статті 625 ЦК України у поєднанні черговості погашення вимог за грошовим зобов`язанням, визначеної положеннями статті 534 ЦК України за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
4.24 Однак колегія суддів зазначає, що здійснюючи аналіз частини 2 статті 625 ЦК України, Верховний Суд, неодноразово висновував таке:
- за змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за його прострочення; є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17);
- вимога сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (див. постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 905/1791/21, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18);
- у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір, делікт тощо). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачають договір або спеціальний закон, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 03.10.2023 у справі № 686/7081/21).
4.25 Верховний Суд у постанові від 10.02.2026 у справі № 910/14427/24 (між цими ж сторонами, що й у справі № 910/9961/25) вказав, що право на стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних, визначене частиною 2 статті 625 ЦК України, є гарантіями, які надають кредитору можливість захистити власні інтереси. Позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, що через інфляційні процеси матимуть іншу цінність порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг) (пункт 43)."
При цьому у п. 4.26 - 4.28 вказаної постанови Верховний Суд дійшов такого висновку:
"4.26 Суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові зазначив про те, що відповідач не заперечує факт наявності основного боргу за серпень 2024 року та його розміру.
4.27 Отже, відсутні підстави вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували наведені скаржником норми права.
4.28 Зважаючи на викладене, підстав для формування правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у контексті спірних правовідносин немає."
Відтак суд критично оцінює доводи відповідача про те, що з урахуванням відмови позивача від частини позовних вимог, в межах справи що розглядається можливим є розгляд акцесорних вимог виключно щодо суми фактично встановленого боргу, оскільки відмова позивача від частини позовних вимог та закриття провадження у справі щодо частини позовних вимог пов`язане зі здійсненням оплати відповідачем заборгованості, а не з її первинною відсутністю.
Підсумовуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги частково в сумі 9 956,45 грн інфляційних втрат, 11 866,07 грн 3 % річних та 9 248,24 грн пені.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд зауважує, що у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог та закриттям провадження у справі в частині вимоги про стягнення суми основного боргу, ціна позову становила 82 536,28 грн, а судовий збір підлягав сплаті у мінімальному розмірі - 3 328 грн.
Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Закрити провадження у справі № 925/635/26 в частині позовних вимог щодо стягнення 99 700,74 грн заборгованості за отримані послуги по договору № 12-19 від 28.12.2018 про надання телекомунікаційних послуг.
Позов у частині стягнення 82 536,28 грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Вікка" (ідентифікаційний код 21385292, вул. Юрія Іллєнка, 27, м. Черкаси, 18005) на користь Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (ідентифікаційний код 01190043, вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112) в особі Київської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (ідентифікаційний код 34924992, вул. Дорогожицька, буд. 10, корпус А, м. Київ, 04112, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АТ "Укрексімбанк") 9 956,45 грн інфляційних втрат, 11 866,07 грн 3% річних, 9 248,24 грн пені та 1 252,82 грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати сторонам через "Електронний суд".
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА