РІШЕННЯ
Іменем України
Справа № 465/4693/26
провадження у справі № 2/0285/2641/26
01 жовтня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді………………..........Літвин О. О.,
секретаря…………………………......Клечковської М. М.,
розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок»
(представник позивача Гурський Герман Юрійович)
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2026 року позивач звернувся до Франківського районного суду м. Львова через систему «Електронний суд» з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №[номер приховано]-395984 від 12.07.2021 в розмірі 7644,55 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ними був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано грошові кошти в сумі 4000 грн, які вона зобов`язалась повернути у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Кредитодавець виконав свої зобов`язання та надав кошти відповідачу, яка, в свою чергу, належним чином договірні зобов`язання не виконує та має заборгованість.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення кредитних коштів утворилася заборгованість, яка станом на дату звернення до суду становить 7644,55 грн, з яких 2565,20 грн заборгованість за кредитом, 5079,35 грн заборгованість за процентами. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн та сплачений при поданні позову судовий збір.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 27.05.2026 дана справа направлена до Звягельського міськрайонного суду за підсудністю, куди вона надійшла 29.06.2026.
07.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.
Відзиву на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви, а також жодних заяв чи клопотань щодо розгляду справи, відповідачем не подано.
Повідомлення про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації відповідача так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить такого висновку.
Відповідно до ст.ст.3, 626-628 ЦК України договір є домовленістю сторін, які є вільними в його укладенні та визначенні умов.
Статтями 1046, 1049 ЦК передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Стаття 1048 ЦК України визначає правову природу процентів як плату за користування позикою (грошима) та встановлює право позикодавця на проценти, договірний характер їх розміру і порядку.
Оскільки договір позики є двостороннім, права та обов`язки виникають у кожної зі сторін.
З матеріалів справи встановлено, що 12.07.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір №[номер приховано]-395984 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит в сумі 4000 грн; проценти за користування кредитом 0 грн; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; кредит надається строком на 14 днів («Лояльний період»); строк лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.
Відповідно до п.п.3.6.,3.7,3.8. договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною в розумінні ст.212 ЦК України, що має наслідком продовження строку користування кредитом, а саме зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду. З наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 730% річних, що становить 2% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Кредит надається позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заявці.
Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 2367, що підтверджується даними візуальної форми послідовності дій клієнта, наданої позивачем.
Кредит надано у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначено відповідачем під час укладення договору, що підтверджується повідомленням товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС ЛІНК», відповідно до якої 12.07.2021 було здійснено переказ коштів в сумі 5400 грн на платіжну картку отримувача НОМЕР_1 , призначення переказу - видача кредитних коштів за договором №[номер приховано]-395984. Крім того, АТ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, постановленої за клопотанням позивача, надало виписку по відповідному рахунку.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Отже, виписка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом/позикою.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту в електронній формі і, за умови підписання у порядку, визначеному законом, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.3,12).
Використання одноразового ідентифікатора прирівнює електронний договір до письмового. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.
Згідно зі ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.
Додані до договору паспорт споживчого кредиту, графік розрахунків, які є невід`ємною частиною договору, містять розмір суми кредиту, процентну ставку, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору.
Перед укладенням договору відповідач була вільною в погодженні всіх умов позики, з правилами, порядком погашення по договору ознайомлена.
Підстав вважати, що кошти отримано сторонньою особою внаслідок шахрайський дій, а персональні дані відповідача у ІТС позикодавця були введені не відповідачем особисто, матеріали справи не містять. Зазначені у договорі реєстраційний номер облікової картки платника податків та адреса реєстрації позичальника відповідає даним, що є у справі.
Із вищенаведеного вбачається, що позивачем надано суду належні та допустимі докази укладення між ним та відповідачем договору позики та отриманням відповідачем грошових коштів.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
За змістом ст.ст.634, 638 ЦК України кредитний договір може бути укладений як договір приєднання шляхом приєднання позичальника до визначених кредитодавцем умов, а договір є укладеним у разі досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов.
Отже, між сторонами правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомилась та не сприймала їх, як невигідні для себе.
Договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у них, відповідно до приписів ст.11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із договору.
При цьому, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір позики не був б укладений.
Закон України «Про захист прав споживачів» покладає обов`язок на позичальника бути відповідальним та добросовісним при укладенні договору та вчиняти відповідні дії з метою повного з`ясування умов кредитування.
Відповідачем самостійно обрано пропозицію фінансової установи щодо надання коштів у кредит/позику, свідомо погоджено її умови, підтверджено їх акцепт шляхом вчинення передбачених електронних дій та отримано грошові кошти. З огляду на це, покладення на відповідача обов`язку виконати взяті на себе зобов`язання відповідає принципу відповідальності сторони за власні рішення у межах свободи договору.
У ст.629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.
Оскільки сторони у цій справі досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання договору кредиту/позики ЦК України та уклали його, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.
Після закінчення строку кредитування відповідачем не повернуто грошові кошти.
Згідно зі ст.ст.12, 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.ст.525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а його невиконання або неналежне виконання є порушенням зобов`язання.
З долученого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що 24.07.2021 відповідачем було сплачено 1434,80 грн заборгованості по кредиту та 5,20 грн заборгованості по відсотках. Станом на 23.10.2021 така становить 7664,55 грн та складається із основного боргу в сумі 2565,20 грн та відсотків в сумі 5079,35 грн. Однак, як слідує з зазначеного розрахунку, позивачем, всупереч умов договору, нараховано відсотки поза межами лояльного періоду за базовою процентною ставкою 2,2%, що не відповідає умовам договору.
За таких обставин судом проведено власний розрахунок заборгованості за відсотками за період з 26.07.2021 по 23.10.2021 на суму залишку тіла кредиту 2565,20 грн за процентною ставкою 2% в день: 2565,20 грн (тіло кредиту) х 2 : 100 % = 51,30 грн. (в день) х 89 днів = 4566,06 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення із відповідачки заборгованості за договором в загальному розмірі 7131,26 грн, з яких 2565,20 грн тіло кредиту та 4566,06 грн відсотки.
ОСОБА_1 до укладення договору була належним чином повідомлена про умови кредиту/позики розмір та порядок нарахування процентів, орієнтовну загальну вартість кредиту/позики, що підтверджується підписаними договором, паспортом споживчого кредиту, правилами відкриття надання коштів у позику та графіком розрахунків. Договором передбачено строк кредитування і процентну ставку. Відповідач мала право відмовитися від укладення договору, однак добровільно погодилась з його умовами.
Доказів того, що ТОВ «Кошельок» спонукало відповідача до укладення договору на вкрай невигідних умовах або діяло недобросовісно, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються сторонами у договорі з урахуванням умов кредитування та ринкових факторів.
Доказів на спростування презумпції правомірності укладеного договору відповідачем не було надано, не спростована правильність проведеного розрахунку, будь-яких клопотань на його спростування не заявлено, як і не було надано власного розрахунку.
За таких умов, суд вважає доведеною суму заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 7131,26 грн, яка складається із 2565,20 грн тіла кредиту та 4566,06 грн відсотків.
Відтак, наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено його право вимоги до відповідача та правомірність нарахування заборгованості за договором позики, однак в меншому розмірі, ніж заявлено у позовній заяві.
Доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе зобов`язання, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить висновку про часткове задоволення позову.
У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн, на підтвердження чого надано договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують повноваження адвоката, а також документи щодо обсягу наданих послуг та їх вартості.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг, витраченим часом та значенням справи для сторони і ціною позову. Суд враховує, що предметом спору є стягнення заборгованості за договором, а дана категорія справ є типовою та не потребує значного обсягу юридичної і технічної роботи. З огляду на принципи співмірності, розумності та необхідності судових витрат, заявлений розмір витрат є завищеним.
Відтак суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн, що буде відповідати принципу співмірності, виваженості та розумності.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,4 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, тому пропорційно задоволених вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2484 грн.
Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ),
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ 40842831, рахунок НОМЕР_3 в АТ «ТАСКОМБАНК», код банку - 339500),
заборгованість за договором №[номер приховано]-395984 від 12.07.2021 в розмірі 7131,26 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2484 грн та 6000 витрат на професійну правничу допомогу.?
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Головуюча суддя О. О. Літвин