441/2134/26 2/441/1470/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
01.10.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - Ференц О.І.
за участю секретаря судових засідань - Пеленської Х.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом
В С Т А Н О В И В:
10.09.2026 року позивач звернувся до суду із позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його родич - ОСОБА_2 , який до дня смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Після смерті дядька відкрилася спадщина на майно, зокрема і на житловий будинок, в якому дядько проживав. Він спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв, оскільки своєчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено в оформленні спадкових прав в нотаріальному порядку через неможливість встановлення факту родинних відносин між ним і спадкодавцем та через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Зазначав, що спірний житловий будинок побудований у 1938 році, для його обслуговування закріплена земельна ділянка площею 0.18 га, статус вказаного житлового будинку - колгоспний двір, останнім членом якого був ОСОБА_2 , який за життя не зареєстрував право власності на такий. Його дід - ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Речичани, його батьками були ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (д.п. Жидик) Анна. З довідки ЦДІАЛ України від 08.05.2026 року № П-125 вбачається, що запис про народження ОСОБА_8 (матері ОСОБА_9 ) в архіві відсутній, ОСОБА_8 була народжена на території теперішньої РП, тому запис про її народження в Україні відсутній. ОСОБА_10 був засланий на Сибір, де із слів спільних знайомих створив сім`ю, з початку 90-х років зв`язок з ним обірвався, даних про нього більше немає.
Просив суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_8 , 1909 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною сестрою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач та його представниця в судове засідання не з`явилися, від представниці надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності. Просять позов задоволити.
Представник відповідача - Городоцької міської ради Львівської області,в судове засідання не з`явився, проте подав письмові пояснення у справі, в яких не заперечує проти задоволення позову та просить розглянути справу за відсутності представника міської ради.
У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, з дотриманням вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд, з урахуванням вимог ч.3 ст.200 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_12 є матір`ю позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.9, 12). ОСОБА_13 є ОСОБА_4 (а.с.11), відтак позивач є онуком ОСОБА_4 . Згідно Архівної довідки Центрального державного історичного архіву України № П-126 від 08.05.2026 року ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Речичани, батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_14 (а.с.13).
Матір`ю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_8 (а.с.10). Згідно Архівної довідки Центрального державного історичного архіву України № П-125 від 08.05.2026 року запис про народження за 1900-1908, 1910-1920 роки ОСОБА_8 , 1909 р.н., не виявлено (а.с.15).
ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Речичани Городоцького району Львівської області у віці 83 роки (а.с.19). Згідно довідки виконавчого комітету Городоцької міської ради Львівської області № 159 від 17.06.2026 року ОСОБА_8 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 , разом з нею був зареєстрований та проживав у цьому будинку її син ОСОБА_2 , 1943 р.н. (а.с.24).
ОСОБА_8 була головою домогосподарства на АДРЕСА_1 . Згідно даних погосподарських книг по с. Речичани Городоцького району Львівської області вказане домоволодіння відноситься до суспільної групи «колгоспний двір», станом на квітень 1991 року та п`ять років до цієї дати у будинку проживали і були зареєстровані ОСОБА_8 та ОСОБА_15 , 1943 р.н. (а.с.41-52). Згідно довідки виконавчого комітету Городоцької міської ради Львівського району Львівської області № 123 від 13.05.2026 року для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 0.18 га, для ведення ОСГ 0.28 га (а.с.25).
Згідно даних технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 13.05.2026 року, будинок 1938 року народження (а.с.26-40).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 років в с. Речичани Львівського району Львівської області (а.с.16). Згідно довідки виконавчого комітету Городоцької міської ради Львівської області № 119 від 13.05.2026 року ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав і був зареєстрований один в АДРЕСА_1 (а.с.22). Згідно матеріалів спадкової справи № 26/2026 спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв лише позивач ОСОБА_1 .
Мати позивача - ОСОБА_16 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Речичани Львівського району Львівської області (а.с.17).
Позивач у визначений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , проте Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.08.2026 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через неможливість встановлення факту родинних відносин між його дідом ОСОБА_10 та матір`ю спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , а також через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.20).
Встановлення факту того, що ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідними сестрою та братом необхідне позивачу для оформлення своїх спадкових прав за законом після смерті сина ОСОБА_8 - ОСОБА_9 .
Той факт, що ОСОБА_8 дійсно є рідною сестрою дідуся ОСОБА_1 - ОСОБА_10 , підтверджуються письмовими поясненнями позивача, відповідністю інших біографічних даних ОСОБА_8 та ОСОБА_10 (їхнім прізвищем та по батькові, спільним місцем народження ОСОБА_10 та фактичним місцем смерті ОСОБА_8 ).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що є всі підстави для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як між рідною сестрою та братом.
Відповідно до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Згідно ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За правилами ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до ч.2 ст.9 Закону СРСР «Про власність в СРСР», який набрав чинності 01.07.1990, майно селянського господарства належить його членам на праві загальної спільної власності, якщо інше не передбачено законодавчими актами союзної і автономної республіки.
Пунктом 4 Постанови Верховної Ради УРСР від 26.03.1991 № 885-12 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» (що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що правила, які містяться в Законі УРСР «Про власність» і були передбачені Законом СРСР «Про власність СРСР», застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР, тобто з 1 липня 1990.
Як роз`яснив Пленум ВСУ в п. 6 постанови від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (з наступними змінами) - положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається виходячи із рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних у відповідності до ст.123 ЦК УРСР. Згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990.
Як видно із матеріалів справи, усі члени колгоспного двору за адресою АДРЕСА_1 померли, останнім членом такого двору був ОСОБА_2 .
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За положеннями ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього кодексу. Як встановлено у ст.1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Частиною 5 ст.1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно вимог ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки житловий будинок на АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, останнім членом якого був ОСОБА_15 , а позивач є єдиним спадкоємцем п`ятої черги спадкування за законом майна ОСОБА_3 , який спадщину прийняв, за ним слід визнати право власності на такий житловий будинок в цілому.
На підставі ст. 16, 328, 1217, 1218, 1223, 1265, 1268 ЦК України, керуючись ст. 5, 10, 18-19, 200, 258, 263-265 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов задоволити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_8 , 1909 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною сестрою ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Головуючий Ференц О.І.