Справа № 128/1726/22
Провадження № 22-ц/801/2462/2026
Категорія: 36
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П.
Доповідач:Міхасішин І. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року Справа № 128/1726/22 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.,
за участю секретаря судового засідання: Закерничної А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу № 128/1726/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу,
за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 30 липня 2026 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, ухвалене у складі судді Шевчук Л. П.,
встановив:
ТОВ «Вінницягаз Збут» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачка ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу на будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач неналежно виконує зобов`язання щодо оплати отриманих послуг, в зв`язку з чим станом на 01.05.2022 сума заборгованості відповідача за послуги газопостачання за період з 01.03.2021 по 01.05.2022 складає 681434,33 грн., яку просять стягнути з відповідачки. Окрім того, просить стягнути 3% річних в сумі 6490,91 грн., інфляційне збільшення в сумі 30502,53 грн. та судовий збір в сумі 10776,42 грн.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 30 липня 2026 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу - відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» на користь ОСОБА_1 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу, представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення в частині задоволення витрат на правничу допомогу постановлена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у заявленій відповідачем сумі суперечить принципу розподілу таких витрат, ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» керуючись наданим йому правом звернувся до суду з відповідною заявою (15082/26-Вх від 20.07.2026) і керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, просив суд, відмовити у задоволенні оскільки розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений відповідачем є неспівмірним та не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, яку слід стягнути з позивача на користь відповідача.
07 вересня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк М.В. надіслав суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити в силі а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, а саме щодо стягнення витрат на правничу допомогу відповідає зазначеним вимогам.
Рішення суду першої інстанції оскаржено тільки в частині понесених витрат на правову допомогу, тому в іншій частині рішення не переглядається.
Ухвалюючи рішення про задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції враховуючи складності цієї справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та критерію розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, розмір витрат, які підлягають до стягнення з відповідача дійшов правильного висновку щодо стягнення на користь позивача 30000 грн. витрачених на правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу надано відповідні докази, а саме :
- адвокатом Піпко А.М.: Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 15.07.2026 вих. №15/07/26/1Р, відповідно до якого під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням вчинено підготовка заяви про внесення даних РНОКПП до відомостей про додаткових учасників справи, ознайомлення зі справою, відкладення розгляду справи, продовження строку підготовчого провадження від 09.11.2022, підготовка письмових пояснень від 16.12.2022, підготовка заяви про розгляд справи у відсутність, долучення письмових пояснень і доказів судових витрат від 15.07.2026, ознайомлення з матеріалами справи 11.11.2022, гонорар у фіксованому розмірі складає 31756,80 грн.; Ордер серії АВ №1319887; Акт 1 приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2026; Додаткова угода №1 від 15.07.2026 до договору про надання правової допомоги №1 від 09.11.2022, згідно якої у зв`язку зі зміною адвокатом Піпко А.М. організаційно-правової форми ведення адвокатської діяльності на її здійснення у формі індивідуальної адвокатської діяльності сторони домовилися змінити первісний договір №1 від 09.11.2022, що укладений між АБ «Піпко і Партнери» та ОСОБА_1 , уклавши його у новій редакції (т. 2 а.с. 132-135);
- адвокатом Слободянюком М.В.: Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 15.07.2026 вих. №15/07/26/1ДОР, відповідно до якого під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням вчинено: 31.10.2022 - надання консультації і роз`яснення клієнту з правових питань, підготовка та подання заяви про вступ у справу, ознайомлення з матеріалами справи, 04.11.2022 - підготовка та направлення адвокатського запиту до ТОВ «Вінницягаз Збут», АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», 09.11.2022 - підготовка і подання відзиву на позов, підготовка і подання клопотання про витребування доказів, підготовка і подання клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, 16.12.2022 - підготовка і подання заперечення на відповідь на відзив та долучення доказів, 25.01.2023 підготовка і подання клопотання про долучення доказів, 08.02.2023 підготовка і подання заяви про зупинення провадження у справі, 14.01.2026 підготовка і подання клопотання про долучення доказів, 14.07.2026 - підготовка і подання клопотання про долучення доказів, 01.11.2022 ознайомлення з матеріалами справи, гонорар у фіксованому розмірі складає 31756,80 грн.; Акт 1 приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2026 (т. 2 а.с. 145-146); Ордер серії АВ №1051325 (т. 1 а.с. 47).
Судом першої інстанції вірно прийнято до уваги, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу клієнта, складення процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, який визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначена сума витрат відповідачки на професійну правничу допомогу у заявлених до стягнення розмірах (по 31756,80 грн. за послуги кожного із адвокатів) є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на преюдиційне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2026, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачці, що відповідатиме обсягу наданих послуг кожним із представників та вимогам розумності та справедливості.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з ТОВ «Вінницягаз Збут» на користь відповідачки ОСОБА_1 по 15000,00 грн. за послуги правничої допомоги кожного із адвокатів.
Відповідно до висновків, викладених у додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12?94гс20) «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого висновку суду першої інстанції, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для позивача, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» залишити без задоволення.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 30 липня 2026 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Міхасішин
Судді: Ю.Б. Войтко
І.М. Стадник