ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 990/56/25
провадження № 11-389заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Стрелець Т. Г.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кривенди О. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В.
розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 990/56/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання рішення протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 21 січня 2025 року № 82/0/15-25 про відмову у призначенні її на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС);
- зобов`язати ВРП провести повторне голосування з питання призначення її на посаду члена ВККС.
2. Касаційний адміністративний суд рішенням від 20 жовтня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
3. ОСОБА_1 оскаржила це рішення до Великої Палати Верховного Суду.
4. Велика Палата Верховного Суду постановою від 8 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнила частково. Рішення Касаційного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року змінила. Виклала його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення залишила без змін.
5. 9 вересня 2026 року до Великої Палати Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 990/56/25, у якій з посиланням на приписи частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ОСОБА_1 просить судовий збір за результатами розгляду її апеляційної скарги покласти на ВРП.
6. 15 вересня 2026 року до Великої Палати Верховного Суду у відповідь на запит надійшла справа № 990/56/25.
7. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 23 вересня 2026 року призначила до розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 990/56/25 в порядку письмового провадження.
8. Перевіривши матеріали справи, наведені в заяві ОСОБА_1 доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для ухвалення додатково судового рішення у справі.
9. Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
10. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
11. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина шоста статті 139 КАС України).
12. Велика Палата Верховного Суду постановою від 8 квітня 2026 року змінила рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позову. Водночас питання розподілу судових витрат не вирішувала.
13. За приписами частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справичи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
14. З посиланням на частину восьму статті 139 КАС України ОСОБА_1 у заяві від 9 вересня 2026 року стверджує, що оскільки спір виник з вини ВРП, що прямо констатовано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 квітня 2026 року, судові витрати за апеляційний розгляд справи треба покласти на відповідача.
15. Частина восьма статті 139 КАС України передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
16. Дійсно, ухвалюючи постанову від 8 квітня 2026 року, хоча і зі зміною мотивів, Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновками суду першої інстанції, що оскаржуване рішення ВРП не відповідає критерію обґрунтованості, визначеному частиною другою статті 2 КАС України (пункт 8.25 постанови).
17. У пункті 8.27постанови від 8 квітня 2026 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ВРП спірним рішенням без обґрунтування і наведення мотивів, тобто всупереч вимозі статті 95 Закону, припинила участь позивачки у конкурсі на зайняття вакантної посади члена ВККС, чим порушила її право на розгляд її кандидатури спільно з іншими кандидатами з переліку, наданого Конкурсною комісією. Посада при цьому залишилась вакантною.
18. У пункті 8.39 постанови від 8 квітня 2026 року Велика Палата Верховного Суду виснувала, що суд першої інстанції ухвалив по суті правильне рішення, у якому констатував, що оскаржене позивачкою рішення не містить мотивів відмови у її призначенні на посаду члена ВККС, однак суд не може відновити порушене право Позивачки у спосіб, який вона обрала, а саме шляхом зобов`язання ВРП провести повторне голосування з питання призначення її на посаду члена ВККС або відповідно до частини другої статті 9 КАС України шляхом зобов`язання ВРП здійснити повторний розгляд її кандидатури разом з іншими кандидатами на цю посаду, оскільки вона не є вакантною.
19. Отже, мотиви постанови від 8 квітня 2026 року вказують на те, що спір виник саме через неправильні дії відповідача, що, в силу частини восьмої статті 139 КАС України, надає суду право покласти на відповідача судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
20. Хоча вказаною нормою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, проте, це не звільняє суд від обов`язку приймати рішення, яке повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
21. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 рокупередбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
22. За обставин, які склалися у цій конкретній ситуації, Велика Палата Верховного Суду, враховуючи принцип, за яким судові витрати несе та із сторін, з вини якої такі витрати виникли, керуючись частиною восьмою статті 139 КАС України, вважає необхідним покласти витрати зі сплати судового збору за апеляційний розгляд справи № 990/56/25 на ВРП.
23. На переконання Великої Палати Верховного Суду таке обтяження ВРП забезпечить додержання принципу справедливості з огляду обставини.
24. Відповідно до платіжної інструкції від 27 жовтня 2025 року № 2.373681431.1 ОСОБА_1 сплатила судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 1453,44 грн.
25. Отже, понесені витрати на сплату судового збору у сумі 1453,44 грнпідлягають відшкодуванню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ВРП.
Керуючись статтями 139, 252, 311, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрату справі № 990/56/25 за її позовом до Вищої ради правосуддя про визнання рішення протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Ухвалити додаткову постанову у справі № 990/56/25.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої ради правосуддя (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00013698) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на сплату судового збору в розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) грн 44 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачка Т. Г. Стрелець
Судді: О. О. Банасько Н. М. Мартинюк
О. Л. Булейко К. М. Пільков
М. М. Гімон С. О. Погрібний
О. А. Губська Н. С. Стефанів
А. А. Ємець О. В. Ступак
В. В. Король М. Ю. Тітов
О. В. Кривенда І. В. Ткач