Справа № 752/17015/25
Провадження №: 2/752/2705/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Митрофанової А.О.,
при секретарі судового засідання Зозулі Д.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
В С Т А Н О В И В :
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що з 01 липня 2006 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року у справі № 752/20417/20. Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та перебуває на її утриманні.
Позивачка зазначила, що дочка досягла повноліття, однак продовжує навчання на денній формі в Київському національному університеті будівництва і архітектури (далі - КНУБА), строк навчання - до 30 червня 2028 року. У зв`язку з навчанням дочка не має змоги працевлаштуватися, самостійного доходу та стипендії не має. До досягнення дочкою повноліття аліменти на її утримання стягувалися з відповідача на підставі судового наказу Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року у справі № 752/20271/20 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу). Відповідач працює у Головному управлінні Національної поліції у м. Києві, має стабільний дохід, проте добровільно матеріальної допомоги дочці не надає. Позивач, хоча і працює, не має можливості самостійно повністю забезпечити потреби дочки, пов`язані з її навчанням та утриманням.
З урахуванням наведеного позивачка просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 12 000 грн щомісячно, починаючи з дати подання позову і до закінчення навчання чи до досягнення дочкою 23-річного віку, допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць та покласти судові витрати на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2025 справу передано на розгляд судді Митрофановій А.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 липня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 травня 2026 року суд перейшов до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
14 серпня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача - адвокатом Кір`яковим А.С., у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позивач та дочка є власниками по 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та безоплатно користуються також часткою відповідача у цій квартирі, а позивач - транспортним засобом FORD FOCUS C-MAX, набутим сторонами у шлюбі. Дочка навчається у КНУБА за кошти державного бюджету, а тому витрат на навчання не існує. Позивачем не надано доказів понесення будь-яких витрат, пов`язаних з навчанням дочки, а також не обґрунтовано неможливості забезпечити її потреби за рахунок власного доходу позивача у розмірі близько 47 000 грн щомісячно. Відповідач не визнає обставин відсутності у дочки доходу та стипендії, зазначаючи, що вона значилася у рейтингу на стипендію за підсумками осіннього семестру 2024-2025 навчального року.
Також відповідач посилався на відсутність у нього фінансової можливості сплачувати аліменти у заявленому розмірі, оскільки з 08 липня 2021 року він перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , від якого має малолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; разом з ними проживає малолітня дочка дружини від першого шлюбу - ОСОБА_6 . Дружина перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до ІНФОРМАЦІЯ_3 з доходом 860 грн на місяць. Сім`я проживає в орендованій квартирі у м. Бориспіль, витрати на оренду та комунальні послуги становлять 12 500-14 500 грн на місяць, на проїзд до місця роботи - 3 358 грн, на харчування - близько 20 000 грн, на заняття дітей - 4 500 грн. Крім того, відповідач надає матеріальну допомогу своїй матері ОСОБА_5 , 1955 року народження, пенсіонерці, яка тривалий час хворіє, у розмірі близько 2 000 грн на місяць. Щомісячний дохід відповідача після сплати податків та аліментів, за його розрахунком, станом на червень 2025 року становив близько 35 000 грн.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач та його представник - адвокат Кір`яков А.С. у судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до таких висновків.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01 липня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , актовий запис № 490, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року у справі № 752/20417/20 шлюб між сторонами розірвано та визначено місце проживання їх дочки ОСОБА_3 разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є сторони у справі.
ІНФОРМАЦІЯ_5 дочка сторін - ОСОБА_3 досягла повноліття.
Судовим наказом Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року у справі № 752/20271/20 з відповідача на користь позивача стягувалися аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) до досягнення нею повноліття.
Згідно з довідкою про доходи відповідача від 04 серпня 2025 року № 1007, у червні 2025 року з його заробітної плати утримано аліменти у сумі 8 875,40 грн.
Згідно з довідками КНУБА від 20 травня 2025 року № 827 та від 26 травня 2026 року № 1005 ОСОБА_3 є студенткою архітектурного факультету КНУБА денної форми навчання (станом на 26 травня 2026 року - другого курсу), стипендію не отримує, навчання закінчується 30 червня 2028 року.
Відповідач зазначає, і позивачем цього не спростовано, що дочку зараховано на навчання з 02 вересня 2024 року за кошти державного бюджету.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 31 липня 2026 року, отриманих на запит суду, ОСОБА_3 у вересні - грудні 2024 року КНУБА нараховувалася стипендія у розмірі 2 000 грн щомісячно (у грудні 2024 року - 2 066 грн); за період з січня по грудень 2025 року інформація про доходи відсутня.
Позивачка ОСОБА_1 з 11 лютого 2020 року працює старшим економістом планово-економічного управління ПрАТ «Нерухомість столиці»; згідно з довідкою про доходи від 20 червня 2025 року № 253 її нарахована заробітна плата за січень - травень 2025 року становила 61 040 грн щомісячно, фактично виплачена - 47 000,80 грн щомісячно.
Відповідач ОСОБА_2 проходить службу в Головному управлінні Національної поліції у м. Києві на посаді заступника начальника відділу; стаж служби станом на 08 вересня 2026 року становить 29 років 6 місяців 20 днів.
Згідно з довідкою про доходи від 07 вересня 2026 року № 1251 загальна сума доходу відповідача за період з вересня 2025 року по серпень 2026 року становить 654 167,37 грн, у тому числі грошове забезпечення та додаткова винагорода, матеріальна допомога у сумі 36 106 грн та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у сумі 36 106 грн; утриманий податок на доходи фізичних осіб компенсовано у повному обсязі, сума військового збору становить 32 708,39 грн. Регулярне щомісячне грошове забезпечення відповідача з березня 2026 року з урахуванням додаткової винагороди становить близько 49 106 грн.
Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 08 вересня 2026 року та витяг з реєстру застрахованих осіб від 01 вересня 2026 року підтверджують отримання відповідачем доходу від Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Також встановлено, що відповідач з 08 липня 2021 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , від якого має дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ).
Крім того, у дружини відповідача є дитина від минулого шлюбу, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Мати відповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є пенсіонеркою за віком (пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 ).
Відповідно до частини першої статті 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (частина друга статті 199 СК України). Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (частина третя статті 199 СК України).
Згідно з частиною першою статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (частина друга статті 200 СК України).
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 201 СК України передбачено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються, зокрема, норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 701/699/16-ц (провадження № 61-20608св18) виснував, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та їх спроможність її надавати. У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання та перебуває на утриманні матері, обґрунтовано стягуються на користь матері, з дня пред`явлення позову.
Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, а при визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (постанова Верховного Суду від 29 січня 2018 року у справі № 622/373/16-ц, провадження № 61-1717св18). Обов`язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, покладається на обох батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина, і не може бути фактично перекладений лише на одного з них (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 208/3075/16, провадження № 61-1343св18).
Оцінюючи наявність передбачених законом підстав для стягнення аліментів, суд виходить з того, що дочка сторін досягла повноліття, не досягла двадцяти трьох років, продовжує навчання на денній формі у закладі вищої освіти та проживає з позивачкою, яка відповідно до частини третьої статті 199 СК України має право на звернення до суду з цим позовом.
Щодо потреби дочки у матеріальній допомозі суд враховує, що за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у 2025 році вона доходів не мала, а згідно з довідкою КНУБА від 26 травня 2026 року № 1005 стипендію не отримує. Нарахування їй стипендії у вересні - грудні 2024 року стосується періоду, що передує пред`явленню позову, і не спростовує відсутності доходу у період, за який заявлено стягнення аліментів. Доказів наявності у дочки інших джерел доходу відповідачем не надано.
Доводи відповідача про те, що дочка є співвласником 1/3 частки квартири та користується майном, набутим сторонами у шлюбі, не спростовують її потреби в утриманні, оскільки наявність частки у житлі не утворює для неї грошового доходу. Питання користування спільним майном, у тому числі можливої компенсації за користування часткою відповідача, не є предметом цього спору та можуть бути вирішені в іншому порядку. Пропозиції відповідача щодо отримання доходу від здачі в оренду частини квартири чи транспортного засобу так само не є предметом розгляду у цій справі.
Факт того, що дочка сторін навчається за кошти державного бюджету та забезпечена житлом, не свідчить про відсутність у неї потреби в матеріальній допомозі, оскільки утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, не обмежується оплатою навчання та проживання, а охоплює також витрати на харчування, одяг, проїзд до навчального закладу, навчальні матеріали та інші витрати, необхідні для її життєдіяльності в період навчання.
На обґрунтування розміру потреб дочки позивачка надала калькуляцію орієнтовних витрат на один місяць, згідно з якою такі витрати становлять понад 24 000 грн (одяг, взуття, електронні пристрої для навчання, мобільний зв`язок, транспорт, харчування, медикаменти, засоби гігієни, художні матеріали та канцелярія тощо). Наведені у калькуляції статті витрат відповідають звичайним потребам студентки денної форми навчання за мистецькою спеціальністю, яка потребує художніх матеріалів, технічних засобів для роботи у графічних програмах та щоденного проїзду до навчального закладу.
Відповідач, заперечуючи проти розміру цих витрат, власного розрахунку потреб дочки не навів, а витрати на харчування однієї особи, на які він посилається у відзиві щодо власної сім`ї, істотно не відрізняються від заявлених позивачкою.
Заявлений до стягнення розмір аліментів становить половину визначених позивачем щомісячних потреб дочки, а другу половину таких витрат несе сама позивачка, що відповідає рівному обов`язку обох батьків щодо утримання дитини.
Щодо можливості відповідача надавати матеріальну допомогу суд враховує, що він має постійне місце роботи та стабільний дохід, середній розмір якого за останні дванадцять місяців з урахуванням компенсації податку на доходи фізичних осіб та за вирахуванням військового збору становить понад 49 000 грн на місяць. До досягнення дочкою повноліття відповідач сплачував на її утримання аліменти у розмірі 1/4 частини доходу, що у червні 2025 року становило 8 875,40 грн, і після 20 червня 2025 року цей обов`язок у нього припинився.
Суд бере до уваги наявність у відповідача малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати на оренду житла, а також те, що його мати є пенсіонеркою за віком та має захворювання, підтверджені медичними документами.
Водночас доказів того, що саме відповідач несе витрати на утримання матері, зокрема на придбання ліків, обстеження чи оплату медичних послуг, матеріали справи не містять. Надані відповідачем документи підтверджують вік матері, стан її здоров`я та розмір пенсії, однак не підтверджують ні факту, ні розміру його участі в її утриманні.
Тому ця обставина враховується судом лише як наявність у відповідача матері похилого віку, яка має захворювання, але не як доведена обставина, що зменшує його можливість сплачувати аліменти.
Відпустка дружини відповідача для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку закінчилася 27 грудня 2025 року, а доказів її непрацездатності суду не надано.
Не можуть бути взяті до уваги й доводи відповідача, на яких він наполягав у судовому засіданні, про те, що він повністю утримує малолітню дочку своєї дружини від першого шлюбу - ОСОБА_6 , яка проживає разом з ним. ОСОБА_6 не є дочкою відповідача: згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 її батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Відповідно до статті 180 СК України саме батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, і цей обов`язок не припиняється у зв`язку з тим, що дитина проживає з одним із батьків та його новим чоловіком/дружиною.
Доказів виникнення у відповідача передбаченого законом обов`язку з утримання цієї дитини матеріали справи не містять.
Водночас встановлено, що батько дитини - ОСОБА_8 , який брав участь у розгляді цієї справи як представник відповідача - адвокат, на запитання суду в судовому засіданні повідомив, що практично не бере участі в утриманні своєї дочки, лише частково.
Суд зауважує, що фактичне покладення відповідачем на себе витрат на утримання дитини, батько якої є працездатною особою, що здійснює адвокатську діяльність, є добровільним рішенням відповідача та членів його сім`ї. Таке рішення не може здійснюватися за рахунок рідної дочки відповідача, щодо якої обов`язок утримання прямо встановлений законом, а тому витрати на утримання ОСОБА_6 не є обставиною, яка б зменшувала можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання власної дочки.
Відповідно до частини другої статті 200 СК України суд також враховує можливість надання утримання дочці позивачем, дохід якої співмірний з доходом відповідача.
Разом з тим доводи відповідача про достатність доходу позивача для самостійного утримання дочки суд відхиляє, оскільки обов`язок утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, покладається на обох батьків у рівній мірі, і його не може бути перекладено лише на того з батьків, з ким проживає дитина.
Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 635/1139/17 суд не враховує, оскільки, як зазначає сам відповідач, у тій справі повнолітні діти перебували на повному речовому, продовольчому та фінансовому забезпеченні за рахунок державного бюджету, тоді як у цій справі такі обставини відсутні.
Суд критично оцінює пояснення відповідача про те, що дочка уникає спілкування з ним, не відповідає на його спроби підтримувати зв`язок, а за умови налагодження стосунків він був би готовий добровільно надавати їй матеріальну допомогу.
Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, встановлений законом і виникає за наявності визначених статтею 199 СК України юридичних фактів - віку дитини, продовження нею навчання, потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі та можливості батьків таку допомогу надавати.
Наявність або відсутність особистого спілкування між батьком та повнолітньою дочкою до числа цих умов не належить і не може впливати ні на виникнення аліментного обов`язку, ні на його обсяг.
Утримання дитини, яка навчається, не є винагородою за підтримання стосунків з одним із батьків, а залежність такого утримання від поведінки дочки суперечить самій природі аліментного зобов`язання, спрямованого на забезпечення її життєвих потреб у період навчання.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір аліментів у твердій грошовій сумі 12 000 грн щомісячно є необхідним і достатнім та відповідає вимогам розумності та справедливості.
Такий розмір становить менше чверті середнього щомісячного доходу відповідача, співмірний з розміром аліментів, які він сплачував на утримання дочки до досягнення нею повноліття, з урахуванням зростання його доходу, та не ставить його і членів його сім`ї у скрутне матеріальне становище.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Аліменти підлягають стягненню з дня пред`явлення позову - 04 липня 2025 року і до закінчення дочкою навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, статтями 182, 191, 199-201 СК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн щомісячно, починаючи з 04 липня 2025 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 01 жовтня 2026 року.
Суддя А.О. Митрофанова