ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 534/2854/24 Номер провадження 22-ц/814/2695/26 Головуючий у 1-й інстанції Куц Т. О. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Дряниця Ю.В.,
судді Панченко О.О., Чумак О.В.,
секретар Чемерис А.К.,
з участю представника позивача - адвоката Кириченко Г.В., відповідача та його представника - адвоката Матвієнка С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у місті Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником - адвокатом Кириченко Галиною Володимирівною,
на рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 30 жовтня 2025 року, постановлене суддею Куц Т.О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори Пащенко Тетяна Борисівна, про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину, стягнення компенсації вартості частки у спільному майні,
в с т а н о в и в:
11.11.2024 ОСОБА_3 звернулася в суд із указаним позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:
- визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_4 , видані 11.04.2023 державним нотаріусом Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори стосовно такого майна: 1) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:09:009:0197, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; 2) безпосередньо указану земельну ділянку; 3) загальний легковий автомобіль марки «BMW модель «525», 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; 4) спеціальний причіп-спеціальний ПР-фургон житловий марки «TABBERT», моделі 5001, 1980 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_4 ;
- стягнути з відповідача на її користь компенсацію вартості частки у праві власності на таке майно: 1) спеціальний причіп-спеціальний ПР-фургон житловий марки «TABBERT» у розмірі 90 051,50 грн; 2) легковий автомобіль марки «BMW» у розмірі 85 045,00 грн; 3) автомобіль SSANG YONG модель REXTON 2696 у розмірі 158 210,00 грн; 4) транспортний засіб марки FORD TRANSIT 1998 у розмірі 84 630,00 грн.
В обґрунтування підстав позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, яку прийняв його син відповідач ОСОБА_2 . Починаючи із 1991 року та по день смерті спадкодавця, позивачка проживала з ним однією сім`єю, а відтак, вважала, що набула право спільної сумісної власності на належне йому майно.
06.11.2020 вона, ОСОБА_3 , звернулася у Комсомольський міський суд Полтавської області із позовом до ОСОБА_2 , у якому просила встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 ОСОБА_1 з ОСОБА_4 до дня його смерті та визнання права власності на частку в майні.
09.11.2020 позивачка повідомила Горішньоплавнівську ДНК про наявність такого спору в суді, а також на підставі пункту 3 Глави 2 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту України №296/5 від 22.02.2012 р., просила зупинити вчинення нотаріальної дії з видачі відповідачу ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_4 .
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.02.2023 (справа №534/1680/20) у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено; а вже 08.12.2023 позивачці стало відомо про вчинені 11.04.2023 державним нотаріусом нотаріальні дії, які полягали у видачі ОСОБА_2 свідоцтв про право на спадщину на спірне майно.
У подальшому, постановою Полтавського апеляційного суду від 18.10.2023 рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.02.2023 скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову, яким встановлено заявлений юридичний факт та визнано об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ; а також 4 транспортні засоби та 2 причіпа.
21.08.2024 Верховним Судом прийнято постанову, якою скасовано постанову апеляційного суду в частині вирішення вимог про визнання права власності на частку в майні та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано за ОСОБА_1 право особистої власності на таке майно:
- частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,2084 га, кадастровий номер [номер приховано]:09:009:0197, розташовану за вказаною вище адресою;
- частину транспортного засобу марки «SSANC YONG», ДНЗ BI0687CХ;
- частину транспортного засобу марки «BMW», ДНЗ НОМЕР_5 ;
- частину транспортного засобу марки «МАЗ 64229 14860», ДНЗ НОМЕР_6 ;
- частину причепу марки «TABBERT 5001», ДНЗ НОМЕР_7 ;
- частину транспортного засобу марки «FORD TRANSIT 1998», ДНЗ НОМЕР_8 ;
- частину транспортного засобу марки «JAWA 350 350», НОМЕР_9 ;
- частину причепу марки «ПП АНС 5 Н», ДНЗ ВI3863ХТ.
Зазначає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, вона, позивачка, зверталася до відповідача з пропозицією звернутись до нотаріуса задля внесення змін до виданих свідоцтв про право на спадщину у порядку статті 1300 ЦК України, яка була залишена останнім без належного реагування, а тому просить захистити порушене право згідно із заявленими позовними вимогами.
Рішенням Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 30.10.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення міського суду вмотивовано тим, що свідоцтва про право на спадщину видані ОСОБА_2 на підставі дійсного заповіту та чинного законодавства, порушень під час його видачі виявлено не було, отже враховуючи, що на момент видачі свідоцтва обставини щодо 1/2 частини майна позивача в спадковому майні, після смерті ОСОБА_2 були не відомі, ці факти не можуть бути підставою для скасування свідоцтв про право на спадщину.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення компенсації вартості частки у праві спільної власності на транспортні засобі, міський суд виходив із підстав недоведеності належними доказами їх вартості.
Позивачка оскаржила рішення міського суду в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення міського суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Із підстав, раніше детально викладених у позовній заяві, доводить наявність порушеного права, яке підлягає захисту в судовому порядку та підтверджено належними доказами, не спростованими відповідачем. Обраний нею, позивачем, спосіб захисту порушеного права, вважає належним та наголошує, що оскаржуване судове рішення унеможливлює реалізацію нею спадкових прав.
Також просить урахувати, що позасудовий порядок врегулювання такого спору не є обов`язковим, тоді як характер дій відповідача, який позов не визнав, переконливо свідчить про неможливість врегулювання спірного питання у позасудовому порядку.
Ухвалами Полтавського апеляційного суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду із повідомленням учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
15.06.2026 до апеляційного суду надійшла заява завідувача державної нотаріальної контори Тетяни Пащенко про розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори.
У суді апеляційної інстанції представник позивача - адвокат Кириченко Г.В. доводи апеляційної скарги підтримала, наполягаючи на її задоволенні.
Відповідач та його представник - адвокат Матвієнко С.М. проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити без змін оскаржуване судове рішення.
Інші учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилися, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Із матеріалів справи убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_10 ./а.с.50 т.1/
09.11.2020 ОСОБА_1 направила до Горішньоплавнівської ДНК лист, яким повідомила, що нею подано до Комсомольського міського суду Полтавської області позовну заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на частку в майні. На підтвердження вказаних обставин надано оригінал повідомлення від Комсомольського міського суду Полтавської області про надходження позовної заяви. Відповідно до положень п.3 Глави 2 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту України №296/5 від 22.02.2012, ОСОБА_1 просить до вирішення справи судом зупинити вчинення нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (законом) ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ./а.с.27-29 т.1/
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.02.2023 (справа №534/1680/20) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частку у майні відмовлено.
11.04.2023 державним нотаріусом Горішньоплавнівської ДНК Пащенко Т.Б. видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яким посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого 29.01.2020 зареєстрованого у реєстрі за №73, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , 1957 р.н, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син - ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із:
- загального легкового седану-В марки BMW модель 525, 1997 року випуску, № шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , дата першої реєстрації 17.11.2012, дата реєстрації 05.07.2016, належного померлому ОСОБА_4 на підставі оригіналу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 , виданого Центром 5642, особисто перевіреного нотаріусом. Зареєстровано в реєстрі за №301;
- спеціального причіпа-спеціального ПФ-фургона житлового марки TABBERT, моделі 5001, 1980 року випуску, № шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_12 , дата першої реєстрації 29.04.2011, дата реєстрації 02.10.2018, належного померлому ОСОБА_4 на підставі оригіналу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 , виданого ТСЦ 5348, особисто перевіреного нотаріусом. Зареєстровано в реєстрі за №300;
- земельної ділянки площею 0,2084 га, кадастровий номер [номер приховано]:09:009:0197, місце розташування: АДРЕСА_1 , призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), належної померлому ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №186647, виданого 22.06.2009 Дмитрівською сільською радою м.Комсомольська; зареєстровано в реєстрі за №297;
- житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , належного померлому ОСОБА_4 на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за даними інформаційної довідки номер 328700682; зареєстровано в реєстрі за №294./а.с.47-115 т.1/
11.04.2023 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,2084 га, кадастровий номер [номер приховано]:09:009:0197 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; підстава внесення реєстрації: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: НСЕ 956495, реєстровий номер 297, виданий 11.04.2023, видавник: Пащенко Т.Б., державний нотаріус Горішньоплавнівської ДНК; свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: НСЕ 956494, реєстровий номер 294, виданий 11.04.2023, видавник: ОСОБА_5 , державний нотаріус Горішньоплавнівської ДНК./а.с.12-13 т.1/
Постановою Полтавського апеляційного суду від 18.10.2023 (справа №534/1680/20) рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.02.2023 скасовано та ухвалено по справі нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частку у майні задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 01.01.2004 по день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 :
а) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ;
б) автомобіль SSANG YONG модель REXTON 2696, 2008 року випуску, №шасі НОМЕР_14 , державний номерний знак НОМЕР_15 ;
в) транспортний засіб марки BMW модель 525 2497, 1997 року випуску, № шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;
г) транспортний засіб марки МАЗ 64229 14860, 1991 року випуску, № шасі НОМЕР_16 , державний номерний знак НОМЕР_17 ;
ґ ) причіп марки TABBERT 5001, 1980 року випуску, № шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_12 ;
д) транспортний засіб марки FORD TRANSIT 1998, 2003 року випуску, номер шасі НОМЕР_18 , державний номерний знак НОМЕР_8 ;
е) транспортний засіб марки JAWA 350 350, 1979 року випуску, номер шасі НОМЕР_19 , державний номерний знак НОМЕР_20 ,
ж) причіп марки ПП АНС 5 Н, 1986 року випуску, номер шасі НОМЕР_21 , державний номерний знак НОМЕР_22 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено./а.с.15-17 т.1/
Постановою Верховного Суду від 21.08.2024 (справа №534/1680/20) скасовано постанову апеляційного суду від 18.10.2023 у частині вирішення вимог про визнання права власності на частку в майні та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано за ОСОБА_1 право особистої власності на таке майно:
- частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,2084 га, кадастровий номер [номер приховано]:09:009:0197, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- частину транспортного засобу марки «SSANC YONG», модель «REXTON 2696», 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_23 , ДНЗ НОМЕР_24 ;
- частину транспортного засобу марки «BMW», модель «525 2497», 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_5 ;
- частину транспортного засобу марки «МАЗ 64229 14860», 1991 року випуску, номер шасі НОМЕР_25 , ДНЗ B10123АА;
- частину причепу марки «TABBERT 5001», 1980 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , ДНЗ НОМЕР_7 ;
- частину транспортного засобу марки «FORD TRANSIT 1998», 2003 року випуску, номер шасі НОМЕР_18 , ДНЗ НОМЕР_8 ;
- частину транспортного засобу марки «JAWA 350 350», 1979 року випуску, номер шасі НОМЕР_19 , ДНЗ 5041 ПОО;
- частину причепу марки «ПП АНС 5 Н», 1986 року випуску, номер шасі НОМЕР_21 , ДНЗ НОМЕР_26 .
У іншій частини постанову апеляційного суду залишено без змін./а.с.19-26 т.1/
09.01.2025 Головний сервісний центр МВС РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (ТСЦ 5348) надано відомості по зареєстрованим транспортним засобам:
- SSANC YONG REXTON 2696, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_23 , ДНЗ BI0687CХ - перереєстрація на нового власника за ДКП (СГ) (ТСЦ 5346), дата реєстрації 01.03.2019, власник ОСОБА_4 , 1957 р.н.;
- JAWA 350, 1979 року випуску, номер шасі НОМЕР_19 , ДНЗ 5041 ПОО - дата реєстрації 20.07.1979 р, власник ОСОБА_4 , 1957 р.н.;
- TABBERT 5001, 1980 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , ДНЗ НОМЕР_7 - перереєстрація на нового власника за ДКП (СГ) (ТСЦ 5348), дата реєстрації 02.10.2018, власник ОСОБА_4 , 1957 р.н.;
- МАЗ 64229 14860, 1991 року випуску, номер шасі НОМЕР_25 , ДНЗ B10123АА - перереєстрація на нового власника за ДКП (СГ) (ТСЦ 5343), дата реєстрації 13.10.2017, власник ОСОБА_4 , 1957 р.н.;
- НОМЕР_27 , 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , ДНЗ ВI612ССН - перереєстрація на нового власника за ДКП (СГ) (ТСЦ 5348), дата реєстрації 29.02.2024, власник ОСОБА_2 , 1985 р.н.;
- FORD TRANSIT 1998, 2003 року випуску, номер шасі НОМЕР_18 , ДНЗ НОМЕР_8 - реєстрація ТЗ, придбаного в торгівельній організації (5310) ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Комсомольська та Кременчуцького районів підпорядкованого УМВС України в Полтавській області, дата реєстрації 11.12.2010, власник ОСОБА_4 , 1957 р.н.;
- ПП АНС 5 Н, 1986 року випуску, номер шасі 2536, ДНЗ НОМЕР_26 - реєстрація ТЗ, придбаного з фондів мін. оборони (5310) ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Комсомольська та Кременчуцького районів підпорядкованого УМВС України в Полтавській області, дата реєстрації 08.12.2007, власник ОСОБА_4 , 1957 р.н./а.с.41-42 т.1/
Згідно із інформаційної довідкою ТОВ «Фактор-Експерт» №FS-25-04/25/004 від 25.04.2025 орієнтовна ринкова вартість колісного транспортного засобу марки TABBERT, моделі 5001, 1980 р.в., станом на 25.04.2025 складає 180 103,00 грн./а.с.206-216 т.1/
Згідно із інформаційної довідкою ТОВ «Фактор-Експерт» №FS-25-04/25/001 від 25.04.2025 орієнтовна ринкова вартість колісного транспортного засобу марки BMW моделі 525, 1997 р.в., станом на 25.04.2025 складає 170 090,00 грн./а.с.217-228 т.1/
Згідно із інформаційної довідкою ТОВ «Фактор-Експерт» №FS-25-04/25/002 від 25.04.2025 орієнтовна ринкова вартість колісного транспортного засобу марки SSANC YONG, моделі REXTON, 2008 року випуску, станом на 25.04.2025 складає 316 420,00 грн./а.с.229-238 т.1/
Згідно із інформаційної довідкою ТОВ «Фактор-Експерт» №FS-25-04/25/003 від 25.04.2025 орієнтовна ринкова вартість колісного транспортного засобу марки FORD TRANSIT, 2003 р.в., станом на 25.04.2025 складає 169 260,00 грн./а.с.239-248 т.1/
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог міський суд виходив із того, що оскаржувані свідоцтва про право на спадщину видані відповідачу на підставі дійсного заповіту та чинного законодавства, порушень під час їх видачі виявлено не було. Із підстав викладеного та враховуючи, що на момент видачі свідоцтв обставини щодо 1/2 частини майна позивачки в спадковому майні були не відомі, суд першої інстанції дійшов висновку, що ці факти не можуть бути підставою для їх скасування в межах заявленого спору.
Також судом першої інстанції враховано, що вимоги про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину позивачем не заявлялися, як і не надано доказів, які б свідчили про неможливість здійснення реєстрації речового права на підставі судових рішень, якими фактично захищені її права на частину спадкового майна.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення компенсації вартості частки у праві спільної власності на транспортні засобі, міський суд виходив із підстав недоведеності належними доказами їх вартості.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується з таких підстав
За змістом частини першої статті 4 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №638/2304/17).
При цьому, тлумачення статті 20 ЦК України, з урахуванням принципу розумності свідчить, що здійснення права на захист на власний розсуд означає, що управнений суб`єкт: має можливість вибору типу поведінки - реалізовувати чи не реалізовувати своє право на захист; у випадку, якщо буде обрана реалізація права на захист - має можливість вибору форми захисту, тобто звернутися до юрисдикційного (судового чи іншого) чи неюрисдикційного захисту суб`єктивного цивільного права чи законного інтересу, а також можливість поєднання цих форм захисту; самостійно обрати спосіб захисту в межах тієї чи іншої форми захисту, а також визначає доцільність поєднання способів захисту чи заміну одного способу захисту іншим. Водночас така свобода захисту «на власний розсуд» має і зворотну сторону - обрання однієї форми чи певного засобу захисту жодним чином не перешкоджає настанню обставин, які можуть тим чи іншим чином нівелювати корисний ефект від звернення до іншої форми чи способу захисту (постанова Верховного Суду від 13.03.2023 у справі №554/9126/20).
Реалізуючи наведене право, позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із указаним позовом за захистом порушеного права шляхом визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та стягнення компенсації вартості частки у спільному майні. Наявність порушеного права зумовлена тим, що нотаріальні дії вчинені державним нотаріусом усупереч вимогам пункту 3 Глави 2 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, на підставі судового рішення, яке не набрало законної сили та у подальшому було скасовано судами апеляційної та касаційної інстанцій.
У статті 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав.
Згідно зі статтею 1300 ЦК України за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.
Згідно зі статтею 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
У постанові Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №385/321/20, сформовано висновок, що заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачою свідоцтва про право на спадщину. Тобто, оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання свідоцтва). За своєю правовою природою вимога про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним є самостійним способом захисту прав та/інтересів, передбаченим статтею 1301 ЦК України, на який поширюється позовна давність.
У постановах від 14.11.2018 у справі №2-1316/2227/11, від 14.05.2018 у справі №296/10637/15-ц та від 23.09.2020 у справі №742/740/17 Верховний Суд виклав правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, встановлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
Як убачається із матеріалів справи, 09.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори із заявою у якій повідомила, що нею подано до суду позов до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на частку в майні. Із підстав викладеного, ОСОБА_1 ініційовано питання зупинення вчинення нотаріальних дій з видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (законом) ОСОБА_2 .
Відповідно до положень пункту 3 Глави 2 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (у редакції, чинній на момент звернення), за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Вирішення справи №534/1680/20 Комсомольським міським судом Полтавської області мало місце 15.02.2023, але постановлене судом рішення на момент його пред`явлення нотаріусу не набрало законної сили, що підтверджується відомостями зі спадкової справи №128/2020; а відтак, нотаріус не мав права вчиняти дії на підставі рішення суду, яке ще може бути оскаржене в апеляційному порядку або термін оскарження якого ще не збіг.
При постановленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції викладене залишив поза увагою та дійшов помилкового висновку про відсутність порушень чинного законодавства на момент вчиненні нотаріальних дій, оскільки оскаржувані свідоцтва видані з порушенням встановленої законом процедури та за відсутності належної правової підстави. Тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є належним та ефективним, зокрема, в контексті того, що підстави внесення змін до свідоцтва (стаття 1300 ЦК України) не пов`язані з протиправною поведінкою, яка в цій справі підтверджується матеріалами спадкової справи.
Відтак, постановою Полтавського апеляційного суду від 18.10.2023 встановлено заявлений юридичний факт, а постановою Верховного Суду від 21.08.2024 визнано за ОСОБА_1 право особистої власності на таке майно:
- частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,2084 га, кадастровий номер [номер приховано]:09:009:0197, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- частину транспортного засобу марки «SSANC YONG», модель «REXTON 2696», 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_23 , ДНЗ НОМЕР_24 ;
- частину транспортного засобу марки «BMW», модель «525 2497», 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_5 ;
- частину транспортного засобу марки «МАЗ 64229 14860», 1991 року випуску, номер шасі НОМЕР_25 , ДНЗ B10123АА;
- частину причепу марки «TABBERT 5001», 1980 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , ДНЗ НОМЕР_7 ;
- частину транспортного засобу марки «FORD TRANSIT 1998», 2003 року випуску, номер шасі НОМЕР_18 , ДНЗ НОМЕР_8 ;
- частину транспортного засобу марки «JAWA 350 350», 1979 року випуску, номер шасі НОМЕР_19 , ДНЗ 5041 ПОО;
- частину причепу марки «ПП АНС 5 Н», 1986 року випуску, номер шасі НОМЕР_21 , ДНЗ НОМЕР_26 .
