КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/16673/2026
У Х В А Л А
м. Київ Справа № 756/3874/21
01 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 наухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 12 серпня 2026 року, постановлене під головування судді Ткач М.М., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт-Капітал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21 вересня 2026року У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про роз`яснення ухвали суду від 07.09.2026 у цивільній справі № 756/3874/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, 25 серпня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 12.08.2026 про відмову у роз'ясненні судового рішення скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що остання не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Частиною четвертою статті 271 ЦПК України передбачено, що про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала щодо роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення. Ці положення містяться у чинному ЦПК України.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 248 ЦПК України у протоколі судового засідання зазначаються ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа.
Згідно з частиною п`ятою статті 259 ЦПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання.
Разом із тим, зі змісту протоколу судового засідання від 12.08.2026 вбачається, що суд протокольною ухвалою відмовив щодо залишення позову без розгляду.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07 вересня 2026 року поновлено представнику відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 строк для подання зауваження щодо протоколу судового засідання у цивільній справі №756/3874/21. Погоджено правильність зауважень представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 щодо протоколу судового засідання від 12.08.2026 у частині не повністю відображення, ухвали суду, постановленої в судовому засіданні без оформлення окремого документа, про відмову у задоволенні клопотання щодо залишення позову без розгляду/залишення позову без руху.
В іншій частині у погодженні зауваження представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 щодо протоколу судового засідання від 12.08.2026 - відмовлено.
При цьому в ухвалі Оболонського районного суду міста Києва від 07 вересня 2026 року суд першої інстанції окремо зазначив, що у судовому засіданні 12 серпня 2026 року ухвала про відмову у роз`ясненні судового рішення судом не постановлялася.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21 вересня 2026 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про роз`яснення ухвали суду від 07 вересня 2026 року у цивільній справі № 756/3874/21 відмовлено.
Натомість у поданій 25 серпня 2026 року апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає предметом апеляційного оскарження протокольну ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2026 року про відмову у роз`ясненні судового рішення та просить саме цю ухвалу скасувати.
Таким чином, зміст апеляційної скарги не узгоджується з процесуальними документами, наявними у матеріалах справи.
З матеріалів справи не вбачається постановлення Оболонським районним судом міста Києва 12 серпня 2026 року протокольної ухвали про відмову у роз`ясненні судового рішення, на яку посилається апелянт.
Водночас у матеріалах справи наявна ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 21 вересня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали суду від 07 вересня 2026 року, однак зазначена ухвала постановлена після подання ОСОБА_1 апеляційної скарги 25 серпня 2026 року та в поданій апеляційній скарзі як предмет апеляційного оскарження не визначена.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено рішення або ухвалу, що оскаржується.
Пунктом 5 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, зазначити, у чому полягає незаконність та (або) необґрунтованість рішення або ухвали, а пунктом 7 цієї частини - сформулювати клопотання особи, яка подала скаргу.
Отже, визначення конкретного судового рішення, яке є предметом апеляційного оскарження, його дати, змісту, підстав незаконності чи необґрунтованості, а також формулювання відповідних вимог апеляційної скарги є обов`язком особи, яка її подає.
Суд апеляційної інстанції не вправі самостійно визначати замість апелянта судове рішення, яке останній має намір оскаржити, змінювати предмет апеляційного оскарження або самостійно уточнювати сформульовані ним вимоги.
За таких обставин з поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги неможливо однозначно встановити, яке конкретно судове рішення є предметом апеляційного оскарження.
Отже, апелянту необхідно подати до Київського апеляційного суду нову редакцію апеляційної скарги, оформлену відповідно до вимог статті 356 ЦПК України, в якій чітко та однозначно зазначити конкретне судове рішення, яке оскаржується, його дату та зміст, викласти, у чому полягає незаконність та (або) необґрунтованість саме цього судового рішення, та сформулювати прохальну частину відповідно до визначеного предмета апеляційного оскарження.
Також апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України щодо сплати судового збору.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2026 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що оскаржувану ухвалу постановлено судом першої інстанції в судовому засіданні без оформлення окремого документа та зазначено у протоколі судового засідання від 12 серпня 2026 року.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала щодо роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення.
При цьому Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 756/12128/15-ц зазначив, що положення статей 259, 353 ЦПК України не ставлять можливість апеляційного оскарження ухвал, визначених частиною першою статті 353 ЦПК України, у залежність від того, чи оформлено таку ухвалу окремим документом, чи постановлено протокольно.
Разом з апеляційною скаргою представником ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування зазначеного клопотання заявник посилається, зокрема, на положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», зазначаючи, що спір виник із правовідносин щодо надання фінансових послуг та споживчого кредитування, а тому ОСОБА_1 як споживач звільнена від сплати судового збору.
Крім того, заявник посилається на майновий стан ОСОБА_1 та положення статті 8 Закону України «Про судовий збір», зазначаючи про відсутність у неї офіційного доходу.
Дослідивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц дійшла висновку, що позивачі у справах про захист їх прав як споживачів звільнені від сплати судового збору не лише при пред`явленні позову, а й на наступних стадіях цивільного процесу, оскільки такі стадії становлять єдиний процес судового захисту порушеного права споживача.
Разом із тим у справі, що розглядається, ОСОБА_1 має процесуальний статус відповідача, а ініціатором судового провадження є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал», яке звернулося до суду з вимогами про стягнення заборгованості.
Сам по собі факт виникнення спірних правовідносин у зв`язку з кредитними зобов`язаннями не свідчить про те, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, пов`язаним із порушенням її прав як споживача, у розумінні частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Отже, наведені в клопотанні обставини не дають підстав для висновку про наявність у ОСОБА_1 безумовної пільги зі сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Щодо посилань заявника на майновий стан ОСОБА_1 апеляційний суд зазначає наступне.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а також зменшити його розмір або звільнити від його сплати за наявності передбачених цією статтею умов, зокрема якщо розмір судового збору перевищує п`ять відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає апеляційну скаргу. Вказане повноваження суду не є автоматичним і реалізується з урахуванням конкретного майнового стану особи.
Частиною п`ятою статті 136 ЦПК України передбачено обов`язок особи, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судових витрат, одночасно надати докази обставин, якими таке клопотання обґрунтовується.
На підтвердження доводів про скрутний майновий стан заявником надано відомості про відсутність у ОСОБА_1 офіційних доходів.
Разом із тим самі по собі відомості про відсутність офіційних доходів, за відсутності інших даних, які дають можливість оцінити майновий стан заявниці у сукупності, не є достатніми для висновку про неможливість сплати нею судового збору у встановленому законом розмірі.
Таким чином, підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору суд не вбачає, у зв`язку з чим клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 532 грн. 48 коп.
Проте, при поданні апеляційної скарги відповідачем не було сплачено судовий збір.
Відповідно до вимог ст. 357 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог статті 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Київського апеляційного суду оригіналу документу про сплату судового збору на суму 532 грн. 48 коп. за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Солом.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету: 22030101 та/або належні та допустимі докази на підтвердження звільнення апелянта від сплати судового збору, нову редакцію апеляційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 356 ЦПК України, в якій чітко зазначити конкретне судове рішення, що оскаржується, його дату та зміст, зазначити, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість саме цього судового рішення, та сформулювати вимоги апеляційної скарги відповідно до визначеного предмета апеляційного оскарження.
Керуючись ст.ст. 356, 357 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 12 серпня 2026 року, постановлене під головування судді Ткач М.М., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт-Капітал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя: