Судові рішення

Ухвала № 140236600 у справі № 317/4081/24 від 01.10.2026

Ухвала від 01.10.2026 у цивільній справі № 317/4081/24 (категорія «Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)»). Суд: Запорізький районний суд Запорізької області, суддя Качан А. В.

Справа№ 317/4081/24
СудЗапорізький районний суд Запорізької області
СуддяКачан А. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Дата ухвалення01.10.2026
Надійшло до реєстру02.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140236600

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Єдиний унікальний номер 317/4081/24

Провадження № 6/317/380/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Качана А.В.

за участі:

секретаря судового засідання Хижняк Д.Г.

приватного виконавця Сколибога О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

У поданні приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. зазначає, що на виконанні у приватного виконавця знаходиться виконавчий лист № 317/4081/24 виданий 02.09.2025 Запорізьким районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 522851 (п`ятсот двадцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят одну) гривню 08 копійок вартості необлікованої електричної енергії, та 7842 (сім тисяч вісімсот сорок дві) гривні 77 копійок судового збору. Разом на суму 530693,85 грн.

Всього по виконавчому провадженню залишок, разом з витратами на проведення виконавчих дій та винагородою виконавця, що підлягає стягненню, станом на 27.08.2026, становить 584563,24грн.

Боржник був належним чином повідомлений про необхідність виконання рішення суду.

Крім цього боржник звертався 24.10.25 з заявою про визначення поточного рахунку, що свідчить про його обізнаність, щодо відкритого виконавчого провадження.

Боржником декларацію про доходи та майно не надано.

Станом на сьогодні рішення суду боржником не виконано.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавцем вжито заходів щодо розшуку майна боржника та вжиті інші передбачені Законом № 1404-VIІI заходи примусового виконання.

З метою виявлення рухомого майна на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, встановлення місця проживання, реєстрації боржника та отримання інформації щодо видачі документа, що дає право на виїзд з України і в`їзд з України та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами приватним виконавцем направлені відповідні запити до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради та Управління ДМС у Запорізькій області.

Також з метою отримання інформації про джерела отримання боржником доходів, наявність у боржника відкритих в установах банків розрахункових рахунків, інформації про фізичних осіб які отримують пенсії та інформації щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, приватним виконавцем неодноразово зроблені запити до ДФС України, ПФУ України та МВС України в Запорізькій області зроблені запити, що генеруються в електронному вигляді шляхом завантаження відомостей до підсистеми АСВП.

В ході проведення виконавчих дій, а саме згідно довідки (електронної відповіді з підсистеми АСВП) ДФС України приватним виконавцем встановлено, що за боржником зареєстровано розрахункові рахунки у банківських установах, у зв`язку з чим приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника які направлено до банківських установ в паперовому та в електронному вигляді - за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

В подальшому приватним виконавцем в електронному вигляді через кабінет приватного виконавця в застосунку Приват24 (для бізнесу) направлялися платіжні інструкції до установ банку для списання коштів, але згідно повідомлень банківських установ дані кошти неможливо списати в зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта за боржником виявлено нерухоме майно, на яке можливо накласти арешт. Арешт накладено.

Згідно довідки (електронної відповіді з підсистеми АСВП- інформаційна довідка з системи АСВП додається) ДПС України інформація про джерела отримання доходів боржником відсутня.

Згідно довідки (електронної відповіді з підсистеми АСВП) МВС України від інформація про зареєстровані за боржником транспортні засоби відсутні.

Згідно довідки (електронної відповіді з підсистеми АСВП) ПФУ про фізичних осіб які отримують пенсії, інформація про отримання доходу боржником відсутня.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях встановлено, що за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України, боржник неодноразове перетинав кордон України.

Згідно відповіді з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) щодо отримання даних довідки ВПО, має статус ВПО.

На адресу боржника 27.08.26 рекомендованою з повідомленням кореспонденцією, направлявся виклик приватного виконавця про зобов`язання боржника надати декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, надати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого. Боржник на виклик приватного виконавця не з`явився.

Вимогу щодо подання декларації про майновий стан боржника, боржником не виконано.

Таким чином, боржник свідомо ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішенням зобов`язань, що підтверджується ненаданням декларації про доходи та майно боржника та не явкою на виклики виконавця, а також відсутністю пояснень з боку боржника про причини своєї бездіяльності, щодо виконання рішення суду.

Виходячи з вищенаведеного, дії боржника, можливо кваліфікувати, як ухилення від виконання боргових зобов`язань, а саме: ігнорування викликів, неявка до приватного виконавця на законні вимоги, приховування місця проживання, зміна фактичного адреси без повідомлення кредитора чи органів стягнення, недекларування доходів, відмова подавати або подання неправдивих відомостей про майновий стан на вимогу виконавця.

Просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до повного виконання зобов`язань за виконавчим листом 317/4081/24 виданим 02.09.2025 Запорізьким районним судом Запорізької області.

У судовому засіданні приватний виконавець підтримав подання в повному обсязі з підстав, викладених у письмовому поданні та просив обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 до повного виконання зобов`язань за виконавчим листом 317/4081/24 виданим 02.09.2025 Запорізьким районним судом Запорізької області. Стосовно наявності доказів повідомлень про виклик боржника, надсилання постанов та викликів зазначив, що уся відповідна інформація міститься у системі АСВП і боржник не позбавлений можливості ознайомлюватися з нею.

У судове засідання стягувач та боржник не з`явилися.

Дослідивши матеріали подання, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. перебуває виконавче провадження № 79242178 з виконання виконавчого листа № 317/4081/24 виданого 02.09.2025 Запорізьким районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 522851 (п`ятсот двадцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят одну) гривню 08 копійок вартості необлікованої електричної енергії, та 7842 (сім тисяч вісімсот сорок дві) гривні 77 копійок судового збору. Разом на суму 530693,85 грн.

Заборгованість за виконавчими провадженнями боржником не погашена.

02.10.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79242178 з примусового виконання виконавчого листа № 317/4081/24 виданого 02.09.2025 Запорізьким районним судом Запорізької області.

Постановами приватного виконавця від 27.10.2025 та від 27.08.2026 внесено зміни в АСВП стосовно адреси боржника ОСОБА_1 .

З наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 звернувся з заявою від 24.10.2025 до приватного виконавця про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій та зняття арешту.

27.10.2025 постановою приватного виконавця визначено для ОСОБА_1 поточний рахунок у банку для здійснення видаткових операції.

Постановами приватного виконавця від 27.08.2026, 27.08.2026, 02.10.2025 накладено арешт грошових коштів що містяться на рахунках боржника.

02.10.2025 постановою приватного виконавця накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 .

Згідно довідки (електронної відповіді з підсистеми АСВП- інформаційна довідка з системи АСВП додається) ДПС України інформація про джерела отримання доходів боржником відсутня.

Згідно довідки (електронної відповіді з підсистеми АСВП) МВС України від інформація про зареєстровані за боржником транспортні засоби відсутні.

Згідно довідки (електронної відповіді з підсистеми АСВП) ПФУ про фізичних осіб які отримують пенсії, інформація про отримання доходу боржником відсутня.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях встановлено, що за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України, боржник неодноразове перетинав кордон України.

Згідно відповіді з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) щодо отримання даних довідки ВПО, має статус ВПО.

До подання додано виклик приватного виконавця від 27.08.2026 яким зобов`язано ОСОБА_1 з`явитися до виконавця 02.09.2026 о 11:00.

Проте до подання не додано доказів належного вручення відповідного виклику боржнику, не додано доказів про те що боржник був повідомлений про такий виклик.

За приписами ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права та свободи, не передбачені в Конвенції та в Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, виключно зі своєю власною волею. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав та свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена в здійсненні права на пересування лише у випадках, установлених законом.

Це право віднесено в ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме: до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Остання не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути їх позбавлена.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

За приписами п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання.

За змістом наведених норм підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України є його ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, яке полягає у вчиненні боржником дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду.

У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції; по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

При вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення боргу слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення.

При цьому, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Отже, поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини, непереборної сили, події тощо.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За встановлених судом обставин та з урахуванням конвенційної практики Європейського суду з прав людини, не можна вважати, що обмеження боржника у праві вільного виїзду за кордон є пропорційним легітимній меті, з якою державний виконавець відповідно до національного закону звернувся до суду з даним поданням.

Наведені в обґрунтування подання державного виконавця доводи про те, що боржник у добровільному порядку не спрямовує грошові кошти на погашення заборгованості за виконавчим провадженням, не підтверджені належними та допустимими доказами, які б вказували на умисний характер такої бездіяльності боржника. Відомостей про отримання боржником викликів приватного виконавця матеріали справи не містять. Сам факт обізнаності боржником про наявність відносно нього виконавчого провадження не може свідчити про його ухилення його від сплати заборгованості, оскільки не доведено факту наявності у боржника грошових коштів, якими він би міг погасити заборгованість.

Крім того, державним виконавцем взагалі не обґрунтовано яким чином застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України буде сприяти погашенню заборгованості. Сам факт частого перетну Державного кордону України боржником не може свідчити про його ухиленні від виконання.

Приписами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Підтвердження направлення виконавцем боржнику документів та викликів рекомендованим листом з повідомленням про вручення або отримання вказаних документів боржником суду не надано.

Суд критично відноситься до тверджень приватного виконавця про те, що боржник обізнаний про виклики так як відповідна інформація міститься в системі АСВП, оскільки факт розміщення такої інформації в системі АСВП не може беззаперечно свідчити про ознайомлення з такою інформацією з боржником.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, а отже у задоволенні подання державного виконавця слід відмовити.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Качан

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
03.09.2026 Ухвала № 139686747 Запорізький районний суд Запорізької області
16.07.2025 Постанова № 128935970 без тексту Запорізький апеляційний суд
16.07.2025 Постанова № 128935967 без тексту Запорізький апеляційний суд
24.06.2025 Ухвала № 128354628 без тексту Запорізький апеляційний суд
24.06.2025 Ухвала № 128354627 без тексту Запорізький апеляційний суд
09.06.2025 Ухвала № 127966472 без тексту Запорізький апеляційний суд
22.05.2025 Ухвала № 127540978 без тексту Запорізький апеляційний суд
02.05.2025 Ухвала № 127047521 без тексту Запорізький апеляційний суд
26.03.2025 Рішення № 126108824 без тексту Запорізький районний суд Запорізької області
19.03.2025 Рішення № 125935181 без тексту Запорізький районний суд Запорізької області
12.12.2024 Ухвала № 123736930 без тексту Запорізький районний суд Запорізької області
09.08.2024 Ухвала № 120912778 без тексту Запорізький районний суд Запорізької області