УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 709/1847/25
провадження № 61-11973ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 20 квітня 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства,
ВСТАНОВИВ:
У 2025 році ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила встановити факт батьківства та внести відповідні зміни у актовий запис про народження дитини.
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 20 квітня 2026 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 19 серпня 2026 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Встановлено факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Внесено зміни до актового запису № 47 від 06 червня 2012 року про народження ОСОБА_4 , складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чорнобаївського районного управління юстиції у Черкаській області, вказавши батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.
10 вересня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
Касаційна скарга мотивована тим, що вона прибула в судове засідання, призначене на 20 квітня 2020 року, проте їй лише видали судове рішення, яке суд першої інстанції створив завчасно - до судового засідання, чим порушив порядок розгляду справи, принципи змагальності та безпосередності судового розгляду, а також право заявниці на правову допомогу та участь у розгляді справи. Крім того, заявниця зазначає про зміну складу колегії суддів апеляційного суду під час розгляду справи без її розгляду спочатку, що свідчить про розгляд справи незаконним складом суду. У зв`язку з цим вважає, що суди допустили істотні порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
Касаційна скарга не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду з таких мотивів.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, посилання у касаційній скарзі як на підставу, на якій подається касаційна скарга на підпункт перший частини третьої статті 411 ЦПК України (суд не дослідив зібрані у справі докази) має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на пункт 1, 2 або 3 частини другої статті 389 цього Кодексу як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що в ній не викладені передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень.
Доводи скарги, що суд першої інстанції не проводив судове засідання, призначене на 20 квітня 2020 року, не можуть бути прийняті як підстава відкриття касаційного провадження, оскільки аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень та підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи свідчить, що розгляд справи проводився в порядку загального позовного провадження з 22 жовтня 2025 року за участі відповідача, останнє судове засідання призначене на 15 квітня 2020 року, яке відбулось за участі позивача та її представника, відповідач у судове засідання не з`явилася, надіслала заяву про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням за кордоном, суд визнав причини неявки неповажними, постановив відмовити у задоволенні вказаного клопотання як необґрунтованого та провести судове засідання за відсутності відповідача, за наслідком якого відклав проголошення рішення на 20 квітня 2026 року на 15-00 год.
Сама лише заява скаржника, що зміна складу колегії суддів апеляційного суду відбулась під час розгляду справи без її розгляду спочатку також не є такою, що потребує перевірки касаційним судом, оскільки апеляційний суд розглянув справу та ухвалив постанову 19 серпня 2026 року, її розгляд не відкладав, склад суду не змінював, відповідач брала участь у розгляді справи апеляційним судом, суд роз`яснив право заявити відвід складу суду, якого ОСОБА_1 не заявила.
Верховний Суд зауважує, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов`язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що вичерпним чином визначені законом. При цьому, Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права.
Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Суд також звертає увагу відповідача, що за приписами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Оскільки заявником не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо викладення підстав касаційного оскарження, тому касаційна скарга підлягає поверненню.
Повернення касаційної скарги не є перешкодою у доступі до правосуддя, оскільки не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 260, 389, 392, 393 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 20 квітня 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 серпня 2026 року у справі № 709/1847/25 повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков