Справа № 756/5669/26
Провадження № 2/761/11743/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
29 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Маковській Т.П.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
01.05.2026 на адресу суду від Оболонського районного суду м. Києва за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 повернення грошових коштів за договором позики (розпискою). Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначила, що 30.03.2025 Відповідач отримав від неї в борг грошові кошти у розмірі 7 550 доларів США, що підтверджується розпискою, складеною та підписаною Відповідачем власноруч. Згідно з умовами розписки Відповідач зобов`язувався повернути отримані кошти у повному обсязі до 01 березня 2026 року. Однак у визначений строк Відповідач зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав, кошти не повернув. Досудові вимоги Позивача про добровільне повернення боргу залишені Відповідачем без належного реагування. Станом на 24.03.2026 гривневий еквівалент заборгованості за офіційним курсом НБУ становив 330 841,00 грн. Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 7 550 доларів США, що еквівалентно 330 841,00 грн, а також судові витрати 3 308,41 грн судового збору та 43 820,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).
Ухвалою від 22.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла його письмова заява, зі змісту якої вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з`явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.
Відповідач в судове засідання не з`явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.
Враховуючи, що представник позивача не заперечив проти проведення заочного розгляду справи, при цьому відповідач, що належним чином повідомлявся про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, відзиву не подав, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 30 березня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, факт укладення якого та передачі грошових коштів у розмірі 7 550 доларів США підтверджується письмовою розпискою, підписаною Відповідачем.
Згідно з умовами зазначеної розписки, Відповідач зобов`язався повернути позичені кошти у повному обсязі в строк до 01 березня 2026 року.
З настанням визначеного строку до 01 березня 2026 року. Відповідач зобов`язання не виконав, суму позики Позивачу не повернув, чим порушив умови договору.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України (ЦК України) щодо зобов`язального права та договору позики.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до сталих правових висновків Велика Палата Верховного Суду та Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (зокрема, постанови від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14) наголошують, що письмова розписка є належним доказом укладення договору позики та підтвердженням факту передачі грошових коштів. За своєю суттю розписка позичальника є документом, який видається боржником кредитору та підтверджує як укладення договору позики, так і факт отримання Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 14-134цс18 та від 16 січня 2019 року у справі № 145/2047/16-ц, зазначення в договорі грошових зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству України. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з визначенням еквіваленту у гривні на день ухвалення рішення або на день звернення до суду.
Оскільки Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання зобов`язання щодо повернення грошових коштів за розпискою від 30.03.2025 (ст. 76-81 ЦПК України), суд приходить до висновку про обґрунтованість та підлягання задоволенню позовних вимог про стягнення 7 550 доларів США боргу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позові вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3 308,41 грн.
Крім того, Позивачка звернулася з вимогою про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг.
Позивачем надано Договір про надання правової допомоги № 2320 від 02.03.2026, Додаток № 1 від 02.03.2026, Акт про надання послуг № 1, ордер та квитанції про оплату послуг на суму 1 000 доларів США (еквівалент 43 820,00 грн).
Враховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи та співмірність розміру витрат, а також відсутність клопотання про зменшення розміру витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 43 820,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 525, 526, 530, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 7 550 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят) доларів США, що за курсом НБУ на день подання позову становить 330 841 (триста тридцять тисяч вісімсот сорок одна) грн 00 коп; судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 308 (три тисячі триста вісім) грн 41 коп; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 43 820 (сорок три тисячі вісімсот двадцять) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: