УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 456/2210/25
провадження № 61-4884ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В. розглянув заявуОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі Верховного Суду від 03 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживача,
ВСТАНОВИВ:
09 квітня 2026 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху, заявнику надано строк для усунення її недоліків.
14 травня 2026 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, а також заяву, в якій просив продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2026 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявнику, оскільки недоліки, вказані в ухвалі Верховного Суду від 23 квітня 2026 року, в установлений судом строк заявник не усунув.
21 липня 2026 року засобами поштового зв`язку до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі Верховного Суду від 03 липня 2026 року.
Заява обґрунтована тим, що в ухвалі помилково зазначено про подання ним «клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження» та «заяви, в якій просить продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги», тоді як, на його думку, суд мав зазначити подані ним «заяву-1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови від 24 лютого 2026 року» та «заяву-2 від 14 травня 2026 року про продовження строку, встановленого ухвалою від 23 квітня 2026 року для усунення недоліку касаційної скарги».
Також заявник вважає неточним виклад в ухвалі обставин щодо причин продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги та просить замість зазначення про необхідність витребування поштового повідомлення з відміткою про вручення судового рішення 11 березня 2026 року викласти відповідне положення з урахуванням змісту поданої ним заяви про продовження строку - «необхідність продовжити встановлений ухвалою від 23 квітня 2026 строк для усунення недоліку касаційної скарги на постанову 24.02.2026, щонайменше, до завершення розгляду і вирішення Заяви-1 від 14.05.2026 ухвалою касаційного суду».
Крім того, заявник посилається на те, що в ухвалі Верховного Суду від 03 липня 2026 року не відтворено перелік можливих доказів отримання ним копії постанови суду апеляційної інстанції, який було наведено в ухвалі Верховного Суду від 23 квітня 2026 року, та вважає таке невідтворення опискою, яку також просить виправити.
У зв`язку з наведеним заявник просить внести відповідні виправлення до ухвали Верховного Суду від 03 липня 2026 року.
Також разом із заявою про виправлення описки ОСОБА_1 направив на адресу Верховного Суду клопотання з приводу застосування недержавної мови, у зв`язку з цим просить надати державною мовою України зміст зазначених в ухвалі Верховного Суду від 03 липня 2026 року назв справ Європейського суду з прав людини «LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE» та «BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN».
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 990/162/23 (провадження № 11-240заі24) зроблено висновок, що «наведені норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування росіянізмів та діалектизмів тощо. Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/10956/16, від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3, від 23 березня 2023 року у справі № 990/106/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц та від 09 травня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц. Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення».
Отже, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер та ускладнюють виконання рішення суду.
Доводи ОСОБА_1 щодо неправильного позначення судом його заяв та клопотань стосуються лише стилю викладення судового рішення, що не є опискою в розумінні статті 269 ЦПК України
Посилання заявника на використання недержавної мови є безпідставними, оскільки зазначення у тексті судового рішення оригінальної назви справи ЄСПЛ не свідчить про викладення самого рішення іноземною мовою.
За таких обставин заява про виправлення описки та клопотання з приводу застосування недержавної мови не підлягають задоволенню.
Суд також звертає увагу ОСОБА_1 , що за приписами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
Керуючись статтями 260, 269 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки та клопотання з приводу застосування недержавної мови в ухвалі Верховного Суду від 03 липня 2026 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков