УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 753/11003/20
провадження № 61-12253ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого
діє адвокат Шульга Андрій В`ячеславович, на постанову Київського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро`до Марковича Олега Миколайовича про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2020 року Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк Кредит Дніпро») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комплексним договором про надання банківських послуг
від 31 грудня 2015 року № 26255026669604-КР в розмірі 1 600 826,91 грн.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 року відмовлено АТ «Банк Кредит Дніпро» у задоволенні позову.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня
2024 року стягнуто з АТ «Банк Кредит Дніпро» на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 57 000,00 грн, що включають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн та витрати на проведення економічної експертизи в розмірі 22 000,00 грн у справі № 753/11003/20.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 року та додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов АТ «Банк Кредит Дніпро» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість
за комплексним договором про надання банківських послуг від 31 грудня 2015 року № 26255026669604-КР у розмірі 1 565 287,43 грн, з яких: 1 000 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 564 387,43 грн - заборгованість за процентами,
900,00 грн - заборгованість зі сплати комісії.
Відмовлено у задоволенні іншої частини вимог АТ «Банк Кредит Дніпро».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» 62 726,89 грн судового збору та 117 600,00 грн витрат зі оплати вартості проведення судової експертизи.
Стягнуто з АТ «Банк Кредит Дніпро» на користь ОСОБА_1 700,00 грн витрат на правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.
22 вересня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шульга А. В., через підсистему «Електронний суд», звернувся Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року у цій справі, у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року і залишити в силі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 року та додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду
від 20 серпня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шульга А. В., зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував:
статті 1054, 1055, 1056-1 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду про те, що відсутність погоджених сторонами умов щодо відсотків і комісій виключає можливість їх стягнення, а неоднозначні положення договору зі споживачем тлумачиться на користь останнього (принцип contra proferentem), викладених
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі
№ 342/180/17, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, та постановах Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 727/6357/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 527/427/15-ц);
розуміння поняття первинного документа для цілей встановлення заборгованості та застосування статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.1.1 Постанови Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 56 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України»; пунктів 3, 6, 41-56, 57, 63 Постанови Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» та не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду
від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18; від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня
2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 грудня 2021 року у справі № 752/14554/15-ц, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц;
повної та належної оцінки судом наявних в матеріалах справи експертних висновків та застосування статті 110 ЦПК України та не враховано висновків, викладених
у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 910/21067/17,
від 15 червня 2021 року у справі № 916/2479/17, від 28 березня 2018 року у справі № 520/8073/16, від 12 лютого 2020 року у справі № 457/906/17, від 15 червня
2021 року у справі № 916/2479/17, від 07 червня 2022 року у справі № 916/302/16;
застосування статті 263 ЦПК України щодо оцінки доказів, повного дослідження всіх обставин справи, прийняття законного та обґрунтованого рішення тат недопущення надмірного формалізму та не враховано висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 2/20170/17.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом
1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Крім того, до касаційної скарги додано клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Клопотання мотивоване тим, що АТ «Банк Кредит Дніпро» отримало виконавчий документ та звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова А. М. із заявою про примусове виконання оскаржуваної постанови.
Приватним виконавцем Авторговим А. М. відкрито виконавче провадження
№ 81947745 та прийнято постанови про арешт майна та коштів ОСОБА_1 .
Крім того, постановою від 17 вересня 2026 року приватний виконавець залучив інженера-землевпорядника для встановлення меж ділянки та проведення топографічних вимірів.
Таким чином, позивач вже намагається стягнути із відповідача грошові кошти
та звернути стягнення на його майно (земельні ділянки) хоча справа ще остаточно не розглянута судом касаційної інстанції.
Також представник заявника вказує, що у разі відмови у задоволенні клопотання, приватний виконавець в ході примусового стягнення грошових коштів може в будь- який час стягнути грошові кошти із рахунків відповідача або за рахунок майна відповідача. У випадку передчасного виконання оскаржуваної постанови
і стягнення із відповідача грошових коштів шляхом реалізації в межах виконавчого провадження певного його майна (зокрема належних йому земельних ділянок), повернути виконання рішення буде максимально складно для відповідача, оскільки майно буде продане з торгів, а його витребування від покупця, якщо
він добросовісний, буде вкрай складно або навіть неможливо. Тобто в результаті передчасного виконання оскаржуваної незаконної та необґрунтованої постанови відповідач ще до закінчення остаточного розгляду спору може безповоротно втратити своє майно.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання або дії судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення його виконання, підтверджені певними доказами.
Вирішуючи питання про зупинення виконання або дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Законом не визначений перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити виконання оскарженого рішення суду або його дію. Свобода суддівського розсуду не є необмеженою, оскільки такі дії суд вчиняє після набрання рішенням законної сили, а однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Тому зупинення виконання (дії) рішення суду допускається лише у виняткових випадках.
Заявник має обґрунтувати та довести, що не зупинення дії рішення або його виконання може мати незворотні наслідки.
Проста незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження.
Відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірності утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації)
або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду
з урахуванням конкретних обставин справи.
Зупинення дії (виконання) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому у разі скасування судового рішення.
Верховний Суд, ознайомившись із доводами клопотання, не вбачає підстав для його задоволення, оскільки ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Шульга А. В., не в достатній мірі підтверджено майновий стан, зокрема одержання доходів від майна, наявність самого майна (рухомого чи нерухомого), що зумовлює обов`язок власника у його утримані, відкриття банківських рахунків (депозитних), тощо, що також вбачається і з доводів клопотання, де заявник вказує, що накладено арешт на його кошти та про можливість реалізації нерухомого майна, зокрема земельних ділянок, про які зазначає представник заявника у клопотанні.
Також клопотання про зупинення виконання постанови апеляційного суду
не містить переконливих доводів з посиланням на відповідні докази про неможливість або утруднення повороту виконання оскаржуваного судового рішення.
У зв`язку з цим, відсутні підстави для зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року.
Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у цій справі.
Витребувати з Дарницького районного суду міста Києва матеріали справи
№ 753/11003/20 за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відмовити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шульга Андрій В`ячеславович, у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року до закінчення
її перегляду в касаційному порядку.
Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції
з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу
в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара