Справа № 149/1923/24
Провадження №2/149/26/26
Номер рядка звіту 7
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2026 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олійника І. В.
за участі секретаря Янюк А.Й.
сторін:
відповідача 1 - ОСОБА_1
відповідача 2 - ОСОБА_2 , її представника адвоката Поворознюка Б. М.
відповідача - 3 ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні в м. Хмільнику матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 (відповідач 1), ОСОБА_2 (відповідач 2), ОСОБА_3 (відповідач 3) про виділ в натурі частки із житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 пред`явив позов до ОСОБА_1 (відповідач 1), ОСОБА_2 (відповідач 2), ОСОБА_3 (відповідач 3) про виділ в натурі частки із спільного майна.
Короткий зміст заявлених вимог
Позов мотивований тим, що 06.10.2021 позивач набув у власність частку житлового будинку АДРЕСА_1 . У подальшому, між співвласниками цьому будинку було укладено договір конкретного користування, умов котрого усі сторони дотримувалися. У 2022 році позивач здійснював ремонт і перебудову належної йому частки житлового будинку, на що відповідач 2 повідомила, що забороняє вчиняти будь-які дії. Згоди на виділення частки позивача співвласниками не досягнуто. За таких обставин позивач просить виділити йому в натурі частку житлового будинку АДРЕСА_1 .
Рух справи та процесуальні дії
Ухвалою суду від 04.07.2024 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 24.10.2024 задоволено клопотання представника позивача, призначено судово будівельно-технічну експертизу.
Ухвалою суду від 28.01.2025 поновлено провадження у справі.
Ухвалою від 04.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про долучення доказів, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 24.10.2024.
Ухвалою суду від 11.03.2025 поновлено провадження.
Ухвалою від 18.03.2025 задоволено клопотання відповідача 3 про долучення доказів. Провадження зупинено на час проведення призначеної експертизи.
Ухвалою суду від 27.02.2026 поновлено провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 23.04.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.
Позиція учасників справи
Представник позивача у судових засіданнях підтримала заявлені позовні вимоги, уточнила, що у позовній заяві внаслідок описки невірно зазначено номер будинку АДРЕСА_2 . У засідання 21.09.12026 не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач 1 не заперечував проти задоволення позову, подав заяву про визнання позову, у подальшому змінив свою позицію позов не визнав.
Відповідач 2, її представник у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову, підтримали відзив на позовну заяву від 24.07.2024. За змістом відзиву, позивач не повідомив суд про те, що приміщення житлового будинку, які знаходяться в його користуванні згідно договору конкретного користування від 18.03.2004, а саме: тамбур І площею 2,6 кв. м., кладову 1-1 площею 1,8 кв. м., житлові кімнати 1-3 площею 11,4 кв. м. та 1-4 площею 11,2 кв. м. він розібрав і вони відсутні, тобто фізично було знищено частину нерухомого майна. При цьому таке знищення відбулося без згоди інших співвласників. Позивач просить виділити йому частку, без урахування цих обставин, отже діє недобросовісно та порушує права інших співвласників. Окрім цього, відповідач 2 здійснила прибудову до житлового будинку, ввела її в експлуатацію, змінила цільове призначення із житлового будинку на магазин. Ця добудова не може враховуватися при виділенні позивачеві частки житлового будинку. Аналогічна ситуація і з матір`ю відповідачки 2- відповідачем 3 ОСОБА_3 , якій належить 31/100 частини житлового будинку, яка також змінила цільове призначення добудови із житлового фонду у магазин. Ця добудова не може бути врахована при виділення позивачеві в натурі його частки.
Відповідач 3 заперечила проти задоволення позову, підтримала доводи відповідач 2 та її представника.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом
Позивач, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 06.10.2001 набув у приватну власність частку житлового будинку АДРЕСА_3 з відповідною частиною господарчих та побутових будівель і споруд. Покупцеві перейшли: дві кімнати, зазначені в плані цифрами 1-3, 1-4, загальною 22,5 кв. м., кухня (1-2), кладова (1-1), а також тамбур (І), гараж (Б), вбиральня (В). Загальна площа - 35,9 кв. м. 17.11.2003 відомості були внесені у реєстрову книгу (копія на а.с. 4 том 1).
Витягом з Державного реєстру речових прав від 25.08.2023 № 344220156 підтверджено, що частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 (а.с. 5 том 1). Вартість цієї частки станом на 04.06.2024 складає 179711 грн (а.с. 7-24 том 1). Технічний паспорт (а.с. 29-32 том 1).
18.03.2004 року співвласники житлового будинку АДРЕСА_3 : ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 уклали нотаріально посвідчений договір конкретного користування житловим будинком, яким встановили порядок користування за яким у користування ОСОБА_4 перейшла частина житлового будинку, яка складається з: тамбур І, площею 2,6 кв. м., кладова 1-1, площею 1,8 кв. м., кімнати 1-3, ж. площею 11,4 кв. м., кімнати 1-4, ж. площею 11,2 кв. м. та господарчі будівлі: гараж Б та В, частина огорожі № 1, 2 (копія на а.с. 28, 65 том 1).
Відповідач 2 - ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 30.03.2004 року набула у власність 17/100 частин житлового будинку АДРЕСА_3 , їй відійшли: кухня 3-1, кімната 3-2, кімната 3-3, сіни ІV та господарчі будівлі: хлів Е, 1/3 підвалу Д, 17/100 частини огорожі № 1, 2. Загальна площа - 38,1 кв. м. (копія на а.с. 64 том 1).
Рішенням виконавчого комітету № 163 від 27.04.2005 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проектно-кошторисної документації на реконструкцію кв. АДРЕСА_4 (копія на а.с. 66 том 1). Відповідачем 2 отримано: висновок № 40 від 27.05.2005 щодо відведення земельної ділянки під забудову, реконструкцію квартири під магазин (копія на а.с. 67 том 1); акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (копія на а.с. 68-69 том 1), затверджений рішенням виконавчого комітету № 530 від 15.12.2005 (копія на а.с. 70 том 1); рішення № 503 від 24.11.2005 виконавчого комітету Хмільницької міської ради, яким ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 100 кв. м. для обслуговування частини жилого будинку, господарських будівель і споруд (копія на а.с. 71 том 1); держаний акт серії ЯД № 373072 на земельну ділянку площею 0,0095 га по АДРЕСА_5 (копія на а.с. 72 том 1); рішення Хмільницької міської ради 24 сесії 5 скликання від 19.07.2007 року, яким ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 95,0 кв. м. з обслуговування житлового будинку на комерційне використання, обслуговування будівлі магазину по АДРЕСА_5 (копія на а.с. 73 том 1); технічний паспорт на її частку (копія на а.с. 74-77 том 1).
Відповідач 3 - ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 06.09.1997 набула у власність 31/100 частини житлового будинку АДРЕСА_6 , їй у користування відійшли: коридор 4-1, кімната 4-2, 4-3, 4-4, загальною площею 34.8 кв. м., кухня 4-5, санвузол 4-6, хлів Ж, хлів П/А (копія на а.с. 78 том 1). На підставі державного акту на земельну ділянку серії ЯИ № 212572 відповідачеві 3 належить земельна ділянка площею 0,0152 га , за вищевказаною адресою (копія на а.с. 79 том 1). Технічний паспорт на цей житловий будинок (копія на а.с. 80-87 том 1). Акт готовності об`єкта до експлуатації (копія на а.с. 114-116).
Відповідно до довідки Управління містобудування та архітектури № 12.24/180 від 27.06.2022 у м. Хмільнику адреса: АДРЕСА_3 перейменована на АДРЕСА_1 (а.с. 6, 88 том 1).
Листами виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 25.07.2022, 04.10.2022 відповідача 2 повідомлено про створення комісії по розгляду її заяви з приводу демонтажу ОСОБА_4 частини будівлі без погодження з іншими співвласниками, комісією складено акт обстеження від 18.07.2022, у якому зафіксовані рекомендації комісії (а.с. 109-111 том 1).
Листом Державної інспекції архітектури та містобудування відповідача 2 повідомлено, що під час дії воєнного стану підстав для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю у порядку проведення планових чи позапланових перевірок на об`єктах будівництва не вбачається (копія на а.с. 112-113 том 1).
Фотографіями (т. 1 а.с. 117-122) із зображенням частини стін будинку, стін із наявними тріщинами, які як повідомила відповідач 2 вона зробила в жовтні 2022 року, у подальшому роздрукувала та надала суду.
Відповідно до технічних паспортів (копія на а.с. 196-203, 204-212) їх видано ОСОБА_3 на магазин по АДРЕСА_1 .
За висновками експерта по результату проведеної на виконання вимог ухвали суду судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи № 3156/3157/3158/24-21 від 18.02.2026, на час проведення експертизи не вбачається можливим визначити та здійснити виділ частки ОСОБА_4 у житловому будинку АДРЕСА_1 на тих самих умовах, що були закріплені у договорі конкретного користування будинком від 18.03.2024, між співвласниками в частках та або та частках (частин) з встановленням компенсації за відступ від частки (частини). Також не можливо визначити та здійснити виділ частки ОСОБА_4 без урахування здійснених відповідачами прибудов (добудов). За висновками експерта технічно можливі варіанти виділу частки ОСОБА_4 , між співвласниками та частках (частин) з встановленням компенсації за відступ від частки (частини), без урахування здійснених відповідачами прибудов (добудов), згідно наданих на експертизу документів, станом на 18.03.2004, надані у дослідній частині висновку по третьому питанню та відображені у додатках № 3 та 4 (т. 2 а.с. 1-27).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (ч. 1 ст. 364 ЦК України).
За змістом вищевказаної норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці у праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Згідно із ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки зі спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Аналіз статті 361 ЦК України дозволяє зробити висновок, що об`єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної часткової власності, а не частка у майні. Тобто право самостійного розпорядження часткою у праві власності, не є тотожним розпорядженню частиною майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному зі співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.
За наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому, за бажанням, можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку.
У даній справі позивачем заявлено вимоги про виділ в натурі 1/4 частки зі спільного майна, інші співвласники не заявили вимог про виділення їх часток.
З досліджених доказів судом встановлено, що позивач 06.10.2001 набув у приватну власність частку житлового будинку АДРЕСА_7 з відповідною частиною господарчих та побутових будівель і споруд. Позивачеві перейшли: дві кімнати, зазначені в плані цифрами 1-3, 1-4, загальною 22,5 кв. м., кухня (1-2), кладова (1-1), а також тамбур (І), гараж (Б), вбиральня (В), загальна площа - 35,9 кв. м.
18.03.2004 співвласники цього житлового будинку уклали нотаріально посвідчений договір конкретного користування, яким встановили порядок користування житловим будинку, за яким у користування ОСОБА_4 перейшли: тамбур І, площею 2,6 кв. м., кладова 1-1, площею 1,8 кв. м., кімнати 1-3, ж. площею 11,4 кв. м., кімнати 1-4, ж. площею 11,2 кв. м. та господарчі будівлі: гараж Б та В, частина огорожі № 1, 2.
Як видно з наведеного договору конкретного користування від 18.03.2024 до частки позивача не була включена кухня (1-2), площею 8,9 кв. м.
Також позивач здійснив демонтаж стін приміщень, що були визначені йому та залишив лише суміжні стіни та фундаменти з перекриттям цокольних та підвальних приміщень. Такі дії буди здійснені ним без отримання дозволів інших співвласників. Зазначене підтверджується як актом комісії по розгляду заяви відповідача 2 від 18.07.2022, так і наданими відповідачем 2 фотографіями, а також додатками № 1 та № 2 до висновку експерта, зроблені під час фактичного обстеження житлового будинку.
Згідно з ч. 4 ст. 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
Як стверджує відповідач 2, при демонтажі стін тієї частини житлового будинку, якою користується позивач, виникли численні тріщини на стінах у житлових кімнатах суміжних з частиною позивача. Такі доводи відповідача 2 підтверджуються наданими нею фотографіями.
У свою чергу позивач, заявляючи вимоги про виділ його частки не надав суду дозвільні чи проектні документи, які б підтверджували те, що позивачем здійснюється добудова (прибудова) житлового будинку, без зміни цільове призначення об`єкта, який у результаті буде створено. До того ж така добудова здійснена без згоди інших співвласників.
При вирішенні даного спору суд приймає також до уваги правові позиції Великої Палати Верховного Суду наведені у справі № 357/3145/20, провадження № 14-36цс25 від 23.04.2025, відповідно до яких: «оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання».
Також у п. 6.23 цієї Постанови визначено, що вирішуючи питання поділу спільного майна або виділення частки з нього, суди повинні пам`ятати, що визначальним для цього є не усталений співвласниками порядок користування будинком, а розмір їх часток та технічна можливість поділу будинку відповідно до цих часток.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.91 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку.
За висновками експерта по результату проведеної на виконання вимог ухвали суду судової будевельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи № 3156/3157/3158/24-21 від 18.02.2026, які експерт підтримав у судовому засіданні, на час проведення експертизи не вбачається можливим визначити та здійснити виділ частки ОСОБА_4 у житловому будинку АДРЕСА_1 . Також не можливо визначити та здійснити виділ частки ОСОБА_4 без урахування здійснених відповідачами прибудов (добудов). Експертом визначено два варіанти поділу, які можливі були станом на 18.03.2004, однак позивач, представник позивача не висловили свою остаточну позицію щодо того який варіант обирає позивач.
Отже, під час розгляду справи встановлено, що на час проведення експертизи, на даний час технічної можливості виділу частки позивача немає, що насамперед пов`язано з тим, що приміщення якими користувався позивач не збереглися у тому вигляді, який існував до початку їх переобладнання.
У свою чергу порядок користування відособленими приміщеннями між сторонами вже був визначений.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Згідно з ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Проте, позивач не заявляв таких вимог.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю відсутні підстави для стягнення понесених позивачем витрат.
У свою чергу відповідачем 2 підтверджено понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн, понесення яких доведено відповідачем 2, а тому на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з позивача.
Керуючись ст. ст. 526, 530, 536, 610, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 (відповідач 1), ОСОБА_2 (відповідач 2), ОСОБА_3 (відповідач 3) про виділ в натурі частки із житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, - відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники:
позивач - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач 1 - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач 2 - ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ;
відповідач 3 - ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 01.10.2026
Суддя Ігор ОЛІЙНИК