Справа № 127/1952/25
Провадження № 2/127/280/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Федчишена С.А., при секретарі Підвисоцькій О.Ю., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення порядку користування квартирою, -
ВСТАНОВИВ:
20.01.2025 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі представника, адвоката Браславець Я.Ю., звернулися суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення порядку користування квартирою. Позов мотивований тим, що 25.02.1999 Виконкомом Вінницької міської ради було видано свідоцтво про право власності на житло, щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яким посвідчено право спільної часткової власності, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Після смерті ОСОБА_8 , його дружиною ОСОБА_7 успадковано його 1/8 частку квартири. В свою чергу, після смерті ОСОБА_7 частки квартири, яка складається з 1/8 частки матері, та з 1/8 частки отриманої матір`ю в порядку спадкування після смерті батька, було успадковано ОСОБА_1 . З урахуванням зазначеного, станом на сьогодні власниками квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є наступні особи у наступних частках: ОСОБА_1 3/8 частки, ОСОБА_2 1/8 частки, ОСОБА_3 1/8 частки, ОСОБА_4 1/8 частки, ОСОБА_5 1/8 частки, ОСОБА_6 1/8 частки. Із зазначених вище обставин, вбачається рівне володіння сім`єю ОСОБА_9 та сім`єю ОСОБА_10 по частки відповідної квартири. Вже тривалий час позивачі не проживають у відповідній квартирі, та нею користується сім`я ОСОБА_10 для свого проживання. У травні 2024 року позивач-1 тимчасово прибула до України для вирішення власних справ, та під час перебування у м. Вінниці вирішила завітати і перевірити стан квартири, оскільки позивачі мають на меті використовувати частину відповідної квартири у власних потребах для проживання. Однак, ОСОБА_1 не змогла потрапити в середину квартири та виявила, що замки вхідних дверей були замінені, а двері їй ніхто не відкрив. Позивачка зв`язалась засобами телефонного зв`язку зі своєю сестрою (відповідач -1), однак не отримала змістовної відповіді, чому та за яких обставин було замінено замки до квартири, а також відповідач-1 відмовила відкривати позивачці двері до квартири та забезпечувати їй доступ до неї. Враховуючи відсутність взаємної згоди сторін на здійснення права спільної часткової власності, неможливість у добровільному порядку встановити порядок володіння і користування спільним майном, а також право на судовий захист, з метою усунення спорів та конфліктів між співвласниками, позивачі звернулись до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просили суд усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом зобов`язання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не чинити перешкод у користуванні квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити порядок користування квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши в користування приміщення квартири згідно план - схеми варіанту №2, як додатку до висновку експерта від 25.03.2026 №ОС-526, а саме: 1) власникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - житлові кімнати поз. 2 та 3, всього площею 27,8 кв.м.; 2) власникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - житлову кімнату, поз. 4, балкон, всього площею 18,2 кв.м.; 3) коридор поз. 1, площею 8,2 кв.м., кухню поз. 5, площею 5,4 кв.м., ванну кімнату поз. 6, площею 2,1 кв.м., вбиральню поз.7, площею 1,0 кв.м., залишити в спільному користуванні співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Здійснити розподіл судових витрат.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2025 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. (а.с. 51)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.04.2025, призначено по справі судову будівельно - технічну експертизу. (а.с. 80)
30.03.2026 на виконання ухвали суду надійшов Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи №ОС-526. (а.с. 111-130)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2026 відновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання. (а.с. 131)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2026 прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову та відкладено підготовче судове засідання. (а.с. 169)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.06.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті. (а.с. 182)
В судове засідання позивачі та їхній представник не з`явилися, звернулися до суду з заявою в якій підтримали вимоги позовної заяви та просили їх задовольнити, розгляд справи просили проводити без участі сторони позивача.
Відповідачі в судові засідання жодного разу не з`явилися, будучи повідомленими належним чином про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток на зареєстровану адресу проживання, причини неявки суд не повідомили, відзив на позов не надали.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, постановивши по справі заочне рішення.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що згідно з Свідоцтвом на право власності на житло від 25.02.1999, виконком Вінницької міської ради посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_7 1/8 та членам його сім`ї ОСОБА_8 1/8, ОСОБА_1 1/8, ОСОБА_3 1/8, ОСОБА_4 1/8, ОСОБА_5 1/8, ОСОБА_6 1/8, ОСОБА_2 1/8. (а.с. 11-12)
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.09.2017, посвідченого державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Єлісєєвою Т.Ю. (спадкова справа №999/2015, зареєстровано в реєстрі за №3-1395), спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_7 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка громадянка Держави ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з частки квартири під номером АДРЕСА_2 . (а.с. 17)
Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98961464 від 29.09.2017, ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить частки квартири під номером АДРЕСА_2 . Підстави виникнення права власності: Свідоцтво про право на спадщину, за заповітом, серія та номер 3-1395, виданий 29.09.2017, видавник: Перша вінницька державна нотаріальна контора. (а.с. 18)
Таким чином, власниками квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є наступні особи у наступних частках:
1) ОСОБА_1 (3/8 частки, з яких 1/8 первинно набута у порядку оформлення права власності на квартиру у 1999 році та 2/8 (1/4), які набуті у порядку спадкування після смерті матері);
2) ОСОБА_2 (1/8 частки);
3) ОСОБА_3 (1/8 частки);
4) ОСОБА_4 (1/8 частки);
5) ОСОБА_5 (1/8 частки);
6) ОСОБА_6 (1/8 частки).
Як вбачається з інформації наданої ГУНП у Вінницькій області, 15.05.2024 за скороченим номером екстреної комунікації поліції надійшло звернення від жінки, яка назвалася ОСОБА_12 , проживає в державі Ізраїль, про те, що її сестра ОСОБА_13 , не впускає її в успадковану на них двох квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 22-23)
Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи у цивільній справі №127/1952/25 від 25.03.2026 №ОС-526, на підставі проведеного дослідження, наявних матеріалів цивільної справи, враховуючи результати проведеного натурного обстеження об`єктів дослідження, на розгляд суду надаються варіанти №1-4 встановлення порядку користування приміщеннями квартири АДРЕСА_2 , згідно часток та , що наведені в досліджувальній частині висновку (таблиці №2-№5) та відображені на план - схемах у додатках 1-4 до висновку. (а.с. 111-130)
Отже, зазначена квартира, в порядку статті 356 Цивільного кодексу України, є об`єктом спільної часткової власності сторін, у зв`язку з чим кожен із співвласників має право володіти та користуватися спільним майном відповідно до своєї частки, а також не може бути безпідставно обмежений іншими співвласниками у здійсненні свого права користування.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частинами першою, другою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За змістом частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року у справі № 522/9176/19 (провадження № 61-6020св23) .
Згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Аналіз приведених норм свідчить про те, що будь-який власник має право не лише володіти та розпоряджатися належним йому майном, але й користуватися ним, і таке право є непорушним.
При цьому зобов`язальний характер власності породжує певні обмеження для власників майна, які полягають у забороні використовувати право власності на шкоду правам та свободам інших осіб (у тому числі, співвласників).
Судом встановлено наявність між сторонами спору щодо користування майном.
Враховуючи викладене, перешкоджання відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 користуватися вказаною квартирою власникам майна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , безумовно, порушує приведені норми і тягне за собою необхідність судового захисту прав позивачів.
За положеннями частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов у частині усунення перешкод у користуванні власністю задовольнити.
Вирішуючи вимоги у частині встановлення порядку користування спірною квартирою, суд виходить з наступного.
Позивачі просять встановити порядок користування квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши в користування приміщення квартири згідно план - схеми варіанту №2, як додатку до висновку експерта від 25.03.2026 №ОС-526, а саме: 1) власникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - житлові кімнати поз. 2 та 3, всього площею 27,8 кв.м.; 2) власникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - житлову кімнату, поз. 4, балкон, всього площею 18,2 кв.м.; 3) коридор поз. 1, площею 8,2 кв.м., кухню поз. 5, площею 5,4 кв.м., ванну кімнату поз. 6, площею 2,1 кв.м., вбиральню поз.7, площею 1,0 кв.м., залишити в спільному користуванні співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Відмова суду у встановленні порядку користування спірним майном призведе до правової невизначеності у спірних правовідносин та відсутності реальної можливості у позивачів реалізувати своє право на користування належним майном.
Верховний Суд зауважував, що первинне значення у врегулюванні відносин щодо порядку користування жилим приміщенням має домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування жилим приміщенням, такий порядок користування може встановити суд. Право на визначення порядку користування жилим приміщенням не пов`язано з певними межами (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 753/95/21).
Разом з тим, враховуючи, що експертом надано чотири варіанти встановлення порядку користування приміщеннями квартири, суд дійшов висновку, що з урахуванням кількості осіб, які проживатимуть в квартирі, найбільш правильним буде виділити в користування приміщення квартири згідно план - схеми варіанту №1, як додатку до висновку експерта від 25.03.2026 №ОС-526, а саме: 1) власникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - житлова кімната поз. 4, балкон, всього площею 18,2 кв.м.; 2) власникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - житлові кімнати, поз. 2 та 3, всього площею 27,8 кв.м.; 3) коридор поз. 1, площею 8,2 кв.м., кухню поз. 5, площею 5,4 кв.м., ванну кімнату поз. 6, площею 2,1 кв.м., вбиральню поз.7, площею 1,0 кв.м., частина підвалу під сарай, площею 1,5 кв.м., залишити в спільному користуванні співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Запропонований експертом порядок користування квартирою не порушує прав інших власників (відповідачів).
Таким чином, встановлюючи порядок користування спірним житлом суд врахував інтереси всіх осіб, які будуть мешкати у квартирі. Такий порядок відповідає допустимим розмірам житлової площі на кожну особу та не призведе до погіршення житлових умов цих осіб.
Згідно з частинами першою, третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов у частині встановлення порядку користування квартирою задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідачів на користь позивачів підлягає стягненню 6 106,75 грн. (половину вартості) документально підтверджених витрат, пов`язаних з проведенням судової будівельно - технічної експертизи.
Відповіднодо ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене, на користь позивачів з відповідачів підлягає стягненню документально підтверджених витрат, понесених у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 5 084,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом зобов`язання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не чинити перешкод у користуванні квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
Встановити порядок користування квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 виділивши в користування приміщення квартири згідно план - схеми варіанту №1, як додатку до висновку експерта від 25.03.2026 №ОС-526, а саме: 1) власникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - житлова кімната поз. 4, балкон, всього площею 18,2 кв.м.; 2) власникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - житлові кімнати, поз. 2 та 3, всього площею 27,8 кв.м.; 3) коридор поз. 1, площею 8,2 кв.м., кухню поз. 5, площею 5,4 кв.м., ванну кімнату поз. 6, площею 2,1 кв.м., вбиральню поз.7, площею 1,0 кв.м., частина підвалу під сарай, площею 1,5 кв.м., залишити в спільному користуванні співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 6 106 (шість тисяч сто шість) грн. 75 коп. витрат, пов`язаних з проведенням судової будівельно - технічної експертизи, а також 5 084 (п`ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 80 коп. судового збору, в рівних частинах.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 01.10.2026.
ОСОБА_1 (адреса реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , країна Ізраїль, адреса для листування: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
ОСОБА_2 (адреса реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , країна Ізраїль, адреса для листування: АДРЕСА_4 , РНОКПП: відсутній)
ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: суду не відомо, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 )
ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: суду не відомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )
ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: суду не відомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )
ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: суду не відомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )
СУДДЯ: