ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 291/735/26 Головуючий у 1-й інст. Федорчук І.В.
Доповідач Панкеєва В.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Панкеєвої В.А.,
суддів Григорусь Н.Й.,
Миколайчука П.В.,
розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без повідомлення учасників справи у м. Житомирі цивільну справу № 291/673/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-центр" до ОСОБА_1 , приватного підприємства "Ташір" про визнання відсутнім права користування земельною ділянкою на підставі емфітевзису, скасування державної реєстрації такого права та визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною,
за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-центр", в інтересах якого діє адвокат Гладишева Софія Дмитрівна,
на ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2026 року,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнет-центр" (далі - ТОВ "Сігнет-центр"), в інтересах якого діє адвокат Гладишева С.Д., звернулося до Ружинського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_1 , приватного підприємства "Ташір" про визнання відсутнім права користування земельною ділянкою на підставі емфітевзису, скасування державної реєстрації такого права та визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною.
Ухвалою судді Ружинського районного суду Житомирської області від 17 липня 2026 року позовну заяву ТОВ "Сігнет-центр" було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали шляхом надання до суду:
- доказів надіслання листом з описом вкладення відповідачеві ОСОБА_1 копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- доказів на підтвердження сплати судового збору в розмірі 7 987,20 грн.
Ухвалою судді Ружинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2026 року позовну заяву ТОВ "Сігнет-центр" повернуто позивачу.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, керуючись частиною третьою статті 185 ЦПК України, виходив із того, що у наданий позивачу строк недоліки позовної заяви не усунуто.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Сігнет-центр" в особі представника - адвоката Гладишевої С.Д. подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права щодо обчислення процесуальних строків.
Апелянт вказує, що ухвалу суду від 17 липня 2026 року про залишення позовної заяви без руху було надіслано до його електронного кабінету 17 липня 2026 року після 17 години, а тому відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України вона вважається врученою у наступний робочий день - 20 липня 2026 року. У зв`язку із цим перебіг установленого судом п`ятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви розпочався 21 липня 2026 року та, з урахуванням правил обчислення процесуальних строків, закінчувався 27 липня 2026 року. Отже, постановивши 24 липня 2026 року ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, на думку апелянта, передчасно дійшов висновку про невиконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, апелянт зазначає, що в межах установленого строку вжив заходів для усунення недоліків позовної заяви, а саме сплатив судовий збір у визначеному судом розмірі та 26 липня 2026 року надіслав відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами. Водночас унаслідок передчасного повернення позовної заяви був позбавлений можливості подати суду докази усунення зазначених недоліків.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 25 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України (частина 1 статті 368 ЦПК України).
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідачі не скористались правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, наявні правові підстави для розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін. Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною 3 статті 185 ЦПК України визначено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ст. ст.122-123 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно з частинами 3, 5, 6 статті 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (абзац перший частини сьомої статті 14 ЦПК України).
Відповідно до частини 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Судом встановлено, що 17 липня 2026 року суд першої інстанції постановив ухвалу про залишення позовної заяви ТОВ "Сігнет-центр" без руху.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що позивачеві було надано п`ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків (а.с.25-26).
З картки руху документа слідує, що копія ухвали Ружинського районного суду Житомирської області від 17 липня 2026 року про залишення позовної заяви без руху була доставлена до електронного кабінету ТОВ "Сігнет-центр" 17 липня 2026 року (п`ятниця) о 22 год 11 хв, про що свідчить відмітка "повідомлення про доставку документу в кабінет: 17.07.2026 22:11", при цьому судом першої інстанції 17 липня 2026 року о 22 год 26 хв, отримано повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету ТОВ "Сігнет-центр", що підтверджується відміткою "доставки повідомлення до суду про доставку вказаного документу учаснику в його кабінет: 17.07.2026 22:26" (а.с.43).
Водночас у картці руху документа містяться окремі відомості щодо дати та часу доставки процесуального документа до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме: "дата доставки до електронного суду файлу з текстом документа: 17.07.2026 18:55" та "дата доставки до електронного суду інформації про документ: 17.07.2026 22:10".
З огляду на офіційні дані картки руху документа, колегія суддів зазначає, що файл із текстом ухвали від 17 липня 2026 року був переданий (завантажений) до електронної судової системи не раніше 18 год 55 хв 17 липня 2026 року.
Оскільки судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години 17 липня 2026 року, то днем вручення рішення суду відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України вважається робочий день, наступний за днем його відправлення, а саме 20 липня 2026 року.
Таким чином, перебіг процесуального строку розпочався 21 липня 2026 року та закінчувався з урахуванням вихідних днів, 27 липня 2026 року.
За таких обставин у суду першої інстанції станом на 24 липня 2026 року були відсутні передбачені частиною третьою статті 185 ЦПК України підстави для визнання позовної заяви неподаною та її повернення позивачу, оскільки наданий для усунення недоліків процесуальний строк на момент постановлення оскаржуваної ухвали ще не сплинув.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена без додержання норм процесуального права.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України у випадку порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ухвала суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п."в" ч.4 ст.382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Водночас розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 11 травня 2023 року у справі №910/4631/22.
Таким чином, питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом ухвали суду першої інстанції, підлягає вирішенню судом, який ухвалить остаточне судове рішення за результатами розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 258, 259, 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-центр", в інтересах якого діє адвокат Гладишева Софія Дмитрівна, задовольнити.
Ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2026 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий В.А. Панкеєва
Судді Н.Й. Григорусь
П.В. Миколайчук