ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/131/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 (суддя Манько Г. В.)
і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2026 (головуючий суддя Дармін М. О., судді Кощеєв І. М., Чус О. В.)
у справі № 904/131/25
за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Дніпро Компані»
про зобов`язання усунути перешкоди та скасування державної реєстрації,
(у судовому засіданні взяв участь прокурор - Карюк Д. О.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст позовних вимог та підстав заявленого позову
1. Дніпропетровська обласна прокуратура (далі - прокурор) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (далі - позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Дніпро Компані» (далі - ТОВ «Інвест Дніпро Компані») з такими вимогами:
- зобов`язати ТОВ «Інвест Дніпро Компані» усунути перешкоди Дніпровській міській раді у праві користування та розпорядження земельною ділянкою площею 2,9594 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:062:0016, розташованою на на АДРЕСА_1, та повернути земельну ділянку, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва - комплексу нежитлових будівель та споруд, який складається з учбового комплексу літ. «А-1», загальною площею 59,8 кв. м, в тому числі прибудови літ. «А 1 -І», площею 34,7 кв. м, надбудови літ. «над А 1 -1», площею 11.8 кв. м та ґанків літ. «а-1», площею 7,0 кв. м; «а-2», площею 7,3 кв. м; «а-3», площею 5,2 кв. м; учбового комплексу літ. «Б-1», площею 161,9 кв. м; ангару літ. «В-1», площею 372,0 кв. м; металевої споруди літ. «Г-1», площею 87,2 кв. м; господарської будівлі літ. «Д-1», площею 37,2 кв. м, ґанок літ. «д», площею 1,8 кв. м; туалету літ. «Е-1», площею 2,4 кв. м; туалету (тимчасового) літ. «Ж-1», площею 1,0 кв. м; вартової (тимчасової) літ. «З-1», площею 11,2 кв. м; вартової (тимчасової) літ. «И-1» площею 22,4 кв. м; навісу № 1, площею 4,7 кв. м; естакади № 2, площею 64, 4 кв. м; огорожі № 3, площею 271,9 кв. м; огорожа № 4, площею 295,6 кв. м; ворота № 5, площею 5,2 кв. м; мостіння І, площею 30 844,0 кв. м; мостіння II, площею 54,4 кв. м; мостіння III, площею 417,0 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 848882812110);
- скасувати державну реєстрацію ТОВ «Інвест Дніпро Компані» на об`єкт нерухомого майна, комплекс нежитлових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи;
- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,9594 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:062:0016, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Дніпро Компані».
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельну ділянку на АДРЕСА_1 відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 11.07.1967 № 428 було надано у користування Дніпропетровському обласному автоучбовому комбінату для влаштування автодрому без права будівництва капітальних споруд. Об`єкти нерухомого майна, розташовані на цій земельній ділянці, мають самочинний характер, дозвільна документація на будівництво та документи про прийняття в експлуатацію відсутні. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2013 у справі № 201/5349/13-ц визнано за Таратутою К. П. право власності на зазначене нерухоме майно без вводу в експлуатацію, проте Дніпровська міська рада не була учасником цієї справи. У подальшому майно передано до статутного капіталу ТОВ «Інвест Дніпро Компані», яке отримало земельну ділянку в оренду на неконкурентних засадах, приховавши від міської ради інформацію про самочинний характер будівництва. Прокурор вважає, що договір оренди є нікчемним відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, а позовні вимоги є негаторним позовом, на який не поширюється позовна давність.
Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень, ухвалених у цій справі
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 у задоволенні позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2025.
4. Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що Таратутою К. П. правомірно набуто право власності на спірне нерухоме майно на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2013 у справі № 201/5349/13-ц, яке набрало законної сили та є обов`язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.
5. Місцевий господарський суд виснував, що акт № 1 прийому-передачі вкладу до статутного капіталу від 14.09.2017 та договір оренди землі від 09.06.2021 є правомірними у розумінні статті 204 ЦК України.
6. Суд першої інстанції також дійшов висновку, що на час звернення прокурора з позовом до суду закінчилася позовна давність, передбачена статтею 257 ЦК України, оскільки починаючи з 22.05.2013 (дата рішення Жовтневого районного суду) та 12.02.2016 (дата реєстрації права власності за Таратутою К. П.) прокурор міг довідатись про наявність спірних правовідносин, а позовна заява зареєстрована лише 13.01.2025, що у відповідності до частини четвертої статті 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2026 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції даної постанови. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 - залишено без змін.
8. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що відомості щодо об`єктів нерухомого майна в частині їх року побудови, які наведено в Додатку 6.4 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, технічного паспорту на громадський будинок Комплекс нежитлових будівель та споруд АДРЕСА_1 є більш вірогідними, ніж матеріали інвентаризаційної справи КП «Дніпровське МБТІ» ДМР, згідно з якими встановлено 29.11.2004, що збудовані об`єкти мають самочинний характер, підлягають введенню в експлуатацію, узаконенню; інформації Дніпровської міської ради від 13.06.2024 № 7/11-1418 відомості щодо дозвільної документації (повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт або дозвіл) чи документи, які засвідчують прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів (декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат) стосовно об`єкта, розташованого на АДРЕСА_1, відсутні; інформації Фонду державного майна України від 23.01.2024 № 10-52-1-2021, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури від 22.12.2023 № 22899/16/10-23, на балансі Палацу культури «Автомобіліст» відсутнє нерухоме державне майно.
9. Суд апеляційної інстанції виснував, що на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до положення Порядку № 1127 державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, пов`язують із технічною інвентаризацією об`єкта (визначення фактичної площі, об`єму, тощо), а не перевіркою державним реєстратором дозвільної документації.
Касаційна скарга
10. Перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2026, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
11. У поданій касаційній скарзі скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України).
12. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах викладених у:
- постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі №908/2388/21 про те, що для кваліфікації спірних об`єктів як самочинно збудованих та висновку про порушення прав Міськради як власника земельної ділянки, достатньо встановлення судами обставин будівництва відповідачем об`єктів, не передбачених договором оренди землі та збудованих за межами строку його дії (пункт 154);
- постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21, постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №904/1017/20, від 05.06.2024 у справі № 910/12823/21, від 16.06.2022 у справі № 910/23713/16, від 14.11.2023 у справі № 904/2063/20 щодо надання оцінки доказам;
- постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі №914/1785/22, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 910/12441/18, від 03.07.2024 у справі № 925/752/23, від 04.09.2024 у справі № 910/8317/23 щодо принципу не набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці;
- постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18, від 10.04.2020 у справі № 344/4319/16-а, від 04.01.2024 у справі № 680/1009/16-ц, від 29.01.2024 у справі № 587/517/21, від 07.02.2024 у справі № 306/947/20 щодо принципу залежності правового порядку знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва;
- постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №923/196/20 стосовно неможливості набуття права власності на самочинно збудовані об`єкти, що унеможливлює набуття земельних ділянок під цими об`єктами у неконкурентний спосіб на підставі частини другої статті 134 Земельного кодексу України;
- постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №910/19726/17 щодо не зміни правового режиму на самочинне будівництво у разі реєстрації права власності на нього;
- постанові Верховного Суду від 27.08.2021 у справі № 623/2592/17 про те, що для виключення з технічного паспорту будівлі відмітки про самовільне будівництво зацікавленій особі необхідно ввести самовільні будівлі в експлуатацію, здійснити державну реєстрацію права власності, а потім вже звертатись до бюро технічної інвентаризації з відповідною заявою.
13. Крім того, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено у повній та всебічній мірі доводи прокурора викладені у позовній заяві, оцінку наданим доказам не надано, у більшості залишено поза увагою факти порушення вимог законодавства, що, на думку скаржника, унеможливило встановлення фактичних обставин справи та ухвалення рішення про відмову у позові.
Позиція інших учасників справи
14. Відповідач - ТОВ «Інвест Дніпро Компані», подав до Верховного Суд відзив на касаційну скаргу прокурора, у якому заперечив проти її задоволення та просив оскаржувані судові рішення залишити без змін.
15. Узагальнено доводи відзиву відповідача зводяться до висловлення згоди із висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування правових норм і результатами вирішення спору по суті, ствердження власної добросовісності, а також констатації здійснення судами попередніх інстанцій належного дослідження і оцінки наявних у матеріалах справи доказів, чим, на думку заявника відзиву, спростовуються протилежні аргументи скаржника.
16. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, відповідний відзив до Верховного Суду не подав.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
17. Як з`ясували місцевий та апеляційний господарські суди, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2013 у справі № 201/5349/13-ц встановлено, що в травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив постановити рішення, яким визнати право власності на нерухоме майно комплекс нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
18. Судом встановлено, що 30 травня 2003 року між ОСОБА_1 та Палацом культури «Автомобіліст» був укладений інвестиційний договір про участь у будівництві № ІД 305-003 Відповідно до умов цього Договору позивач зобов`язувався передати Палацу культури «Автомобіліст» грошові кошти та/або будівельні матеріали, інші матеріальні цінності на умовах участі в будівництві, реконструкції, ремонті, а Палац культури «Автомобіліст» після закінчення будівельних, ремонтних робіт об`єктів нерухомості, зобов`язується передати у власність позивачу ці об`єкти нерухомості, що складаються з: учбового комплексу літ. «А-1», загальною площею 59,8 кв. м, в тому числі прибудови літ. «А1-І», загальною площею 34,7 кв. м, надбудови літ. «над А1-1», загальною площею 11.8 кв. м та ґанків літ. «а-1», загальною площею 7,0 кв. м; «а-2», загальною площею 7,3 кв. м; «а-3», загальною площею 5,2 кв. м; учбового комплексу літ. «Б-1», загальною площею 161,9 кв. м; ангару літ. «В-1», загальною площею 372,0 кв. м; металевої споруди літ. «Г-1», загальною площею 87,2 кв. м; господарської будівлі літ. «Д-1», загальною площею 37,2 кв. м, ґанок літ. «д», загальною площею 1,8 кв. м; туалету літ. «Е-1», загальною площею 2,4 кв. м; туалету (тимчасового) літ. «Ж-1», загальною площею 1,0 кв. м; вартової (тимчасової) літ. « 3-1», загальною площею 11,2 кв. м; вартової (тимчасової) літ. «И-1», загальною площею 22,4 кв. м; навісу № 1, загальною площею 4,7 кв. м; естакади № 2, загальною площею 64, 4 кв. м; огорожі № 3, загальною площею 271,9 кв. м; огорожа № 4, загальною площею 295,6 кв. м; ворота № 5, загальною площею 5,2 кв. м; мостіння І, загальною площею ЗО 844,0 кв. м; мостіння II, загальною площею 54,4 кв. м; мостіння III, загальною площею 417,0 кв. м розташовані на земельній ділянці, загальною площею 44608 кв. м. Зазначені об`єкти розташовані на земельній ділянці, територія якої виділена згідно з рішенням № 426 від 11.07.1967 Дніпропетровської міської ради, для облаштування автодрому, а на підставі Акту приймання-передачі від 21.04.1992, затвердженого Генеральним директором ТПО «Автотранспорт» автодром за адресою Запорізьке шосе, 2 км, від АПТ-11254 було передано Палацу культури «Автомобіліст». Розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 15.05.2001 № 449р автодрому Палацу культури «Автомобіліст» присвоєно адресу АДРЕСА_1. Відповідно до листа від 02.08.2001 Професійна спілка працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства не заперечувала проти виділення Палацу культури «Автомобіліст» в самостійну юридичну особу з передачею матеріальних цінностей та майна на баланс новоствореної установи. Згідно з листом № 3900-7 від 12.04.2002 Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів зазначено, що за Палацом культури «Автомобіліст» у Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська врахована земельна ділянка площею 6,25 га (код ДЗК 69148004) по фактичному розміщенню автодрому. Позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача листи із вимогою надіслати на адресу позивача поточного письмового звіту щодо здійснення будівництва. Жодної відповіді на ці листи позивачем до теперішнього часу отримано не було. Тому, позивачем були проведені дві робочі зустрічі на Об`єкті 18.01.2006 та 18.05.2006, в результаті яких було складено два акти виявлення недоліків. Відповідач безпідставно не виконав свої зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим позбавляє позивача права отримати у власність Об`єкти нерухомості у встановлений Договором строк. Невиконання відповідачем свого зобов`язання та навмисне затримання передачі та введення Об`єкту в експлуатацію, обмежує право позивача, щодо отримання права власності на Об`єкт у встановленому законом порядку.
19. Рішенням від 22.05.2013 у справі № 201/5349/13-ц позов ОСОБА_1 до Палацу культури «Автомобіліст» про визнання права власності задоволено в повному обсязі. Визнано право власності на нерухоме майно комплекс нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: учбового комплексу літ. «А-1», загальною площею 59,8 кв. м, в тому числі прибудови літ. «А1-І», загальною площею 34,7 кв. м, надбудови літ. «над А1-1», загальною площею 11.8 кв. м та ґанків літ. «а-1», загальною площею 7,0 кв. м; «а-2», загальною площею 7,3 кв. м; «а-3», загальною площею 5,2 кв. м; учбового комплексу літ. «Б-1», загальною площею 161,9 кв. м; ангару літ. «В-1», загальною площею 372,0 кв. м; металевої споруди літ. «Г-1», загальною площею 87,2 кв. м; господарської будівлі літ. «Д-1», загальною площею 37,2 кв. м, ґанок літ. «д», загальною площею 1,8 кв. м; туалету літ. «Е-1», загальною площею 2,4 кв. м; туалету (тимчасового) літ. «Ж-1», загальною площею 1,0 кв. м; вартової (тимчасової) літ. « 3-1», загальною площею 11,2 кв. м; вартової (тимчасової) літ. «И-1», загальною площею 22,4 кв. м; навісу № 1, загальною площею 4,7 кв. м; естакади № 2, загальною площею 64, 4 кв. м; огорожі № 3, загальною площею 271,9 кв. м; огорожа № 4, загальною площею 295,6 кв. м; ворота № 5, загальною площею 5,2 кв. м; мостіння І, загальною площею 30 844,0 кв. м; мостіння II, загальною площею 54,4 кв. м; мостіння III, загальною площею 417,0 кв. м розташовані на земельній ділянці, загальною площею 44608 кв. м за ОСОБА_1 без вводу в експлуатацію.
20. 14.09.2017 ОСОБА_1 та ТОВ «Інвест Дніпро Компані» підписано Акт № 1 прийому-передачі вкладу до статутного капіталі ТОВ «Інвест Дніпро Компані». За текстом Акту учасник ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Кіровським РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області 16 листопада 2011 року, передав, а ТОВ «Інвест Дніпро Компані», в особі ОСОБА_2 , що діє на підставі Статуту, прийняло у приватну власність ТОВ «Інвест Дніпро Компані» майновий вклад учасника ОСОБА_1 до статутного ТОВ «Інвест Дніпро Компані», що складається з наступного нерухомого майна: нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, який складається з: учбового комплексу літ. «А-1», загальною площею 59,8 кв. м, в тому числі прибудови літ. «А1-І», загальною площею 34,7 кв. м, надбудови літ. «над.А1-1», загальною площею 11,8 кв. м та ґанків літ. «а-1», загальною площею 7,0 кв. м.; «а-2», загальною площею 7,3 кв. м; «а-3», загальною площею 5,2 кв. м; учбового комплексу літ. «Б-1», загальною площею 161,9 кв. м; ангару літ. «В-1», загальною площею 372,0 кв. м; металевої споруди літ. «Г-1», загальною площею 87,2 кв. м; господарської будівлі літ. «Д-1», загальною площею 37,2 кв. м, ґанок літ. «д», загальною площею 1,8 кв. м; туалету літ. «Е-1», загальною площею 2,4 кв. м; туалету (тимчасового) літ. «Ж-1», загальною площею 1,0 кв. м; вартової (тимчасової) літ. « 3-1», загальною площею 11,2 кв. м; вартової (тимчасової) літ. «И-1», загальною площею 22,4 кв. м; навісу № 1, загальною площею 4,7 кв. м; естакади № 2, загальною площею 64,4 кв. м; огорожі № 3, загальною площею 271,9 кв. м; огорожа № 4, загальною площею 295,6 кв. м; ворота № 5, загальною площею 5,2 кв. м; мостіння І, загальною площею 30 844,0 кв. м; мостіння II, загальною площею 54,4 кв. м; мостіння III, загальною площею 417,0 кв. м розташовані на земельній ділянці, загальною площею 44608 кв. м, яке належить йому на праві приватної власності на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, справа №201/5349/13 - и 2//201/1779/2013 від 22 травня 2013 року, що оцінено суб`єктом оціночної діяльності ПП «Донецько-Східний Брокерський Торговий Дім» (сертифікат на проведення оцінки майна № 637/15 від 11.08.2015) станом на 14 червня 2017 року в 119 296,96 /сто дев`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто шість/гривень 96 копійок. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 848882812110.
