УХВАЛА
01 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 456/4255/22
провадження № 61-7374св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Зайцева А. Ю.,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Стрийська державна нотаріальна контора, про визнання договору дарування житлового будинку та земельної ділянки удаваним правочином та визнання житлового будинку та земельної ділянки об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, які придбані під час шлюбу, за касаційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2024 року в складі судді Шрамка Р. Т. та постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2025 року в складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М. та Осталовської Тетяни Романівни на постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2025 року в складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просила:
визнати договір дарування житлового будинку та земельної ділянки, укладений 28 березня 2014 року між відповідачами, посвідчений державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У. Т., удаваним правочином, визнавши, що насправді був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки;
визнати житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований на АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,1212 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер [номер приховано]:01:019:0031, об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, які придбані під час шлюбу.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської областівід 16 квітня 2024 року позов задоволено.
Визнано договір дарування житлового будинку з належними до нього господарськими спорудами, що розташований на АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1212 га, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд, кадастровий номер [номер приховано]:01:019:0031, укладений 28 березня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який посвідчений державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У. Т. 28 березня 2014 року за реєстровим № 1215, удаваним правочином, учиненим з метою приховання іншого правочину - договору купівлі-продажу житлового будинку з належними до нього господарськими спорудами та земельної ділянки.
Визнано вказані житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку об?єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які придбані ними під час перебування в шлюбі.
Вирішено питання про розподіл судового збору.
Додатковим рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 травня 2024 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 травня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 залишені без задоволення, а рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2024 року та додаткове рішення цього ж суду від 07 травня 2024 року - без змін.
У червні 2025 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2025 року, у якій просить скасувати ці судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Також у червні 2025 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2025 року, у якій просить скасувати зазначену постанову і направити справу на новий розгляд.
Ухвалами Верховного Суду від 04 серпня 2025 року відкрито касаційні провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
29 вересня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Стрийська державна нотаріальна контора, про визнання договору дарування житлового будинку та земельної ділянки удаваним правочином та визнання житлового будинку та земельної ділянки об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, які придбані під час шлюбу, за касаційнимискаргами ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2025 року та ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2025 рокупризначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
І. А. Воробйова
А. Ю. Зайцев