Справа № 465/752/24 Головуючий у 1 інстанції Дзеньдзюра С.М.
Провадження № 22-ц/811/2745/25 Доповідач в 2-й інстанції Копняк С. М.
УХВАЛА
01 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - Копняк С. М.,
суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
секретар судового засідання - Федчун Н. С.,
з участю - представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Піцикевича В. В., представника відповідачки - адвоката Бардина М. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 29 травня 2025 року (повний текст рішення складено 06 червня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Магировська Олена Вікторівна, Третя Львівська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання заповіту недійним,
ВСТАНОВИВ:
у лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визнати заповіт ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , посвідчений 03 квітня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською Оленою Вікторівною (далі - приватний нотаріус ЛМНО Магировська О. В.) за реєстровим номером № 957, недійсним.
В обґрунтування позову вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки і син ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 до нотаріуса не подала, оскільки була неповнолітньою особою. 14 січня 2022 року позивачкою поштовим відправленням надіслано до Третьої Львівської нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті бабусі - ОСОБА_3 , підпис на якій засвідчено 14 січня 2022 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Баглай Н. Б. за реєстровим № 16. Під час усної розмови з державним нотаріусом Третьої Львівської нотаріальної контори Стефанишин М. В. дізналась про наявність заповіту, складеного від імені її бабусі, ОСОБА_3 , посвідченого 03 квітня 2020 року приватним нотаріусом ЛМНО Магировською О. В., за реєстровим № 957, відповідно до змісту якого,
ОСОБА_3 , заповіла, у разі її смерті, все своє майно сторонній особі - ОСОБА_2 . Вказувала, що з дня свого народження проживала разом з бабусею ОСОБА_3 аж до дня її смерті. Бабуся ОСОБА_3 одноособово займалась її вихованням, дбала про неї, була мамою та безмежно любила свого правнука, сина позивачки - ОСОБА_5 . На час посвідчення оскаржуваного заповіту ОСОБА_3 тривалий час перебувала у поганому фізичному та психологічному стані, що проявлялось у частковій втраті пам`яті та орієнтації щодо місця її перебування, стан мінявся декілька разів протягом дня, їй було важко впізнати позивачку - свою онуку, неможливим стало самостійно пересуватись заповідачу по квартирі, а особливо за межами квартири, часткова втрата зору, нетримання сечі тощо. ОСОБА_3 не впізнавала нікого, хто знаходився поруч, не розуміла, що з нею відбувається, не розуміла, що вона пересувається по квартирі без одягу або забувала, де потрібно сходити в туалет і будь-яке намагання позивачки її одягнути, помити, нагодувати, дати ліки, пояснити їй, що позивачка є її онукою викликало з її боку істерику, крик і плач. Лікування не давало бажаного результату і її стан здоров`я практично не покращувався. Поганий психічний та фізичний стан ОСОБА_3 , а саме: поганий зір, дезорієнтація, загальна неміч, неможливість навіть приготувати самостійно собі їжу, одягнутись, неможливість вийти до магазину по продукти, відвідати лікаря, дає підстави для сумнівів щодо фізичної можливості ОСОБА_3 самостійно дійти до офісу приватного нотаріуса ЛМНО Магировської О. В., з поганим зором написати без помилок двічі (у викладеному заповіті на спеціальному бланку нотаріальних документів та на білому аркуші, який зберігається у архіві нотаріуса) речення непростого змісту, приблизно на трьох лінійках, підписати повністю двічі (у викладеному заповіті на спеціальному бланку нотаріальних документів та на білому аркуші, який зберігається у архіві нотаріуса) заповіт (підпис, прізвище ім`я по батькові), а також написати свої ініціали та підписатись без помилок у реєстрі нотаріуса. Перебіг поганого психічного та фізичного стану ОСОБА_3 , співпав з вагітністю, позивачки, а також загибеллю її чоловіка військовослужбовця - ОСОБА_6 , при захисті Батьківщини, тому друзі її сім`ї, побратими чоловіка, настоятель церкви, яку відвідувала бабуся, коли почувала себе ще здоровою, допомагали їй з бабусею як фізично, при необхідності, так і морально. Наголошувала, що психічний та фізичний стан заповідача ОСОБА_3 , зобов`язана була помітити приватний нотаріус ЛМНО Магировська О. В. при посвідченні оскаржуваного заповіту, оскільки чинне законодавство України зобов`язує нотаріуса при здійсненні нотаріальних дій переконатись у здатності особи усвідомлювати значення нотаріальної дії, її наслідків та змісту. З січня 2020 року у ОСОБА_3 спостерігався тривалий та хронічний розлад психічного та фізичного здоров`я. Тривала збуджена поведінка була причиною неодноразового виклику карети швидкої медичної допомоги. У картках виклику швидкої медичної допомоги №№ 455, 455, 455 від 23 жовтня 2020 року вказана причина виклику, а саме: психічні розлади/аномальна поведінка, а також напад на вагітну онуку - ОСОБА_1 . У довідках про результати перевірки, рапортах (починаючи з 11 січня 2020 року) зафіксовано те, що ОСОБА_3 зверталась в правоохоронні органи з метою врегулювання неіснуючого та видуманого нею самою конфлікту та її захисту, проте ознак на момент перевірки будь-якої загрози для неї правоохоронцями не зафіксовано. Вважає, що даний заповіт повинен бути визнаний недійсним, оскільки він порушує її права, як спадкоємця першої черги на спадкове майно, а також не відповідає дійсній волі спадкодавця, чим порушує норми чинного законодавства України. Враховуючи наведені обставини справи вважає, сприяння приватного нотаріуса ЛМНО Магировською О. В. або ж її професійною недбалістю та некомпетентністю реалізації корисного та протизаконного мотиву з боку ОСОБА_2 , а саме заволодіння нерухомим майном позивачки та її бабусі.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 29 травня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Магировська Олена Вікторівна, Третя Львівська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання заповіту недійним, відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_7 , подавши в серпні 2025 року апеляційну скаргу, в якій просить рішення Франківського районного суду м. Львова від 29 травня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, судом першої інстанції при вирішені спору не враховано, що позивачці належить обов`язкова частка за законом як неповнолітній на момент відкриття спадщини в спадковому майні як її батька, так і її бабусі. Цієї частки позивачку позбавила саме відповідачка, яка користаючи неможливістю бабусі позивачки усвідомлювати свої дії, оформила на себе оспорюваний заповіт, а також використавши моральний стан самої позивачки, в якому вона перебувала після смерті двох близьких людей (батька та чоловіка) та під час вагітності. Вважає необґрунтованим висновки суду, які покладені в основу рішення про відмову в задоволенні позову про відсутність клопотання позивачки про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи її бабусі, адже це не єдиний доказ, котрий може підтверджувати нездатність особи в момент вчинення правочину значення своїх дій, такий стан може підтверджуватися іншими доказами, які подані позивачкою, та які судом не досліджувались належним чином. Зазначає, що в даній категорії справ відповідна експертиза призначається в обов`язковому порядку, що судом не зроблено. Не враховано судом і відсутність родинних відносин між заповідачем та відповідачкою, а також щодо повідомлення останньою правоохоронним органам неправдивої інформації про ці відносини.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 подала клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, яке мотивоване тим, що для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи необхідно дослідити обставини складання оспорюваного заповіту, оскільки ОСОБА_8 на момент вчинення цього правочину не усвідомлювала значення своїх дій та/або не могла керувати ними у зв`язку з наявними хворобами, віком та наявними фактами неадекватної поведінки.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які з`явились до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, здійснивши аналіз заявлених позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Частина першою - третьою статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, як висновками експертів (пункт 2 частини другої статті 76 ЦПК України).
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно із частинами першою - третьою статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина перша статті 103 ЦПК України).
Статтею 105 ЦПК України визначено, що призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Статтею 7 цього Закону визначено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Як роз`яснено в пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.
У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК. При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини другої статті 1257 ЦК суд відповідно до статті 145 ЦПК за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов`язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.
Тлумачення пунктів 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України дає підстави зробити висновок, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Аналіз змісту позовної заяви та матеріалів справи свідчить, що предметом позову є визнання недійсним заповіту з підстав того, що у заповідача в момент складення заповіту спостерігався тривалий та хронічний розлад психічного та фізичного здоров`я.
Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
З огляду на предмет доказування у даній справі, колегії суддів доходить висновку про необхідність призначення відповідної експертизи на стадії апеляційного розгляду, адже таке питання судом першої інстанції не вирішувалось.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (частина четверта статті 103 ЦПК України).
З огляду на матеріали справи, на вирішення експертизи слід поставити такі питання: чи страждала ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на будь-який психічний розлад на момент складення заповіту, а саме 03 квітня 2020 року. Якщо страждала, то яким саме розладом ?; чи усвідомлювала ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за своїм психічним станом значення своїх дій та чи могла керувати ними, станом на час складання заповіту, а саме 03 квітня 2020 року?
Проведення експертизи слід доручити експертам Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України», попередивши експертів цієї установи про кримінальну відповідальність згідно статей 384, 385 КК України.
У зв`язку із наведеним, колегія суддів не убачає підстав для постановки для вирішення експерту інших питань, наведених у клопотанні позивачки про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, оскільки відповідь на частину з них охоплюється питаннями, поставленими на вирішення експерту судом, а частина питань не вирішується судово-психіатричною експертизою.
Щодо строку проведення експертизи, таку слід провести протягом 10 календарних днів з моменту отримання цієї ухвали експертною установою. Наведене узгоджується з положеннями абзацу третього пункту 27 Порядку проведення судово-психіатричної, судово-психологічної та комплексної судової психолого-психіатричної експертиз, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 23 грудня 2025 року № 1935.
Згідно зі частиною першою статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне надати для дослідження експертам оригінали (належними чином засвідчені копії) первинної медичної документації пацієнта ОСОБА_3 , витребуваних ухвалами Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року та від 18 червня 2026 року, та надані суду апеляційної інстанції відповідачкою ОСОБА_2 .
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи, що для вирішення питань з яких має бути проведена експертиза, призначена судом потребуватиме певного часу, вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 103, 104, 109, 259, 260, 261, 268, 367, 368, 381 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
призначити у справі посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95).
На вирішення експертизи поставити такі питання:
1.Чи страждала ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на будь-який психічний розлад на момент складення заповіту, а саме 03 квітня 2020 року? Якщо страждала, то яким саме розладом ?
2. Чи усвідомлювала ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за своїм психічним станом значення своїх дій та чи могла керувати ними, станом на час складання заповіту, а саме 03 квітня 2020 року?
Для дослідження експертам направити оригінали (належними чином засвідчені копії) первинної медичної документації пацієнта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які містяться в матеріалах справи, а також надати дозвіл на використання під час проведення експертизи матеріалів справи, які стосуються стану здоров`я (фізичного, психічного) ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність згідно статей 384, 385 КК України.
Експертизу провести в строк 10 календарних днів з моменту отримання цієї ухвали експертною установою.
У розпорядження експертам надати матеріали цивільної справи № 465/752/24.
Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 01 жовтня 2026 року.
Головуючий С. М. Копняк
Судді: С. М. Бойко
А. В. Ніткевич