Справа № 463/4860/20 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.
Провадження № 22-ц/811/1729/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - судді Ніткевича А.В.
суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.
розглянувши в порядку письмово провадження без повідомлення учасників справи за наявними у матеріалах справи доказами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 01 травня 2026 року в складі судді Головатого Р.Я. у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -
встановив:
30 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу та скасування судового наказу. В обґрунтування причин поважності пропуску строку зазначав, що боржниця ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останніх 7 років вона перебувала у вкрай важкому стані: була повністю прикута до ліжка (параліч обох ніг), потребувала стороннього догляду, страждала на деменцію при хворобі Альцгеймера, через що була ментально неспроможна розуміти суть документів. Також, через відсутність нирки вона перебувала на діалізі. Вказаний стан унеможливлював отримання нею пошти чи оскарження наказу. ОСОБА_1 , як єдиний син та співвласник квартири (1/2 за приватизацією), дізнався про наказ лише 22.04.2026 під час розбору документів. Просив заяву задовольнити.
Оскаржуваною ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 01 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою, таку в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 . Вважає незаконною, оскільки суд не надав наявним у матеріалах справи доказам жодної правової оцінки, чим обмежив його право на доступ до правосуддя.
Вказує, що оскільки не був стороною у справі, тому не міг знати про наявність вказаного судового акту, рахунки стягувачем не надсилались. Вказана квартира приватизована його мамою та ним у рівних частках після смерті його батька. Хоча він фактично є власником 1/2 частки квартири, проте фактично в ній не проживає. Весь час присвячував боротьбі за життя його матері, супроводжуючи її у численних медичних закладах, що підтверджується відповідними виписками. Він, як єдиний син покійної, її спадкоємець та особа, яка здійснювала за нею одноосібний догляд, дізнався про існування наказу від 2020 року лише 22.04.2026 під час впорядкування архіву документів покійної матері.
Просить скасувати ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 01 травня 2026 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу ЛМКП «Львівтеплоенерго» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Відзив обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку. Також зазначено, що ОСОБА_1 не надав доказів прийняття спадщини після смерті матері, а тому не набув процесуального статусу правонаступника.
Враховуючи особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ, справа розглядається в апеляційній інстанції без повідомлення її учасників, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу про повернення заяви без розгляду про скасування судового наказу розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Повертаючи без розгляду заяву про скасування судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що судовий наказ видано 10 серпня 2020 року, а заява про скасування такого подана ОСОБА_1 лише 30 квітня 2026 року, тобто з пропуском п`ятнадцятиденного строку, встановленого ч. 1 ст. 170 ЦПК України.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені заявником причини пропуску строку (тяжка хвороба матері, здійснення за нею догляду, відсутність відомостей про наказ) не є поважними, оскільки не підтверджені належними доказами, а посилання на те, що він дізнався про наказ лише 22 квітня 2026 року під час розбору документів, є голослівними.
Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення колегія суддів враховує таке.
Судом встановлено, що 10.08.2020 Личаківським районним судом м. Львова у справі №463/4860/20 (провадження №2-н/463/557/20) видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення та послуги з цетралізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.09.2018 по 30.04.2020 в розмірі 9 257,07 грн. (дев`ять тисяч двісті п`ятдесят сім гривень нуль сім копійок), а також судового збору в розмірі 210,20 грн. (двісті десять гривень двадцять копійок), що був сплачений при поданні заяви.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що стверджується копією Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 від 11.10.2024.
Апелянт ОСОБА_1 зазначає, що є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , на підтвердження надав копію Свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , за яким його батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також копію Заповіту від 22 грудня 1996 року, за яким ОСОБА_2 заповіла належне їй майно сину ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 167 ЦПК України встановлено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
У частині п`ятій статті 170 ЦПК України встановлено, що до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини шостої статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Із доданих заявником до заяви матеріалів вбачається, що заявник не є боржником чи представником боржника, а заяву ним подано як правонаступник боржника, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із ч. 1 ст. 55 ЦПК України, суд зазначає, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.
З огляду на це, суд зазначає, що заявник ОСОБА_1 , як правонаступник ОСОБА_2 , має право на подання заяви про скасування судового наказу лише після залучення його до участі у справі в процесуальному статусі правонаступника померлої.
Процесуальне правонаступництво, як і заміна неналежної сторони, означає зміну персонального складу учасників спору. Процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб`єктів права або обов`язку в матеріальних правовідносинах.
Сторона може вибути з процесу в силу різних причин, однак процесуальне правонаступництво виникає тільки у тому випадку, коли має місце правонаступництво у матеріальних правовідносинах. Однак, на відміну від цивільного правонаступництва процесуальне має ряд особливостей, обумовлених характером участі у процесі, сукупністю процесуальних прав та обов`язків, якими наділені сторони. Для настання процесуального правонаступництва правонаступник (особа, яка бажає вступити у процес) повинен довести судові своє право на зайняття процесуального становища суб`єкта, якого він заміняє. Доказом може виступати рішення суду; статут; свідоцтво про право на спадщину; інші документи, які підтверджують перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах, які є предметом судового розгляду.
Залучення правонаступника відбувається ухвалою суду за заявою правонаступника або з ініціативи суду. Ухвала суду з цього питання оскарженню не підлягає. Суд може відмовити у допуску до участі у справі правонаступника, якщо не надано доказів правонаступництва. Суд може залучити правонаступника і тоді, коли він не бажає вступати у справу, адже його процесуальний статус залежить не від особистого волевиявлення, а зумовлений участю у справі правопопередника. У кожному випадку суд може вирішувати це питання після одержання доказів правонаступництва. Якщо правонаступників (спадкоємців) декілька, залучаються вони усі, незалежно від обсягу правонаступництва (частки у спадковому майні). Слід мати на увазі, що кожен правонаступник може мати різну правову позицію щодо спору і кожному з них суд повинен забезпечити процесуальне право на участь в судовому засіданні. Тому незалучення когось з правонаступників є істотним порушенням норм процесуального права, яке може призвести до скасування судового рішення.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. На відміну від цивільного матеріального правонаступництва, яке поділяється на універсальне (загальне) та сингулярне (часткове), у цивільному процесуальному праві сингулярного правонаступництва немає, оскільки правонаступник набуває усіх цивільних процесуальних прав та обов`язків попередника без будь-яких виключень.
Матеріали справи не містять ухвали про залучення ОСОБА_1 як правнаступника ОСОБА_2 .
Разом з тим, суд звертає увагу, що провадження по справі № 463/4860/20 завершено виданням відповідного судового наказу.
За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Судовий наказ Личаквського районного суду м. Львова від 10 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» боргу в сумі 9 257,07 грн. (дев`ять тисяч двісті п`ятдесят сім гривень нуль сім копійок) та судового збору в розмірі 210,20 грн. було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12 серпня 2020 року і ОСОБА_2 за життя заяви про скасування судового наказу не подавала. Разом з тим, як стверджує заявник ОСОБА_1 , такий нею був отриманий, оскільки він знайшов його саме вдома.
Відповідно до ст. 1276 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї.
ОСОБА_1 є сином спадкодавця, проживав разом із матір`ю на час смерті за однією адресою, є співвласником квартири (1/2 частки за приватизацією) та особою, яка здійснювала догляд за матір`ю, що підтверджується матеріалами справи, відтак вважається особою, яка прийняла спадщину.
Питання про наявність процесуального правонаступництва (прийняття спадщини) не може бути підставою для повернення заяви про скасування судового наказу, оскільки це питання підлягає дослідженню в порядку розгляду заяви по суті, а не на стадії вирішення питання про поновлення строку.
Крім того, відповідно до ст. 55 ЦПК України, суд залучає до участі у справі правонаступника на будь-якій стадії процесу, що свідчить про можливість встановлення цього факту в ході розгляду заяви.
Суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 , який не був залучений до участі у справі, не мав процесуальної можливості дізнатися про наказ у встановлений законом строк, оскільки судова кореспонденція надсилалася на адресу його матері, а він, за його твердженням, фактично не проживав за цією адресою через догляд за нею в медичних закладах.
Тяжкий стан здоров`я матері (деменція, параліч, діаліз) об`єктивно унеможливлював її самостійне отримання пошти та звернення до суду.
ОСОБА_1 як особа, яка здійснювала догляд, фізично не міг одночасно забезпечувати потреби матері та відстежувати всі судові провадження, що велися щодо неї, особливо враховуючи, що накази видавалися в різний час та з різних підстав.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що при вирішенні питання про поновлення строку на оскарження судового наказу спадкоємцем, який не був стороною у справі, строк слід обчислювати з моменту, коли така особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а не з моменту вручення наказу боржнику.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно відмовив у поновленні строку, позбавивши заявника права на доступ до правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 55 Конституції України. За таких обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для розгляду заяви по суті.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 01 травня 2026 року скасувати, справу направити до Личаківського районного суду м. Львова для продовження розгляду заяви про скасування судового наказу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 29 вересня 2026 року.
Головуючий А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк