Справа № 453/1069/24 Головуючий у 1 інстанції: Курницька В.Я.
Провадження № 22-ц/811/1293/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - судді Ніткевича А.В.
суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 року в складі судді Курницької В.Я., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного податкового університету про визнання незаконним та скасування наказу про переведення на посаду, наказу про застосування дисциплінарного стягнення, наказу про звільнення за прогул, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
У провадженні Сколівського районного суду Львівської області перебувала цивільна справа №453/1069/24 за позовом ОСОБА_1 до Державного податкового університету про визнання незаконним та скасування наказу про переведення на посаду, наказу про застосування дисциплінарного стягнення, наказу про звільнення за прогул, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 17 січня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ Державного податкового університету від 10 травня 2024 року №158-к «Про переведення», яким переведено ОСОБА_1 , професора кафедри теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України на посаду професора кафедри теорії та історії держави і права Державного податкового університету з 13 травня 2024 року.
Визнано незаконним та скасовано наказ Державного податкового університету від 30 травня 2024 № 185-к «Про дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 », відповідно до якого за порушення трудової дисципліни застосовано до ОСОБА_1 , професора кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового інституту права Державного податкового університету, згідно з п. 2 ст. 147 КЗпП України дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (за прогули без поважних причин).
Визнано незаконним та скасовано наказ Державного податкового університету від 31 травня 2024 року № 186-к «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно до якого звільнено ОСОБА_1 , професора кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового інституту права Державного податкового університету 31 травня 2024 року за прогул без поважної причини, п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на займаній посаді.
Стягнуто з Державного податкового університету на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 червня 2024 року по 17 січня 2025 року у сумі 148 603 гривні 95 копійок.
Стягнуто з Державного податкового університету на користь ОСОБА_1 1500 гривень 00 копійок відшкодування моральної шкоди.
В решті - в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державного податкового університету на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3 875 гривень 84 копійки.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку за один місяць.
Постановою Львівського апеляційного суду від 19 грудня 2025 року рішення Сколівського районного суду Львівської області від 17 січня 2025 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу Державного податкового університету від 10 травня 2024 року №158-к «Про переведення» скасовано та в цій частині ухвалено нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді змінено, виклавши його в наступній редакції: «Поновити ОСОБА_1 на посаді професора кафедри теорії та історії держави і права Державного податкового університету з 31 травня 2024 року». В решті рішення суду залишено без змін.
02 березня 2026 року представник Державного податкового Університету Берестень Вадим Валерійович звернувся до суду із заявою про виправлення допущеної в судовому рішенні описки чи арифметичної помилки.
Заява мотивована тим, що судом стягнуто з Державного податкового університету на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 148 603,95 грн., водночас при визначенні розміру середнього заробітку судом допущено очевидну арифметичну помилку, яка полягає у неправильному застосуванні математичної формули та інверсії дробу 2/3 на 3/2, що прямо суперечить положенням ч. 1 ст. 113 КЗпП України.
Вказує, що зазначений розрахунок є математично неправильним та суперечить змісту норми ч. 1 ст. 113 КЗпП України. Формула, застосована судом: 600,42 / 2 х 3 = 900,63 грн. є множенням на 3/2, тобто на 150 %, що фактично збільшує суму, а не зменшує її до двох третин. Натомість закон передбачає застосування коефіцієнта 2/3, тобто: 600,42 х 2 / 3 = 400,28 грн. Таким чином: 400,28 грн - це сума, що відповідає двом третинам тарифної ставки; а 900,63 грн - це результат помилкового математичного перетворення, який не відповідає вимогам закону.
Звертає увагу на те, що помилка має виключно математичний характер, а її виправлення не змінює правової оцінки спору, а лише приводить розрахунок у відповідність до вимог закону.
З наведених підстав просив виправити арифметичну помилку, допущену у рішенні Сколівського районного суду Львівської області від 17 січня 2025 року у справі № 453/1069/24 при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу та викласти резолютивну частину рішення в частині стягнення середнього заробітку в наступній редакції: «Стягнути з Державного податкового університету (вул. Університетська, 31, м. Ірпінь, Київська область, 08205 код ЄДРПОУ 44550814) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: с. Сможе, Сколівський район, Львівська область, 82642) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 червня 2024 року по 17 січня 2025 року у сумі 66 046 (шістдесят шість тисяч сорок шість) грн 20 коп.»
Оскаржуваною ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 року заяву представника Державного Податкового Університету - Берестень Вадима Валерійовича про виправлення арифметичної помилки в рішенні Сколівського районного суду Львівської області від 17 січня 2026 року у цивільній справі № 453/1069/24 за позовом ОСОБА_1 до Державного податкового університету про визнання незаконним та скасування наказу про переведення на посаду, наказу про застосування дисциплінарного стягнення, наказу про звільнення за прогул, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - задоволено.
Виправлено арифметичні помилки, допущені в абзацах 186, 187 мотивувальної частини рішення Сколівського районного суду Львівської області від 17 січня 2025 року у справі № 453/1069/24, виклавши їх в наступній редакції:
«З урахуванням наведеного, заробітна плата позивачки за один робочий день складала згідно з даними Університету 600,42 /3*2= 400,28 грн., тому саме цю суму суд бере для обчислення сум, які підлягали до сплати.
Сума середнього заробітку 400,28 грн. при п`ятиденному робочому тижні х 165 робочих днів за період з 01 червня 2024 року по 17 січня 2025 року складає 66 046 гривень 20 копійок».
Виправлено арифметичну помилку, допущену в «6» абзаці резолютивної частини рішення Сколівського районного суду Львівської області від 17 січня 2025 року у справі № 453/1069/24, виклавши його в наступній редакції:
«Стягнути з Державного податкового університету (вул. Університетська, 31, м. Ірпінь, Київська область, 08205 код ЄДРПОУ: 44550814) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: с. Сможе, Сколівський район, Львівська область, 82642) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 червня 2024 року по 17 січня 2025 року у сумі 66 046 (шістдесят шість тисяч сорок шість) гривень 20 копійок».
Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 17 січня 2025 року у вищезазначеній справі вважати чинним із врахуванням виправлень, внесених ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 року.
Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 , вважає, що постановляючи оскаржувану ухвалу про виправлення описки, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, які суд визнав встановленими, внаслідок чого порушив норми процесуального права.
Вказує, що відсутні підстави для задоволення заяви представника відповідача Державного податкового університету Берестеня Вадима Валерійовича про виправлення арифметичної помилки в рішенні Сколівського районного суду Львівської області від 17.01.2025 у справі №453/1069/24, оскільки заявлені вимоги зводяться не до помилки під час розрахунку, а фактично до незгоди відповідача з визначеним судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, розміром суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що не є за своєю суттю арифметичною помилкою у розумінні положень статті 269 ЦПК України, і призводить до зміни змісту судового рішення по суті, а не до усунення неточностей, а отже, суд першої інстанції допустив порушення процесуальних норм.
Зазначає, що виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
Звертає увагу на те, що не може бути виправленим застосування неправильних методик підрахунку або покладення в основу розрахунку невірних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Судом можуть бути виправлені лише ті помилки, які допустив він сам, тобто він не може вплинути на помилки в оцінці експерта або в інших доказах. При цьому законодавство не надає будь яких інших можливостей змінювати тексти своїх вже ухвалених рішень, навіть якщо суддя пізніше виявляє, що допущено помилку при оцінці доказів чи застосуванні права. Такі помилки може виправити лише суд вищої інстанції під час апеляційного/касаційного перегляду рішення.
Вважає, що в рішенні Сколівського районного суду Львівської області від 17.01.2025 року у справі №453/1069/24 правильно встановлено, що сума середнього заробітку 900,63 грн. при п`ятиденному робочому тижні х 165 робочих днів за період з 01 червня 2024 року по 17 січня 2025 року складає 148 603, гривень. За таких обставин, висновки про виправлення помилок в ухвалі Сколівського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 року у справі №453/1069/24 не відповідають положенням ст. 269 ЦПК України. Зазначені виправлення судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не є опискою, а є зміною судового рішення.
Просить ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 року про виправлення арифметичної помилки в рішенні Сколівського районного суду Львівської області від 17 січня 2026 року у цивільній справі № 453/1069/24 скасувати та відмовити в задоволенні заяви представника Державного Податкового Університету - Берестень Вадима Валерійовича про виправлення арифметичної помилки в рішенні Сколівського районного суду Львівської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення (п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.
Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи із такого.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи заяву Державного податкового університету, суд першої інстанції прийшов висновку, що обчислюючи дві третини тарифної ставки встановленого позивачці розряду (окладу) за час простою, не з вини працівника у відповідності до ч. 1 ст. 113 КЗпП, судом допущено арифметичну помилку, яка полягає у неправильному застосуванні математичної формули та інверсії дробу 2/3 на 3/2, що призвело до невірного визначення розміру середнього заробітку за один робочий день, та, як наслідок, і до невірного розміру стягнення за 165 робочих днів за період з 01 червня 2024 року по 17 січня 2025 року.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що беручи до уваги норму ч. 1 ст. 113 КЗпП, для визначення середнього заробітку за один робочий день у розмірі двох третин тарифної ставки, слід було застосувати формулу 600,42 /3*2= 400, 28 грн., а не 600,42 /2*3= 148 603, 95 грн., як помилково розраховано судом при винесенні рішення.
Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі №300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2020 року в справі № 818/2/14 зазначив, що арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри; випадкова перестановка цифр; спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю.
В той же час, не є арифметичною помилкою, а отже, і не може бути виправлена в порядку, передбаченому зазначеним процесуальним механізмом, застосування неправильних методик підрахунку або покладення в основу розрахунку невірних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте, якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.
Згідно із роз`ясненнями, викладеними у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року за №14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Зазначена правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у справі № 2-3259/11 (провадження № 61-5640св21 ).
Ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень. Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення.
Звертаючись із заявою про виправлення арифметичної помилки в судовому рішенні представник Державного податкового Університету Берестень Вадим Валерійович вказував, що судом допущено технічну помилку у вигляді інверсії дробу (заміна 2/3 на 3/2), що є арифметичною помилкою при здійсненні розрахунків та не пов`язана з переоцінкою доказів чи зміною правової позиції суду.
Колегія суддів вважає правльним висновок суду першої інстанції про те, що при ухваленні рішення мала місце очевидна арифметична помилка, виправлення якої є правомірним та необхідним, а доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених обставин і зводяться до незгоди з правильним математичним результатом.
Доводи апелянта про те, що виправлення призвело до зміни суті рішення, є безпідставними, оскільки суд не змінював встановлені обставини справи, не змінював правову кваліфікацію та не переглядав висновки щодо незаконності звільнення. Змінено виключно результат арифметичного обчислення, який був неправильним.
Вирішення питання у даному випадку не залежить від інтерпретації вихідного значення цієї суми, оскільки предметом виправлення є не її правова природа, а спосіб здійснення подальшого арифметичного обчислення, застосованого судом.
При цьому, суд обґрунтовано зазначив, що дві третини тарифної ставки за своєю правовою та математичною природою не можуть перевищувати повний розмір тарифної ставки, тоді як застосування формули 600,42/2х3 фактично призводило до збільшення суми, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 113 КЗпП України.
Враховуючи наведене, а також дискреційні повноваження суду стосовно самостійного виправлення помилки (описки), яких він допустився, у колегії суддів відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, а відтак зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.
Колегія суддів приходить переконання, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив доводи заявника щодо підстав для внесення виправлень у рішення суду, висновки суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, при цьому доводи апеляційної скарги зводяться виключно до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо відповідних висновків суду.
Таким чином, оцінивши наявні по справі обставини в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов аргументованого висновку про задоволення заяви.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня ухвалення, в касаційному порядку не оскаржується.
Повний текст постанови складений 29 вересня 2026 року.
Головуючий А.В. Ніткевич
Судді С.М. Бойко
С.М. Копняк