21. Розпорядженням міського голови Дніпропетровської міської ради від 15.05.2001 № 449 присвоєно автодрому Палацу культури «Автомобіліст» (колишня адреса - Запорізьке шосе, 2 км) поштову адресу - АДРЕСА_1.
22. Згідно з листом Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 14.11.2012 станом на 13.11.2012, реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 не проводилась.
23. Згідно з листом Комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради від 18.11.2002 за № 5/3/2435 об`єкт «Автодром» за адресою: АДРЕСА_1 не входить в перелік об`єктів комунальної власності міста.
24. Дніпровською міською радою та ТОВ «Інвест Дніпро Компані» укладено договір оренди землі від 09.06.2021 (далі Договір).
25. Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню комплексу нежитлових будівель та споруд, яка розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ) 03.02 (для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти), з кадастровим номером [номер приховано]:03:062:0016 (пункт 1 Договору).
26. Підставою для укладання цього договору оренди землі є рішення міської ради від 26.05.2021 № 129/7 (пункт 1.1 Договору).
27. В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 2,9594 га. Категорія землі згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України: землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 03.02 (для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти). Функціональне використання (вид використання): по фактичному розміщенню комплексу нежитлових будівель та споруд. Кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:03:062:0016 (пункт 2 Договору).
28. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: одноповерхові капітальні будівлі, металеві: ангар, будівлі, навіси та споруди, а також інші об`єкти інфраструктури: на земельній ділянці розташовані залізобетонні опори електромережі та освітлення; проходить лінія електромережі; існують зелені насадження та поріст; доступ до земельної ділянки частково обмежений, земельна ділянка огороджена залізобетонною та металевою огорожами (п. 3 Договору).
29. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2[телефон приховано] обліковується земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:03:062:0016. Опис об`єкта: Площа (га): 2.9594. Документи, подані для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 129/7, виданий 26.05.2021, видавник: Дніпровська міська рада; Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням», серія та номер: 233-VII, виданий 14.05.2013, видавник: Верховна Рада України. Розмір частки: 1. Власники: Територіальна громада, Дніпровська міська рада, код ЄДРПОУ: 26510514, країна реєстрації: Україна. Номер запису про інше речове право: 42402039. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки. Зміст, характеристика іншого речового права: Дата укладання договору (після 2013 року) / Дата державної реєстрації (до 2013 року): 09.06.2021, Строк: 10 років, Дата закінчення дії: 09.06.2031. Відомості про суб`єкта іншого речового права: Територіальна громада, Орендодавець: Дніпровська міська рада, код ЄДРПОУ: 26510514, країна реєстрації: Україна. Орендар: ТОВ «Інвест Дніпро Компані», код ЄДРПОУ: 41402923, країна реєстрації: Україна. Опис об`єкта іншого речового права: Земельна ділянка, загальною площею 2,9594 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:062:0016, функціональне використання: по фактичному розміщенню комплексу нежитлових будівель та споруд. Цільове призначення земельної ділянки (код КВППЗ): 03.02 (для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти).
30. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 848882812110 обліковується комплекс нежитлових будівель та споруд, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Адреса: АДРЕСА_1. Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна. Складова частина об`єкта нерухомого майна: учбовий комплекс, А-1. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 59.8. Додаткові відомості: загальною площею 59,8 кв. м, в тому числі прибудови літ. «А1-І», загальною площею 34,7 кв. м, надбудови літ. «над. А1-1», загальною площею 11,8 кв. м, та ґанків літ. «а-1», загальною площею 7,0 кв. м; «а-2», загальною площею 7,3 кв. м; «а-3», загальною площею 5,2 кв. м. Складова частина об`єкта нерухомого майна: учбовий комплекс, Б-1. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 161.9. Складова частина об`єкта нерухомого майна: ангар, В-1. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 372. Складова частина об`єкта нерухомого майна: металева споруда, Г-1. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 87.2. Складова частина об`єкта нерухомого майна: господарська будівля, Д-1. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 37.2. Додаткові відомості: загальною площею 37,2 кв. м, ґанок літ. «д» загальною площею 1,8 кв. м. Складова частина об`єкта нерухомого майна: туалет, Е-1. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 2.4. Складова частина об`єкта нерухомого майна: туалет (тимчасовий), Ж-1. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 1. Складова частина об`єкта нерухомого майна: вартова (тимчасова), З-1. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 11.2. Складова частина об`єкта нерухомого майна: вартова, И-1. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 22.4. Складова частина об`єкта нерухомого майна: навіс, 1. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 4.7. Складова частина об`єкта нерухомого майна: естакада, 2. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 64.4. Складова частина об`єкта нерухомого майна: огорожа, 3. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 271.9. Складова частина об`єкта нерухомого майна: огорожа, 4. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 295.6. Складова частина об`єкта нерухомого майна: ворота, 5. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 5.2. Складова частина об`єкта нерухомого майна: мостіння, І. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 30844. Складова частина об`єкта нерухомого майна: мостіння, II. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 54.4. Складова частина об`єкта нерухомого майна: мостіння, III. Опис складової частини: Загальна площа (кв. м): 417. Номер відомостей про речове право: 22507338. Тип речового права: право власності. Дата, час державної реєстрації: 25.09.2017 11:55. Державний реєстратор: Соколенко Тетяна Григорівна, Чумаківська сільська рада Дніпровського району, Дніпропетровська обл. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37252556 від 25.09.2017 15:31:16, Соколенко Тетяна Григорівна, Чумаківська сільська рада Дніпровського району, Дніпропетровська обл. Документи, подані для державної реєстрації: АКТ прийому-передачі вкладу до статутного капіталу, серія та номер: 1, видавник: ТОВ «Інвест Дніпро Компані»; Протокол, серія та номер: 5/2017, виданий 14.09.2017, видавник: ТОВ «Інвест Дніпро Компані»; Протокол, серія та номер: 4/2017, виданий 13.09.2017, видавник: ТОВ «Інвест Дніпро Компані». Розмір частки:1/1. Власники: ТОВ «Інвест Дніпро Компані», код ЄДРПОУ: 41402923, країна реєстрації: Україна. Номер відомостей про речове право: 13255390. Тип речового права: право власності. Дата, час державної реєстрації:12.02.2016 17:10:05. Державний реєстратор: Молчанов Сергій Олександрович, Криворізьке міське управління юстиції, Дніпропетровська обл. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28240640 від 15.02.2016 12:01:54, Молчанов Сергій Олександрович, Криворізьке міське управління юстиції, Дніпропетровська обл. Документи, подані для державної реєстрації: рішення суду, серія та номер: б/н, виданий 22.05.2013, видавник: Жовтневий районний суд м . Дніпропетровська, справа № 201/5349/13-ц; 2//201/1779/2013. Розмір частки: 0. Власники: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна. Речове право припинено. Дата, час державної реєстрації: 25.09.2017 11:55:57. Підстава: АКТ прийому-передачі вкладу до статутного капіталу, серія та номер: 1, видавник: ТОВ «Інвест Дніпро Компані»; Довіреність, серія та номер: НМІ775419, виданий 11.09.2017, видавник: Приватним нотаріус ДМНО Баніна В. М.; Бухгалтерська довідка, серія та номер: б/н, виданий 14.09.2017, видавник: ТОВ «Інвест Дніпро Компані»; Протокол, серія та номер: 5/2017, виданий 14.09.2017, видавник: ТОВ «Інвест Дніпро Компані»; Протокол, серія та номер: 4/2017, виданий 13.09.2017, видавник: ТОВ «Інвест Дніпро Компані»; ухвала суду, серія та номер: 201/5349/13-ц, виданий 22.05.2013, видавник: Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
31. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права
32. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги прокурора наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що подана у цій справі касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
33. За положеннями частини першої статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
34. У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
35. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). Також за рішенням суду на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК України).
36. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
37. За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
38. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).
39. Відповідно до усталених правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які є загальними щодо даної категорії спорів та наведені у тому числі у справах № 916/2791/13, № 680/214/16-ц, на які посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження, державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Зміст приписів статті 376 Цивільного кодексу України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.
40. Таким чином, Верховним Судом неодноразово наголошувалось, що сам по собі факт державної реєстрації без наявності відповідних правових підстав передбачених законодавством не тягне за собою легітимізацію самочинно збудованого майна.
41. Водночас, зі встановлених судами попередніх інстанцій у даній справі обставин убачається, що право власності на спірне майно набуто на підставі судового рішення у справі № 201/5349/13-ц про визнання такого права, яке не скасоване та є чинне.
42. За змістом статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, юрисдикція яких поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. При цьому Суд ухвалює рішення іменем України.
43. При цьому відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
44. Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
45. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).
46. У справі «Христов проти України» (рішення від 19.02.2009, заява № 24465/04) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії»). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
47. В контексті спору, що переглядається, колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом також сформовано правову позицію саме щодо правомірності виникнення права власності на здійснене самочинне будівництво, яке було підтверджене державою та визнано відповідним судовим рішенням, на підставі якого було проведено державну реєстрацію речового права (постанови від 21.10.2020 у справі № 910/2939/19, від 05.10.2021 у справі № 923/236/19 та від 09.03.2023 у справі № 910/15443/14 (910/13561/21)).
48. Наведене дає підстави для висновку про те, що у даному випадку правомірність виникнення права власності на самочинне будівництво була підтверджена державою та визнана відповідними судовими рішеннями і саме на підставі таких судових рішень було проведено державну реєстрацію речового права.
49. В такий спосіб, право ОСОБА_1 на майно, яке могло мати ознаки самочинного будівництва, легітимізовано у спосіб, визначений статтею 376 ЦК України, шляхом визнання права власності особи за рішенням суду і у даному випадку має місце завершений юридичний склад набуття ОСОБА_1 права власності (виникнення права на підставі судового рішення та здійснення у зв`язку з цим подальшої державної реєстрації такого права).
50. Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 у справі № 914/1890/22.
51. Із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи убачається, що в подальшому ОСОБА_1 на підставі Акту № 1 прийому-передачі вкладу до статутного капіталі відчужив спірне майно відповідачу - ТОВ «Інвест Дніпро Компані», до якого в цій справі і пред`явлено позовні вимоги прокурором.
52. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц звертала увагу, що у практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду сформована стала правова позиція, згідно з якою, якщо є нескасоване рішення суду, на підставі якого особа набула право власності на майно, то відсутні правові підстави для його витребування відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України у добросовісного набувача, оскільки за таких обставин добросовісний набувач придбав це майно в особи, яка мала право його відчужувати. Позбавлення відповідача власності, набутої за договором, укладеним з особою, якою майно набуто на підставі судового рішення, є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та втручанням держави у право власника на мирне володіння його майном (постанови від 27.11.2019 у справі № 495/9786/16, від 17.03.2020 у справі № 495/9473/16-ц, від 06.04.2020 у справі № 495/9474/16-ц, від 08.04.2020 у справі №495/9449/16-ц).
53. Враховуючи наведене, відповідач набув право власності на нерухоме майно на підставах, що не заборонені законом та державної реєстрації нерухомого майна, легальність набуття право на яке у попереднього власника була підтверджена чинним та нескасованим судовим рішенням.
54. При цьому, саме наявність судового рішення у справі № 201/5349/13-ц про визнання такого права, яке є чинним та неоскарженим зумовлює відмінності між обставинами у справі, що переглядається (904/131/25) та тими на які посилається скаржник (№ 908/2388/21, № 914/1785/22, №910/2861/18, № 916/1174/22, № 910/12441/18, № 925/752/23, №910/8317/23, № 822/2149/18, № 344/4319/16-а, № 680/1009/16-ц, № 587/517/21, №306/947/20, № 923/196/20, № 916/2791/13, № 680/214/16-ц, № 910/19726/17, № 623/2592/17).
55. Крім того, не заслуговують на увагу посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду стосовно надання оцінки доказам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21, постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20, від 05.06.2024 у справі № 910/12823/21, від 16.06.2022 у справі № 910/23713/16, від 14.11.2023 у справі № 904/2063/20.
56. У наведених постановах Верховний Суд сформулював загальні правові висновки щодо принципу змагальності, розподілу обов`язку доказування між сторонами та оцінки доказів, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність та вірогідність доказів у їх сукупності. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21, крім того, стосується особливостей оцінки електронних доказів.
57. Таким чином, доводи касаційної скарги з посиланням на означені постанови Верховного Суду ніяким чином не спростовують обґрунтованого висновку судів попередніх інстанцій, оскільки зводяться лише до виокремлення скаржником певних висновків Верховного Суду без урахування їх дійсного змісту та до власних бачень скаржника щодо можливості їх застосування у спірних правовідносинах.
58. Отже, фактично по своїй суті доводи скаржника в цій частині зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами попередніх інстанцій при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з ухваленими у справі судовими рішеннями.
59. Тобто ці доводи спрямовані на переоцінку доказів та встановлених судом апеляційної інстанцій обставин справи на користь позивача, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (частина друга статті 300 ГПК України).
60. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
61. Подібні висновки міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19.
62. При цьому сама по собі незгода скаржника із ухваленими судовими рішеннями у справі, не є належним обґрунтування передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження.
63. Крім того, Верховний Суд також вбачає, що по тексту касаційної скарги прокурор посилається на низку судових рішень Верховного Суду (зокрема, від 04.06.2020 у справі № 522/7758/14, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 01.11.2023 у справі № 910/7987/22, від 05.06.2024 у справі № 910/144/23, від 06.12.2024 у справі № 947/22661/19, від 21.11.2018 у справі № 577/5321/17, від 29.03.2018 у справі № 909/935/15, від 19.03.2018 у справі № 2-4435/2008, від 09.03.2023 у справі №127/28862/21від 01.07.2020 у справі № 755/3782/17, від 21.09.2022 у справі № 461/3490/18, від 19.10.2022 у справі № 206/1501/19, від 08.11.2023 у справі № 372/4149/18, від 02.11.2022 у справі № 685/1008/20), Великої Палати Верховного Суду (від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13, від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 05.07.2023 № 912/2797/21, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 та інші), однак скаржник при цьому не вказує конкретну норму матеріального та/або процесуального права, яка, на його думку, була неправильно застосована чи порушена судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваних судових рішеннях, а також обґрунтування, в чому полягає таке порушення або неправильне застосування.
64. Натомість Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, інакше це свідчитиме про порушення принципів змагальності та диспозитивності господарського судочинства.
65. Подібний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04.11.2025 у справі № 927/1104/24.
66. Отже, визначена прокурором підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилась під час касаційного провадження.
67. Так само, виходячи, зокрема, із меж розгляду справи у суді касаційної інстанції, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про ненадання належної оцінки судами попередніх інстанцій доказами у справі.
68. До того ж у цьому контексті Верховний Суд окремо зауважує, що у касаційній скарзі прокурор не посилається на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України (з відповідним пунктом та частиною статті 310 цього Кодексу), хоча по суті зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при дослідженні доказів.
69. Проте у будь-якому випадку така підстава касаційного оскарження може підтвердитись лише у сукупності з належним обґрунтуванням, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України підстав, чого у цьому разі не відбулося.
70. Отже, оскільки визначена прокурором передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстава касаційного оскарження не знайшла свого підтвердження, а інших підстав касаційного оскарження ним визначено не було, викладені у касаційній скарзі прокурора доводи не можуть слугувати підставою для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.
71. Оцінивши всі доводи, якими обґрунтовано визначену скаржником підставу касаційного оскарження, Верховний Суд водночас не вважає за необхідне надавати детальну відповідь на кожен інший аргумент касаційної скарги відповідача, звертаючись при цьому до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформульованої, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01), «Проніна проти України» (заява № 63566/00) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) та згідно з якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A. 303-A).
72. Доводи поданого ТОВ «Інвест Дніпро Компані» відзиву на касаційну скаргу ураховуються Верховним Судом у тій мірі, що відповідає викладеному у цій постанові.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
73. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
74. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення ? без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
75. У цій справі скаржник не довів неправильного застосування судами апеляційної та першої інстанції норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування ухвалених ними судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
76. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає судові рішення, що оскаржувались, без змін, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 в незміненій частині у справі № 904/131/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил