справа № 165/4619/25
провадження №2/165/1317/26
НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,
за участю секретаря Король І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
ТзОВ «Діджи Фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.01.2024 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1402661733640, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Віва Капітал» надало відповідачу кредит у розмірі 5500 грн.
18.10.2024 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №18102024, у відповідності до якого ТОВ «ФК «Віва Капітал» передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «ФК «Віва Капітал» права вимоги до боржників, зокрема право вимоги за кредитним договором № 1402661733640 від 26.01.2024 до ОСОБА_1 .
У зв`язку із неналежним виконанням умов договору у відповідача виникла заборгованість у розмірі 18975 грн., з яких: 5500 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13475 грн. - заборгованість за відсотками.
На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі 18975 грн., згідно з кредитним договором № 1402661733640 від 26.01.2024 та понесені судові витрати по справі.
Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 06.01.2026 року було відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Заочним рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 23.03.2026 року позов задоволено повністю.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 04.08.2026 вказане рішення скасоване за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Безсмертного С.М. і справа призначена до розгляду в загальному позовному провадженні.
У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Безсмертний С.М. у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджено довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету ОСОБА_1 та адвоката Безсмертного С.М. (а.с.91). та поштовим зв`язком, шляхом направлення рекомендованого відправлення судової повістки, яка вручена члену сім`ї відповідача
У запереченнях, викладенихуу у заяві про перегляд заочного рішення (а.с.71-74). сторона відповідача не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, а саме нарахуванням відсотків понад 1 % денної процентної ставки. Важає, що розмір заборгованості по процентам визначений на рівні облікової ставки НБУ, становить 260,80 грн. Оскільки ОСОБА_1 здійснювала погашення заборгованості, однак після закінчення строку кредитного договору остання не в повній мірі повернула грошові кошти, тому вважає, що з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 5500 грн тіло кредиту та 260,80 грн. відсотки за користування кредитом, із врахуванням сплаченої суми 1078,00 грн., тобто 4422,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 260,80 грн. відсотки.
Також наголошують, що вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають, оскільки до матеріалів справи не надано ордеру на надання правничої допомоги адвокатом.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали позову в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2024 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1402661733640, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Віва Капітал» надало відповідачу кредит у розмірі 5500 грн, строком на 120 днів, проценти за користування кредитом протягом перших 20 днів 0,98 % від суми кредиту в день, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 2,45 % від суми кредиту в день.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено довідкою EasyPay про підтвердження успішної операції, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «ФК «Віва Капітал». Отже, ТОВ «ФК «Віва Капітал`виконало умови кредитного договору.
Разом з тим, відповідач свої зобов`язання перед ТОВ «ФК «Віва Капітал» за кредитним договором № 1402661733640 від 26.01.2024 року щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.
18.10.2024 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №18102024, у відповідності до якого ТОВ «ФК «Віва Капітал» передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «ФК «Віва Капітал» права вимоги до боржників, зокрема право вимоги за кредитним договором № 1402661733640 від 26.01.2024 до ОСОБА_1 .
У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, та у зв`язку із цим, у останнього утворилась заборгованість перед ТОВ «Діджи Фінанс» у розмірі 18975 грн., з яких: 5500 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13475 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Як зазначено в ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути з відповідача частково заборгованість за нарахованими відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором посилався на "Умови та правил надання банківських послуг", та "Тарифи Банку", які розміщені на сайті: https://а-bank.соm.ua/terms/ / як невід`ємні частини спірного договору.
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://а-bank.соm.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначають, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін та інші умови.
Матеріали справи свідчать, що вищезазначений кредитний договір був укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які не порушують вимоги Закону України «Про споживче кредитування», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитною карткою відповідача (а.с. 13).
Користуючись кредитними коштами у вигляді встановленого кредитного ліміту, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання по їх поверненню та сплаті відсотків за користування ними не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, та відповідно розрахунку заборгованості за договором кредиту №1402661733640 від 26.01.2024 (а.с.13,14) становить 18975 грн., з яких 5500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13475 грн. - заборгованість за відсотками.
Суд вважає, що розрахунок нарахованих позивачем процентів за користування кредитом є неправильним, з огляду на таке.
З розрахунку заборгованості вбачається, що з 26.01.2024 до 14.02.2024 позичальнику нараховувалися проценти за користування кредитними коштами в розмірі 0,98 % в день від залишку неповерненої суми кредиту, в загальному розмірі 1078,00 грн, що сплачені відповідачем 14.02.2024.
15.02.2024 здійснено перерахунок за відсотковою ставкою 2.45% в день.
З 15.02.2024 до 24.05.2024 включно за відсотковою ставкою 2.45% в день.
Таким чином, за цей період дії договору відсоткова ставка становить розмір - 2,45 %.
Суд вважає, що розрахунок заборгованості за процентною ставкою в розмірі 2.45 % за період з 22.04.2024 по 24.05.2024 суперечить Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності з 24 грудня 2023 року.
Положення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки вводяться в дію поетапно.
Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Враховуючи встановлений ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, за період з 15.02.2024 до 21.04.2024 кредитодавцем правомірно нараховувалися проценти за користування кредитними коштами за процентною ставкою, що становить 2,45 % в день в сумі 9028,25 грн ( 5500*2,45%*67).
Договірна ставка 2,45%/день є правомірною лише до 21.04.2024 включно, оскільки протягом перших 120 днів не перевищує ставку 2,5 % в день. Тому станом на 21.04.2024 розмір відсотків становить 9028,25 грн.
З 22.04.2024 максимально допустима ставка становить 1,5%/день, згідно з перехідними положеннями ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», тому нарахування понад цей розмір підлягають зменшенню.
У період з 22.04.2024 по 24.05.2024 сума відсотків становить 2722,50 грн (5500 х1,50%х 33).
Отже відсотки в загальному розмірі становлять 11750,75 гривень, із розрахунку 9028,25+2722,50=11750,75 грн.
Отже з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 17250,75 грн, з яких тіло кредиту - 5500 грн, відсотки 11750,75 грн.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, за безпідставністю.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2 422,40 грн).
Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір пропорційно до задоволений вимог в розмірі 2202,20 грн, із розрахунку 17250,75*100/18975=90,91%; 2422,40*90.91%=2202,20 грн.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України).
Заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 6000 грн. підтверджується договором про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025 року укладеного з адвокатом Лівак І.М., додатковою угодою №1402661733640 від 17.11.2025 року, детальним описом робіт, виконаних з адвокатом Лівак І.М. від 17.11.2025 року, актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 17.11.2025 року. Тому вказана сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог, 5454 грн, із розрахунку 6000*90.91%=5454 грн.
Судова практика сформувала широкий перелік доказів, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, тощо.
При цьому суд не бере до уваги заперечення представника відповідача щодо не надання адвокатом позивача ордеру на надання правовової допомоги, оскільки у Постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (ОП КЦС ВС) від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24, вказано, що за умови надання адвокатом одного з документів, що підтверджують його повноваження як представника учасника справи, виданих відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», визначальним для суду є лише те, що правнича допомога надається саме адвокатом, а відповідний статус, у першу чергу, підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Зазначене може бути підтверджено також посвідченням адвоката України, відомостями з ЄРАУ. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою і змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у системному зв`язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.13, ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.211, ст.259, ст.263, ст.279 ЦПК України, на підставі ст.610, ст.611, ч.1 ст.1054 ЦК України, - суд,
ухвалив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором №1402661733640 від 26.01.2024 в розмірі 17250 (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір сплачений при подачі позову до суду у розмірі 2202 (дві тисячі дві) грн 20 копійок, та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5454 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8;
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 18.09.2026 року.
Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук