Справа № 761/29065/21
Провадження № 2/761/305/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
15 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аббасової Н.В.
за участі секретаря Сухини А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2021 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ТОВ «Новобудова» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги у розмірі 11 518,08 грн за період з 01.05.2018 по 01.07.2021.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до рішення правління АТ ХК «Київміськбуд» № 172 від 05.09.2005 та АВІЗО №303 від 26.07.2006, житловий багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 (секції 4-5) був переданий ТОВ «Новобудова» в експлуатацію та обслуговування. Відповідно до АВІЗО №303 від 26.07.2006 АТ ХК «Київміськбуд» передало ТОВ «Новобудова» вказаний житловий будинок на баланс. Як зазначає позивач, відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2007.
Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 12.03.2020, ТОВ «Новобудова» визначено управителем вказаного багатоквартирного будинку та затверджено умови договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. При цьому, у будинку, зокрема, і квартирі АДРЕСА_3 позивачем безперебійно надавались житлово - комунальні послуги.
У період з 01.05.2018 по 01.07.2021 відповідачка користувалась житлово-комунальними послугами, але не вносила оплату за них, в результаті чого в неї виникла заборгованість. Таким чином, оскільки відповідачка не виконує в повному обсязі свої зобов`язання по сплаті житлово-комунальних послуг, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021 матеріали вказаної позовної заяви передані для розгляду судді ОСОБА_3
Розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду м.Києва від 24.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 761/29065/21 у зв`язку з тим, що суддю ОСОБА_3 наказом голови суду від 05 лютого 2025 року № 02-04-К-27 відраховано зі штату суддів Шевченківського районного суду міста Києва у зв`язку зі звільненням у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 04 лютого 2025 року № 171/0/15-25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 матеріали вказаної справи передані для розгляду судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 28.04.2025 відкрито провадження у вказаній справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 05.06.2025 замінено первісного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача ОСОБА_1 .
30.06.2026 до суду надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог, згідно якої представник просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за житлово - комунальні послуги за період з 01.05.2018 по 01.01.2024 у розмірі 21 580,16 грн., з яких основний борг за період з 01.05.2018 по 01.01.2024 - 14 539,09 грн.; 3% річних - 1813,66 грн., інфляційна складова боргу - 5 227,41 грн.
В судове засідання позивач не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, в позовній заяві представник позивача просив про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Крім того, на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду міста Києва було розміщено оголошення про виклик у судове засідання відповідача.
Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №425780442 від 07.05.2025.
ТОВ «Новобудова» є юридичною особою, предметом діяльності якої відповідно до Статуту є надання житлово-комунальних послуг мешканцям будинків та іншим юридичним та фізичним особами, експлуатація та обслуговування житлового фонду, внутрішньобудинкових інженерних мереж, систем та обладнання об`єктів соціально-побутового призначення, технічне обслуговування, реконструкція, капітальний і поточний ремонт, тобто, здійснює його обслуговування та експлуатацію.
Згідно рішення правління АТ ХК "Київміськбуд" № 172 від 05.09.2005 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (секції 4-5) був переданий ТОВ «Новобудова» на баланс, експлуатацію та обслуговування.
Відповідно до Авізо № 303 від 24.10.2005 АТ ХК "Київміськбуд" передало ТОВ «Новобудова» вказаний будинок на баланс.
30.04.2020 між ТОВ «Новобудова» та Співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 укладено договір № 4-6 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Позивач посилається на те, що між сторонами існують фактичні договірні відносини з приводу надання послуги з управління будинком на підставі договору № 4-6, проте, відповідачка належним чином не виконує зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг, що призвело до виникнення заборгованості, яка, з урахуванням площі квартири АДРЕСА_3 , а саме 62,50 кв.м., становить: у період з 01.05.2018 по 01.07.2018 - 343,75 грн. у місяць; у період з 01.07.2018 по 01.05.2020 - 435,62 грн. у місяць; у період з 01.05.2020 по 01.07.2021 - 486,90 грн. у місяць.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує, а ст. 322 ЦК вказує, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник (споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг).
Згідно п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частина 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Статтею 162 Житлового кодексу України передбачено, що власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідачка споживала житлово-комунальні послуги, що надавалися позивачем.
У відповідності до ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежно ї якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
Відповідачка у встановленому законом порядку не відмовилася від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості відповідно до порядку, визначеному ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що б дало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачкою надано не було.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачка своєчасно не сплачує за спожиті в період з 01.05.2018 по 01.01.2024 житлово - комунальні послуги, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 14 539,09 грн.
З урахуванням вищевикладеного та наданих доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в цій частині та, відповідно, про наявність правових підстав для їх задоволення.
Водночас, окрім стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, позивач просив суд стягнути з відповідачки три проценти річних й індекс інфляції та надав відповідні розрахунки, згідно з якими нарахував 3% річних у розмірі 1813,66 грн., а також індекс інфляції у розмірі 5 227,41 грн.
Так, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, за положеннями статті 526 ЦК України.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.
Суд зазначає, що приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відтак, розраховані позивачем та перевірені судом суми нарахувань індексу інфляції та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч.ч.1, 7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Відповідачка процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася, тому доводи позивача не спростовано.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 3 328,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 265, 268, 274, 279, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» заборгованість за житлово-комунальними послугами у сумі 21 580,16 грн., з яких: основний борг - 14 539,09 грн.; 3% річних - 1 813,66 грн.; індекс інфляції - 5 227,41 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» 3 328,00 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова»: м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 10, код ЄДРПОУ: 32917247.
Відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 .
Суддя: Н.В. Аббасова