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частина п`ята статті 82 ЦПК України).
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (постанова Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц).
Подібні правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 та за правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України є обов`язковими для врахування.
Отже, постановою Верховного Суду від 21.08.2024 визнано за ОСОБА_1 право особистої власності на частку в спірному майні; обставини викладеного презуміюються, а порушене право позивача підлягає захисту в межах заявленого спору. Оскільки правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення та створюються передумови для виникнення «колізії» судових рішень (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року в справі № 442/3663/20 (провадження № 61-6501св21)).
Стосовно висновків суду першої інстанції, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами вартість транспортних засобів на момент розгляду справи, як підстави для відмови у їх стягненні, колегія суддів ураховує наступне
Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).
На підтвердження заявлених позовних вимог стороною позивача надано відомості суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Фактор-Експерт», сертифікат Фонду державного майна України №467/2023 від 10.08.2023, про визначення орієнтовної ринкової вартості спірних транспортних засобів згідно із абзацом 4 статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно із частиною четвертою статті 3 цього Закону процедура оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. Відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону (стаття 32 цього Закону).
Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання, зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, ним своїх обов`язків.
Суд першої інстанції, ставлячи під сумнів достовірність та об`єктивність оцінки спірного майна, наданої сертифікованим суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Фактор-Експерт», в контексті того, що відповідач, у користуванні якого перебуває таке майно, не надав жодних доказів на спростування їх вартості, мав керуватися приписами цивільного процесуального законодавства та сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та роз`яснити право призначення експертизи судом.
За встановлених обставин, а також враховуючи, що наявні у справі докази на підтвердження ринкової вартості не є взаємно суперечливими, та не спростовані стороною відповідача, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволенні вимог позову в цій частині.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Із огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, із постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.367,368, 374, 376 п.п.3,4, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником - адвокатом Кириченко Галиною Володимирівною, - задовольнити.
Рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 30 жовтня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину, стягнення компенсації вартості частки у спільному майні - задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_4 , серії НОМЕР_28 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці кадастровий номер [номер приховано]:09:009:0197, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, видане державним нотаріусом Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори 11 квітня 2023 року за реєстровим номером 294.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_4 , серії НОМЕР_29 на земельну ділянку площею 0,2084 га, кадастровий номер [номер приховано]:09:009:0197, видане державним нотаріусом Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори 11 квітня 2023 року за реєстровим номером 297.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_4 , серії НОМЕР_30 на загальний легковий автомобіль марки «BMW модель «525», 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , видане державним нотаріусом Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори 11 квітня 2023 року за реєстровим номером 301.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_4 , серії НОМЕР_31 на спеціальний причіп-спеціальний ПР-фургон житловий марки «TABBERT, моделі 5001, 1980 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_4 , видане державним нотаріусом Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори 11 квітня 2023 року за реєстровим номером 300.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості частки у праві власності на спеціальний причіп-спеціальний ПР-фургон житловий марки «TABBERT, моделі 5001, 1980 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 у розмірі 90 051, 50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості частки у праві власності на легковий автомобіль марки «BMW модель «525», 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 у розмірі 85 045,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості частки у праві власності на автомобіль SSANG YONG модель REXTON 2696, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_23 у розмірі 158 210,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості частки у праві власності на транспортний засіб марки FORD TRANSIT 1998, 2003 року випуску, номер шасі НОМЕР_32 у розмірі 84 630,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29.09.2026.
Головуючий суддя Ю.В. Дряниця
Судді О.О. Панченко
О.В. Чумак