Справа № 509/1255/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Козирський Є.С., розглянувши матеріали цивільної справи №509/1255/26, за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», треті особи: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, ОСОБА_2 , про скасування рішень державного реєстратора та скасування змін у Державному реєстрі речових прав,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області (суддя Козирський Є.С.) перебуває цивільна справа №509/1255/26, за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», треті особи: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, ОСОБА_2 , про скасування рішень державного реєстратора та скасування змін у Державному реєстрі речових прав.
Ознайомившись, при розгляді клопотань учасників процесу, з матеріалами цивільної справи, вважаю за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.
18.01.2019 року мною, як суддею Овідіопольського районного суду Одеської області, ухвалено рішення по цивільній справі №509/5900/18, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визнання права спільної часткової власності. Зазначеним рішенням позов задоволено, визнано за ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 право приватної спільної часткової власності на 11/100 частин, що складає 0,0165 га земельної ділянки, загальною площею 0,1505 га, кадастровий номер: [номер приховано]:02:008:0418, цільовим призначенням «будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1658101651237), на якій розташований житловий будинок, загальною площею 109,4 м2, житловою площею 95,1 м2, адреса: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1677330851237), який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .
15.04.2021 р. Постановою Одеського Апеляційного суду зазначене рішення скасовано, постановлено нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визнання права спільної часткової власності - відмовлено у повному обсязі.
06.09.2026 р. до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на Постанову Одеського Апеляційного суду від 15.04.2021 р. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2026 р. зазначена скарга залишена без руху для усунення недоліків.
Судом встановлено, що спірним об`єктом як по цивільній справі №509/1255/26, за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», треті особи: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, ОСОБА_2 , про скасування рішень державного реєстратора та скасування змін у Державному реєстрі речових прав, так і по цивільній справі №509/5900/18, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визнання права спільної часткової власності, є земельна ділянка та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач по цивільній справі №509/5900/18 ОСОБА_1 , є позивачем по цивільній справі №509/1255/26, позивач по цивільній справі №509/5900/18 ОСОБА_2 , є третьою особою по цивільній справі №509/1255/26, ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», є правонаступником прав вимоги АТ «Державний експортно-імпортний банк України», за апеляційною скаргою якого скасовано судове по цивільній справі №509/5900/18, від 18.01.2019 року.
Ухвалюючи судове рішення по цивільній справі №509/5900/18, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визнання права спільної часткової власності, мною вже була сформована правова позиція стосовно вищезазначеного спірного майна.
Суд, як передбачено в ст.2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Дана норма втілена в національному законодавстві, зокрема в ч.1 ст.7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», яка регламентує, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Законом України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», визначено, що інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 р. у справі «Zand v.Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Відповідно до ч.1 ст.23 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначенні законом.
Згідно із ч.1 ст.56 цього ж Закону, суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотримання засад і правил судочинства.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 ЦПК України, якою передбачено , що 1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичом (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. 2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. 3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. 4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Ч.1 Статті 37 ЦПК України передбачено, що недопустима повторна участь судді в розгляді справи , який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Згідно ч.1 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.
Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.
У зв`язку з вищевикладеним, з метою недопущення будь-яких сумнів щодо безсторонності, об`єктивності й неупередженості судді, впевненості громадськості у чесному процесі та підтримки довіри суспільства до судової влади, оскільки вбачається наявність обставин, які можуть викликати об`єктивно обґрунтовані побоювання в неупередженості та безсторонності судді, а тому вважаю за доцільне заявити собі самовідвід у розгляді цивільної справи.
Враховуючи, що самовідвід є вмотивованим та обґрунтованим, з метою попередження порушення вимог ч.5 ст.36 ЦПК України, що може призвести до скасування рішення, суддя вважає за необхідне заяву про самовідвід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 41 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву головуючого судді Козирського Є.С., про самовідвід від розгляду цивільної справи за №509/1255/26, за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», треті особи: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, ОСОБА_2 , про скасування рішень державного реєстратора та скасування змін у Державному реєстрі речових прав, - задовольнити.
Цивільну справу №509/1255/26 передати до канцелярії Овідіопольського районного суду Одеської області для повторного автоматизованого перерозподілу іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.С.Козирський